Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Вид материала

Содержание

Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Системний аналіз суспільства”)
0301 соціально-політичні науки
Рік підготовки
Практичні, семінарські
Самостійна робота
Мета та завдання навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни
Тема лекційного заняття
4. Структура навчальної дисципліни
Самостійна робота
Метою курсу
Предмет курсу
Тематика і задання семінарських занять
Особливості системного моделювання в політології
10. Методи контролю
Поточний контроль
2. Модульний (проміжний) контроль
3. Підсумковий (семестровий) контроль
Оцінка ECTS та визначення
Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу
...
Полное содержание

Подобный материал:

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___

Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія) теорії та історії політичної науки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Системний аналіз суспільства

_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.030104 політологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) 6.030104 політологія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси _______________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

______ – 20___

Системний аналіз суспільства. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. - _______: ________, 20___.- __ с.

Розробники: доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки Денисенко В.М.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки

Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.

Завідувач кафедрою ________________________(проф. Денисенко В.М.)

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено Вченою радою філософського факультету _______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від “____”________________20___ р.

“__”___________20__ р. Голова _______________(_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__

 __________, 20__

Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Системний аналіз суспільства”)

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів, – 2	Галузь знань 0301 соціально-політичні науки ^{(шифр, назва)}	Нормативна
Модулів – 1	Напрям 6.030104 соціально-політичні науки ^{(шифр, назва)}	Рік підготовки:
Змістових модулів – 1	Спеціальність (професійне спрямування) Політологія	2-й
		Семестр
Загальна кількість годин – 72		3-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр	18 год.
		Практичні, семінарські
		18 год.


		Самостійна робота
		36 год.
		ІНДЗ:
		Вид контролю: контрольна робота

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:2

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: засвоєння наукових знань про поняття «система» та «аналіз», сутність та методи системного аналізу в політології, а також можливості його застосування у розв’язанні політичних проблем.

Завдання: розглянути та проаналізувати сукупність методів, прийомів та алгоритмів застосування системного підходу в аналітичній діяльності

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: основні поняття теорії систем, історію виникнення та розвитку системного аналізу, основні методи та процедури системного аналізу,особливості системного моделювання в політології

вміти: досліджувати не тільки зв’язки та елементи системи, але й розглядати проблему у її взаємодії із зовнішнім середовищем та будувати узагальнені моделі політичної дійсності, що відображає всі фактори і взаємозв’язки реальної ситуації, що можуть проявитися в процесі здійснення політичного рішення

Програма навчальної дисципліни

(загальна тематика лекційних та семінарських занять)

Тема лекційного заняття	Тема семінарського заняття	Кількість годин
Тема лекційного заняття	Тема семінарського заняття	Лекцій	Семінар-ських занять	Самостійної роботи студентів
1. Поняття «система» та «аналіз» як базові категорії системного аналізу	1. Поняття «система» та «аналіз» як базові категорії системного аналізу	2	2	4
2. Історія виникнення та розвитку системного аналізу	2. Історія виникнення та розвитку системного аналізу	2	2	4
3 Сутність системного аналізу та специфіка його застосування в політологічних дослідженнях	3 Сутність системного аналізу та специфіка його застосування в політологічних дослідженнях	2	2	4
4 Основні методи та процедури системного аналізу	4 Основні методи та процедури системного аналізу	2	2	4
5 Особливості системного моделювання в політології	5 Особливості системного моделювання в політології	2	2	4
6 Синергетичний підхід в системному аналізі	6 Синергетичний підхід в системному аналізі	4	4	8
7 Застосування системного аналізу в процесі визначення та розв’язання політичних проблем	7 Застосування системного аналізу в процесі визначення та розв’язання політичних проблем.	2	2	4
8 Розвиток системного аналізу в Україні	8 Розвиток системного аналізу в Україні	2	2	4

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.

1. Поняття «система» та «аналіз» як базові категорії системного аналізу

2. Історія виникнення та розвитку системного аналізу

3 Сутність системного аналізу та специфіка його застосування в політологічних дослідженнях

4 Основні методи та процедури системного аналізу

5 Особливості системного моделювання в політології

6 Синергетичний підхід в системному аналізі

7 Застосування системного аналізу в процесі визначення та розв’язання політичних проблем

8 Розвиток системного аналізу в Україні

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	Усього	у тому числі					Усього	у тому числі
	Усього	л	п	Лаб	Інд	ср	Усього	л	п	лаб	інд	Ср
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль
Змістовий модуль 1.
1. Поняття «система» та «аналіз» як базові категорії системного аналізу		2	2			4
2. Історія виникнення та розвитку системного аналізу		2	2			4
3 Сутність системного аналізу та специфіка його застосування в політологічних дослідженнях		2	2			4
4 Основні методи та процедури системного аналізу		2	2			4
5 Особливості системного моделювання в політології		2	2			4
6 Синергетичний підхід в системному аналізі		4	4			8
7 Застосування системного аналізу в процесі визначення та розв’язання політичних проблем		2	2			4
8 Розвиток системного аналізу в Україні		2	2			4
Разом – зм. модуль1		18	18			36

Самостійна робота:

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	1. Поняття «система» та «аналіз» як базові категорії системного аналізу	4
2.	2. Історія виникнення та розвитку системного аналізу	4
3.	3 Сутність системного аналізу та специфіка його застосування в політологічних дослідженнях	4
4.	4 Основні методи та процедури системного аналізу	4
5.	5 Особливості системного моделювання в політології	4
6.	6 Синергетичний підхід в системному аналізі	4
7.	7 Застосування системного аналізу в процесі визначення та розв’язання політичних проблем	4
8.	8 Розвиток системного аналізу в Україні	4
	Разом	36

Передмова

Зважаючи на складність та неоднозначність природних і соціальних явищ та процесів, люди намагаються упорядковувати власні думки, ідеї та знання; встановлювати єдність і відмінність елементів, визначати місце кожного елемента відносно іншого, тобто розглядати все як систему.

Враховуючи це, системний метод (підхід) в політології є одним з основних і передбачає стандартизацію й уніфікацію наукових понять, упорядкування знань про політичні феномени та реальність.

Специфіка системного аналізу в політологічних дослідженнях полягає в тому, що він дозволяє розкласти складну проблему на компоненти аж до постановки конкретних завдань, і в той же час, зберігати цілісність проблеми.

Системний аналіз в політології надає можливість дослідити не тільки зв’язки та елементи системи, але й розглядати проблему у її взаємодії із зовнішнім середовищем.

Центральною процедурою в системному аналізі є побудова узагальненої моделі (або моделей), що відображає всі фактори і взаємозв’язки реальної ситуації, що можуть проявитися в процесі здійснення політичного рішення.

Метою курсу «Системний аналіз в політології» є засвоєння наукових знань про поняття «система» та «аналіз», сутність та методи системного аналізу в політології, а також можливості його застосування у розв’язанні політичних проблем.

Предмет курсу – сукупність методів, прийомів та алгоритмів застосування системного підходу в аналітичній діяльності.

Зв'язок з іншими дисциплінами. Важливою умовою вивчення курсу «Системний аналіз в політології» є знання з дисциплін «Загальна теорія політики», «Теорія політичних систем», «Політичний менеджмент», «Політичний аналіз і прогнозування».

Тематика і задання семінарських занять

Тема №1. Поняття «система» та «аналіз» як базові категорії системного аналізу

Визначення понять «система» та «аналіз». Основні характеристики поняття «система». Класифікація систем. Класифікація А.А.Богданова. Природні та штучні системи. Відкриті та закриті системи. Динамічні та статичні системи. Прості та складні системи. Характеристика складних систем. Соціальні та політичні системи.

Структура та організація систем. Типи структур системи: лінійні, ієрархічні, мережеві та матричні структури. Взаємодія системи та середовища.

Література:

1. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М., 1980.

2. Блауберг И. В. Проблема целостности и системный подход. — М.:Эдиториал УРСС, 1997. — 446 с.

3. Богданов А.А. Тектология .- Кн. 1, 2 – М., 1989.

4. Глушков В.М. Кибернетика и социальное прогнозирование // Проблемы мира и социализма. – 1971– № 1. – С. 37-42.

5. Ивахненко А.Г. Моделирование сложных систем: информационный подход. – К.: «Наукова думка», 1987. - 136 с.

6. Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.

7. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу. – К., 2007. – 544 с.

8. Казиев В.М. Введение в системный анализ и моделирование. ИМОАС, 2001. – 115 с.

9. Карташов В. А. Система систем. Очерки общей теории и методологии. — М.: Прогресс-Академия, 1995.

10. Садовский В. Н. Основания общей теории систем. — М.: Наука,1974. — 280 с.

11. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

12. Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки. — М.: Наука, 1978. — 392 с.

Тема №2. Історія виникнення та розвитку системного аналізу

Передумови та необхідність виникнення системного підходу. Основні напрямки системних досліджень. Основні етапи розвитку системних ідей. Визначення системності А.А. Богдановим (Малиновським). Концепція системного підходу Л. фон Берталанфі. Н.Вінер про управління системами. «Системний рух» у науковому знанні. Політологічне застосування системного підходу М. Вебером. Модель політичної системи Д. Істона. Структурно-функціоналістський підхід Г.Алмонда.

Концепції системного підходу Т.Парсонса, Р.Акофа, В.Афанасьєва, Дж. ван Гіга, І.Пригожина, І.Блауберга, О.Ланге, М.Месаровіча, А.Рапопорті, В.Садовського, А.Уємова, Е.Юдіна, Ю.Черняка, У. Ешбі та ін.

Питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика поняття «система».

2. Характеристика основних етапів становлення та розвитку

системного підходу.

3. Тектологія А.А.Богданова.

4. Концепція загальної теорії систем Л. фон Берталанфі.

5. Класифікація підходів до побудови теорії систем за

І.Блаубергом, В.Садовським, Е.Юдіним.

Література:

1. Афанасьев В. Г. Системность и общество. — М.: Политиздат, 1980.

2. Берталанфи Л. Общая теория систем – обзор проблем и результатов // Систем. исслед.: Ежегодник. – М.: Наука, 1969. – С. 30-54.

3. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. — М., 1973.

4. Богданов А. А. Системная организация материи (из кн. “Всеобщая организационная наука (тектология)” // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение / Сост. П. В. Алексеев. — М.: Политиздат, 1990. — 528 с.

5. Винер Н. Кибернетика и общество / Пер. с англ. Е. Г. Панфилова; ред. и предисл. Э. Я. Кольмана. — М.: Изд-во иностр. лит., 1958. — 200 с.

6. Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.

7. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу. – К., 2007. – 544 с.

8. Истон Д Категории системного анализа политики // Антология мировой политической мысли. Т.2. М., 1997.

9. Мертон Роберт. Социальная теория и социальная структура (фрагменты) / Под общ. ред. В. В. Танчера. — К., 1996.

10. Общая теория систем — об¬зор проблем и результатов. Системные исследования // Ежегодник. М.: Наука, 1969

11. Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения // Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. В. И. Добренькова. — М., 1996.

12. Садовский В. Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ. — М., 1974.

13. Спицнадель В. Н. Основы системного анализа: Учеб. пос. — СПб.: Бизнес-пресса, 2000.

14. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

15. Уемов А. И. Системный подход и общая теория систем. — М.:Мысль, 1978.

16. Шарапов О. Д., Дербенцев В. Д., Семьонов Д. Є. Системний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 154 с.

Тема №3. Сутність системного аналізу та специфіка його застосування в політологічних дослідженнях

Визначення понять «аналіз» та «системний аналіз». Системний аналіз політики та системний аналіз в політології. Методи політології. Системний підхід: системний аналіз і системний синтез в політології. Основні принципи системного аналізу в політології. Види системної діяльності: пізнання; аналіз; моделювання; конструювання; діагностика; оцінка.

Визначення поняття «політична система». Структура політичної системи.

Питання для самоконтролю:

1.Системний метод в політології.

2.Специфіка застосування системного аналізу в політології.

3.Співвідношення понять «системний аналіз в політології» та «загальна теорія систем».

4.Співвідношення системного аналізу політики та системного аналізу в політології.

Література:

1. Александров Н.Д., Сулимов В.Е. О некоторых методологических основах политологии // Социально-политические науки. – 1991. - №3.

2. Веймер Девід Л., Вайнінг Ейден Р. Аналіз політики: концепції і практика. – К., 2000.

3. Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.: ІМВ, 2004.- 67 с.

4. Казиев В.М. Введение в системный анализ и моделирование. ИМОАС, 2001. – 115 с.

5. Політичний енциклопедичний словник. За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка – К.: Генеза, 2004 . – 736с.

6. Політологія: історія та методологія / За ред.Ф.М. Кирилюка. – К., 2000.

7. Пономаренко О. І., Пономаренко В. О. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі. — К.: Либідь, 1995.

8. Спицнадель В. Н. Основы системного анализа: Учеб. пос. — СПб.: Бизнес-пресса, 2000.

9. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

10. Шабров О.Ф. Системный подход и компьютерное моделирование в политическом исследовании // Общественные науки и современность. – 1996. - №2. - С.100-110.

11. Шарапов О. Д., Дербенцев В. Д., Семьонов Д. Є. Системний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 154 с.

Тема №4. Основні методи та процедури системного аналізу

Загальна характеристика процедур системного аналізу.

Опис системи. Моделювання. Регресійний та кореляційний аналіз. Дисперсійний і коваріаційний аналіз. Дискримінантний і факторний аналіз. Аналіз динамічних рядів. Теорія м’яких і жорстких систем Дж. ван Гіга. Теорія катастроф. Теорія груп та інваріантів. Синергетика. Системна динаміка Форестера. Теорія конфліктів. Теорія ігор. Ситуаційний аналіз. SWOT-аналіз. Теорія графів. Метод «чорної скриньки». Метод «дерева цілей». Метод «Делфі».

Питання для самоконтролю:

1.Методологія системного аналізу.

2.Процедури здійснення системного аналізу.

3.Основні засади ситуаційного аналізу.

4. Історія становлення методу «теорія ігор».

5. Етапи здійснення SWOT-аналізу.

Література:

1. Білоус В.С. Синергетика і самоорганізація в економічній діяльності: навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2007. - 371 с.

2. Білоус В. С., Дербенцев В. Д., Ільченко Б. В. Синергетика і самоорганізація у трансформаційних процесах: теорія, методологія, практика. – К.: КНЕУ, 2005 р.

3. Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.

4. Згуровский М. З., Доброногов А. В., Померанцева Т. Исследование социальных процессов на основе методологии системного анализа. — К.: Наук. думка, 1997. — 221 с.

5. Казиев В.М. Введение в системный анализ и моделирование. ИМОАС, 2001. – 115 с.

6. Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение. — М.: Наука, 1970. — 707 с.

7. Політичний енциклопедичний словник. За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка – К.: Генеза, 2004 . – 736с.

8. Спицнадель В. Н. Основы системного анализа: Учеб. пос. — СПб.: Бизнес-пресса, 2000.

9. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С.Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.

10. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

11. Форрестер Дж. Мировая динамика. — М.: Наука, 1978. — 168 с.

12. Черваньов Д.М., Балан В.Г., Шингур М.В. навчально-методичний комплекс з курсу „Стратегічне планування та управління” для студентів економічних спеціальностей денної, очно-заочної та заочної форм навчання. – К.: РВВ ІМФ, 2002. – 90 с.

Тема №5. Особливості системного моделювання в політології

Поняття «модель», «моделювання». Основні властивості моделі. Поняття адекватності моделі.

Типи моделювання: математичне, кібернетичне, імітаційне, оптимізаційне, стохастичне, адаптивне, аналітичне.

Системне моделювання в політології.

Питання для самоконтролю:

1.Моделювання в системному аналізі в політології.

2.Підходи до класифікації моделювання.

3.Можливості імітаційного моделювання.

4.Особливості стохастичного моделювання.

5.Основні проблеми моделювання в системному аналізі.

Література:

1. Бартоломью Д. Стохастические модели социальных процессов. — М.: Финансы и статистика, 1985. — 294 c.

2. Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.

3. Згуровський М. З., Панкратова Н. Д. Системний аналіз: проблеми, методологія, застосування. — К.: Наук. думка, 2005. — 744 с.

4. Казиев В.М. Введение в системный анализ и моделирование. ИМОАС, 2001. – 115 с.

5. Моисеев Н. Н. Математические задачи системного анализа. — М.: Наука, 1981. — 488 с.

6. Нижник Н. Р., Машков О. А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. / За заг. ред. Н. Р. Нижник. — К.: Вид-во УАДУ, 1998.

7. Плотинский М. Ю. Математическое моделирование в динамике социальных процессов. — М.: Изд–во МГУ, 1992. — 133 с.

8. Політичний енциклопедичний словник. За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка – К.: Генеза, 2004 . – 736с.

9. Проблемы методологии системного исследования / Ред. кол. И. В. Блауберг и др. — М.: Мысль, 1970. — 456 с.

10. Саати Т. Математические модели конфликтных ситуаций — М.: Сов. радио, 1989. — 304 с.

11. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С.Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.

12. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

13. Уемов А. И. Логические основы метода моделирования. — М.: Мысль, 1971.

Тема №6. Синергетичний підхід в системному аналізі

Поняття «самоорганізована система», «синергетика». Методологічні засади теорії самоорганізації систем. Основні закони синергетики. Хаос та його роль у розвитку системи.

Принцип синергізму Г.Хакена. Дисипативні структури І.Пригожина.

Атрактори порядку. Керівний параметр системи. Флуктуації. Ситуація (точка) біфуркації. Патерни самоорганізації. Принцип підпорядкування в синергетиці.

Використання синергетичного підходу в політології.

Питання для самоконтролю:

1.Синергетика як теорія самоорганізації і розвитку окремих цілісних систем (на прикладі політичної системи).

2.Синергетичні дослідження Г.Хакена.

3.Основні положення концепції самоорганізації систем І.Пригожина.

4. Основні категорії синергетики, що використовуються у політології.

5.Принцип підпорядкування як методологічний інструмент синергетики.

Література:

1. Аршинов В. И., Войцехович В. Э. Синергетическое знание: между сетью и принципами // Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. – М.: 2000. – С. 107 – 124.

2. Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. – К.: 2002.

3. Білоус В. С., Дербенцев В. Д., Ільченко Б. В. Синергетика і самоорганізація у трансформаційних процесах: теорія, методологія, практика. – К.: КНЕУ, 2005 р.

4. Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.

5. Добронравова И. С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К.: 1990.

6. Комарова Ю. Деякі аспекти аналізу структурної самоорганізації політичної системи // Політичний менеджмент. - 2005. - № 1 (10). - C.97-112

7. Політичний енциклопедичний словник. За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка – К.: Генеза, 2004 . – 736с.

8. Пригожин И., Стейнгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. Пер. с англ.. – М.: 2000.

9. Пушкарева Г. В. Политическая система: синергетический подход // Вестн. Моск. ун-та, - Сер. 12. Политические науки, - 2001, - №6. - С. 32 – 49.

10. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С.Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.

11. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

12. Філософський енциклопедичний словник / Гол. ред. В. І. Шинкарук. — К.: Абрис, 2002. — 742 с.

13. Хакен Г. Основные понятия синергетики // Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. – М.: 2000. - С. 28 – 55.

Тема №7. Застосування системного аналізу в процесі визначення та розв’язання політичних проблем

Системний аналіз в політології як ефективний метод пізнання політичних процесів і явищ.

Застосування системного аналізу в США та Європі в період Другої світової війни.

Впровадження системного аналізу в політичному менеджменті, аналізі та державному управлінні. Головні напрями використання системного моделювання у стратегічних дослідженнях. Системний аналіз як база стратегічного прогнозування.

Питання для самоконтролю:

1.Системний аналіз як методологічна основа політичного аналізу та прогнозування.

2.RAND Corporation як піонер у використанні системного аналізу.

3.Застосування системного аналізу в різних галузях політичної науки.

4.Основні засади аналізу політичної ситуації.

Література:

1. Браун П. Посібник з аналізу державної політики. - К.: Основи, 2000. - 243 с.

2. Веймер Девід Л., Вайнінг Ейден Р. Аналіз політики: концепції і практика. – К., 2000.

3. Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.

4. Згуровський М. З., Панкратова Н. Д. Системний аналіз: проблеми, методологія, застосування. — К.: Наук. думка, 2005. — 744 с.

5. Мангейм Д., Рич Р. Политология: Методы исследования. - М., 1997. - 746 с.

6. Політичний енциклопедичний словник. За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка – К.: Генеза, 2004 . – 736с.

7. Спицнадель В. Н. Основы системного анализа: Учеб. пос. — СПб.: Бизнес-пресса, 2000.

8. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С.Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.

9. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

10. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М.М.Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.

11. Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки. — М.: Наука, 1978. — 392 с.

Тема №8. Розвиток системного аналізу в Україні

Розробка системного аналізу у працях Згуровського М.З. Дослідження синергетики Добронравовою І.С.

Використання системного аналізу в наукових роботах Національного інституту стратегічних досліджень. Викладання курсу «Системний аналіз в політології» у вищих навчальних закладах України.

Місце системного аналізу в сучасній політичній науці.

10. Методи контролю

Підсумковий контроль включає контрольну роботу.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;
при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного (проміжного), підсумкового (семестрового) контролю.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Поточний контроль – це оцінювання знань студента під час семінарських занять, якості виконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності студента на занятті.

Поточній контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Системний аналіз суспільств» оцінюється за п’ятибальною шкалою. У кінці семестру виводиться середнє арифметичне усіх одержаних оцінок за відповіді й окремо середнє арифметичне із оцінок на модулях. Ці два середні арифметичні додаються. Одержану суму середніх арифметичних множиться на коефіцієнт 5. За семестр студент набирає до 50 балів.

Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- Виступ з основного питання.

- Усна наукова доповідь.

- Доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ.

- Участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.

- Аналіз джерельної і монографічної літератури.

- Письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи тощо).

- Реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог).

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.

2. МОДУЛЬНИЙ (ПРОМІЖНИЙ) КОНТРОЛЬ

Модульний контроль (МК) проводиться раз на семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю (МК-1) виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу даного МК. Використовується п’ятибальна шкала оцінювання. Середнє арифметичне оцінок за МК істотно впливає на поточну успішність – кількість балів, набраних за семестр. У кінці семестру виводиться бал поточної успішності студента – кількість балів (до 50), що є сумою середніх арифметичних оцінок на семінарських заняттях і оцінок на модулях, помноженою на коефіцієнт 5.

Контрольні заходи модульного контролю з «Системний аналіз суспільства» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК розробляється викладачам і затверджується кафедрою.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

У разі відсутності студента на контрольному заході модульного контролю або при одержаній незадовільній оцінці за результатами модульного контролю йому надається право на повторне складання в індивідуальному порядку. При цьому одержана позитивна оцінка модульного контролю виставляється в журнал обліку роботи академічної групи через дріб.

3. ПІДСУМКОВИЙ (СЕМЕСТРОВИЙ) КОНТРОЛЬ

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Системний аналіз суспільства» передбачена така форма звітності, як контрольна робота, що проводиться у кінці семестру. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На іспиті – максимально 50 балів. Для допуску до контрольної роботи студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Контрольна робота з «Теорії итем» проводиться в письмовій формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 50 балів.

Оцінка ECTS та визначення	Кількість балів від 1 до 100	Оцінка за традиційною п’ятибальною системою
А – відмінно	91-100	Відмінно	5
В – дуже добре	81-90	Добре	4
С – добре	71-80	Добре	4
D – задовільно	61-70	Задовільно	3
E – достатньо	51-60	Задовільно	3
FX – незадовільно	25-50	Незадовільно	2
F – незадовільно (потрібна додаткова робота)	0-24	Незадовільно	2

У відомість обліку успішності та навчальну картку студента вносяться такі показники:

1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);

2 графа – сумарна кількість балів, набраних на іспиті і протягом семестру (0-100);

3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, F);

4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;

5 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена словом (відмінно, добре, дуже добре, задовільно, достатньо, незадовільно).

Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «F» і студент скеровується на повторну здачу іспиту. Якщо знання, показані студентом при здачі предмету «Системний аналіз суспільства» комісії незадовільні, у відомість виставляється «FХ» і студент повинен виконати додаткові завдання, тоді скеровується на повторну здачу іспиту.

Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу

,,Системний аналіз суспільства”

Модуль І

1. Необхідними умовами існування системи є:

– сукупність елементів;

– наявність відносин-зв’язків;

– вияв цілісності, єдності;

– амбівалентність елементів.

2. Суть побутового використання поняття «система» визначається значеннями:

– система як теорія;

– система як закінчений метод практичної діяльності;

– система як сукупність об’єктів природи;

– система як сукупність установлених норм життя та правил поведінки.

13. Рекомендована література:

Білоус В.С. Синергетика і самоорганізація в економічній діяльності: навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2007. - 371 с.
Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.
Добронравова И. С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К.: 1990.
Згуровський М. З., Панкратова Н. Д. Системний аналіз: проблеми, методологія, застосування. — К.: Наук. думка, 2005. — 744 с.
Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С.Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.
Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.
Актуальні проблеми створення системи оцінки зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці України: Вип. 20. / За заг. ред. академіка НАН України, д.т.н. В.П.Горбуліна, - К.: ДП „НВЦ „Євроатлантикінформ”, 2005. – 344 с.
Актуальні проблеми створення системи оцінки зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці України: Вип. 20. / За заг. ред. академіка НАН України, д.т.н. В.П.Горбуліна, - К.: ДП „НВЦ „Євроатлантикінформ”, 2005. – 344 с.
Александров Н.Д., Сулимов В.Е. О некоторых методологических основах политологии // Социально-политические науки. – 1991. - №3.
Аршинов В. И., Войцехович В. Э. Синергетическое знание: между сетью и принципами // Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. – М.: 2000. – С. 107 – 124.
Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М., 1980.
Бартоломью Д. Стохастические модели социальных процессов. — М.: Финансы и статистика, 1985. — 294 c.
Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. – К.: 2002.
Берталанфи Л. Общая теория систем – обзор проблем и результатов // Систем. исслед.: Ежегодник. – М.: Наука, 1969. – С. 30-54.
Білоус В.С. Синергетика і самоорганізація в економічній діяльності: навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2007. - 371 с.
Білоус В. С., Дербенцев В. Д., Ільченко Б. В. Синергетика і самоорганізація у трансформаційних процесах: теорія, методологія, практика. – К.: КНЕУ, 2005 р.
Блауберг И. В. Проблема целостности и системный подход. — М.:Эдиториал УРСС, 1997. — 446 с.
Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. — М., 1973.
Богданов А. А. Системная организация материи (из кн. “Всеобщая организационная наука (тектология)” // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение / Сост. П. В. Алексеев. — М.: Политиздат, 1990. — 528 с.
Богданов А.А. Тектология .- Кн. 1, 2 – М., 1989.
Браун П. Посібник з аналізу державної політики. - К.: Основи, 2000. - 243 с.
Веймер Девід Л., Вайнінг Ейден Р. Аналіз політики: концепції і практика. – К., 2000.
Винер Н. Кибернетика и общество / Пер. с англ. Е. Г. Панфилова; ред. и предисл. Э. Я. Кольмана. — М.: Изд-во иностр. лит., 1958. — 200 с.
Глушков В.М. Кибернетика и социальное прогнозирование// Проблемы мира и социализма. – 1971– № 1. – С. 37-42.
Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.
Добржанська О.Л. Конспект лекцій з нормативної дисципліни "Системний аналіз". - К.:ІМВ, 2004.- 67 с.
Добронравова И. С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К.: 1990.
Згуровский М. З., Доброногов А. В., Померанцева Т. Исследование социальных процессов на основе методологии системного анализа. — К.: Наук. думка, 1997. — 221 с.
Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу. – К., 2007. – 544 с.
Згуровський М. З., Панкратова Н. Д. Системний аналіз: проблеми, методологія, застосування. — К.: Наук. думка, 2005. — 744 с.
Ивахненко А.Г. Моделирование сложных систем: информационный подход. – К.: «Наукова думка», 1987. - 136 с.
Истон Д Категории системного анализа политики // Антология мировой политической мысли. Т.2. М., 1997.
Казиев В.М. Введение в системный анализ и моделирование. ИМОАС, 2001. – 115 с.
Карташов В. А. Система систем. Очерки общей теории и методологии. — М.: Прогресс-Академия, 1995.
Комарова Ю. Деякі аспекти аналізу структурної самоорганізації політичної системи // Політичний менеджмент. - 2005. - № 1 (10). - C.97-112
Мангейм Д., Рич Р. Политология: Методы исследования. - М., 1997. - 746 с.
Мертон Роберт. Социальная теория и социальная структура (фрагменты) / Под общ. ред. В. В. Танчера. — К., 1996.
Моисеев Н. Н. Математические задачи системного анализа. — М.: Наука, 1981. — 488 с.
Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение. — М.: Наука, 1970. — 707 с.
Нижник Н. Р., Машков О. А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. / За заг. ред. Н. Р. Нижник. — К.: Вид-во УАДУ, 1998.
Общая теория систем — об¬зор проблем и результатов. Системные исследования // Ежегодник. М.: Наука, 1969
Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения // Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. В. И. Добренькова. — М., 1996.
Плотинский М. Ю. Математическое моделирование в динамике социальных процессов. — М.: Изд–во МГУ, 1992. — 133 с.
Політичний енциклопедичний словник. За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка – К.: Генеза, 2004 . – 736с.
Політологія: історія та методологія / За ред.Ф.М. Кирилюка. – К., 2000.
Пономаренко О. І., Пономаренко В. О. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі. — К.: Либідь, 1995.
Пригожин И., Стейнгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. Пер. с англ.. – М.: 2000.
Проблемы методологии системного исследования / Ред. кол. И. В. Блауберг и др. — М.: Мысль, 1970. — 456 с.
Пушкарева Г. В. Политическая система: синергетический подход // Вестн. Моск. ун-та, - Сер. 12. Политические науки, - 2001, - №6. - С. 32 – 49.
Саати Т. Математические модели конфликтных ситуаций — М.: Сов. радио, 1989. — 304 с.
Садовский В. Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ. — М., 1974. – 280 с.
Спицнадель В. Н. Основы системного анализа: Учеб. пос. — СПб.: Бизнес-пресса, 2000.
Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С.Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.
Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.
Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М.М.Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.
Уемов А. И. Логические основы метода моделирования. — М.: Мысль, 1971.
Уемов А. И. Системный подход и общая теория систем. — М.:Мысль, 1978.
Філософський енциклопедичний словник / Гол. ред. В. І. Шинкарук. — К.: Абрис, 2002. — 742 с.
Форрестер Дж. Мировая динамика. — М.: Наука, 1978. — 168 с.
Хакен Г. Основные понятия синергетики // Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. – М.: 2000. - С. 28 – 55.
Черваньов Д.М., Балан В.Г., Шингур М.В. навчально-методичний комплекс з курсу „Стратегічне планування та управління” для студентів економічних спеціальностей денної, очно-заочної та заочної форм навчання. – К.: РВВ ІМФ, 2002. – 90 с.
Шабров О.Ф. Системный подход и компьютерное моделирование в политическом исследовании // Общественные науки и современность. – 1996. - №2. - С.100-110.
Шарапов О. Д., Дербенцев В. Д., Семьонов Д. Є. Системний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 154 с.
Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки. — М.: Наука, 1978. — 392 с.

Питання підсумкового контролю з курсу «Системний аналіз суспільства»:

1. Загальна характеристика поняття «система».

2. Підходи до класифікації систем.

3. Характеристика складних систем. Соціальні та політичні системи.

4. Структура та організація системи.

5. Типи структур системи.

6. Елемент як мінімальна складова системи.

7. Взаємодія системи та середовища.

8. Передумови та необхідність виникнення системного підходу.

9. Характеристика основних етапів становлення та розвитку системного підходу.

10. Концепція загальної теорії систем Л. фон Берталанфі.

11. Теорія політичних систем за Д.Істоном.

12. Н.Вінер про управління системами

13. Основні концепції системного аналізу 70-80-х рр. ХХ ст.

14. Тектологія А.А.Богданова.

15. Визначення поняття «політична система».

16. Структура політичної системи.

17. Поняття «аналіз» та «системний аналіз».

18. Специфіка застосування системного аналізу в політології.

19. Системний підхід: системний аналіз і системний синтез в політології.

20. Види системної діяльності.

21. Співвідношення системного аналізу політики та системного аналізу в політології.

22. Загальна характеристика процедур системного аналізу.

23. Поняття «опис системи».

24. Теорія катастроф.

25. Теорія ігор (загальна характеристика).

26. Основні засади здійснення ситуаційного аналізу.

27. SWOT-аналіз (загальна характеристика).

28. Метод «чорної скриньки»

29. Особливості системного моделювання в політології.

30. Поняття «модель», «моделювання».

31. Властивості моделей.

32. Основні типи моделювання.

33. Імітаційне моделювання.

34. Стохастичне моделювання.

35. Оптимізаційне моделювання.

36. Головні напрями використання системного моделювання у стратегічних дослідженнях.

37. Основні проблеми моделювання в системному аналізі.

38. Поняття «самоорганізована система».

39. Поняття «синергетика».

40. Синергетичні дослідження Г.Хакена.

41. Основні положення концепції самоорганізації систем І.Пригожина.

42. Основні закони синергетики.

43. Точка біфуркації.

44. Хаос та його роль у розвитку системи.

45. Принцип підпорядкування в синергетиці.

46. Використання синергетичного підходу в політології.

47. Застосування системного аналізу в різних галузях політичної науки.

48. RAND Corporation як піонер у використанні системного аналізу.

49. Розвиток системного аналізу в Україні

50. Дослідження синергетики Добронравовою І.С.

Міжпредметні зв’язки

Важливою умовою вивчення курсу «Системний аналіз суспільства» є знання з дисциплін «Загальна теорія політики», «Теорія політичних систем», «Політичний менеджмент», «Політичний аналіз і прогнозування».

Blog

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Содержание

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Системний аналіз суспільства”)