Часові ритми, їх вплив на розвиток політичних процесів.
Тематика реферативних завдань
Соціальні форми часового простору в політиці, їх типологія.
Гносеологічна сутність часового простору політики.
Онтологічна сутність часового простору політики.
Антропологічна сутність часового простору політики.
Проблемні завдання
В чому полягає суть лінійності та циклічності типів соціального часу? Яке значення вони мають для розуміння політичних процесів? Який з цих типологічних підходів, на вашу думку допомагає об”єктивніше розкрити суть політики, місце людини в ній?
Чи співпадають між собою хронологія політики, хронологія історії, хронологія економіки? Як вони співвідносяться?
Як діє принцип перерозподілу в способах розгортання різних типів соціального часу? Опишіть його.
Що таке часова дисгармонія в політиці? Це:
А) політичні процеси “випереджають” час що об”єктивує їх існування;
Б) політичні процеси “відстають” від об”єктивуючих умов їх існування;
В) різні політичні процеси, що протікають в різний час;
Г) регресуючий (повернутий в минуле) політичний процес;
Д) час в суспільстві, що переживало стагнацію;
Е) коли логіка історії не співпадає з логікою часу.
Чи може щось зовсім інше? Обгрунтуйте свою думку.
Як співвідносяться між собою: минулий час в політиці, теперішній час в політиці, майбутній час в політиці, “серединний” час в політиці, “вісьовий” час в політиці? Дайте кожному з них визначення у своїх конспектах.
Прочитайте працю К.Ясперса “Витоки історії і її мета”, законспектуйте і проаналізуйте, яку роль в системі схематизації історії відіграє “вісьовий час”? Чи можна, на вашу думку, таким же чином схематизувати часовий простір Східної цивілізації?
Що таке мобілізаційна сутність прискореного часу? Яку роль відіграє тут людська діяльність? Чи не може деформуватися політична система суспільства в умовах “дії” прискореного часу.
Як ви розумієте (як співіснування, як “незацікавлене” паралельне існування, як одне спільне існування ) існування часової логіки та часової історії в політиці? Чи є вони реальними? Докажіть свою думку.
Чи відбуваються конфлікти в суспільстві з приводу перерозподілу бюджету часу? Що це – революція? Ідеологічне протистояння? Чи щось інше?
Як співвідносяться між собою праця та хронополітика? (При аналізі цієї проблеми зверніться до праць Ф.Тейлора, Ж.Фридмана, Е.Морена, Ж.Дюмазедьє, О.Гьоффе).
Дайте визначення та поясніть суть поняття “третій час”. Яке відношення воно має до хронополітики?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Тема 15. Геополітика
План
Політичний простір, його структура:
А) простір державної політики;
Б) простір адміністративної політики;
В) простір політичних дій соціальних верств;
Г) простір дії політичних інституцій.
Геополітика як система зв”язків просторових та функціонально-політичних основ буття людини.
Дивергенція та інтеграція в системі геополітичного перергрупування.
Геополітична та цивілізаційна самосвідомість України: точки перетину.
Тематика реферативних завдань
Типологія політичного простору.
Простір правової політики.
Простір економічної політики
Принципи утворення політичного простору.
Проблема комунікативних зв”язків в геополітичному просторі держави.
Проблемні завдання
Що таке геополітичне мислення в політиці? Чи додає це щось до політичної практики? На які методологічні принципи спирається така система мислення?
Яким чином суть поняття “геополітика” визначається у працях Ш.Л.Монтеск”є, Р.Челена, Х.Маккіндера, Р.Ратцеля? Хто досліджував проблеми геополітики в Україні?
Які аспекти влади та держави досліджуються геополітикою?
Чи розв”язує повним чином проблеми стабільності геополітика? А які її функції взагалі?
Чи досліджував проблеми геополітики І.Кант? Якщо так, то які саме проблеми він пробував розв”язати? Докажіть це аргументами першоджерел?
Що таке субкультура? Як співвідносяться субкультури на геопологітичному просторі?
Ознайомтесь з працею А.Дж.Тойнбі “Осягнення історії” і дослідіть, яким чином автор аналізує суть проблеми автентизму та мімесісу на геополітичному просторі? Яке практичне значення мають ці дослідження А.Дж.Тойнбі?
Як утверджують себе принципи нового світового порядку і який їх вплив у сучасних умовах на трансформацію геополітичного простору?
Дослідіть, в чому суть теорії геополітичного “екзистенціалізму”. Зробіть в своєму конспекті порівняльний аналіз цієї теорії та теорії “геополітичного язичництва” (Г.Ле Бон, Ратцель, Спайкмен).
Які загальносоціологічні принципи використовуються в геополітичних дослідженнях? А які специфічні, що використовуються лише в теорії геополітики?
Які приоритетні канали комунікативних зв”язків в сучасному світі формують геополітичні відносини?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства
Завдання для самостійної роботи
Що таке організаційні та регулятивні системи суспільства, які функції вони виконують?
На основі яких принципів вибудовані відносини між економікою та політикою? Поясніть слова К.Маркса: “ економіка – це реальний базис, над яким стоїть юридична та політична набдудови і якому відповідають певні форми суспільної свідомості”.
Існує наукова позиція, яка визначає функції політики у відношенні до економіки як домінантні і навпаки, функції економіки стосовно політики – як детермінантні. Поясніть розгорнуто, що означає така позиція стосовно визначення функції? Чи згідні ви з цією позицією? Якщо ні, то запропонуйте свою.
Яким чином проблеми співвідношення економіки та політики досліджувалися у А.Сміта, К.Маркса, Ф.Лассаля, В.Леніна, М.Блока, Л.Февра, М.Вебера, Дж.Гелбрейта, Р.Арона.
Охарактеризуйте внутрішні суперечності, проаналізуйте систему замкнутих та розімкнутих циклів взаємодетермінації у тріаді: “політика – суспільство – економіка”.
Дослідіть суть нормативності в політиці та культурі. Яким чином виявляють себе сила, насилля, гуманізм в системних зв”язках цих феноменів? Що таке політична культура? Політичне мистецтво?
Проаналізуйте у свої конспектах яким чином співвідносяться між собою політика та наука. Що таке політичне знання? На основі яких принципів відбувається його формування?
Поясніть, порівнюючи, як співвідносяться між собою політика та ідеологія, політика та релігія. Чи на одних засадах вибудовані ці зв”язки? Чи може існувати політика без ідеології? Без релігії? Докажіть свою думку, звертаючись до конкретних прикладів з історії становлення держав, системи політичної влади.
В чому полягає суть духовних виявів та форм існування політики та влади? Що таке політичні ідеї, теорії, концепції, проекти?
Яким чином у вияві чого в державі матеріалізується система примусу?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
План
Природа сили політичної влади. Взаємодія регулятивних систем.
Політика та право. Закон – аспект моралізації домінуючої ідеології.
Політика та мораль. Суть відносин “влада-закон-мораль”.
Політика як свобода. Відповідальність в політиці. Аспекти свободи.
Реферативні завдання
Політика:національні та загальнолюдські цінності.
Закон та ідеологія як засіб та мета політики.
Зв”язок моральних норм з цінностями.
Юридична відповідальність як суть утвердження свободи.
Проблемні завдання
Чи можна так сказати: “Політика оперує ідеологічними нормами, право – законом” ? Як тоді можна співставляти феномени, як мають сутнісні основи?
Чи може бути політика законною, а юридичний закон політичним? Аргументуйте свої докази.
Як пов”язані між собою право та сила? Яку еволюцію переживають в історії відносин "“лада-закон"”
Яким чином Ж.Френд досліджує вияви політики та влади і як ним обгрунтовується ідея визначення морального аспекту як основи права?
Опишіть механізм “дисциплінування” суспільних відносин, який подає у своїх політико-філософських дослідженнях М.Фуко? Як ви вважаєте, цей механізм дійсно здатний виконати функцію регулятора суспільних відносин, чи це лише теоретичний конструкт можливого? Запропонуйте свій.
Яким чином Н.Макіавеллі, І.Кант, К.маркс, М.Бакунін, В.Ленін, Е.Фромм висвітлюють у своїх дослідженнях проблеми моральності влади? Докажіть свої твердження конкретним зверненням до текстів першоджерел цих авторів. Зробіть систематизацію цих поглядів і спробуйте вибудувати таблицю у відповідності з визначеними вами ж категоріями.
Чи в різних сферах функціонують політика та мораль, чи в одній і тій же? Якщо в різних, то як вони співвідносяться між собою? Якщо в одній, то для чого взагалі їх потрібно співставляти?
Порівняйте систему категорій моралі та систему категорій політики. Як вони співвідносяться? Який зв”язок моральних норм з цінностями? Як ви думаєте, вони є автономними чи взаємопов”язані між собою? Якщо їх зв”язок взаємообумовлений, на яких принципах така взаємообумовленість формується?
Проаналізуйте суть функцій політичних інститутів, політичних органів, апаратів управління, установ. Яким чином у кожному з них матеріалізує себе примус? В цьому примусі більше сили права, сили волі людських дій, сили інтересу, сили ідеології, чи якихось інших?
Які ви знаєте технічні засоби інформації, конролю за діями влади? Проаналізуйте їх функції та ресурси. В чому суть правових підстав контролю за діями влади?
Що таке відповідальність в політиці, коли:
А) суб”єктом політичної дії є особа;
Б) суб”єктом політичної дії є політичний інститут;
В) суб”єктом політичної дії є соціальна група;
Г) суб”єктом політичної дії є держава;
Д) суб”єктом політичної дії є нація.
Які виміри свободи (опишіть їх в конспектах), коли:
А) свобода виступає як соціальне поняття;
Б) свобода виступає як діяльність;
В) свобода виступає як процес?
Які сторичні способи та форми утвердження людської свободи? Як це відображено у працях теоретиків політичної науки?
13. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Тема 18. Принципи легітимації політичної влади
План
Проблема легітимації влади як теорія політичної науки.
Проблема істиності влади та легітимація.
Способби легітимації політичної влади.
Перехідний період в суспільстві: умови, шляхи суперечності в легітимації та легітимації влади.
Реферативні завдання
Принципи легітимації політичної влади.
Історичні форми та способи легітимації політичної влади.
Суб”єкти та об”єкти легітимації політичної влади.
Механізм та ресурси легітимації політичної влади у державах з різними типами політичних режимів.
Проблемні завдання
Чому в суспільстві (чи у всякому) постає проблема легітимації політичної влади? Яким чином проблема легітимації політичної влади пов”язана з феноменом свободи людини?
Класифікуйте та проаналізуйте принципи легітимації політичної влади.
Які б критерії легітимності влади ви б вважали за основні? Які не основні? Якими взагалі можна знехтувати?
Чи тотожні поняття “легітимність” та “легальність влади”? Як ця проблема розв”язується у М.Вебера? Як взагалі М.Вебер досліджує проблему легітимності влади? У яких працях це висвітлено? В зв”язку з дослідженням яких проблем робиться дослідження легітимності влади?
Чи є атрибутами легітимності політичної влади політичний час та політичний простір? Докажіть свою позицію конкретними аргументами.
Назвіть способи легітимації політичної влади. Систематизуйте та проаналізуйте їх. Які з них пережила за свою історію Україна?
Що таке для Платона “справедливість влади”:
А) це – спосіб визначення її легітимності;
Б) це – спосіб правління;
В) це – визначення правових підстав влади;
Г) це - функціональна “розумність” засобів, механізмів, технологій управління державою;
Д) це – характеристика, правління, що виведена з дій суб”єктів влади;
Е) чи щось інше?
В чому можна вбачати раціональність (ірраціональність) легітимізованої влади? Чи є влада легітимно-раціональна, або ж легітимно-нераціональна, чи нелегітимно-раціональна, або ж нелегітимно-ірраціональна?
Яким чином діє закон внутрішньої суперечності в процесі легітимації політичної влади? Спробуйте проілюструвати дію цього принципу на прикладі легітимізації політичної влади в Україні на сучасному етапі.
В чому полягає суть суспільної орієнтації (етнічний аргумент) як визначального принципу легітимації влади?
В чому полягає суть моральної легітимації політики та влади?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Політична праксеологія
Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального
Завдання для самостійної роботи
Визначте та проаналізуйте суть політичної дії, її зміст, націленість, засоби та результати. Сформулюйте принцип її взаємообумовленості.
Випишіть в конспект (систематизувавши) та проаналізуйте основні закономірності політики як специфічної форми суспільної практики. Які ще є форми суспільної практики? Як співвідносяться їхні принципи з принципами політики?
Які історичні способи політичних дій ви знаєте? Як вони визначають стиль життя людини? Стиль життя людини – це категорія політична чи ні? Аргументуйте свої відповіді.
Як співвідносяться між собою поняття “традиціоналістське суспільство” – “індивід з традиціоналістськими статусними визначеннями” – “традиційність політичної дії”? Проілюструйте свої докази конкретними прикладами з історії.
Дослідіть, схематично проілюструйте і поясніть логічну взаємодетермінацію таких складних феноменів як: індустріальне суспільство, технократичний тип людини, технократизм політичної дії, Що тут виступає започатковуючою основою? На засадах яких принципів здійснюється політика в суспільстві технократичного типу? Поясніть слова А.Турена: “економічний ріст є не стільки результатом простого накопичення капіталу, скільки мобілізацією загальних соціальних ресурсів”.
Дослідіть межі технологічних способів існування людини в економічній. Соціальній та політичній сферах буття.
В чому полягає суть проблем модернової праксеології в сучасних теоріях неоконсерватизму та неолібералізму.
З чим пов”язане звернення до глобальних проблем в політичних діях:
А) з ростом значимості суб”єктивного фактору в політиці;
Б) кризами, що викликані економічними ситуаціями;
В) з новим перерозподілом домінант впливу політичних сил в сучасному світі;
Г) з ростом стабілізації внутрішнього розвитку держав;
Д) з поглибленням розмежування світу на багаті та бідні держави;
Дослідіть проблему ресурсів у політичній праксеології. Що таке культурна (духовна) гегемонія? Яке місце вона займає в системі ресурсів? Чи є організація самої влади ресурсом у політичній праксеології? Аргументуйте свої відповіді.
Проаналізуйте слова А.турена: “держава пов”язана з полем історичності (системою дій та класових відносин)... держава-новатор – є інструментом втручання таких соціальних сил, що не втілені в тих соціально-політичних структурах, які склалися на даний час... Безмірне поглиблення здатності суспільства видозмінювати себе з необхідністю обумовлює зміцнення влади та її апарату, таким чином на кожному кроці породжуючи нові форми соціального протистояння”.
Дослідіть, яким чином в сучасній політології висвітлюються проблеми фуктурології. Що таке “часткове виробництво” та “тотальне виробництво” в політиці?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Тема 20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства
План
Природа культурної гегемонії. Інформаційна нерівність та політичний гегемонізм.
Духовне виробництво та його вплив на трансформацію змісту та форм політичної діяльності:
А) функції культури в політиці;
Б) су4ть системи політичних технологій, їх культурологічні парадигми;
В) теорії суспільних відносин як відносин людей агентів системи політичних технологій.
Гуманістичні універсалії у мові та практиці сучасної політики.
Тематика реферативних завдань
Природа соціокультурних суперечностей..
Внутрішня суперечливість як основа розвитку політичних процесів.
Система соціокультурних зв”язків у сучасному суспільстві.
Проблемні завдання
Обгрунтуйте суть традиційної економічної детермінанти у визначенні політичних процесів, її позитивні та негативні риси. Яким чином саме економісна система детермінант спричиняє виникнення внутрішніх суперечностей в соціокультурній системі? А чи буває навпаки? Яке місце політики в такій системі взаємодетермінації?
В чому полягає суть політичних теорій економічного детермінізму? Які теорії тут ви можете назвати? Проаналізуйте їх суть?
Як би ви проаналізували співвідношення виробничого досвіду людини та культурно-освітнього в добу індустріалізації та урбанізації? Тет логіка взаємозалежності є лінійною? Не лінійною? Опосередкована політикою?
Чи виконує культура в політиці функцію своєрідного інтергаційного стимулятора та визначника сенсу життя людини? В чому полягає суть культурологічного та політичного визначення сенсу людського життя? (Проаналізуйте цю проблему, зосередивши свою увагу на працях Е.Дюркгейма, З.Фрейда, К.Маркса, В.Франкла, К.Ясперса, Г.Х.Гадамера).
Напишить в конспектах есе6 “ “проблема сенсу людського життя: чи має політика до нього хоч би якесь побічне відношення”?
Порівняйте суть понять: “політичне виробництво”, “економічне виробництво”, “матеріальне виробництво”, “виробництво культури”, “виробництво суспільства”. Яке з цих понять ви б назвали як системозапочатковуюче? Які внутрішні суперечності є притаманними кожному з них? Проаналізуйте їх.
Що таке “соціологія дії” у А.Турена? Проаналізуйте його слова: “суспільство не є “природною” системою, що існує незалежно від акторів... – учасників системи дійства. Історія є соціальною драмою, що репрезентує їх суперечності, ставкою якої є контроль над виробництвом суспільством самого себе шляхом використання знань, накопичення ресурсів, перевороту в системі цінностей”.
Як ви уявляєте історію:
А) це хід часу, який спішить наздогнати людина;
Б) це зміна історичних осіб, які репрезентують собою той чи інший період;
В) це глобальний обмін культур;
Г) це зміна суспільно-економічних формацій;
Д) це зміна технологій влади?
Що ще ви можете доповнити, якщо вважаєте, що названі вище ознаки не є сенсовими?
Які ви знаєте (і який їх зміст) теорії суспільних відносин людей, що є агентами системи політичних технологій. А які ви знаєте теорії, які маєже протилежним чином трактують суть суспільних відносин?
Яке місце займають політичні еліти в системі технологій виробнитва суспільства? Що таке “дві еліти” та “дві культури” за Ч.Сноу? Чи можна завдяки такому теоретичному підходу аналізувати суть еліт та культури в сучасній Україні?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”
Завдання для самостійної роботи
Дослідіть чи можна сучасні відносини у світі характеризувати як вияв нееквівалентного обміну інформації? Якої інформації? А які шляхи до врівноваженого впорядкування обміну інформації? Аргументуйте свої відповіді знанням теорії, що пояснюють суть цих процесів.
Яким чином, на вашу думку суперечність, що виникає між темпами загального накопичення інформації та можливостями соціально-прикладного використання накопленої інформації впливає на політику? Як це знайшло свій вияв на різних етапах історії? Як це впливало на процеси розвитку держави, людської свободи?
Якими темпами, у якому напрямі, на засадах яких ресурсів, через які внутрішні суперечності відбуваєть зміна характеру владних технологій в умовах модернізації суспільного розвитку.
Проаналізуйте, яким чином в людській історії відбувалося:
А) витіснення природно сформованих тенденцій штучного створеними;
Б) витіснення автономно створених типів поведінки маніпульованими та контрольованими ззовні;
В) заміна локально-професійної, територіальної, культурної автономії програмованим керівництвом з різного виду “центрів”.
Яким чином А.Турен та К.Ясперс характеризують суть модернового прогресу в політиці? Які принципи його розвитку, які внутрішні суперечності йому притаманні, як у собі він поєднує суспільно-культурологічні, економічні фактори, як змінюються функції суб”єктів політичної дії, цінності, орієнтири тощо?
Дослідіть різні моделі інформаційного обміну та їх вплив на стійкість піраміди, що модернізується. Яка суть модернізаційної політики в таких моделях?
Дослідіть роль політичної системи суспільства у транслюванні інформації із неофіційних каналів комунікації в офіційні.
Що таке горизонтальні та вертикальні комунікативні канали інформації в суспільстві? В чому полягає суть випереджаючого розвитку горизонтальних комунікацій?
Дослідіть, аксіологічну сутність інформаційних систем в політиці та їх вплив на пізнання та продукування політичних процесів.
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
