Методичнi вказiвки до самостійної роботи з дисциплiни «Безпека життєдiяльностi» для студентiв усіх спеціальностей денної форми навчання Упоряд.: В. А

Вид материала

Документы

Содержание 3.4 БЖД в умовах НС Стресори виживання Фізичний стан людини Готовність до екстремальних умов

Подобный материал:

• Робоча програма дисципліни Лекційні заняття та розділи дисципліни, що пропонуються, 1010.34kb.
• Містить рекомендації по організації самостійної роботи, зокрема, по підготовці студентів, 499.21kb.
• Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
• Навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей (денної та заочної, 1200.95kb.
• Тематичний план аудиторної та самостійної роботи 7 Перелік тем та питань самостійної, 209.58kb.
• Політологія плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи студентами, 507.34kb.
• Lessons 1-2 nice to meet you, 493.54kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 245.99kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 441.83kb.
• Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.

3.4 БЖД в умовах НС

 

Необхідно розглянути причини виникнення й особливості розвитку НС. Варто розділити НС за характером на природні, техногенні, екологічні, медико-біологічні, соціально-політичні та військові.

Необхідно вивчити питання класифікації НС, виділяючи такі класифікаційні ознаки як характер НС, рівень (масштаб) НС (об'єктова, місцева, регіональна, національна, транснаціональна), динаміка становлення НС, наявність постраждалих і загиблих, матеріальний збиток, порушення умов життєдіяльності.

Рекомендується вивчити специфіку поводження людини в НС. У НС, як правило, виникають екстремальні умови і на БЖД впливають:

– фізичний стан людини, психофізіологічний стан людини, що виявляється у виді фізіологічного стресу, психологічних зрушень і появи психічної напруженості;

– готовність людини до екстремальних умов;

– значущість для людини стресорів виживання, таких як біль, холод, жара, голод, перевтома.

Стресори виживання пов'язують несприятливі впливи на людину з граничноприпустимою тривалістю пристосувальних реакцій його організму. До стресорів виживання відносяться:

• біль – нормальна фізіологічна реакція організму. Людина, позбавлена болючої чутливості, не може вчасно реагувати на фактор небезпеки, що викликає біль, але біль дратує і відволікає, а тривалий біль впливає на поведінку людини;
  
• холод – знижує фізичну активність і працездатність, впливає на психіку людини;
  
• жара – висока температура, особливо пряма сонячна радіація, порушує функції органів і систем, послабляє фізичну та психологічну діяльність;
  
• спрага – як нормальний сигнал на брак рідини в організмі за неможливості відновити цей брак "охоплює" всі помисли та бажаннями людини;
  
• голод – сукупність відчуттів, пов'язаних з потребами організму в їжі, тривалий голод послабляє організм, знижує його стійкість до холоду, болю тощо.;
  
• перевтома – притупляє волю людини, робить його "поступливим до власних слабкостей".
  

Фізичний стан людини включає фізичну підготовленість, витривалість, захворювання до моменту виникнення екстремальних умов.

Психофізіологічний стан людини виявляється у виді:

• фізіологічного стресу – відхилень фізіологічних параметрів людини (температура, кров'яний тиск та ін.) від нормальних значень, характерних для людини в звичайних умовах;
  
• психологічних зрушень і появи психічної напруженості, що виявляються у виді:
  

а) непатологічних реакцій, для яких характерна психологічна зрозумілість реакції, її пряма залежність від ситуації, при цьому зберігається працездатність (хоча і знижена), можливість спілкування з оточуючими, критичний аналіз своєї поведінки, цілеспрямованість діяльності;

б) типових реакцій, що включають почуття тривоги, страху, пригніченості, занепокоєння за долю рідних і близьких, прагнення з'ясувати справжню ситуацію;

в) психопатологічних станів, які включають хворобливі стани, що позбавляють людину можливості продуктивного спілкування і цілеспрямованих дій.

Готовність до екстремальних умов включає формування знань і навичок, формування психологічної готовності. При цьому здібності людини, його індивідуальні якості, навички, загальна та спеціальна підготовка, його характер і темперамент не підсумовуються арифметично, а утворюють деякий комплекс, який володіє визначеною стійкістю. Готовність людини може бути:

• завчасною (тривалою), заснованою на раніше набутих знаннях, навичках, уміннях, досвіді, якостях;
  
• ситуативною (тимчасовою), що відображує пристосування всіх сил для успішних дій у даний момент.
  

Зокрема справи, готовність до екстремальних умов – це відображення досвідченості людини: досвідчена людина має високу швидкість вибору правильного рішення з набору відомих рішень, а також може виробляти нетипові, але ефективні, рішення. Кожна людина має свій набір прийомів виходу з важких ситуацій. Однак, існують загальні риси регуляції поведінки, а саме: самоврядування, самопереконання, самонаказ, самопідбадьорення, діючий стимул, відволікання від негативних елементів ситуації та переключення уваги на подразники з позитивним емоційним забавленням.

Емоційно-поведінкова активність людей при екстремальних умовах має індивідуальний характер, але можна виділити дві групи людей із принципово різною поведінкою в цих умовах:

а) активне емоційно-поведінкове реагування: прискорюються і підсилюються захисні або агресивні дії щодо виходу з ситуації, реагування спрямоване на видалення екстремального фактора (втеча, агресія), але неадекватна ситуації активізація поведінки може призводити до негативних наслідків (наприклад, до паніки);

б) зниження емоційно-рухової активності: зменшується роль вольових процесів, реагування спрямоване на перечікування.

Характерним для екстремальних умов є паніка.

Паніка - це психологічний стан людини, що характеризується метушнею, страхом, розгубленістю і втратою контролю над своїми думками і вчинками. Ознаки паніки:

• заціпеніння і загальмованість вчинків (від страху і жаху);
  
• інстинктивні захисні дії;
  
• утеча від небезпеки, віра в те, що обстановка вкрай небезпечна;
  
• "тиха паніка" (відчуття крайньої безпорадності, безвихідності, приреченості, що виявляються в припиненні опору і "здачі" випадковому перебігу подій).
  

Людина, охоплена панікою, погано міркує, її думки не є розумними, вона не шукає альтернативних рішень, не бачить деталей і наслідків своїх рішень (наприклад, стрибок з вікна під пожежі). Паніка "заразна" і легко передається від людини до людини.

Паніка за характером соціальна: тут рвуться найдужчі зв'язки (мати може кинути дитину), люди стають небезпечними друг для друга.

Завчасне розпізнавання ознак паніки необхідно для проведення попереджувальних заходів. Ніяка паніка не виникає зненацька, їй передує ланцюгова реакція психічного порушення. Для запобігання чи припинення паніки важливо перервати збуджений стан, заспокоїти людей і, насамперед, себе. «Ліки» проти паніки – це особиста досвідченість, експрес-релаксація та ін.


Заходами, що сприяють запобіганню паніки, є такі:

• своєчасне визначення “осередків напруги”;
  
• спокійна, ділова, постійна інформація без драматизації;
  
• прості та зрозумілі вказівки щодо дії;
  
• проведення відволікаючих занять (наприклад, упакування майна, допомога старим людям тощо);
  
• ізоляція панікерів і розповсюджувачів слухів;
  
• протидія слухам шляхом інформування про обстановку;
  
• чітке керування потоками людей, відкриття запасних виходів;
  
• вилучення з побуту слів "катастрофа", "небезпечно для життя";
  
• оперативне відсторонення невмілих працівників;
  
• винятково обережне використання сили.
  

Для ефективності дій в екстремальних умовах певного класу

(у відкритому природному середовищі, при стихійних лихах, при масових заходах та ін.) необхідно створити «набір можливих умов» і «набір дій» з урахуванням своїх знань, психологічного портрета і фізичних можливостей.

Розглянути оповіщення населення під час виникнення чи погрози виникнення НС, принципи і способи захисту населення при НС, включаючи евакуацію і розосереджування, використання захисних споруджень, засобів індивідуального захисту, включаючи підручні засоби.

Якщо тема засвоєна досить добре, то студенти повинні

знати:

основні причини виникнення, загальну характеристику і класифікацію НС;

вимоги до систем оповіщення, організації зв'язку і медичної допомоги в НС;

ідентифікацію типу НС і підходи до оцінки рівня небезпеки;

принципи, способи і засоби захисту населення в умовах НС;

уміти:

прогнозувати появу вражаючих факторів у випадку виникнення НС;

Рекомендована література [1, 4].

 

Питання для самоперевірки

 

1. Які причини можуть призводити до виникнення НС?

2. Які НС відносяться за характером до природних, техногенних, екологічних, медико-біологічних, соціально-політичних, військових?

3. За якими ознаками виконується класифікація НС?

4. Як впливає на поводження людини при НС його фізичний стан і психофізіологічний стан?

5. Чим визначається готовність людини до екстремальних умов?

6. Що являють собою «стресори виживання»? Як на БЖД людини в НС впливають стресори виживання?

7. В чому полягають особливості емоційно-поведінкової активності людини у НС?

8. Чому для ЧС характерним є паніка?

9. Назвіть ознаки паніки. В чому складаються основні заходи, що сприяють запобіганню паніки?

10. Як здійснюється оповіщення населення у НС? Які вимоги висуваються до систем оповіщення?

11. Які принципи захисту населення при НС відомі?

12. Які способи захисту населення при НС відомі?