Geum.ru

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Завдання для самостійної роботи
Завдання для самостійної роботи
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Тематика реферативних завдань
  1. Принцип людського пізнання та політичної практики.
  2. Мета та результат у політичному пізнанні та політичній практиці.
  3. Співвідношення (неспівпадання) логіки політичного пізнання та політичної практики.


Проблемні завдання
  1. Продемонструйте на конкретних політичних процесах суть триєдиності функцій політичної практики: як джерела пізнання; як способу використання знання; як критерія істинності знань.
  2. Яким чином виявляє себе єдність протилежних сторін (внутрішня діалектична суперечність) у відношенні: “політична практика – усвідомлення політичних процесів”? Проілюструйте це на прикладах з політичного життя.
  3. Яким чином визначається провідне місце політичної практики у політичному житті людини? А може це ідея вульгарного матеріалізму? Докажіть аргументовано свою позицію.
  4. А у І.Канта, Г.В.Ф. Гегеля що визначається як провідне місце у здійсненні політики: політична свідомість чи політична практика? Докажіть свою думку, використовуючи текст першоджерел.
  5. Що таке метод узагальнення в системі політичного пізнання та політичної практики? Які його фукції? Яке місце він займає тут серед системи інших методів?
  6. Що є джерелом пізнання політичних процесів? Чи змінювалися його пріоритети в історії? Проілюструйте це на прикладах.
  7. Чи є процес прийняття політичного рішення критерієм істинності: а) політичного пізнання; б) практичних дій в політиці?
  8. Чи можна зрозуміти природу людської свідомості, вивчаючи лише а) суть держави; б) політичної партії; в) місце лідера в цій партії; г) суть політичної влади?
  9. Яким чином людина усвідомлює себе, свою сутність через політичну сферу буття? Які її характерні риси найбільше репрезентує ця сфера?
  10. Яке відношення до появи та подальшого розвитку свідомості мало залучення людини у політичну сферу життя?
  11. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.



Завдання для самостійної роботи

  1. Що на вашу думку є головним для кожної людини: пізнавати політичні процеси чи практично змінювати їх? А може те, про що говорить А.Камю: “Кожному поколінню властивим є вважати покликанням свого буття – перебудова світу. Моє ж, звичайно, вже знає, що світ не перебудуєш. Але його завданням може бути щось більш значиме. Воно полягає в тому, щоб не дозволити світові зникнути “?
  2. Які принципи політичної рефлексії ви знаєте? Проаналізуйте їх. Порівняйте їх пізнавальне значення, їх взаємозв”язок.
  3. Яким чином пов”язані між собою суть та явище в політиці? Покажіть таку систему взаємозв”язку на практиці?
  4. Розкрийте зміст діалектичного взаємозв”язку в політичному пізнанні категорій “політична необхідність” та “випадковість”.
  5. Яким чином у праці “державець” Н.макіавеллі “використовує” для аналізу політичних процесів категорії “можливість” та “дійсність”?
  6. Продемонструйте на конкретному прикладі, яким чином у політиці взаємообумовлюють себе ціле та частина.
  7. Що на вашу думку є важливішим зміст політичного процесу чи його фарма? Докажіть свою думку.
  8. Яке місце займає внутрішнє протиріччя у політичних процесах? Що таке антагоністичні та неантагоністичні суперечності в політиці? Сформулюйте свою систему діалектичних протиріч у політиці.
  9. Проаналізуйте суть процесів перехідного періоду в державі (на прикладі сучасної України) через категорії “якість”, “кількість”, “міра”.
  10. Як діє принцип “заперечення заперечення” у політиці. Спробуйте показати це на прикладі зміни історичних типів держав (як це обгрунтовує Г.В.Ф.Гегель, К.маркс, В.Ленін)? Цей принцип діє об”єктивно, незалежно від волі та бажань людини, чи людина може регулювати його дію?
  11. Проаналізуйте слова філософі І.А.Ільїна: “Політика не є пустою “формою” або ж станом зовнішності; вона залежить від мети та завдання, таким чином, мета визначає і форму влади, і спосіб її здійснення. Політика є одночасно: і змістом і формою. А тому реальний політичний успіх полягає не в тім, щоб заволодіти державною владою, а в тім, щоб правильно її збудувати та скерувати її у напрямі істиної та високої мети...”


Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.

План
  1. Зв”язок та розвиток – основні принципи діалектики політики.
  2. Історичні особливості вияву дії загальних зв”язків та взаємодії в політиці.
  3. Система взаємодії та взаємозв”язків внутрішніх елементів політичної системи.


Тематика реферативних завдань
  1. Зв”язок потреб та інтересів в політиці.
  2. Прогресування суспільно-політичних відносин як взаємодія інтересів влади та власності.
  3. Суть системи зв”язків та взаємодії сфер людського буття.


Проблемні завдання
  1. Як ви розумієте діалектичну взаємозобумовленість постійності та тимчасовості форм зв”язків та взаємодії у політичному процесі? Чи має це якесь відношення до стратегії і тактики у політиці?
  2. Які джерела визначення сутності явища у політиці? Яким чином вони поділяються?
  3. В чому полягає суть розвитку та саморозвитку політичного процесу? Чим тут політичний процес відрізняється від природного? Коли ким і яким чином в історії становлення політичної науки ці принципи були досліджені? Конкретно підтвердіть свою думку знанням тексті першоджерел.
  4. Систематизуйте та опишіть у своїх конспектах критерії прогресування та регресування суспільно-політичного розвитку.
  5. Прокомендуйте визначення: “Прогрес та регрес суспільно-політичного розвитку – це антагоністично протилежні за напрямом та змістом, не поєднані у часі, але співіснуючі у взаємозв”язку сторони розвитку. Прогрес політичної сфери життя – це підвищення життєздатності людини, стійкості розвитку політичної системи та відносин, зміцнення їх моральних та правових основ, утвердження релігійної форми свідомості та націоналістичної ідеології. Регрес у політиці – це деградація вище окреслених підстав, погіршення умов життя людини, що обумовлене однопартійною системою в державі”. Що тут ви залишили б, що викрислили? Чи залишили б визначення у первісному варіанті? Спробуйте самостійно сформулювати визначення суті прогресу та регресу політичних процесів.
  6. Чи є, на ваш погляд, реально переконливими приклади прогресування політичної системи в Україні на сучасному етапі?
  7. Яким чином на рівні особи знаходять свій вияв загальні зв”язки та взаємодія в політиці?
  8. Визначте систему джерел (в конспектах їх проаналізуйте) стабільності та нестабільності політичної влади (визначте критерії стабільності та нестабільності, зробіть розгорнутий їх аналіз у своїх конспектах).
  9. Яким чином протистояння суб”єктів політичної влади (на їх різних рівнях) впливає на утвердження (руйнування) системи загальних взаємозв"зків та взаємообумовленості форм та способів людського буття?
  10. Як реалізують себе взаємодія та зв”язки суб”єктів політики на рівні міждержавних стосунків?
  11. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Тема 9. Ідея політичного розвитку.

План
  1. Суть політичного розвитку, його історичні форми та детермінанти.
  2. Поступальність розвитку політичних процесів

А) розвиток політичних відносин;

Б) розвиток політичної діяльності, її організаційних форм.
  1. Ідея та приклади політичного розвитку в системі геополітичних відносин.


Тематика реферативних завдань
  1. Проблема політичного розвитку у провіденціалістській світській філософії історії Ж.Бодена та Ф.Бекона.
  2. Ідея циклів та ритмів історичного розвитку у політико-правових поглядах Д.Віко та О.Шпенглера.
  3. Проблема політичного розвитку в поглядах утопістів (Т.Мор, Т.Кампанелла, Р.Оуен, К.А.Сен-Сімон).


Проблемні завлання
  1. Що спільного та що різнить:

А) розвиток у політичній сфері буття;

Б) розвиток у економічній сфері буття;

В) розвиток у мистецтві;

Г) розвиток у системі релігійних вірувань;

Д) розвиток у сфері моральних основ людського буття?
  1. Який вклад у дослідження ідеї політичного розвитку робить І.Г.Гердер?
  2. В чому полягає суть раціоналістичного варіанту трактування ідеї поллітичного розвитку у Г.В.Ф.Гегеля? Чим його погляди на цю проблему відрізняються від тих, які репрезентує Августин? Т.Гоббс? Докажіть свою думку, спираючись на текст першоджерел цих мислителів.
  3. Проаналізуйте слова Ф.Енгельса: “Історія в такий же спосіб як і пізнання не може отримати остаточне завершення якимось досконалим, ідеальним станом людства; досконале суспільство, досконала “держава”, це – речі, які існувати можуть лише в уяві. Навпаки ж, всі суспільні стани, що змінювалися одни за іншим впродовж всієї історії, є лише перехідними етапами від нищих рівнів до вищих. Кожний із станів є необхідним і, таким чином, має своє виправдання стосовно того часу і тих умов, які спричинили його виникнення. Але і він перестає бути міцним і втрачає своє виправдання перед фактом нових, вищих, значимих умов, що поступово розвиваються у його ж надрах. Він змушений віддати переваги вищому рівню, який, у свій час таким же чином занепадає та гине”. Поясніть суть формаційного підходу до розуміння складних процесів розвитку історії та політичних процесів.
  4. Яким чином формуються, актуалізуються та розв”язуються внутрішні суперечності у розвитку політичної ситуації? Спробуйте продемонструвати це на конкретному прикладі.
  5. Суть природної необхідності у розвитку історії, що репрезентована теорією Ж.А.Кондорсе – це псевдонаукова концепція чи навпаки? Докажіть, спираючись на знання текстів першоджерел та на конкретні історичні процеси.
  6. Поясніть вираз: “Політичний розвиток як людська практика та ідея”. Чим розвиток в одному відрізняється в розвитку в іншому?
  7. Яка внутрішня взаємообумовленість політичного розвитку на рівні держави та на рівні міждержавних стосунків?
  8. Що таке механістичний підхід у розумінні суті політичного розвитку?
  9. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Тема 10. Принципи історизму в політиці

План
  1. Принципи історизму в політиці як вияв закономірностей розвитку суспільства.
  2. Витоки історії та її політичний сенс.
  3. Історична відповідальність та політика.


Тематика реферативних завдань
  1. Загальні та етапні суперечності в політиці.
  2. Історичний процес як породження нової якості в політиці, нової соціальної системи.
  3. Місце “людини політичної” в здійсненні історичних процесів.
  4. Співвідношення понять “політична історія” та “історія політики”


Проблемні завдання
  1. Чим забезпечується внутрішній зв”язок політичних процесів в історії? Сформулюйте механізм історичного наслідування в політиці.
  2. Як ви думаєте, чим забезпечується незворотність напрямів історичного розвитку та який її вияв у розгортанні політичних процесів? Як тоді можна розуміти слова Д.Віко, що в історії нескінченно повторюються одні і ті ж етапи розвитку – дининство, юність, зрілість, занепад?
  3. Як ви розумієте суть неперевності (коли життя людини, як суб”єкта історичного процесу є дискретним) прогресування історичного руху, що знаходить свій вияв у переході від нищих форм соціальної організації до вищих? А чи є зворотній процес?
  4. Докажіть, що політика – це вияв прогресування (регресуваня) історії.
  5. Яке місце у системі критеріїв щодо визначення темпів, форм, способів прогресування історії займає політика?
  6. Чому ми можемо говорити про стабільність суспільства, держави, владних відносин, стійкість політичної системи, якщо політична історія – це неперевно відтворювана суперечливість соціального руху, його розвиток через подолання та відтворення суперечностей?
  7. Якщо політична історія є системою, що саморозвивається, то яке місце тут займає людина, адже вона є головним суб”єктом політичного процесу, основною рушійною силою всіх історичних поступів?
  8. Прочитайте уважно працю К.Ясперса “Витоки історії та її мета” і скажіть, яким чином філософ визначає межі історії, основні структури історії, єдність історичних форм та способів буття, вісьовий час історії, як основних умов дослідження суспільно-політичних процесів?
  9. Охаректизуйте суть ментальності у відчутті та переживанні історичних процесів у системі парадигми “Схід-Захід”. Яким чином саме таке сприйняття історичних процесів впливає (впливало) на розвиток політики?
  10. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Завдання для самостійної роботи
  1. Як би ви показали схему світової історії та структури внутрішніх суспільно-політичних виявів її в історіях окремих держав (приклад на ваш вибір)?
  2. Яке місце людина-політична” займає в історії? А яке місце у ній займає “людина позаполітична”?
  3. Звершувшись до праць Г.В.Гегеля, Ф.Броделя, Л.Февра, Дж.Тойнбі, Х.-Г. Гадамера, проаналізуйте, яким чином х їх точок зору історія може виступати як органічна єдність політики, економіки та культури в різних їх домінаціях. Систематизуйте погляди цих авторів за способами дослідження цієї проблеми.
  4. Проаналізуйте співвідношення принципу історизму з іншими (об”єктивності, системності тощо), визначте їх місце у пізнанні та практичному творенні політичних процесів.
  5. Яким чином принцип історизму “спрацьовує” у дослідженнях суті політики, у працях Платона, Августина, Макіавеллі, Т.Гоббса, А.Тойнбі, К.Поппера?
  6. Історія є неповною у своєму визначенні якщо у ній відсутнє майбутнє. Яким чином це майбутнє “знімає” себе в політиці? Як пов”язане взагалі минуле з теперішнім та майбутнім у політичних процесах?
  7. Історик В.О.Ключевський писав: “Дуже погано, коли народ не має своєї історії. Але ще гірше, коли він має її занадто багато”. Як ви розумієте ці слова?
  8. Яке місце займає принцип історизму у формуванні теорії та практики держави в українській політичній думці та політиці?
  9. Яке міце у політиці займають історичні паралелі? Наведіть приклади.
  10. Як співвідносяться між собою політичні традиції та історія? Чи можна історію людства трактувати як канву традицій?
  11. Проаналізуйте суть політичної історії через діалектику категорії “скінченність”, “нескінченність”. А чи використовував хто-небудь з дослідників кількісний підхід до визначення суть політичної історії?


Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці

(2 год.)

План
  1. Суть детермінантних основ явища, факту, поступку в політиці.
  2. Неперервність причино-наслідкових зв”язків у політичних процесах.
  3. Причини та умови виникнення політичного явища, факту.
  4. Політична доцільність, її сутність.


Тематика реферативних завдань
  1. Детермінанти політичних процесів.
  2. Відносна та абсолютна необхідність в політиці.
  3. Критерії доцільності в політиці.
  4. Політична діяльність як фактор спричиненості.


Проблемні завдання
  1. В чому полягає суть суб”єктності та об”єктності детермінантних основ в політиці? Що є переважаючим тут - суб”єктні чи об”єктні чинники? Докажіть, звертаючись до конкретних прикладів та до текстів першоджерел.
  2. Як ви розумієте слова А. Турена: “... суспільство не є “природною” системою, що існує за межами дій акторів... – учасників системи дійства. Історія репрезентує себе як певну соціальну драму їх суперечностей, ставкою яких є контроль над виробництвом суспільством самого себе шляхом використання знань, накопичених ресурсів, перевороту у системі цінностей” Які детермінантні основи суспільного буття тут визначаються автором? Яке відношення вони мають до політики?
  3. Попробуйте сформулювати та проаналізувати механізм процесу вияву причини дії, поступків у політиці.
  4. Яким чином детермінантні основи політики створюють органічні зв”язки, що породжують іншу якість? Продемонструйте це на прикладі.
  5. Чи можна визначити першопричину явища фікту в політиці? Аргументуйте свою думку.
  6. Чим є доцільне обмеження у визначенні детермінант та наслідків у політичній практиці? Яким чином цей акт впливає на об”єктивність як розуміння самої політичної практики, так і конкретної її реалізації.
  7. На конкретному прикладі продемонструйте можливу дію детермінантних основ у політиці, які можуть бути як: загальна, головна, особлива, одинична, суб”єктивна, безпосередня, опосередкована, проста, однофакторна (багатофакторна), системна (безсистемна), ближня, віддалена, глибинна.
  8. Проаналізуйте через категорії “випадковість” та “ймовірність” суть таких політичних процесів: а) революції в Росії 1917 року; б) утвердження тоталітарного режиму в СРСР; в) перебудовчі процеси в СРСР 80- поч. 90-х рр.; г) проголошення державності в Україні.
  9. Подумайте, яке місце серед інших детермінат в політиці (яких саме?) займає діяльність?
  10. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності

( 2 год.)

План
  1. Зв”язок політичних відносин та політичної діяльності.
  2. Політичні відносини як система:

А) об”єктивна потенційність політичних відносин;

Б) елементи системи політичних відносин;

В) інституційна політична системність.
  1. Політична діяльність як система.


Тематика реферативних завдань
  1. Функції політичної діяльності.
  2. Функції політичних відносин.
  3. Суть природних та соціальних систем.
  4. Принципи системних відносин у політичній сфері буття.


Проблемні завдання
  1. Яким чином пов”язані між собою системність та внутрішня трансформація структурних величин політичного процесу? Докажіть це на конкретних прикладах.
  2. В чому полягає суть взаємообумовленості та субординації внутрішніх елементів системи політичних відносин та політичної діяльності?
  3. Дослідіть діалектику внутрішніх та зовнішніх аспектів просторових зв”язків у системі політичних відносин.
  4. Чим відрізняється система зв”язків, механізм функціонування у політичній системності та системності процесійного характеру? (Аналіз зробіть на прикладі політичної системи України перехідного періоду).
  5. В чому полягає суть кількісних та якісних визначень інституційної системності?
  6. Яким чином політична діяльність детермінує розвиток (прогресування; регресування) системи політичних відносин? Як співвідносяться між собою системність політичних відносин та системність політичної діяльності? Покажіть це на схемі.
  7. Дослідіть внутрішню структуру політичної діяльності.
  8. Дослідіть, яким чином в історії розвитку людства змінювалася мотиваційна система політичної діяльності. Аргументуйте свої відповіді знанням першоджерел.
  9. Що таке ідеальні мотиваційні основи політичної діяльності за М.Вебером? Чи відображають вони реальний бік складних політичних процесів?
  10. Дослідіть системний вияв основних принципів реалізації політичної діяльності.
  11. Дослідіть кореметивний зв”язок між політичною діяльністю, політичною активністю, політичною участюЮ політичними інтересами.
  12. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Політична антологія


Тема 13. Буття влади

(4 год. (2 год.сам.))


План
  1. Сутність політичної влади, її модусні визначення:

А) політика та влада;

Б) влада як суспільно-історичне явище;

В) соціологія та “космологія” влади;

Г) принцип існування влади.
  1. Самовідтворення влади та ідеологія мілленаризму:

А) принципи відтворення влади в тоталітарному та демократичному суспільствах;

Б) технократизм та влада;

В) концепція “полюсів росту” Ф.Перру, А.Сові.
  1. Принцип універсальності влади.
  2. Суспільне буття політики та влади.


Тематика реферативних завдань
  1. суть об”єктивних основ в політиці.
  2. Принципи політичної онтології.
  3. Співвідно8шення онтології політики та онтології влади.
  4. Самовідтворення влади через ідеологію модернізації.


Проблемні завдання
  1. Розкрийте суть структури політичної онтології. Визначте особливості системних зв”язків її елементів. В чому полягає різниця між поняттям (їх змістом): “онтологія”, “політична онтологія”, “релігійна онтологія”, “історична онтологія”?
  2. В чому ви бачите різницю і разом з тим системність та наслідування змісту, форм в історичних варіантах політичної онтології? Які ці варіанти? Які критерії визначення їх ви тут використали?
  3. Поясніть, у чому хочу нас переконати М.Фуко, коли стверджує: “... влада – це не інститут, не структура, це і не якась там сила, якою хтось володіє. Це ім”я, яким називають деяку складну ситуацію в даному суспільстві” ? Чи можете ви погодитись з твердженням філософа ? Яким напрям філософії сповідує подібні ідеї?
  4. Що таке середні (мезо) рівень влади? Які ще складові і за якими типологіями суті політичної влади ви можете назвати?
  5. Чи правим є М.Фуко, коли стверджує, що влада у будь-якому суспільстві є невидимою, спостерігати можна лише її вияви, процедури, стратегії ( у промовах, зверненнях, дисципліні). А все це по великому рахунку не є владою ?
  6. Випишіть у конспекти та проаналізуйте суть визначення розуміння політичної влади у З.Фрейда, М.Фуко, Ф.Е.Оппенгейлера, К.Г.Юнга, Е.Фромма, С. Дж.Бенна. Н.Бонніо.
  7. Що є предметом та основною проблематикою політичної онтології? Прослідкуйте, як змінювався онтологічний предмет в історії розвитку політики? Яким чином змінювався обсяг самого “політичне буття” на різних етапах розвитку історії?
  8. Що таке індертермінізм в політиці. Яке відношення він має до поняття “влада” ?
  9. Що таке позасуб”єктні та позаоб”єктні формули влади?
  10. Яким чином досліджується універсальність політичної влади у Ж.Греша, К.Шмітта, Ж.Френда, Н.Пуланза? Чи дійсно вона є універсальною? Аргументуйте свої відповіді конкретними зверненням до першоджерел.
  11. В чому полягає суть відкритого та прихованого типу влади за концепціями Н.Боббіо та П.Ріккера? Який тип політичної влади в Україні? Докажіть свою думку.
  12. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Завдання для самостійної роботи
  1. Випишіть ці слова А.Турена в свої конспекти і напишіть невелике есе, як ваші особисті роздуми – враження від чужої думки. “Для нормального функціонування влада необхідна для виведення з нормального стану в мобілізуючий стан. Влада – це узурпація природно-історичних ролей та статусів на користь здійснення того чи іншого “проекту”. У тому сенсі, в якому можна говорити стосовно прогресу, необхідно відкинути уявлення сен-Сімона, Канта та Енгельса про те, що у майбутньому суспільстві управління людьми буде замінене “адмініструванням речей”, про заміну штучних та примусових відносин природними. Прогрес є свавіллям неприродності, а відповідно, і соціального адміністрування. Безмірне підсилення його (суспільства) здатності видозмінювати себе з необхідністю спричиняє підсилення влади та її апарату, породжуючи скрізь нові форми суспільного протесту”.
  2. В чому суть концепції політичної влади у К.Гьоделя? Як ви думаєте, в ній більше патріархальності чи модернізму?
  3. Чи може бути політична влада раціональною або ж ірраціональною? А як з цього приводу думає М.Крозьє? Чим відрізняються ваші погляди на цю проблему від поглядів М.Крозьє?
  4. Проаналізуйте слова Ж.Френда: “Доки буде існувати політика, доки вона буде поділяти колективність на друзів та ворогів”.
  5. Що таке концепція “полюсів росту” Ф.Перру та А.Сові? Які теорії аналогічні цій ви ще знаєте? Які теорії протилежні цій ви знаєте? Яке місце у пізнанні суті політичної влади вони, на вашу думку, займають?
  6. Як би ви відкоментували слова Ж.Греша: “Влада, яка більше не постає як влада диктатора , якого всі люблять і всі ненавидять, черпає зі своєї нейтральності та розвіяності додаткову могутність. Вона меншою мірою є уразлива, аніж будь-яка абсолютна влада і який би то не був володар, що існував до неї”.
  7. В чому полягає суть структурно-функціональних досліджень “мікфізики влади” у Р.Барта, Т.Парсонса, Ю.Хабермаса, Б.Рассела?
  8. Окресліть умови, способи, методи та форми ведення політичного діалогу. Чи є це мистецтво.
  9. Дайте визначення понять “політичне партнерство”, “політична конкуренція”.
  10. Які завдання стоять перед гуманітарною елітою. Коли суспільство йде по шляху утвердження демократичної влади?