Олександр Маландій: прикмети людяності Із письменницького зошита Путівник доробку Судження з приводу Київ

Вид материалаДокументы

Содержание


Із письменницького зошита
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

І от я на Бакинській, 34.


Однокімнатне помешкання прикутого до постелі літнього вже письменника. Під стіною ліжко; в узголів’ї – тумбочка з радіоприймачем на ній та з ліками і їжею про всяк випадок; ближче до вхідних дверей – холодильник. Лівобіч, біля ніг, книжкові полиці, переважно з довідковою літературою. Якщо хворому підвести голову з подушки й, підважившись на ліктях, кинути поглядом, то видно балкон, що виходить у садок. Оце й уся хатня обстановка Олександра Маландія. Але треба зауважити: всі стіни кімнати в малюнках, офортах, портретах, подарованих друзями - художниками, літераторами, науковцями, композиторами…Словом, митцями. З ними письменник віддавна мав творчі, дружні взаємини, з багатьма листувався, як от із Олесем Гончарем і Миколою Амосовим, Анатолієм Мокренком і Михайлом Дерегусом, Юрієм Мушкетиком і Олександром Лопуховим; немало дописували з-поза України, це – художник з Москви Олена Романова, білоруські поети Максим Танк, Ніл Гілевич, Ригор Барадулін. Сябрів чи не найбільше перекладав Маландій за тривалі роки творчої дружби з ними.

А сьогодні він, геть сивий, лежить наростяж на білій постелі. Охайний, чисто виголений. Важкі, повні смутку очі. Худе обличчя пустельника. Міцно стиснуті, ледь жевріють з-під сніжних вусів губи. Коли хто завітає, він цілковито змінюється: рожевіють зблідлі щоки, вогневиться зір, радо розтуляються в розмові вуста. Митець ніби позбувається всіх своїх болей і тривог, починає по-давньому жити й краще почувати себе. Розпитує, оповідає, згадує…

Вдавалося ж йому майже неймовірне…Посеред 80-х років замислив написати нарис-дослідження про голодомор 1932-33 років. Це ж потрібні були архівні документи, зустрічі з очевидцями, праця в бібліотеці. А Олександр, прикутий до постелі, не маючи нікого, крім старої хворої матері, спромігся дивом дивним виблагати од відповідних установ потрібні йому копії документів, упрохав листуванням тих людей (із різних місць), котрі дали йому свідчення з теми: хто листами, а хто й навідав письменника. І народилася ґрунтовна правдива розвідка. Та найдивовижніше, що свою працю вдалося Маландієві надрукувати тоді ж таки, в радянські 80-і роки! Причому майже на всю газетну сторінку (в той час як більшість видань ще не зважувалися навіть доторкнутися забороненого). До публіциста полетіли зусюди десятки листів од скривджених мором, із відгуками.

Я дивлюся на нього, притомленого й радісно осяйного оповідача. Невгамовного трудівника пера. Адже перед моїм приходом він тільки-но відклав самописку, доредагувавши рукопис роману «Мирославія», до того завершив читати верстку останнього випуску трикнижжя – «На перехрестях душ» (це публіцистика; інші – поезія і проза). Злагодив до друку нову книжку. А ще скільки в Олександра задумів, що їх стачило б на два віки здорованеві. Він же все може, подолавши у своєму житті сім смертей…

За ним – добрих два десятки книжок.

Випало й мені якось бути літературним редактором однієї з Маландієвих збірок – його публіцистичної та образно відчутної прози, що закарбовується в пам'яті як достовірністю подробиць, так і зболеністю та любов’ю викладу: вболівання автора над усе – за батьківську землю, любов - до свого люду, тямущого й непоборного. А ще, коли відбувалося у Національній спілці письменників прилюдне обговорення нових творів Олександра Маландія, мав я нагоду відчути, з обміну думками, щире визнання читачами його самобутнього хисту як прозовця й поета, з книг якого постають не лише «вражаюча правда сьогодення», але й «духовні обрії людності».

Творчість митця слова на видноті. Йому присуджені літературні премії ім. В.Винниченка і П.Рудя.

З радіо, чую, долинають мелодії пісень, створених на слова поета. Школярі люблять його книги, найпаче «Світлотіні» (своєрідну хрестоматію) та ще й з малюнками руки самого автора. І на пам’яті в Олександра Миколайовича, як він, нерухомий у ліжку, під час суцільної русифікації проводив хатні уроки, оповідав учням про світочів українського слова і дарував свої збірки для молоді.

Він – заслужений діяч мистецтв України; відзначений також Президентом за особливі заслуги перед Україною. Несамохіть на думку йде: «Ну, боєць! Ну, богатир!»


Микола Шудря,

лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка

Із письменницького зошита

ВДАЧІ ЗА ІМЕНАМИ

Ж і н о ч і


Аліна – привітна, гарна господарка, клопітна, любить видовища, розваги. В роботі запопадлива, але не досить кваплива. Вдома намагається правувати. Економна. Наполеглива. Не терпить п’яниць. Тонкосльоза. Одягається скромно, зі смаком. Дітей рано вчить рукоділлю і шані до старших. Захоплення: музика, колекціонування, книги. Вірна дружина, але гордовита, прискіплива.

Антоніна – див. Антон, тільки легко вражається, схильна до альтруїзму.

Анастасія – зваблива, умітна домашня господарка та бесідниця, але надто експресивна. Доходить першості в роботі, у сім’ї. Вигадлива, трохи заздрісна, себелюбна, проте віддячлива (тим, хто їй догоджає). Змолоду щедра, згодом схильна до скнарства. Потакає улюбленим дітям, карає – нелюбих. Ревнива, зате вірна, ласкава. Пильнує святки, обожнює предків. Не дарує кривд та неповаги.

Богдана – в роботі, як Аліна, але ініціативна; в побуті, як Валентина.

Валентина – товариська, жвава, віддана вподобаним заняттям, людям. Шанує домівку, лад у ній, однак охоча більше давати поради, порядкувати словом. Обирає друзів, яких цінує за кмітливість, розум, хоча не позбавлена меркантильності. Наполеглива. Трохи експансивна. Вимоглива щодо чоловіків. Схильна до побожності. Любить гарні речі, одяг, гроші. Витівниця, себелюбна. Захоплюється науковою літературою, видовищами, гостинами. Дбає про чоловіка, дітей, проте прагне правувати на свій кшталт.

Вікторія – між людей подібна до Віктора; в сім’ї як Галя, лиш поступлива.

Віра – екзальтована, вигадлива, часом безпорадна. Вдатна до розваг, веселощів. Прагне будь-що привернути увагу вподобаних чоловіків. Важко зосереджується на заданій справі. Старанна в гуманітарних науках, Домашню роботу ладна покласти на чоловіка, дітей. Схильна закохуватися. Шанує батьків. Проте не змовчить хоч кому. Залагоджує непорозуміння у взаєминах улесливістю, хитрощами, самоіронією.

Галя – вразлива, наполеглива, себелюбна, дещо помислива і забобонна. Працьовита. Прагматична. Важко зносить утрати, розлуку. Чоловіка шанує, хоча прискіплива і прагне зверхності. Полюбляє товариство таких, як сама, завзятих до гомінки, співу. Вимоглива до дітей, вчить прискіпливо обирати друзів. Захоплюється видовищами та вольовими натурами. Пристрасна, ревнива, пам’ятка на все вразливе.

Євгенія – див. Євген.

Євдокія – між людей, як Євгенія; вдома подібна до Єлизавети.

Єлизавета – гордовита, експресивна, однолюбка. Захоплюється мистецтвом. Хилиться до вишуканого товариства. Сповідається не багатьом, обраним, а на самоті – щоденникові, ліриці. Знаходить найбільшу втіху в дітях. Артистична натура. Уражається з невдач, але певно йде до мети.

Зінаїда – рішуча, настійлива, практична. Справу обирає надійну, до душі. Спритна, хоча через прямоту і безоглядність у спілкуванні часом потерпає. Шанує товариство, веселощі. Гарна кухарка. Помислива; нерідко заводить бучні розмови з чоловіком, ріднею. Проте схильна привертатися до вподобаних знайомих. Вдома пильнує лад. Радіє дарункам, віддячує навзаєм.

Зоя – віддана обраній справі, людині, педантична, товариська, співчутлива до тих, кого шанує. Гомінка, береться охоче до роботи, яка їй до вподоби. Ласунка, не байдужа до прикрас, вишуканого одіння. Вередлива, експансивна. До чоловіка вимоглива, але потурає дітям. Обожнює гостини, святки. Не любить згадок про минулі борги, провини .

Катерина – жвава, гомінка, товариська. Віддана роботі, шанує умілих наставників, приятелів. Добродійна, хоча не безкорислива. Чоловікові догоджає не у всьому, зате дітям ладна неба прихилити. Влюблива, вірна коханка. Охоча до балачок на матримоніальні теми. Не минає телесеріалів, концертів улюблених акторів. Схильна до посередництва.

Лідія (Ліля) – вдома, як Галя; в товаристві подібна до Ярини.

Любов – між людей подібна до Катерини, вдома – щира дружина, мати.

Людмила – рано закохується, наполегливо досягає свого, жвава, прагматична. Роботу обирає фізично не важку, прагне більше віддаватися дому, родині. Симпатизує сміливим, обдарованим. До заміжжя – ревнива, за чоловіком почувається впевненою. Кмітлива, хоч бува гарячковита. Захоплюється домашнім господарством, полюбляє куховарити. Не минає мистецьких видовищ. З близькими живе злагідно, проте часом спричиняє нарікання на свою вимогливість.

Марія (Марина) – ласкава, поступлива, гарна господарка. Цінує красу, талан, часом надміру захоплюється виявом уваги до кумира, потерпає з необачного кроку. До обранця прихиляється сповна і важко зносить зраду. Рукодільниця. Вдатна на вигадливі дарунки, вміє догоджати гурманам. Не завжди розуміє пустощі, прагне передати дочкам, синам свої смаки і критерії цінностей, на цьому ґрунті зазнає прикрощів.

Надія – між людей, як Марія; вдома подібна до Людмили.

Наталя – весела, жартівлива, однак на кпини у свій бік може відповісти ущипливо, різко. Гордовита. Має успіх у чоловіків, з ними більше дружить. Вдатна до рукомесла, тонкої кваліфікованої роботи, що вимагає інтелекту, терпіння, такту. Уміє погамувати біль, знається на звичаєвих прикметах. Закохується пристрасно, надовго, хоча зазнає розчарувань. Не позбавлена хисту кокетства, артистизму. В сім’ї часом примхлива, прагне, щоб їй догоджали.

Ніна – вольова, легко зазнайомлюється, привертає увагу поважних чоловіків. Гостра на слово. Цінує швидких на розсуд, уважливих, ретельних. Віддає перевагу чоловікам статечним, часто військовим. Терпляче зносить складнощі невлаштованого побутування, переміни, пов’язані з переїздами. Швидко опановує нову професію. Не прощає зради. Сповна віддає час і душу вихованню дітей. Жаліслива.

Оксана – експресивна, але вміє гамувати почуття, чеснотлива, наполеглива. Фах обирає зважено, без поспіху, стає старанною в роботі виконавицею. Дещо примхлива. Однолюбка. У всьому пильнує лад. Обов’язки кухарки відбуває терпляче, але без потягу до цієї справи. Захоплюється поезією, вишуканим товариством, театром. У чоловіках цінує шляхетність і розум. Діти її часом дратують.

Олександра – див. Олександр; в сімейних справах схожа до Марії.

Олена (Льоля) – товариська, гомінка, шанує поштивих слухачів, схильна до побожності. З чоловіками гордовита, хоча легко прихиляється до уважливих, шляхетних. Роботу обирає не надто обтяжливу, цікаву, віддається їй сповна.

Зважає на те, що думають про неї близькі знайомі. Трохи ревнива, хоч сама полюбляє чоловічу увагу. Заміж іде з палкої любові, чоловікові віддана, проте примхлива. Захоплюється мистецтвом, громадською роботою, книгами. Свій хист материнства прагне передати дочкам.

Паша – див. Павло; В сім’ї схожа до Анастасії.

Раїса – між людей, як Зіна; в родині та уподобаннях, ніби Наталя.

Світлана – жіночна, соромлива, але настійлива в любові, рішуча. Рано виходить заміж, проте схильна на сміливі кроки, якщо доля не склалася. Має доволі залицяльників. Часом обирає дорогу самотньої матері. Сповна поринає в роботу, не шкодує сил і часу для влаштування кращої життєвої стезі свого дитяти. Любить сповідатися листам, щоденнику, ліриці.

Тетяна – між людей мов Катерина; в сім’ї подібна до Ніни.

Христина – спритна, товариська, доскіплива. Легко осилює науки. Має доволі однодумців. Обожнює старших, вчить дітей уважливості, чеснот, заповіданих Богом. Однолюбка. Старанна в роботі й віддає належне самовдосконаленню. Чоловіка має за господаря.

Юля – між людей, як Христина; в побуті – схожа на Зою.

Ярина (Ірина) – самолюбива, гордовита, і вельми ласкава до тих, кого шанує. Роботу шукає до душі, віддається їй цілковито. Радіє товариству, має талан тамади. Лірична натура. Чоловіка цінує за обдарування і діловитість, також як коханця. Не байдужа до вишуканого одягу, охоча до гостин. Розуміється на приготуванні страв і ладна смачно поїсти, попити. Проте економна і над силу гамує заздрощі на заможних знайомих.