Спецкурс для студентів вищих навчальних
Вид материала | Документы |
- Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
- Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
- Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
- Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,, 430.73kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
Ще більш сумні наслідки русифікації простежуємо на землях Малинового Клину. Так, якщо у 1926 р. в Кубанському окрузі мешкало 915,4 тис. українців (61,4% усього населення), у Ставропольському—245,8 тис. (33,8%), то в 1959 р.—відповідно
- тис. осіб (3,9%) і 43,7 тис. осіб (2,3%). І цей перелік по інших територіях СРСР можна продовжити.
Ми вже аналізували події, які мали місце протягом 1926-1937 і 1937-1959 рр. Які ж зміни відбулися в загальній кількості українців за наступне тридцятиріччя, з 1959 до 1989 р.? Ні у світі, ні
в Європі, а також в СРСР та в Україні не відбулося таких тяжких потрясінь, як у попередній період. Основний вплив на кількість українців по території Союзу мала політика радянського уряду та компартії.
У 1989 р. загальна кількість українців СРСР зросла до 44,2 млн., а їх питома вага серед населення за тридцять років знизилася з 17,8% до 15,5%. Не слід забувати про українців Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття та Криму. Якщо порівняти з 1926 р., коли їх було 23,2 млн. осіб (21,2%), то у 1989 р. цей показник становить вже 5,7%.
В СРСР за цей період кількість українців зросла з 37,3 млн. осіб до 44,2 млн. осіб, на 6,9 млн. осіб (+18,5%), у Росії—з 3,4 млн. осіб до
- млн. осіб, на 1 млн. осіб (+29,4%), в Білорусі—з 133 тис. осіб до 290 тис. осіб, на 157 тис. осіб (+118%), у Молдові—з 421 тис. осіб до 600 тис. осіб, на 179 тис. осіб (42,5%), в Узбекистані—з 89 тис. осіб до 154 тис. осіб, на 65 тис. осіб (73%), у Казахстані—з 762 тис. осіб до 856 тис. осіб, на 94 тис. осіб (+12,3%), в Естонії—з 16 тис. осіб до 48 тис. осіб, на 32 тис. осіб (+200%), в Латвії—з 29 тис. осіб до 92 тис. осіб, на 63 тис. осіб (217,3%). Також зросла кількість українців в Азербайджані, Литві, а скоротилася лише у Грузії— на 1 тис. осіб.
Отже, як і в попередній період, продовжувався процес висмоктування трудових ресурсів з України, гальмувався її розвиток.
ни—2,1 млн. осіб (10%), євреї—1,6 млн. осіб (8%), німці—380 тис. осіб (1,8%), поляки—268 тис. осіб (1,3%), молдавани—186 тис. осіб (0,9%), білоруси—67 тис. осіб (0,3%), болгари—60 тис. осіб (0,3%), греки—58 тис. осіб (0,2%) та ін. (див. таблицю 8). Наведені дані відображають вплив Російської імперії на національний склад населення, яка поділила всі народи на титульну націю— росіян та інші—так звані «нацменшини». Росіяни мали суттєві переваги при працевлаштуванні на державну службу та інші пільги. Державна мова була російська. Поділ населення Російської імперії на більш престижний етнос (росіян) та «нацменшини» призвів до того, що представники інших народів часто зрікалися свого походження і їх записували до росіян. Отже, можна припустити, що в наведених цифрах відсоток росіян дещо завищений, а українців, як і інших народів,—занижений. На жаль, цей показник фактично зберігся і в часи перебування українських земель у складі СРСР.
Політика русифікації населення України продовжувалася і за часів перебування наших земель у складі СРСР. Вона проводилася за декількома напрямами:
—приєднання частини наших земель з переважно українським населенням до інших союзних республік, переважно до Російської Федерації;
—проведення русифікаторської політики на всіх землях СРСР; —застосування різних форм переселення з українських земель (депортація, заслання, матеріальне заохочення, інші засоби);
—переселення на наші землі представників інших народів, особливо з Російської Федерації та ін.
Питання про державні кордони України досить детально проаналізовано в попередніх лекціях. Тому частково уточнимо лише деякі моменти. З утворенням СРСР уряд української республіки поставив питання про чітке визначення кордонів УРСР. Комісія ЦВК СРСР, яка працювала з 1 липня до 28 листопада 1924 р., рекомендувала повернути Україні територію з кількістю населення 1019,2 тис. осіб, з яких українців було