Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Плани та проблемні матеріали до семінарських занять Тема 1. Природа політичного План
Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини
Завдання для самостійної роботи
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Плани та проблемні матеріали до семінарських занять


Тема 1. Природа політичного

План

  1. Політика її місце в системі людського буття

А) політика як компонент суспільної свідомості;

Б) матерія політичного
  1. Теоретична та практична сфери політики

А) політична теорія, свідомість, ідеологія;

Б) політосфера;

В) політичне життя;

Г) політогенези;

Д) політична популяція
  1. Політична еволюція


Тематика реферативних завдань
  1. Ціннісні визначення політики
  2. Детермінанти політичних процесів.
  3. Раціональність та ірраціональність в політиці.
  4. Предмет, об”єкт та принципи політичної науки


Проблемні завдання
  1. Чи є взагалі політика природним способом буття людини ? Які чинники обумовили її формування?
  2. В чому полягає суть політики як зацікавленого світоуявлення та світотворення? Як тоді співвідносяться між собою політика та наука?
  3. Як співвідносяться між собою засоби політики, засоби релігії та засоби культури? Аргументуйте свої відповіді конкретним зверненням до прикладів з історії.
  4. Покажіть можелі історичних типів політичного кооперування людської діяльності, відносин, інституційних систем. Чим вони подібні, чим відрізняються?
  5. Як співвідносяться між собою засоби та ресурси політики? Що є визначальним?
  6. Що стає ентропійність в політиці чинником прогресування суспільства загалом?
  7. Чи вірно сформульоване визначення політики? “Політика – це сфера діяльності людини, де здійснюється продукування достовірних знань по зовнішній світ та людину. Політика репрезентує собою спеціальні групи людей (дослідники), наукові заклади, експероиментальну базу, методи дослідження, інформацію, а також самі результати пізнання”. Якщо тут невірно дається визначення “політики”, то: а)що так визначається; б) як би ви визначили суть поняття”політики”?
  8. Чи закладена суть самої політики деструктивуюча основа? Доведіть свою думку конкретними аргументами.
  9. Чи тотожними є критерії ефективності політики та ефективності економіки? Складіть таблицю порівняльних систем і їх ефективності.
  10. Як виначалася природа політичного:

а) в античний перід;

б) в середньовічну добу;

в) в Новий час;

г) в сучасній політичній науці.

В чому подібність та відмінність таких визначень? Аргументуйте свої відповіді, конкретно звертаючись до праць тогочасних мислителів та сучасних наукових джерел.
  1. Роздумуючи про природу, Гьоте писав: “Всі люди в ній, і вона в усіх”. Чи можна так сказати про політику?
  2. Поясніть слова Ж. Френда: “політика є сутністю, або фундаментальною життєвою і постійною категорією існування людини в суспільстві у тому сенсі. Що людина є за своєю природою суспільною істотою”. А яка позиція з цього приводу була в Арістотеля?
  3. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень з цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Тома 2. Філософія та політика.


План
  1. Співвідношення політики та філософії.

А) політична практика та філософська практика.

Б) політична теорія та філософська теорія.
  1. Предмет та об’єкт філософії політики. Її зв’язок з іншими науками.
  2. Критерії та закони філософї політики.
  3. Нерівномірність політичної, економічної та соціокультурної динаміри розвитку суспільства – приніипи пізнання та відтворення цих процесів.


Тематика реферативних завдань.
  1. Політична та філософська система знань: їх межі та сфери дослідженя
  2. Критії науковості теоретичної системи знань.
  3. Предм, об’єкт та принципи філософії політики.


Проблемні завдання.
  1. Як співвідносяться між собою напрями: філософія політики, історія політики, етика політики, релігія політики, соціологія політики, культура політики, естетика політики тощо?
  2. Чи тотожними є поняття “філософія політики” та “політична філософія”? Аргументуйте свої відповіді. Як би ви класифікували працю Г.В.Ф. Гегеля “Філософія права” стосовно його підходу до розгляду там політологічних проблем?
  3. Співставте категорії філософії, політології та філософії політики. Що між ними спільного, в чому різниця?
  4. Яку систему знань про політичну дійсність дає філософія політики: моделює дійсність; пояснює динаміку розвитку історії; вибудовує знання логіки внутрішніх зв’язків системи; систематизує політичні явища; пізнає принципи політичного буття? Які ще? Відповідь аргументуйте.
  5. Як ви розумієте вислів: “філософія як наука – критерій політики“? Чи вірною є така формула?
  6. Чи можливим є політичне теоретизування без використання фівлософських законів, категорій, способів конструювання логіки знань? Доведіть свою позицію.
  7. Що таке політичний дискурс? Як у ньому реалізують себе філософські знання? Аргументуйте свою відповідь, звертаючись до першоджерел з історії становлення політичної науки.
  8. Як співвідносяться між собою універсальні та дисциплінарні методи пізнання? Покажіть, як це робив Г.В.Ф. Гегель у своїй праці “Філософія права”, І. Кант у праці “До вічного миру”.
  9. Які способи та умови пізнання емпіричного в політиці використовує Арістотель у своєму дослідження “Політика” та Ш. Л. Монтеск’є у праці “про дух законів”.
  10. Як співвідносяться між собою міф, релігія, утопія, філософія та політика у сучасній культурі?
  11. Складіть у своїму конспекті словних нових понять, визначень з цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Політична антропологія.

Тема 3. Принципи політичної антропології.

План
  1. Місце людини в політичних процесах:

А) “людина політична”;

Б) ціннісні пріоритети політичної антропології;

В) предметний метод політичної антропології.
  1. Принцип політичної антропології.
  2. Гуманістичні критерії політики та влади, істричні особливості формування та осмислення.
  3. Обгрунтування антропологічної сутності політики у працях Ю.Хабермаса, Р. Ноціка, Н. Лумана, О. Гьоффе.


Тематика реферативних завдань.
  1. Проблеми політичної антропології у мислителів Нового часу.
  2. Індивід та почуття справедливості у політиці.
  3. Людина і сенс її політичного існування.


Проблемні завдання.
  1. Яким чином ви доведете, що людина займає особливе статусне місце у світі? Які позитивні і негативні наслідки того, що місце її саме таке?
  2. Ч можна зрозуміти природу людського пізнання, аналізуючи лише політичну сферу буття?
  3. Яке відношення стосовно подальшого розвитку свідомості мало задіяння людини в політичну сферу буття?
  4. Хто творить політику: природа чи людина, і яке відношення до продукування політики (як штучної, “рукотворної” сфери буття) має людина, якщо за словами П. Гольбаха: “...людина – витвір природи, вона живе в природі, підпорядковується її законам, не може звільнитися від неї, не може – навіть подумки вийти з природи”.
  5. Хто відіграє більшу роль у політиці: людина, суспільство, нація, клас, еліта чи певні соціальні групи, верстви? Доведіть своїть аргументи, опираючись на знання історії політики.
  6. Чи вірним є визначення: “Політична антропологія – це сфера суспільного життя, діяльність соціальних груп та індивідів, ядром якої є боротьба за завоювання, утринання та використання державної влади. Політична антропологія – це участь у справах держави”? Якщо визначення невірне, то: а) дайте те, яке вважаєте правильним (доведіть, чому?); б) що воно реально пояснює?
  7. Що таке синергетизм у політиці? Яке поняття є протилежне йому? Продемонструйте їх історичний вияв.
  8. Що становить суть “центральних” проблем у політичній антропології: партія, свобода людини, держава, громадянське суспільство, влада, правова держава, політичні інститути, нація, толерантність, право, політичні відносини, технологія влади, політичні ідеї, класи?
  9. Що таке політична творчість? Які її критерії? Які істричні види політичної творчості ви знаєте?
  10. Ще давньогрецький філософ Платон писав, що демократія може іноді перетворюватися у свою пролежність – тиранію. Це вияв універсальної сутності самої людини, чи навпаки – її обмеженої однобічної сутності? Аргументуйте свою позицію.
  11. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень, що зустрічаються у процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Завдання для самостійної роботи
  1. Систематизуйте принципи політичної антропології і подайте їх розгорнуте трактування. Покажіть схематично логіку їх взаємозв”язку.
  2. Підготуйте у своєму конспекті таблицю історичних типів антропологічних теорій політики та влади, покажітьїх внутрішні логічні конструкти та критерії відмінності.
  3. Проаналізуйте особливості методів генералізуючого та індивідуалізуючого характеру. Яке їх місце в пізнанні та відтворенні політичних процесів.
  4. Проаналізуйте працю Дж.Ролза “Теорія справедливості”. Яким чином у ній досліджуються відносини: “людина – держава”, “людина – права”, “влада – справедливість”, “власність – справедливість”. Що таке справедливість політики, владних дій?
  5. Яким чином в історії формувалися критерії визначення гуманізму політики та влади. Випишіть в конспекти з праць Т.Гоббса, Дж.Локка, Р.Декарта, Ш.-Л. Монтеск”є, І.Канта, Г.В.Гегеля, Р.Арона, Е.Фрома, К.Поппера ті місця, де конкретно досліджуються (чи хоча б формулюються) такі критерії.
  6. Поясніть, яким чином через індивіда в політиці реалізується почуття солідаризму. Як цю проблему досліджує О.Гьоффе?
  7. Проаналізуйте співвідношення понять: “людина політична”, “людина економічна”, “людина нації”, “людина світу”
  8. Поясніть, в чому ви вбачаєте модернову сутність розуміння проблем політичної справедливості в антропологічних теоріях А. Макінтайра, Х.Кельзена?
  9. Як співвідносяться між собою цінності, ідеали, потреби та інтереси з функціональними особливостями політичного буття людини (в державі з демократичним, тоталітарним типом політичного режиму; державі перехідного типу)?
  10. Складіть в конспекті корелятивну таблицю системи рівнів суб”єктів політичної дії в залежності: а) від їх функцій; б) від того, який тип політичного режиму існує в державі; в) від пануючої системи традицій, культури.

Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини

Завдання для самостійної роботи
  1. Як би ви пояснили суть дії формального (“законницького”) та неформального (“сповідального”) принципів соціальної організації? Як вони співвідносяться між собою?
  2. Що таке формальний принцип у політичному самовизначенні людини? Які межі його дії? Яким чином у лібералістських концепціях (Т.Гоббса, Дж.Локк, І.Кант тощо) відображається спосіб реалізації цього принципу в політиці як окреслення сфери невідчужуваної автономії особи? Випишіть ці позиції першоджерел у свої конспекти.
  3. Яким чином М.Вебер та М.Крозье у своїх дослідженнях розв”язують проблему формалізації системи соціально-політичних відносин у постнекласичну добу?
  4. Яка роль етики, права, ідеології, традицій у формалізації соціально-політичної сфери буття? Покажіть це на прикладі історії становлення держави демократичного типу у Англії, Франції, Німеччині, Україні.
  5. Яким чином історія політичної науки відображає практичне розв”язання проблеми, що визначає межі формальних початків політичного самовизначення людини? Підтвердіть свої докази знанням першоджерел.
  6. В чому полягає суть дії неформального принципу у політичному самовизначенні людини? Він доповнює, заперечує чи обумовлює формальний принцип?
  7. Яким чином людські ідеали, інтереси, система духовності, ціннісні орієнтири, месіанські почуття створюють основу, завдяки утверджують неформальні принципи міжсуб”єктних відносин у політиці? Продемонструйте це на конкретних прикладаї.
  8. Яким чином впливає домінація формальних чи неформальних принципів у політичному самовизначенні людини на розвиток різних типів політико-правової культури у сучасному світі?
  9. Як ви думаєте, ідеї чи право керують сучасним світом? Аргументуйте свої думки логічним доведенням.
  10. Складіть у своєму конспекті словник нових понять,визначень, що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва.

План
  1. Суть духовного виробництва, його зв”язок з політичними процесами.
  2. Духовність і прагматизм в політиці.
  3. Суспільно-політичні відносини як міжіндивідуальний, міжгруповий обмін інформацією.


Тематика реферативних завдань
  1. Суспільне виробництво і виробництво свідомості в політиці.
  2. Раціоналізм та ірраціоналізм в політичній теорії особливості історичного вияву.
  3. Суспільне життя як знакова система, символізм її змісту.


Проблемні завдання
  1. Проаналізуйте суть принципів, на основі яких здійснюється духовне виробництво. Які історичні особливості вияву дій цих принципів? Як вони реалізують себе у різних сферах духовного виробництва?
  2. Політика – це більше духовне виробництво, чи більше матеріальне? Аргументуйте свої твердження.
  3. Як співвідносяться між собою у політичній сфері буття фактичні можливості людини та її змагання?
  4. Що таке явище депривації за С.Страуфером?
  5. Як пов”язані між собою поняття “духовне виробництво” та “еліти (референтні групи)”? В чому полягає суть їх корелятивних відносин? Продемонструйте це на прикладі політики.
  6. Що таке маргінальність в політиці? Як ви розумієте поняття “маргінальна особа”? Яке місце вона може займати в політичному житті суспільства.
  7. Складіть в конспектах та проаналізуйте систему факторів, що впливають на зростання диспропорції між фактичною та референтною приналежністю.
  8. Яке місце займають засоби масової інформації в духовному виробництві? В чому полягає суть їх впливу на політико-правові процеси в державі? А якщо це держава перехідного типу?
  9. Як би ви проаналізували такі поняття як “віра”, “авторитет”, “надія” у їх співвідношенні з поняттям “духовне виробництво в політиці”?
  10. Яким чином референтні групи можуть впливати на механізм соціальної ідентифікації?
  11. Що становить суть раціонального та ірраціонального в політичних процесах держав перехідної форми. Проілюструйте це на прикладі сучасної України.
  12. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень, що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Завдання для самостійної роботи
  1. Що таке виробництво політичної інформації? Які способи її транслювання? Яке місце вона займає в політичній системі та які її функції?
  2. Як співвідносяться між собою “політична діяльність” та “дозвілля”? Як би ви охарактеризували визначення свободи через кожну з них?
  3. Проаналізуйте, чи коректно сформульоване визначення: “Політичне виробництво – це процес створення людиною та людством загалом всіх форм ідеального (почуттів, ідей, знань, уявлень, ідеалів, цінностей тощо). Політичне виробництво завжди носить конкретно – історичний характер і здійснюється як окремими групами людей (наукове пізнання), так і всім суспільством в цілому (фолькльор)”. Яке поняття тут визначається?
  4. Що таке суспільно-політичний ідеал? Як співвідносяться між собою поняття “ідеал”, “ідея”, “ідеологія”, “утопія” ? Що є суспільно-політичним ідеалом сучасної України?
  5. Чи є релігія як специфічна форма суспільної свідомості продуктом політичної діяльності?
  6. Що є характерним для політичної свідомості сучасного українського суспільства? Складіть його невеликий портрет. Які процеси відображають у цій свідомості сьогодні?
  7. Як співвідносяться між собою політика та мистецтво? Філософ П.Я.Чаадаєв сказав про мистецтво, що це “прекрасний непотріб”. Чи можна так само охарактеризувати політику?
  8. Які соціальні функції виконує політика як різновид духовного виробництва?
  9. Чи може відображати політична свідомість те, чого ще немає реально в житті суспільства? Який механізм такого відображення?
  10. Що таке політичний нігілізм? Які причини його існування? Чи потрібно його переборювати?
  11. Які сфери духовного життя суспільства найбільше сприяють процесові соціалізації особи?
  12. Як співвідносяться між собою політичне буття та політична свідомість?

Політична гносеологія.

Тема 6. Суб’єкти та об’єкти пізнання в політиці

План
  1. Місце гносеології в системі політичного знання.
  2. Суб’єкт політична пізнання.
  3. Об’єкт політичного пізнання.
  4. Принципи співвідношення суб’єкта та об’єкта у пізнавальному процесі.


Тематика реферативних завдань
  1. Історичні варіанти політичної гносеології.
  2. Механізм пізнання суті політико-правового простору буття людини у Т. Гобса.
  3. Суб’єкт та об’єкт політичного пізнання Дж. Локка.


Проблемні завдання
  1. Стосовно ролі філософії Л. Фейєрбаха писав: “Нова філософія перетворює людину, включаючи й природу як базисну основу людини в єдиний універсальний і вищий предмет філософії, перетворюючи, таким чином, антропології, в тому числі і фізіологію в універсальну науку”. Як ви розумієтек ці слова німецького філософа? А чи можна так само сказати стосовно ролі політики в житті людини?
  2. Французький філософ 17 ст. Б. Паскаль визначив людину як “тростину, що мислить”. Який на вашу думку сенс несе в собі кожне з цих двох слів? Яке відношення це трактування має до визначення суті “людини політичної”?
  3. “Мистецтво, релігія, філософія або наука, – писав Л. А. Фейєрбах, – є виявом і пізнанням істинної суті людини”. Чому філософ не називає поруч із мистецтвом філософією, релігією, політикою? Обгрунтуйте свою позицію.
  4. Французький філософ 20 ст. Ж.-П. Сартр писав: “Свобода приходить у світ разом з людино... Вона є буттям людини... Індивід весь і завжди є виявом свободи”. Виходячи з цього, демократія тотожна тоталітаризму, а політика взагалі не прогресує ніколи, і є зайвою сферою, в якій людина не відвойовує свободу. Так це чи ні? Докажіть свої аргументи.
  5. Виділіть одну найбільш повну відповідь із тих, які запропоновані нижче (яка їх ієрархія)?:

А) людина є істотою політичною;

Б) людина . завершенням еволюції, її вершина;

В) людина – це двонога істота;

Г) людина є мислячою і працюючою істотою;

Д) людина істота божа;

Е) людина – продукт класу.
  1. Складіть схему структури процесу пізнання політичних процесів.
  2. Складіть схему пріоритетни технологій політичного пізнаня. Випишіть їх характеристичні дані, зробіть порівняльний аналіз.
  3. Як співвідносять між собою обєкт політичного пізнання та результат цього пізнання.
  4. Чим відрізняється політична гносеологія від філософської?
  5. Що таке іституційні об’єкти політичної гносеології? Складіть їх схему. Співставте їх системою об’єктів процесійного характеру.
  6. Складітьу своєму конспекті словник нових понять, визначень, що зустрічаються у процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.


Завдання для самостійної роботи

  1. Звернувшись до першоджерел, порівняйте особливості розуміння суті суб”єктів та об”єктів політичного пізнання в історії становлення політичної науки у працях: Арістотеля, Августина, Н.Макіавеллі, Т.Гоббса, Ж.Ж.Руссо, І.Канта, Г.В.Ф.Гегеля, К.Маркса, Ф.Ніцше, Е.Фромма, К.Поппера).
  2. В чому суть особливостей теоретичного пізнання політичних процесів та які його межі? Чому ці межі існують взагалі?
  3. Як співвідносяться між собою: політичний факт, політична ідея, політична концепція, політична доктрина, політична гіпотеза, політична теорія? Дайте визначення в конспекті кожному з цих понять.
  4. Що таке догматизм у політиці? Як співвідносяться між собою догматизм, традиціоналізм та консерватизм у політиці? Пробемонструйте це на конкретних прикладах.
  5. Що таке сюрреалістичність у політиці? Які її вияви, джерела?
  6. Що таке інтерпритація політичних процесів? Яке її співвідношення з істиною? Як взагалі б ви співставили поняття “істина” та “політика”.
  7. Які якості характеристики людини можна вважати соціально-політичними? Яке місце вони займають у її житті?

Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.

(4 год (2 год. сам.))


План
  1. Співвідношення системи людського пізнання та політичної практики.
  2. Суть моделюючої політичної практики та випереджаюче політичне пізнання.
  3. Місце та роль політичного рішення в системі політичного пізнання.
  4. Принципи політичної рефлексії.