Спецкурс для студентів вищих навчальних
| Вид материала | Документы |
- Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
- Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
- Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
- Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,, 430.73kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
| 58,1%. Українська делегація на підставі обґрунтованих матеріалів М. Грушевського, Д. Багалія та інших науковців поставила питання про повернення Україні території, де мешкало майже 2051 тис. осіб, з яких українців було 69%. На початку 1925 р. питання про кордони між РРФСР і УРСР розглянуто ЦК РКП(б). Було проігноровано пропозиції не лише української сторони, а й комісії ЦВК СРСР, і вирішено передати УРСР землі, на яких мешкало всього 278,1 тис. осіб. Основна частина земель з переважно українським населенням відійшла до Російської Федерації. Згідно з першим Всесоюзним переписом населення 1926 р. в Україні (без Криму і західноукраїнських земель) мешкало 29 млн осіб, з яких українців було 23,2 млн. осіб (80%), росіян—2,7 млн. осіб (9,3%), євреїв—майже 1,6 млн. осіб (5,4%), поляків—476 тис. осіб (1,6%), німців—393,9 тис. осіб (1,4%), молдаван—258 тис. осіб (0,9%), греків—105 тис. осіб (0,4,%), болгар—92 тис. осіб (0,3%), білорусів—76 тис. осіб (0,3%), незначну частку становили представники інших народів. Проведений у 1937 р. другий перепис населення, про який ми вже згадували раніше, дав такі результати: українців стало 22,2 млн. осіб (78,2%), росіян—3,2 млн. осіб (11,3%), євреїв—1,5 млн. осіб (5,2%), поляків—418 тис. осіб (1,6%), німців—400 тис. осіб (1,4%). Про вплив подій, які відбулися на українських землях за одинадцять років, вже йшлося. Як же це відобразилося на національному складі населення? Загальна кількість українців за одинадцять років скоротилася на 1 млн. осіб, а їх питома вага знизилася на 1,8%. Проведений у 1937 р. перепис ми вже згадували. Загальна кількість нашого населення скоротилася до 28,4 млн. осіб, на 600 тис. осіб. Звичайно, це вплинуло на національний склад населення. Зокрема, кількість росіян зросла до 3,2 млн осіб, на 500 тис. осіб, а питома вага—до 11,3% (+2%), білорусів —до 100 тис. осіб, на 2 тис. осіб, а питома вага—до 0,3% (+0,1%), німців —до 400 тис. осіб, на 10 тис. осіб, а їхня частка не змінилася—1,4%. Кількість представників інших народів зменшилася: євреїв—до 1,5 млн. осіб, на 100 тис. осіб, молдаван—до 220 тис. осіб, на 4 тис. осіб, поляків—до 420 тис. осіб, на 60 тис. осіб, болгар—до 70 тис. осіб, на 12 тис. осіб, але найбільших втрат зазнали українці—до 22,2 млн. осіб, на 1 млн. осіб. Отже, якщо за одинадцять років найбільше зросла абсолютна кількість росіян і, відповідно, їх частка серед населення республіки, то постраждав найбільше український етнос, що відобразилося як в абсолютній кількості, так і у відсотках. У попередніх лекціях йшлося про те, які зміни відбулися у кількісному та національному складі населення в передвоєнний час (1938-1940 рр.) Що ж відбулося з цими показниками в період з 1937 до 1959 р. і які причини на це впливали? Насамперед констатуємо, як змінився етнічний склад населення. Отже, загальна кількість українців зросла до 32,2 млн. осіб, на 10 млн осіб, а питома вага серед населення знизилася до 76,8% (-1,4%), кількість росіян зросла з 3,2 млн. осіб до 7,1 млн. осіб (+5,6%), євреїв—зменшилася з 1,5 млн. осіб до 840 тис. осіб, на 660 тис. осіб (-3,2%), білорусів—збільшилася з 100 тис. осіб до 119 тис. осіб, на 19 тис. (+0,3%), молдаван—стало 240 тис. осіб, поляків—з 420 тис. осіб до 360 тис. осіб, на 60 тис. осіб. З території республіки зникли німці, депортовані до Сибіру та Казахстану. На зміни в національному складі населення України суттєво вплинули наслідки Другої світової війни. За цей час найбільші втрати понесли український та єврейський етноси, зокрема внаслідок геноциду, заподіяного фашистськими окупантами на території України щодо єврейського народу. Переможної весни 1945 р. на згарищі «третього райху» війська антигітлерівської коаліції виявили 14 млн. іноземних громадян. Приблизно 2,1 млн. осіб за роки війни були вивезені з України до Німеччини, переважно молодь. Багато з них стали жертвами концтаборів. Лише 800 тис. осіб повернулися на батьківщину, інші або загинули, або залишилися в Німеччині чи переселилися до інших країн. За офіційною статистикою, у західних окупаційних зонах Німеччини, США, Британії та Франції в 1947 р. перебувало українців: в американській—104024, в англійській—54580, у французькій—19026, у трьох окупаційних зонах Австрії—21893, у таборі під Ріміні в Італії—11 тис., приблизно 100 тис. українців були у партизанах та переховувалися на окупованих територіях серед населення та в лісах. Протягом 1947-1953 рр. розпочалося розселення мешканців таборів по різних країнах. До Канади прибуло |