Олександр Маландій: прикмети людяності Із письменницького зошита Путівник доробку Судження з приводу Київ

Вид материала

Документы

Содержание Сад поетичного дару Українське гроно Російське гроно Думки натщесерце

Подобный материал:

• 03035, м. Київ,  вул, 83.09kb.
• України Володимира Голубченка «Боян Сіверського краю», присвячену життєпису І творчому, 1346.86kb.
• Основні закономірності розвитку голоценових грунтових комлексів території України, 60.82kb.
• Звіт про результати проведення процедури відкритих торгів, 55.93kb.
• Олександр гісем, 55.91kb.
• Олександр гісем, 100.49kb.
• Олександр гісем, 87.82kb.
• Читати тексти із зошита І худ, 282.36kb.
• Методичні рекомендації до робочого зошита Діптан Н. В. Панова, 207.04kb.
• Олександр Музичко, 214.45kb.

Сад поетичного дару

Українське гроно

• Олесь О. – благовіст поезії
  
• Маланюк Є. – океан поезії
  
• Зеров М. – генерал поезії
  
• Тичина П. – прапор поезії
  
• Осьмачка Т. – висвіт поезії
  
• Рильський М. – мудрість поезії
  
• Сосюра В. – пісня поезії
  
• Бажан М. – граніт поезії
  
• Ольжич О. – незлам поезії
  
• Малишко А. – син поезії
  
• Воронько П. – партизан у поезії
  
• Павличко Д. – вінок поезії
  
• Костенко Л. – криниця поезії
  
• Вінграновський – таїна поезії
  
• Драч І. – крила поезії
  
• Коломієць В. – золотосинь поезії
  
• Нечерда Б. – острів поезії
  
• Олійник Б. – коханець поезії
  
• Симоненко В. – смолоскип поезії
  
• Стус В. – лицар поезії
  
• Талалай Л. – струни поезії
  
• Третьяков Р.- князь поезії
  
• Затуливітер В. – зона поезії
  
• Римарук І. – країна поезії
  

Російське гроно

• Блок О. – небо поезії
  
• Єсенін С. – свято поезії
  
• Маяковський В. – набат поезії
  
• Ахматова А. – реквієм поезії
  
• Пастернак Б. – енциклопедія поезії
  
• Симонов К. – карби поезії
  
• Твардовський О. – вершник у поезії
  
• Євтушенко Є. – душа поезії
  
• Вознесенський А. – симфонія поезії
  
• Рождественський Р. – речник поезії
  
• 
  

Думки натщесерце

• Хочеш бути багатим – не удавай із себе безгрішного.
  
• Немає добра без лиха.
  
• Скільки не напускай туману косоокому пану, а він зизом дивиться.
  
• Небо зорові голубіє – зірка душу гріє.
  
• Хто вдосвіта з двору, той ночує вдома.
  
• Любиш рибалити – вмій кашоварити.
  
• Як не судилося літати, то й парашут ні до чого.
  
• Приємно почуватися першим на безлюдному острові.
  
• Без голови й шапку не надягнеш.
  
• У доброго сусіди пес не завиє знічев’я.
  
• Не голодній кумі холодильник на умі.
  
• Настрій - як із кепського сну.
  
• Ще не чхнув, а вже чортихається.
  
• Куди дід з позіхотою, туди й баба із сотовим.
  
• Не мала стара безсоння, так завелась телефоном.
  
• Пташина до шибки, гості до чарки.
  
• Дівці сон не сон, як колодій за вікном.
  
• Кому масляні вареники, а невістці докучання свекрухи-свекра.
  
• Якби дівці милуватись, не згадала б їсти, спати.
  
• Швидко дніє, ще хутчій звечоріє.
  
• Не моли в Бога раювання, а благай відвести випробування.
  
• Домірні бажання найвірніші подорожні.
  
• Душа знає знадобу, аби дочути її.
  
• Любість – не перелюб: шануй дар долі.
  
• День вище ночі.
  
• Буде пісня, буде й застілля.
  
• У рідному слові тепло колискової.
  
• Не певний у своїй думці – помовч.
  
• Добродіючи, собі не нашкодь.
  
• Як поріднені Віра, Надія, Любов, так триєдиний дух.
  
• Віддай Боже Богові, належне родові, особисте залиш собі.
  
• Скільки подаруєш людям, стільки й отримаєш навзаєм.
  
• Щасливі подружжя з роками уподібнюються, решта – віддаляються.
  
• Діти схильні вибачити батькам усе, крім безчестя і жорстокості.
  
• Самотні люди шукають щастя-втіхи у важкому занятті, але знаходять хіба що забуття.
  
• Мало знаного подорожнього не стомлюй допитуванням та балачками, вмій розуміти прихідька, дбай, щоб він почувався, як дома.
  
• Припрошуй гостя, частуй, але не переборщуй.
  
• Того слухають, хто чує не тільки себе.
  
• Каже, як медом по губах маже.
  
• Плаче, мов тещу поховав.
  
• Дурень радіє першому громові, розумний – останньому.
  
• Була б закуска, питво козак знайде.
  
• Прагни тверезого ладу мислення.
  
• З коня й під коня один скік.
  
• За тестами ні пройти ні пролізти до вузу.
  
• Для чистоплюя й калюжа за море.
  
• Попався в гречці – став нижче трави.
  
• Яблукові далеко з великої яблуні падати.
  
• Кожний онук має діда, на якого заслуговує.
  
• Любиш кататися – люби й чайові платити.
  
• Комп’ютерна гра гарна, а безкоштовна краща.
  
• Коли замовкає радіо, нікого й полаяти за негаразди.
  
• Марно ждати від синоптика погоди.
  
• Дай серцю волю – потрапиш у неблагонадійні.
  
• За пересіданням із крісла в крісло ніколи й полежати.
  
• Гнався за довгим карбованцем, фінішував на короткій відстані.
  
• Важко їхати додому впорожні.
  
• Нема спину перекотиполю.
  
• Куди вітер, туди й вітрогонка.
  
• Не всі свічки, що в церкві.
  
• Свиня свиню знайде.
  
• І щуку кинули у юшку.
  
• Не забариться сердючка збити бучу.
  
• До хрінової матері взяв жінку з перцем.
  
• Чортибатьказна чийого послав вечір нічліжника скіфській бабі.
  
• Ніч заручила, ранок повінчав молодих, а вечір кумував у них.
  
• Вилаявся смачно дід із морозу, аж на серці потеплішало, ніби виспівався.
  
• Хоч як потерпав, а помер легко.
  
• Вік дбай, за дурняк усе віддай.
  
• Козацьку душу безрідну пісня зігріє.
  
• Слово до слова – живи, материнська мово!