Олександр Маландій: прикмети людяності Із письменницького зошита Путівник доробку Судження з приводу Київ
| Вид материала | Документы |
- 03035, м. Київ, вул, 83.09kb.
- України Володимира Голубченка «Боян Сіверського краю», присвячену життєпису І творчому, 1346.86kb.
- Основні закономірності розвитку голоценових грунтових комлексів території України, 60.82kb.
- Звіт про результати проведення процедури відкритих торгів, 55.93kb.
- Олександр гісем, 55.91kb.
- Олександр гісем, 100.49kb.
- Олександр гісем, 87.82kb.
- Читати тексти із зошита І худ, 282.36kb.
- Методичні рекомендації до робочого зошита Діптан Н. В. Панова, 207.04kb.
- Олександр Музичко, 214.45kb.
Мовний скарб. Літераторство
Поезії
- Ave Madonna // Україна. – 2002. - № 2
- В завійні дні // Літературна Україна. – 2004. – 29 квіт.
- І знову // Україна. – 1997.- 4 верес.
- І ми щось робим // Літературна Україна. - 1997. – 4 верес.
- Первопуток // Знак долі. – К., 1998
- Поет // Знак долі. – К., 1998
- Полонянка // Мить вічності. – К., 2003
- Русяві пасма // Знак долі. – К., 1998
- Слово до земляка // Мить вічності. – К., 2003
- Снаги дай, мово // Мить вічності. – К., 2003
- Сповідання духові роду // Освіта України. – 2004. – 13 лип.
- Якби // Мить вічності. – К., 2003
Проза
- В гостях у Кочури // Ленінська правда. – 1964. – 28 черв.
- Вставали // Слобожанщина: альманах, 2002
- Гортаючи щоденники // Тоніка малої планети. – К., 1996
- Диво-слово // Кувала зозуля. – К., 2000
- Запаси світла // Українське слово. – 2004. – 23 черв.
- Зустрічі // Нагода добродіяти. – К., 1992
- Минуле за обрій // Дорога до себе. – К., 1998
- На перехрестях душ. – К., 2005
- Надія на зустріч // Нагода добродіяти. – К., 1992
Музиці скоряється усе
Поезії
- Бас // Обереги. – К., 2001
- Берег лір // Україна молода. – 2002. – 22 трав.
- Досвіток // Дніпро. – 1978. - № 9
- Імпровізація // Дніпро. – 1982. - № 8
- Концерт Гріга // Березнева грімниця. – К., 1976
- Музика // Літературна Україна. – 1987. – 31груд.
- Над партером // Дніпро. – 1978. – № 9
- Пісня // Дніпро. – 1978. - № 9
- Побачити очима музики // Прапор. – 1981. - № 5
- Тенорове соло // Україна молода. – 2002. – 22 трав.
- Той травень // Червоний промінь. – 1983. – 7 жовт.
- Токката // Подорожник. – Х., 1987
Пісні
- Весельце // Мить вічності. – К., 2003
- Дзвін соборний // Мить вічності. – К., 2003
- Зимові груші // Мить вічності. – К., 2003
- Наталя // Мить вічності. – К., 2003
- Оберіг // Мить вічності. – К., 2003
- Рідний дім // Мить вічності. – К., 2003
- Романсовий диптих // Мить вічності. – К., 2003
Проза
- Букет // На перехрестях душ. – К., 2005
- Мирославія: Роман. – К., 2007
- Кияшко // Вітчизна. – 1998. - № 3
- На тернових плесах // Ленінська правда. – 1970. – 20 верес.
- Народження // На перехрестях душ. – К., 2005
- Очима музики // На перехрестях душ. – К., 2005
- По правді // На перехрестях душ. – К., 2005
- Продовження гармонії // Кувала зозуля. – К., 2000
- Слобожанські мотиви // На перехрестях душ. – К., 2005
- Тоніка // Кувала зозуля. – К., 2000
- Усі тривоги // На перехрестях душ. – К., 2005
- Яворовий місток // На перехрестях душ. – К., 2005
Судження з приводу видань О.Маландія
Про вічне дбати
Що є вічність і що мить? Це питання мимоволі постає, коли вчитуєшся у рядки поезій Олександра Маландія. І у них же знаходиш відповідь: мить вічності - то життя людини, а вічність - то її душа. У миті розгортає вічність свою бездонну таїну. У Слові розгортає автор перед читачем глибину власної душі. Невипадково він так і назвав свою збірку вибраних поетичних та прозових творів - "Мить вічності".
Олександр Маландій — відомий український поет, прозаїк, автор творів для дітей та дорослих, художник-аматор. Він - заслужений діяч мистецтв України, лауреат міжнародної премії ім. В.Винниченка й літературної премії ім. П.Рудя. На сьогодні під його іменем побачило світ більше п'ятнадцяти книг. Поза цим криється драматична доля людини, якій випало гартувати дух у стоїчному протистоянні лихові. Його особистий життєвий шлях невіддільний від усього, що довелося пережити Україні в минулому столітті. Війна, голод, нестатки, хвороби, гоніння тоталітарного режиму на вільну думку і на противагу цьому - прагнення знань, духовності, ідеалізм, що дивує меркантильне й прагматичне сьогодення.
У поезіях О.Маландія вчувається особливий, притаманний лише йому, образний почерк. Висока духовна напруга бринить в антично-неквапних, урочистих ритмах рим. Слово - то суворо карбоване, то кришталево дзвінке, несе мудрість і біль, любов і доброту. Мотив душевної сповіді - чи не найважливіший. "Сповідання духові роду" - поезія, що відкриває книгу, звучить щирою посвятою Богові, Батьківщині, пращурам. Вона пробуджує генетичну пам’ять, нагадує нам про наше коріння, яке не вдалося викорчувати нікому, про причетність до великого роду - народу, який проріс у вічність думою, піснею, Словом. Здається, що Олександр Маландій шукає творчі теми вище од землі, у тих сферах, де панують високі ідеї ("Мистецтво - духу поле й напруга сил усіх").
Та ця високість осяяна любов’ю до людини, природи, наповнена душевним болем, співчуттям до їх страждань.
Простота і мудрість - поняття невіддільні. Автор постає перед читачем простим у мудрості та мудрим у простоті. Він несе у світ одвічні цінності: чесність, любов, людяність, доброту і сумління. Як же бракує цих чеснот у сучасному житті, особливо молодому поколінню! Адже без них неможливе людське щастя. Поет стверджує:
Щасливий, хто чужі радіння й болі,
Як власні, почувати не стомивсь!
То ж віриться, що він сам—людина всеможна. Тяжка хвороба, що прикувала до ліжка, виявилася безсилою перед "гармонією духу". Тією гармонією, до якої завжди прагнув і якої досяг. У сподіванні просвітлого Майбуття, коли настануть в Україні дні «і будуть люди на землі»: Олександр працює над новими книгами, продовжує, говорячи його ж словами,
Про вічне дбати, пригорнувши мить,
Щоб добрим дійством дух свій освятить
Світлана Ничкало, мистецтвознавець.