Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Вид материала

Содержание

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)
0301 соціально-політичні науки
Рік підготовки
Практичні, семінарські
Самостійна робота
Мета та завдання навчальної дисципліни
Завдання курсу
Місце курсу в професійній підготовці
Вимоги до рівня засвоєння змісту курсу
Програма навчальної дисципліни
Тема заняття
Концептуальний контекст наукового пізнання політичних явищ
Предмет і специфіка прикладних політичних досліджень
Контент-аналіз в політичних дослідженнях
Когнітивне картування в політичних дослідженнях
Експертні методи в політичних дослідженнях
Математичний інструментарій в політичних дослідженнях
Структура навчальної дисципліни
Усього годин
Теми семінарських занять
...
Полное содержание

Подобный материал:

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___

Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія) теорії та історії політичної науки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор

з науково-педагогічної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТОДИКИ І ТЕХНІКИ ПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.030104 політологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) 6.030104 політологія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси _______________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

2010

Методики і і техніки політичних досліджень. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. - _______: ________, 20___.- __ с.

Розробники: кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Скочиляс. Л.С,

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри політології

Протокол № 1 від. “31”серпня 2010 р.

Завідувач кафедрою ________________________(доцент Поліщук М.В.)

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено Вченою радою філософського факультету _______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від “____”________________20___ р.

“__”___________20__ р. Голова _______________(_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів, – 2	Галузь знань 0301 соціально-політичні науки ^{(шифр, назва)}	Нормативна
Модулів – 1	Напрям 6.030104 соціально-політичні науки ^{(шифр, назва)}	Рік підготовки:
Змістових модулів – 1	Спеціальність (професійне спрямування) Політологія	5-й
		Семестр
Загальна кількість годин – 72		9-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр	18 год.
		Практичні, семінарські
		18 год.


		Самостійна робота
		36 год.	год.
		ІНДЗ:
		Вид контролю: дослідницький проект, іспит

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета курсу

Метою курсу є ознайомлення студентів з широким спектром наукового інструментарію, який використовується у сучасних дослідженнях, оцінках і прогнозуванні політичних процесів. У зв'язку з цим розкриваються ключові поняття, пов'язані з методичним забезпеченням прикладних політологічних досліджень, вивчаються базові прийоми обробки різних типів інформації і правила підготовки відповідних аналітичних висновків. В ході семінарських занять і виконання навчальних завдань студенти набувають навиків практичного застосування методик контент-аналізу, івент-аналізу, когнітивного картування і експертних оцінок, а також досвіду індивідуальної та колективної роботи над дослідницьким проектом, оформлення і представлення його результатів.

Завдання курсу

Основні завдання курсу «Методики і техніки політичних досліджень» полягають, по-перше, в тому, щоб сприяти поглибленню знань студентів, одержаних ними в результаті засвоєння теоретичних курсів дисциплін політологічного циклу, по-друге, в придбанні навиків самостійної аналітичної роботи у сфері політичної практики, по-третє, в отриманні умінь використовувати прикладний дослідницький інструментарій для аналізу поточних політичних процесів.

Крім того, в результаті вивчення курсу студент повинен:

Знати:

- основні поняття, пов'язані з методичним забезпеченням політичних досліджень; методики і техніки збору, обробки і аналізу емпіричної інформації з політичної проблематики;

Вміти:

- користуватися найбільш поширеними видами прикладних аналітичних методик;

- навчитися правильно оформляти і представляти результати проведених досліджень;

- залучатися до досвіду «командної роботи» в процесі виконання дослідницького проекту.

Місце курсу в професійній підготовці

Курс не тільки знайомить з базовими поняттями у сфері наукових політичних досліджень, але і виступає сполучною ланкою у формуванні комплексу професійних знань, які набуваються студентами в ході засвоєння різних навчальних дисциплін.

Специфікою курсує його орієнтація на розвиток практичних навиків виконання прикладних наукових проектів у сфері внутрішньополітичної і зовнішньополітичної проблематики. Відповідно до сучасних пріоритетів навчального процесу особлива увага приділена питанням ознайомлення студентів з основними прийомами аналітичної роботи з первинною інформацією і формулюванню адекватних прогнозних припущень. Ця обставина особливо значуща в контексті світового досвіду підготовки фахівців-політологів.

Через різноманіття сучасних методичних підходів і методів політичних досліджень курс служить основою для продовження вивчення різних аспектів політичного буття і поглиблення базових уявлень про методичне забезпечення дослідницького процесу. Засвоєння відповідного навчального матеріалу значно підвищує здібності студентів до самостійної творчої роботи і їх розуміння реального взаємозв'язку теоретичного знання з політичною практикою.

Вимоги до рівня засвоєння змісту курсу

Вимоги до рівня засвоєння курсу припускають не тільки добросовісне ставлення студентів до сприйняття нової змістовної інформації, виконанню учбових завдань під час аудиторних занять, але і необхідність інтенсивної самостійної роботи по вивченню рекомендованої літератури. Обговорення теоретичних і прикладних аспектів проблематики, що вивчається, яке проводиться на кожному семінарському занятті, дозволяє коректувати процес засвоєння конкретного матеріалу і добиватися активної участі кожного члена групи в учбовому процесі. Найважливішим методичним елементом викладання курсу і ефективним засобом його належного засвоєння служить вимога підготовки декількох письмових робіт (від однієї до півтора сторінок тексту) у формі аналітичних довідок, що містять результати прикладного аналізу оригінального інформаційного матеріалу з політичної проблематики. Підготовка цих робіт звичайно проводиться в колективному форматі (колективний проект), після чого відбувається презентації їх результатів.

В зв'язку з цим основною вимогою до засвоєння курсу є отримання навиків усного обговорення проблем методичного забезпечення політичних досліджень, оволодіння базовою термінологією і розумінням основних проблем, що існують в цій сфері. Одночасно ключовим критерієм оцінки результатів освоєння курсу є також придбання первинного досвіду колективної і індивідуальної аналітичної роботи з інформацією.

Програма навчальної дисципліни

(загальна тематика лекційних та семінарських занять)

Тема заняття	Кількість годин
Тема заняття	Лекцій	Семінар-ських занять	Самостійної роботи студентів
Концептуальний контекст наукового пізнання політичних явищ	2		4
Теоретична і прикладна політологія: сутність, взаємозв’язки, критерії розрізнення			6
Предмет і специфіка прикладних політичних досліджень	2	2	2
Інформаційне забезпечення політичних досліджень		2	4
Контент-аналіз в політичних дослідженнях	2		4
Івент-аналіз в дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів	2	2	2
Когнітивне картування в політичних дослідженнях	2	2	2
Соціологічні методи у політичних дослідженнях	2	2	2
Експертні методи в політичних дослідженнях	2	2	2
Моделювання політичних ситуацій і процесів.	2	2	2
Математичний інструментарій в політичних дослідженнях	2	2	2
Програма дослідницького проекту. Підготовка підсумкових документів прикладних проектів		2	4
Загалом	18	18	34

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма							Заочна форма
	Усього		у тому числі					Усього	у тому числі
	Усього		л	п	лаб	інд	ср	Усього	л	п	лаб	інд	ср
1	2		3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1: Методики і техніки політичних досліджень	72		18	18		0	34
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Методики і техніки політичних досліджень
		72	12	10			25
Концептуальний контекст наукового пізнання політичних явищ		6	2				4
Теоретична і прикладна політологія: сутність, взаємозв’язки, критерії розрізнення		6					6
Предмет і специфіка прикладних політичних досліджень		6	2	2			2
Інформаційне забезпечення політичних досліджень		6		2			4
Контент-аналіз в політичних дослідженнях		6	2				4
Івент-аналіз в дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів		6	2	2			2
Когнітивне картування в політичних дослідженнях		6	2	2			2
Соціологічні методи у політичних дослідженнях		6	2	2			2
Експертні методи в політичних дослідженнях		6	2	2			2
Моделювання політичних ситуацій і процесів.		6	2	2			2
Математичний інструментарій в політичних дослідженнях		6	2	2			2
Програма дослідницького проекту. Підготовка підсумкових документів прикладних проектів		6		2			4
Усього годин		72	18	18			36

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Предмет і специфіка прикладних політичних досліджень	2
	Інформаційне забезпечення політичних досліджень	2
	Івент-аналіз в дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
	Когнітивне картування в політичних дослідженнях	2
	Соціологічні методи у політичних дослідженнях	2
	Експертні методи в політичних дослідженнях	2
	Моделювання політичних ситуацій і процесів.	2
	Математичний інструментарій в політичних дослідженнях	2
	Програма дослідницького проекту. Підготовка підсумкових документів прикладних проектів	2
Разом		8

Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Концептуальний контекст наукового пізнання політичних явищ	4
	Теоретична і прикладна політологія: сутність, взаємозв’язки, критерії розрізнення	6
	Предмет і специфіка прикладних політичних досліджень	2
	Інформаційне забезпечення політичних досліджень	4
	Контент-аналіз в політичних дослідженнях	4
	Івент-аналіз в дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів	2
	Когнітивне картування в політичних дослідженнях	2
	Соціологічні методи у політичних дослідженнях	2
	Експертні методи в політичних дослідженнях	2
	Моделювання політичних ситуацій і процесів.	2
	Математичний інструментарій в політичних дослідженнях	2
	Програма дослідницького проекту. Підготовка підсумкових документів прикладних проектів	4
	Разом	36

6. ВИМОГИ ДО ОЦІНЮВАННЯ

Розподіл балів, за видами робіт під час вивчення курсу

Семінарські заняття – 20 балів

Розробка програми дослідження – 5 балів

Підготовка дослідження 20 балів

Презентація дослідження – 5 балів

Виступ на семінарському занятті – 5 б.

Участь у дискусії – 2 б.

Доповнення не більше – 2 б.

Поставлені запитання не більше – 1 б.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1.

Концептуальний контекст наукового пізнання політичних явищ
Теоретична і прикладна політологія: сутність, взаємозв’язки, критерії розрізнення
Предмет і специфіка прикладних політичних досліджень
Інформаційне забезпечення політичних досліджень
Контент-аналіз в політичних дослідженнях
Івент-аналіз в дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
Когнітивне картування в політичних дослідженнях
Соціологічні методи у політичних дослідженнях
Експертні методи в політичних дослідженнях
Моделювання політичних ситуацій і процесів.
Математичний інструментарій в політичних дослідженнях
Програма дослідницького проекту. Підготовка підсумкових документів прикладних проектів

7. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Концептуальний контекст наукового пізнання політичних явищ.

Еволюція наукових підходів до осмислення політики від найдавніших часів до сучасності. Парадигмальна періодизація політичної гносеології. Перехід від історико-описових до аналітико-прогностичних досліджень. Загальнометодологічні принципи пізнання дійсності і наочна специфіка політичних досліджень. Вивчення політичних ситуацій і процесів з позиції системного підходу.

Тема 2. Теотерична і прикладна політологія: сутність, взаємозв’язки, критерії розрізнення.

Поняття фундаментального і прикладного наукового знання у сфері внутрішньої і міжнародної політики. Критерії розмежування теоретичної і прикладної політології. Поєднання теоретичних моделей і прикладних методик в процесі прикладних політичних досліджень. Значення прикладних досліджень для розвитку теоретичних політологічних підходів.

Тема 3. Предмет і специфіка прикладних політичних досліджень.

Особливості вивчення політики на прикладному рівні. Спрямованість дослідницьких розробок на розробку прикладного інструментарію здійснення політики. Роль прикладних політичних досліджень в процесі підготовки і прийняття рішень. Особливості електоральних політичних досліджень. Методичне забезпечення політичних досліджень. Монодисциплінарний і міждисциплінарний інструментарій наукового пошуку. Методи і методики. Визначення. Типологія. Приклади.

Тема 4. Інформаційне забезпечення політичних досліджень.

Інформація як особливий ресурс наукової діяльності. Формування інформаційного підходу до вивчення різних аспектів політичного життя. Інформація в структурі фундаментальних і прикладних політичних досліджень. Теоретична і емпірична інформація про політику. Джерела інформації і їх основні типи. Склад і типи інформаційних даних в структурі дослідницьких проектів. Первинні і вторинні дані. Критерії відбору і верифікації даних. Складання банку даних. Основні етапи інформаційно-аналітичної роботи.

Інформаційні технології в практиці політичних досліджень. Інформаційно-аналітичні технології і інформаційно-прогнозні технології. Роль Інтернету в спектрі технологічних засобів інформаційного забезпечення політичних досліджень.

Тема 5. Контент-аналіз в політичних дослідженнях.

Контент-аналіз. Визначення, основні поняття. Досвід перекладу текстової інформації в кількісні показники. Доцільність застосування контент-аналізу в прикладних політичних дослідженнях.

Види контент-аналізу. Відмінності кількісного і якісного контент-аналізу текстової інформації. Особливості спрямованого і не спрямованого контент-аналізу. Основні етапи застосування процедури контент-аналізу. Визначення смислових одиниць аналізу текстових масивів і різні варіанти рішення цієї задачі. Особливості проведення контент-аналізу, направленого на визначення цілей суб'єктів зовнішньополітичної діяльності. Побудова проблемного графа змісту інформаційного масиву і його нормативні рівні.

Кодування і квантифікація смислових одиниць текстового масиву. Узагальнення і інтерпретація результатів проведеного дослідження. Проблема верифікації. Поєднання описової і графічної форми уявлення в підсумкових документах.

Тема 6. Івент-аналіз в політичних дослідженнях.

Івент-аналіз. Визначення, основні поняття. Вітчизняний і зарубіжний досвід застосування ивент-аналізу в прикладній політології. Спроби виявлення універсальних закономірностей поведінки суб'єктів політичних відносин.

Види івент-аналізу, вживаного для стеження за розвитком політичних (зокрема міжнародних) ситуацій і процесів. Направлений і ненаправлений івент-аналіз. Особливості створення інформаційної бази прикладних проектів. Умови відбору інформаційного матеріалу. Події і акції. Основні етапи застосування процедури івент-аналізу. Встановлення просторово-часового класифікатора акцій. Кодування акцій. Заповнення класифікатора. Математична обробка інформаційного масиву. Можливості застосування обчислювальної техніки. Узагальнення і інтерпретація результатів.

Тема 7. Когнітивне картування в політичних дослідженнях.

Суб'єктивні психологічні моменти у внутрішньополітичній і зовнішньополітичній практиці. Вітчизняний і зарубіжний досвід прикладного аналізу психологічних аспектів ухвалення політичних рішень.

Застосування когнітивного картування для встановлення особливостей політичного мислення індивідуальних і групових суб'єктів міжнародних відносин.

Основні поняття і процедура застосування когнітивного картування. Особливості створення інформаційної бази, її характеристика, попередня обробка. Виділення ключових точок змісту виступів політичних діячів. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ключовими точками (поняттями) змісту цих виступів. Графічне відображення ключових крапок і їх взаємозв'язків в рамках когнітивних карт. Аналіз когнітивних карт. Просторово-часове угрупування зафіксованої інформації.

Змістовна інтерпретація результатів когнітивного картування. Узагальнення результатів аналізу когнітивних карт. Можливості квантифікації і застосування обчислювальної техніки. Проблема верифікації результатів, одержаних на основі проведення когнітивного картування.

Тема 8. Соціологічні методи у політичних дослідженнях.

Сутність та різновиди соціологічних методів. Сфери та рівні застосування соціологічного інструментарію у політичних дослідженнях. Опитування, анкетування, інтерв’ю: процедури, вимоги до використання, пізнавальні можливості. Процедура складання анкети і вимоги до формулювання питань. Способи проведення опитування. Формалізоване і неформалізоване інтерв’ю. Специфіка використання опитування у дослідженнях різних сфер політики. Спостереження як методика дослідження політичних явищ. Відкрите і приховане спостереження. Вимоги до організації і проведення спостереження. Генералізованість та реактивність у соціологічних дослідженнях політики. Вибірка: формування, різновиди, особливості.

Тема 9. Експертні методи в політичних дослідженнях.

Роль експертних висновків у внутрішньополітичній і зовнішньополітичній практиці. Вітчизняний і зарубіжний досвід застосування експертних оцінок в аналізі політичних ситуацій і процесів. Достоїнства і недоліки застосування методики експертних оцінок. Види експертних оцінок і напряму їх використання. Індивідуальна і колективна експертиза.

Процедура проведення прикладного дослідження на основі експертних оцінок. Формулювання головного завдання дослідження. Умови відбору експертів і правила їх роботи. Побудова проблемного графа досліджуваної ситуації або процесу («дерево цілей»).

Ситуативний аналіз. Визначення. Створення попереднього аналітичного сценарію. Правила вислову і обліку думок учасників ситуативного аналізу. Роль керівника (керівників) проекту. Підготовка завершального документа.

Експертна нарада як особливий вид колективної експертизи у сфері політичної практики. Підготовка наради. Опис досліджуваної (проблемної) ситуації в початковому документі. Проведення наради, можливості ускладнень при ухваленні колективних рішень. Роль керівника наради.

Тема 11. Моделювання політичних ситуацій і процесів.

Модель і моделювання: сутність понять. Вимоги до моделювання в процесі дослідження політики. Різновиди моделей і їх застосування в політичних дослідженнях. Логіко-інтуїтивні і формалізовані моделі. Авторські моделі і способи їх застосування при вивченні політичних явищ. Особливості дослідницьких завдань, що можуть бути вирішені за допомогою моделювання. Моделювання в прогнозуванні політичних ситуацій і процесів. Оціночний вимір моделювання у політичних дослідженнях.

Тема 10. Математичний інструментарій в політичних дослідженнях.

Розповсюдження математичних методів дослідження у сфері сучасного гуманітарного знання. Проблеми інтеграції гуманітарного і математичного знання. Типологія основних математичних засобів, вживаних в прикладних політичних дослідженнях. Специфіка квантифікації якісних аспектів соціальної дійсності. Квантифікація і формалізація змістовних моделей.

Квантифіковані методики обробки і аналізу інформації: аналіз за допомогою простих і складних індикаторів, чинник аналізу, аналіз кореляцій, аналіз регресій, аналіз тенденцій, спектральний аналіз, екстраполяція.

Залежність підбору математичних засобів аналізу від характеру досліджуваних ситуацій і процесів.

Тема 12. Підготовка підсумкових документів прикладних проектів у сфері політики.

Відмінність підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень. Інформаційний і аналітичний розділи прикладного проекту. Оптимальні розміри текстового матеріалу. Структура опису проведеного дослідження. Включення графічних схем, кількісних даних і інших ілюстративних матеріалів. Основна частина проекту і додатку.

Правила підготовки аналітичних висновків і практичних рекомендацій. Адекватність логічних висновків. Конкретність і реалістичність пропонованих дій. Необхідність співвідношення пропонованих дій з тимчасовими і матеріальними ресурсами потенційних ініціаторів зовнішньополітичних акцій. Оцінка ступеня політичного ризику в короткостроковій і середньостроковій перспективі.

Специфічні особливості стилю написання аналітичних документів, орієнтованих на потребі зовнішньополітичної практики. Стислість, простота і змістовна місткість пропозицій. Правильне визначення абзаців, недопущення дуже дробового або дуже злитого оформлення матеріалу, що подається. Бажаність виділення (за допомогою підкреслення) п’яти-семи ключових ідей по ходу викладу матеріалу. Дотримання правил орфографії і пунктуації.

Приклади завдань для обговорення і презентації

1. Представте в узагальненому вигляді суть наукових дебатів між прихильниками нормативного і емпіричного підходу. На чиїй стороні знаходяться Ваші переваги?

2. Дайте визначення понять: «політична теорія», «метод політичного дослідження», «дослідницька методика».

3. Які основні відмінності в методологічному забезпеченні фундаментальних і прикладних досліджень політики в її внутрідержавному і світовому вимірюванні?

4. Сформулюйте декілька зразкових тем фундаментальних і прикладних політологічних розробок. Яким чином слідує, на ваш погляд, організувати дослідницький процес?

5. Які основні характеристики наукового інструментарію прикладних політологічних проектів?

6. Яка з актуальних проблем російської і світової політики заслуговує, на ваш погляд, найбільш інтенсивної прикладної розробки?

7. Чи згодні ви з тим, що сучасне суспільство часто визначають як інформаційне? З чого виходять прихильники цієї точки зору?

8. Що таке інформація і як необхідно організувати інформаційну роботу на користь проведення прикладного дослідження по політичній проблематиці?

9. Яким видам даних доцільно віддавати перевагу при проведенні прикладних досліджень політичних ситуацій і процесів?

10. Охарактеризуйте основні етапи обробки інформації в рамках прикладних досліджень політичних ситуацій і процесів.

11. Звернення до яких вітчизняних і зарубіжних електронних ресурсів представляється вам найбільш корисним при підготовці прикладного проекту?

Загальні методичні рекомендації для проведення практичних аудиторних занять

1. Обговорення запропонованих питань передує обміном думками слухачів про зміст прочитаної по темі учбового розділу літератури.

2. Для залучення в активну аудиторну роботу максимально можливого числа слухачів обговорення будується у формі представлення декількох усних доповідей, які супроводжуються виступами опонентів, що підготувалися, і підсумковою оцінкою дебатів з боку викладача.

3. Як альтернатива усного обговорення слухачам може бути запропоновано написати коротке тематичне есе з дотриманням правил наукової розробки заявленої для розгляду проблеми.

4. Формами підсумкового контролю є усний залік і представлення письмової аналітичної роботи. Під час заліку випробовуваним пропонується відповісти на декілька питань або виконати невеликий тест. Список зразкових питань і тип тестових завдань визначається викладачем і наперед повідомляється студентам.

4.1. В цілях вдосконалення учбового процесу під час заліку всі студенти у обов'язковому порядку відповідають на питання про тих, що три найбільш зацікавили їх в рамках курсу проблемах і три показалися найбільш важкими для освоєння. Такий підхід дозволяє, з одного боку, ще раз в самому узагальненому вигляді закріпити у студентів уявлення про одержані знання, а з іншою — коректувати методичні дидактичні аспекти викладацької діяльності.

4.2. Письмова робота виконується в об'ємі до 5-7 сторінок і містить як описовий текстовою, так і графічно оформлений матеріал. Обов'язковою вимогою є наявність сформульованих на основі проведеного аналізу підсумкових висновків і прогнозних припущень.

4.3. Залежно від побажань студентів письмова робота може бути представлена або в традиційній формі (здача викладачу для отримання загального висновку), або проходити у вигляді презентації і відповідних відповідей на критичні зауваження опонентів.

Література:

Contemporary Political Analysis //J. С. Charlersworth (ed). N.Y, 1977. P. 2-10.
Лебедева М. М., Тюлин И. Г. Прикладная междисциплинарная политология: возможности и перспективы // Системный подход: анализ и прогнозирование международных отношений. М., 1991. С. 4-5.
North R. С, Holsti О. R. (eds.). Content Analysis. A handbook with applications for the study of international crisis. N.Y.. 1963.
Rose R. Understanding Big Government: The Programme Approach. – London, 1990.
Ruloff R., Frei D. Content Analysis. A survey of techniques with special reference to the analysis of the CSCE Documents // Kleine Studien zur politischen W'issen-schaft. Zurich. 1978. № 147-148. P.
Schmidt D. Writing in Political Science. Longman, 2000.
Smith В., Johnson К.. Paulsen D., Shocket F. Political Research: Methods, Foundations and Techniques. Atlanta, 1976. P. 3. (Цит. по: Дегтярев А. А. Методы политологических исследований // Вестн. МГУ. Сер. 12. Политические науки. 1996. № 6.)
Богатуров А. Д., Косолапов П. А., Хрусталев М. А. Очерки теории и политического анализа международных отношений. М.. 2002.
Wildawski A. Speaking Truth to Power. The art and Craft of Policy Anaysis. – New Brunswik, 1987
Winter D. G., Stewart A. J Content Analysis as a Technique for Assessing
Political Leaders // A Psychological Examination of Political Leaders. N.Y.. 1977.
Winter D. G., Stewart A. J. Content Analysis as a Technique for Assessing Political Leaders // A Psychological Examination of Political Leaders. N.Y.. 1977.
Zinnes D. The Expression and Perception of Hostility in Prewar Crisis: 1914 // Singer D. Quantitative International Politics: Insights and Evidence. N.Y., 1968. P. 88-119.
Балуев Д. Г. Введение в политический анализ. Нижний Новгород, 2000.
Баталов Э. Что такое прикладная политология // Конфликты и консенсус: Прикладная политология. 1991. - № 1.
Бебик І. Основи теоретичної і прикладної політології. – К., 1994.
Бебик І. Політичний маркетинг і менеджмент. – К., 1994.
Боришполец К.П. Методы политических исследований: Учеб. пособие для студентов вузов. — М: Аспект Пресс, 2005.
Воробьев Е. Н., Рогачев И. Н. Аналитико-прогностическая работа. М., 1999.
Леонов Н. С. Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях. М, 1996.
Выдрин Д. Очерки практической политологии. – К., 1991.
Девід Л.Велмер, Ейден Р.Вайнінг. Аналіз політики/Переклад з англійської. – Київ: Основи, 1998.
Дегтярев А. А. Политический анализ как приклад-пая дисциплина: Предметное поле и направления разработки // Полис, 2004. № 1.
Дегтярев А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 1996. № 6
Дегтярев А.А. Прикладная политология//Политические исследования. – 1997. – №6.
Качанов Ю., Сатаров Г. Социальные группы в поле политики: опыт эмпирического анализа//Российский монитор: Архив современной политики. Вып.2. – М., 1992.
Качанов Ю.Л. Политическая топология: стуктурирование политической ситуации. – М., 1995
Кожемяков Ю., Сергеев В. Прогнозирование политического развития: особенности разработки динамических моделей. – Социологические исследования. –М., 1991.
Кривов В. Информационно-аналитическое обеспечение деятельносты органов государственной власти: некоторые вопросы совершенствования//Власть. – 1996. – №1.
Лебедева М.М., Тюлин И.Г. Прикладная междисциплинарная политология: возможности и перспективы // Системный подход: анализ и прогнозирование международных отношений (Опыт прикладных исследований) / Под ред. И-Г.Тюлииа. – М..1991.
Мангейм Б., Рич К. Политология. Методы исследования. М., 1997. Общая и прикладная политология / Под ред. В. И. Жукова, Б. И. Краснова. М, 1997.
Young О. R. Systems of Political Science // Politics and Nature of Approaches to Analysis. Pinceton, 1967. P. 95.
Fahly J., Fahly N. Research Methods in International Relations // Groom A. and Mitchell С International Relation Theory. L.,1978.
Мелихов С.В. Количественные методы в американской политологии. – М., 1979.
Прикладная политология//Политические исследования. – 1997. – №6
Саrley M. Regional Tecniques in Policy Analysis. – London, 1980.
Семенов Б. М. Особенности информационно-аналитической работы государственных структур в области внешней политики. М., 2003.
Теория и методы в социальных науках / Под ред. С. Ларсена. М., 2003.
Трофимов Д. Центральная Азия: проблемы этноконфессионального развития // МГИМО ЦМИ. М., 1994. Вып. 3.
Хрусталев М. А. Очерки теории и политического анализа международных отношений. М., 2002;
Яковлев И. Г. Информационно-аналитические технологии и политическое консультирование// Полис 1998. № 2-3.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ

Науково-теоретичні та методичні основи політології.
Критерії розмежування теоретичної та прикладної політичної науки.
Політичні дослідження у структурі політичної науки
Предмет політичних досліджень та категоріальний апарат дисципліни.
Концептуальні основи політичних досліджень.
Методи політичної науки.
Методичне забезпечення прикладних політичних досліджень
Інформаційне забезпечення прикладних політичних проектів.
Структура політичного дослідження.
Складання плану дослідження і вибір методів
Обробка і узагальнення результатів
Представлення результатів і написання звіту
Структура та характерні риси загальних методів політичних досліджень.
Методи збору даних для політичних досліджень.
Кількісні та якісні методи інтерпретації даних.
Теорії та гіпотези в політичних дослідженнях.
Принципи та способи концептуалізації проблеми та побудови гіпотези.
Контент-аналіз у політичних дослідженнях: етапи, види.
Івент-аналіз та його застосування у політологічному дослідженні
Соціологічні методи політичного дослідження, інтерв’ювання, анкетування, еспертне опитування.
Стратегічне планування у політиці.
Стратегічний аналіз і управління політичними конфліктами.
Стратегічний аналіз політики на рівні регіону.
Когнітивне картування у політичному дослідженні.
Моделювання політичних проблем.
Групова дискусія та її використання у політичному дослідженні.
Математичні методи політичного дослідження
Узагальнена модель технології політичного дослідження.
Експертні методи в політичних дослідженнях.
Оцінка, експертиза, прогноз, моделювання як результати політичного дослідження.

Blog

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Содержание

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)

Усього годин