Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Вид материала

Документы

Содержание Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”) 0301 соціально-політичні науки Рік підготовки Практичні, семінарські Самостійна робота Мета та завдання навчальної дисципліни Програма навчальної дисципліни Тема лекційного заняття Тема 1. Природа політичного Тема 2 Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії. Тема 8 Тема 10. Принцип історизму в політиці. Тема 11 4. Структура навчальної дисципліни Змістовий модуль 2. Політична онтологія. Політична праксеологія Самостійна робота Тематика і завдання для семінарських занять Тема 1. Природа політичного Матерія політичного Політика та етика Політична еволюція Тема 2. Філософія та політика. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної, 608.55kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для (назва дисципліни) студентів за напрямом, 248.97kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни), 267.26kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни), 364.75kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни), 315.58kb.
• Робоча програма навчальної (назва навчальної дисципліни) дисципліни для студентів, 208.42kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни (назва навчальної дисципліни) для студентів, 535.77kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни), 444.3kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни), 336.34kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни), 273.82kb.

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)


Кафедра (предметна, циклова комісія) теорії та історії політичної науки


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИКИ

_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.030104 політологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) 6.030104 політологія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси _______________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


______ – 20___


Філософія політики. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. - _______: ________, 20___.- __ с.


Розробники: доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки Денисенко В.М.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою ________________________(проф. Денисенко В.М.)


“_____”___________________ 20___ р


Схвалено Вченою радою філософського факультету _______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від “____”________________20___ р.


“__”___________20__ р. Голова _______________(_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


__________, 20__

 __________, 20__

1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів, – 7	Галузь знань 0301 соціально-політичні науки (шифр, назва)	Нормативна
Модулів – 2	Напрям 6.030104 соціально-політичні науки (шифр, назва)	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування) Політологія	2-й, 3-й
		Семестр
Загальна кількість годин – 252		4-й, 5-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр	45 год.
		Практичні, семінарські
		45 год.
		Самостійна робота
		162 год.		год.
		ІНДЗ:
		Вид контролю: контрольна робота, іспит, курсова робота

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:2

2. Мета та завдання навчальної дисципліни
   

Мета: вивчити та проаналізувати основні принципи, через які реалізують себе політичні процеси, визначити їх сутність, логіку здійснення взаємодетермінації політичних відносин.

Завдання: розглянути та проаналізувати особливості політичної антропології, політичної гносеології, політичної онтології, політичної праксеології, політичної аксіології як складових філософії політики.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: основні поняття філософії політики, особливості політичної антропології, політичної гносеології, політичної онтології, політичної праксеології, політичної аксіології як складових філософії політики.

вміти: аналізувати складну систему суперечливих та динамічних політико-правових процесів, які переживає сучасна Україна за допомогою понять, категорій, принципів та законів філософії політики як фундаментальної дисципліни.

3. Програма навчальної дисципліни
   

(загальна тематика лекційних та семінарських занять)

Тема лекційного заняття	Тема семінарського заняття	Кількість годин
		Лекцій	Семінар-ських занять	Самостійної роботи студентів
1. Природа політичного	1. Природа політичного	2	2	8
2. Філософія та політика	2. Філософія та політика	2	2	8
3. Принципи політичної антропології.	3. Принципи політичної антропології.	2	2	8
4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначення людини.	4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначення людини.	2	2	8
5. Політика як різновид духовного виробництва.	5. Політика як різновид духовного виробництва.	2	2	8
6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.	6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.	2	2	8
7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.	7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.	2	2	8
8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.	8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.	2	2	8
9. Ідея політичного розвитку.	9. Ідея політичного розвитку.	2	2	8
10. Принцип історизму в політиці.	10. Принцип історизму в політиці.	2	2	8
11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.	11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.	2	2	8
12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності	12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності	2	2	8
13. Буття влади	13. Буття влади	2	2	8
14. Хронополітика.	14. Хронополітика	2	2	8
15. Геополітика.	15. Геополітика.	2	2	8
16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства.	16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства.	2	2	8
17. Політика й право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода.	17. Політика й право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода.	2	2	8
18. Принципи легітимації політичної влади.	18. Принципи легітимації політичної влади.	2	2	8

Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Політична антропологія. Політична гносеологія.

Тема 1. Природа політичного

Тема 2. Філософія та політика

Тема 3. Принципи політичної антропології.

Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначення людини.

Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва.

Тема 6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.

Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.

Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.

Тема 9. Ідея політичного розвитку.

Тема 10. Принцип історизму в політиці.

Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.

Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності

Змістовий модуль 2. Політична онтологія. Політична праксеологія.

Тема 13. Буття влади

Тема 14. Хронополітика.

Тема 15. Геополітика.

Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства.

Тема 17. Політика й право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода.

Тема 18. Принципи легітимації політичної влади.

Тема 19. Від “часткового” виробництва до загального.

Тема 20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства.

Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	Усього	у тому числі					Усього	у тому числі
		л	п	Лаб	Інд	ср		л	п	лаб	інд	Ср
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль
Змістовий модуль 1. Політична антропологія. Політична гносеологія
1. Природа політичного		2	2			8
2. Філософія та політика		2	2			8
3. Принципи політичної антропології.		2	2			8
4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначення людини.		2	2			8
5. Політика як різновид духовного виробництва.		2	2			8
6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.		2	2			8
7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.		2	2			8
8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.		2	2			8
9. Ідея політичного розвитку.		2	2			8
10. Принцип історизму в політиці.		2	2			8
11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.		2	2			8
12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності		2	2			8
Разом – зм. модуль1		24	24			96
Змістовий модуль 2. Політична онтологія. Політична праксеологія
13. Буття влади		2	2			8
14. Хронополітика.		2	2			8
15. Геополітика.		2	2			8
16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства.		2	2			8
17. Політика й право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода.		2	2			8
18. Принципи легітимації політичної влади.		2	2			8
19.Від “часткового” виробництва до загального.						6
20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства.						6
21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.						6
Разом – зм. Модуль2		22	22			66

Самостійна робота:

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Природа політичного	8
2.	Філософія та політика	8
3.	Принципи політичної антропології.	8
4.	Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначення людини.	8
5.	Політика як різновид духовного виробництва.	8
6.	Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.	8
7.	Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.	8
8.	Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.	8
9.	Ідея політичного розвитку.	8
10.	Принцип історизму в політиці.	8
11.	Детермінантні основи та доцільність в політиці.	8
12.	Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності	8
13.	Буття влади	8
14.	Хронополітика.	8
15.	Геополітика.	8
16.	Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства.	8
17.	Політика й право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода.	8
18.	Принципи легітимації політичної влади.	8
19.	Від “часткового” виробництва до загального.	6
20.	Соціокультурні суперечності сучасного суспільства.	6
21.	Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.	6
	Разом	162

Тематика і завдання для семінарських занять

Політика – це не драма для відстороненого читання, а драма зацікавленої участі, рефлексованого дійства. Від витонченого підступництва до просвіченого правління як покликання та професія вона репрезентує себе як інструмент забезпечення суттєвих тенденцій у людському поступу у відповідності до існуючих персональних та групових інтересів. Емпіричний рівень, з яким співпадає фаза наявної суспільно-політичної думки, відповідає політико-аналітичним констатаціям з використанням ресурсів “графії”:мистецтво оперативної оцінки, зниження значимості та переоцінювання політичної реальності шляхом використання факторного аналізу, що дає можливість ідентифікувати в реальній повсякденності специфічні прийоми соціальної інгібіції, фасцинації, ініціації, маніпуляції тощо. Теоретичний рівень, який стосовно наявних досліджень постає як сфера бажаного, власне і відповідає філософії політики як фундаментальній дисципліні. Саме вона вивчає явища з позицій взаємодетермінованості в чистому ідеалізованому вияві.

В чому, власне, можна вбачати переваги творчих піклувань практикуючих соціально-політичних досліджень? Стверджуючи однозначно – у фактофіксації, реєструванні та безпосередньому співставленні виявів суспільно-політичної реальності. Задовольнитися цим звичайно ж, зовсям не можна, адже емпіричного чину діловодство – ще не наука. Не передбачаючи аналізу в універсально-необхідному, теоретико-аподектичному плані, воно не обумовлює собою спосіб осягнення всієї картини вцілому.

Завданням філософії політики є дослідження основних принципів, через які які реалізують себе політичні процеси, визначення їх сутності, логіка здійснення взаємодетермінації відносин, рефлективна реконструкція передумов, що не втілилися в реальність, але які відшукуються в ній в тому чи іншому наближення.

В процесі вивчення курсу “філософія політики”, ви бедете досліджувати проблеми політичної антропології, політичної гносеології, політичної онтології, політичної праксеології, політичної аксіології, що суттєво допоможе науково аналізувати складну систему тих суперечливих та динамічних політико-правових процесів, які переживає сучасна Україна та світ вцілому.

ВСТУП