Спецкурс для студентів вищих навчальних
| Вид материала | Документы |
- Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
- Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
- Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
- Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,, 430.73kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
786 тис. осіб. А в 1945 р., коли воно возз’єдналося з УРСР, збільшило кількість населення республіки. Якщо до складу населення УРСР 1940 р. додати ще приблизно 800 тис. осіб, то загальна кількість населення республіки зросте до 42,1 тис. осіб. За переписом 1959 р. у Закарпатті мешкало
Отже, за змінами у кількості населення за 19 років (з 1940 до 1959 р.) населення республік СРСР можна поділити на три групи: до першої належать республіки Закавказзя, до яких частково докотилася війна, і особливо республіки Середньої Азії та Казахстану, котрі брали участь у воєнних діях, але до їх кордонів війна безпосередньо не дійшла; до другої—РРФСР й прибалтійські республіки, темпи зростання населення яких були нижчими від загальносоюзних; до третьої—Білорусь і Україна, які найбільше постраждали від окупації і загальна кількість якчх не досягла довоєнного рівня.
Різні темпи відновлення і зростання населення республік можна пояснити значною мірою тим, що прибалтійські республіки, Білорусь, Україна і частина областей РРФСР були повністю або частково окуповані загарбниками.
Тому найшвидшими темпами відновлювалась і зростала кількість населення у республіках Середньої Азії і Казахстану, а також Закавказзя. Ці обставини спричинилися до зміни питомої ваги їх населення в складі СРСР. Питома вага населення Російської Федерації не зменшилася, республік Закавказзя—зросла до 9,4% (4-1,2%), а Середньої Азії і Казахстану—до 11% (+2,2%). Водночас зменшилася питома вага населення республік Прибалтики—до 2,9% (-0/1%).
Які ж зміни відбулися у складі населення СРСР та респу блік за наступні двадцять років, тобто фактично за такий самий період, як попередній (1940-1959 рр.)? Слід підкреслити, що в ці часи не відбулося великих потрясінь як у світі, так і в Європі, СРСР і в Україні зокрема. Основний вплив на зміни кількості населення СРСР та республік мала внутрішня та зовнішня політика радянської влади, комуністичної партії. Тому більш швидкими темпами, ніж у попередній період, зростає загальна кількість населення СРСР, республік, хоча щодо останніх простежується певна строкатість.
Так, у 1979 р, кількість населення Союзу зросла до 262,4 млн. осіб, більше ніж на 53,6 млн. осіб (+25,7%), Росії—до 137,6 млн. осіб, на 20,1 млн. осіб (+17,1%), України—до 49,8 млн. осіб, на 7,9 млн. осіб (+18,9%), Білорусі—до 9,6 млн. осіб, на 1,5 млн. осіб (+7,9%), Закавказзя—до 14,1 млн. осіб, на 4,7 млн. осіб (+50%), республік Прибалтики—до 7,4 млн. осіб, на 1,4 млн. осіб (на 23,3%), Середньої Азії і Казахстану—до 40,2 млн. осіб, на 17,2 млн. осіб (+74,8%). Природним можна вважати, що темпи зростання населення усіх республік і Союзу були значно вищими, ніж в попередні роки. А той факт, що найбільшими темпами продовжує зростати питома вага населення республік Середньої Азії, потребує більш глибокого пояснення, ніж це прагне зробити автор. До певної міри на зростання населення також впливали причини, які мали місце в
- тис. осіб, а довоєнних показників населення України досяг- ло лише у 1960 р,, тобто через 15 років після війни (для порівняння: СРСР—у 1955 р., а Білорусь—у 1979 р.).
Отже, за змінами у кількості населення за 19 років (з 1940 до 1959 р.) населення республік СРСР можна поділити на три групи: до першої належать республіки Закавказзя, до яких частково докотилася війна, і особливо республіки Середньої Азії та Казахстану, котрі брали участь у воєнних діях, але до їх кордонів війна безпосередньо не дійшла; до другої—РРФСР й прибалтійські республіки, темпи зростання населення яких були нижчими від загальносоюзних; до третьої—Білорусь і Україна, які найбільше постраждали від окупації і загальна кількість якчх не досягла довоєнного рівня.
Різні темпи відновлення і зростання населення республік можна пояснити значною мірою тим, що прибалтійські республіки, Білорусь, Україна і частина областей РРФСР були повністю або частково окуповані загарбниками.
Тому найшвидшими темпами відновлювалась і зростала кількість населення у республіках Середньої Азії і Казахстану, а також Закавказзя. Ці обставини спричинилися до зміни питомої ваги їх населення в складі СРСР. Питома вага населення Російської Федерації не зменшилася, республік Закавказзя—зросла до 9,4% (4-1,2%), а Середньої Азії і Казахстану—до 11% (+2,2%). Водночас зменшилася питома вага населення республік Прибалтики—до 2,9% (-0/1%).
Які ж зміни відбулися у складі населення СРСР та респу блік за наступні двадцять років, тобто фактично за такий самий період, як попередній (1940-1959 рр.)? Слід підкреслити, що в ці часи не відбулося великих потрясінь як у світі, так і в Європі, СРСР і в Україні зокрема. Основний вплив на зміни кількості населення СРСР та республік мала внутрішня та зовнішня політика радянської влади, комуністичної партії. Тому більш швидкими темпами, ніж у попередній період, зростає загальна кількість населення СРСР, республік, хоча щодо останніх простежується певна строкатість.
Так, у 1979 р, кількість населення Союзу зросла до 262,4 млн. осіб, більше ніж на 53,6 млн. осіб (+25,7%), Росії—до 137,6 млн. осіб, на 20,1 млн. осіб (+17,1%), України—до 49,8 млн. осіб, на 7,9 млн. осіб (+18,9%), Білорусі—до 9,6 млн. осіб, на 1,5 млн. осіб (+7,9%), Закавказзя—до 14,1 млн. осіб, на 4,7 млн. осіб (+50%), республік Прибалтики—до 7,4 млн. осіб, на 1,4 млн. осіб (на 23,3%), Середньої Азії і Казахстану—до 40,2 млн. осіб, на 17,2 млн. осіб (+74,8%). Природним можна вважати, що темпи зростання населення усіх республік і Союзу були значно вищими, ніж в попередні роки. А той факт, що найбільшими темпами продовжує зростати питома вага населення республік Середньої Азії, потребує більш глибокого пояснення, ніж це прагне зробити автор. До певної міри на зростання населення також впливали причини, які мали місце в
попередньому періоді і не були подолані, хоча і стали менш відчутними, зокрема диспропорція у складі населення за статтю. Адже, як і в попередній період, найшвидшими темпами збільшується кількість населення азійських республік і республік Закавказзя. Наведені дані свідчать, що повільніше зростають європейські республіки, але найменший приріст населення у Білорусі, на другому місці Росія, потім Україна і прибалтійські республіки. Слід підкреслити, що показники зростання кількості українського населення у порівнянні з європейськими республіками дещо покращились.
Однак тенденції, які малим місце в попередній період, на жаль, набували подальшого розвитку. Найбільші втрати понесла Росія— 52,4% (-4,7%), хоча зберегла за собою більшу половину населення Союзу, на другому місці продовжувала залишатися Україна— 19%, але вона понесла менші втрати—0,9%, Білорусь—до 3,7% (- 0,2%), республіки Прибалтики—2,8% (- 0,1%). Зберігалася тенденція до зростання населення республік Закавказзя і Середньої Азії—відповідно 5,4% (+1% ) і 15,3% (+4,3%). Цікаво, що втрати питомої ваги населення Росії дорівнювали зростанню цих показників в азійських республіках, а України, Білорусі і Прибалтики (-1,2%)—у закавказьких республіках (+1,1%).
В останні 12 років радянської влади нічого принципово не змінилося у внутрішній і зовнішній політиці СРСР. Тому тенденції щодо кількісних показників населення Союзу і республік, властиві попередньому періоду, суттєвих змін не зазнали. У1991 р. загальна кількість населення усієї країни зросла до 290,1 млн. осіб, на 27,7 млн. осіб (+10,6%), Росії