Методичнi вказiвки до самостійної роботи з дисциплiни «Безпека життєдiяльностi» для студентiв усіх спеціальностей денної форми навчання Упоряд.: В. А

Вид материала

Содержание

3.1 Теоретичні основи БЖД
Питома смертність
Гранична кількість речовини
Засоби забезпечення безпеки

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

3.1 Теоретичні основи БЖД

Необхідно ознайомитися з історією БЖД і чітко зрозуміти, що БЖД – це область науково-практичної діяльності людини і навчальна дисципліна одночасно. Слід зрозуміти мету і задачі дисципліни.

Життєдіяльність – це процес існування і самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Рекомендується побудувати «трикутник потреб», розташувавши на верхньому рівні духовні потреби, на середньому – соціальні, а на нижньому – життєво необхідні чи індивідуальні потреби.

БЖД – це не тільки потреба, але й економічно вигідні дії. Слід розглянути збитки і механізм їхнього виникнення для конкретної людини, фірми, суспільства в цілому під час порушення БЖД.

Економічну сторону БЖД можна охарактеризувати збитками, що виникають у разі травмування, захворювання (включаючи смертельний випадок) людини (табл.3.1 складена за закордонними даними).

Таблиця 3.1 – Можливий збиток при порушенні БЖД

Наслідок ушкоджень (захворювань)	Збиток
1. Надання першої медичної допомоги	20 у.о.
2. Тимчасова непрацездатність потерпілого	350 у.о.
3. Часткова інвалідність потерпілого	2500 у.о.
4. Повна інвалідність потерпілого	21000 у.о.
5. Смерть людини (неприродна)	400000 у.о.

БЖД визначається взаємодією людини з навколишнім середовищем. Розглядаючи людину в безупинній обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, необхідно виділити систему «Л-М-С», у якій:

складові елементи – це «людин», «машина», «середовище»;
зв'язок між елементами – це вплив «людини» на «середовище», «середовища» на психофізіологічний стан (ПФС) «людини», «середовища» на дії «людини», «середовища» на роботу «машини», «машини» на ПФС «людини» та ін.

Під час вивчення системи «Л-М-С» необхідно «людину» представляти трьома складовими: Л1 – людина, що виконує визначені дії, Л2 – людина, що впливає на середовище, Л3 – людина, що відображає власний ПФС. Основні характеристики системи «Л-М-С» такі:

– будь-яка система «Л-М-С» створюється людиною і навколишнім середовищем, яке може включати устаткування, сировину, предмети побуту тощо;

– система «Л-М-С» має цілісність, її елементи служать досягненню єдиної мети;

– система «Л-М-С» може включати комплекс функціонально й ієрархічно пов'язаних різнорідних елементів і підсистем;

– зміна стану одного з елементів або підсистем у системі «Л-М-С» спричиняє зміну стану інших елементів і підсистем;

– у побутовій сфері та техносфері провідну роль відіграє людина, а в біосфері – всі елементи системи рівнозначні;

– поводження системи «Л-М-С» і її елементів може мати детермінований та імовірний характер, що визначається динамізмом навколишнього середовища і психофізіологічними особливостями людини;

– елементи системи «Л-М-С» знаходяться в «ігровій ситуації» - людині доводиться приймати рішення, обираючи визначену стратегію.

Система «Л-М-С» може включати людину, колектив, громаду, суспільство в цілому і при цьому необхідно враховувати зв'язки між людьми. Взаємодія людей залежить від колективу (виробничий, за місцем проживання, спортивна команда та ін.), від родинних відносин, освіти, соціального статусу, політичних і релігійних переконань.

Важливо правильно визначити рівень системи «Л-М-С». У залежності від поставленої мети слід виділяти систему «Л-М-С» робочого місця, приміщення, об'єкта, населеного пункту, регіону, країни, людства в цілому. Якщо система «Л-М-С» буде обмеженою, то можна "втратити" джерела небезпек, а якщо великою – вивчення системи ускладнюється.

Центральне місце в БЖД займають поняття «небезпека», «фактор небезпеки», «джерело небезпеки», «безпека» і аксіома потенційної небезпеки, яка говорить про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Необхідно чітко засвоїти ці поняття й аксіому.

Вивчаючи фактори небезпеки, насамперед, слід мати на увазі, що:

фактори небезпеки класифікуються за небезпеками, часом прояву негативних наслідків, характером впливу, заподіяним збитком, сферою прояву;
фактори небезпеки є причиною виникнення нещасного випадку, захворювання, катастрофи;
вплив факторів небезпеки на людину і навколишнє середовище може носити імовірний і детермінований характери;
фактори небезпеки умовно поділяються на небезпечні, шкідливі, вражаючі та, в залежності від впливу на людину, можуть бути фізичними, хімічними, біологічними і психофізіологічними;
вплив декількох факторів небезпеки може мати синергетичний і антагоністичний характер.

Поведінку людини багато в чому визначає його безпека. Виділимо в структурі психічної діяльності людини три групи компонентів:

психічні процеси, які породжуються діяльністю людини, що впливають на безпеку – це відчуття, сприйняття, пам'ять тощо;
психічний стан людини, що безпосередньо позначається на БЖД, особливе значення мають стомлення, надмірне втомлення, сп'яніння, посталкогольная астенія, психічне пригнічення тощо;
психічні властивості особистості.

Домінуючий вплив на БЖД мають психічні властивості особистості, які визначають тип особистості. І.П. Павловим виділені такі типи особистості:

холерик – почуттєво, духовно й інтелектуально активний, рухливий, неврівноважений;

сангвінік – почуттєво, духовно й інтелектуально активний, рухливий, урівноважений;

меланхолік – почуттєво, духовно й інтелектуально неактивний, загальмований, неврівноважений;

флегматик – почуттєво, духовно й інтелектуально неактивний, загальмований, урівноважений.

Найбільш стійкі такі виражені риси особистості, що виявляються у вчинках людини, його реакціях, поводженні, відношенні до себе та до інших визначають характер людини. Виділимо три типи характерів:

ексклозивний (вибуховий) – як правило мають холерики, і особи зі схильністю до "бурхливих" реакцій в силу ряду відхилень, обумовлених недоліком виховання, стриманості та перенесених травм і захворюваннями головного мозку; характерним є поверхнева оцінка ситуації;
торпідний (гальмовий) – як правило мають флегматики, і особи зі сповільненістю психічних реакцій через перенесені захворювання головного мозку в легкій формі; характерною є уповільнена оцінка і реакція на ситуацію, що створилася;
тривожний – як правило мають меланхоліки; характерною є безпорадність у критичній ситуації та панічна реакція при її виникненні.

На БЖД впливає сприйняття ситуації, яке є індивідуальним та залежить від психічних властивостей особистості, стану людини і може викликати такі реакції:

тривогу –емоційний стан, який не має чітко усвідомленого приводу, людина насилу визначає причини свого занепокоєння;

конфлікт – реакція, що виникає за наявності альтернативи вибору між двома потребами, які діють одночасно (наприклад, між безпекою і заробітком);

незадоволеність – реакція, що виявляється у прояві стану упадка чи покірливості або у вигляді агресивності та жорстокості;

поведінку зриву – заперечування деяких потреб (відмовлення від мети) при повторюваних невдачах чи в екстремальних умовах.

Ці реакції виявляються пасивно або активно, а також може бути крайня форма прояву – істерична та агресивна.

Під час колективної діяльності на БЖД впливає психологічний клімат, обумовлений факторами колективного поводження, такими як:

психологічна сумісність групи людей;

наявність формального і/або неформального лідера;

наявні конфлікти та способи їх вирішення;

стиль керівництва;

індивідуальний внесок кожного в загальну безпеку.

Слід розглянути таксономію і номенклатуру небезпек, маючі на увазі зміни в системі «Л-М-С» такі , як відхилення від сформованих в процесі тривалої еволюції умов, розташування джерела небезпеки, часу існування реальної небезпеки, можливості впливу на визначену кількість людей і масштабність небезпек.

При вивченні небезпек необхідно навчитися проводити їхній якісний і кількісний аналізи.

Під час якісного аналізу слід скласти список небезпек, заповнити карти загального аналізу небезпек, розсортувати їх за убуванням терміновості, заповнити карти детального аналізу небезпек.

Загальний аналіз, необхідний для попередньої оцінки небезпеки і проводиться з застосуванням карт загального аналізу. Для оцінки терміновості дій використовується ознака «серйозність імовірності витрати».

Детальний аналіз, який застосовується для аналізу взаємозв'язку небезпеки, і небезпечних дій, що можуть привести до реалізації небезпеки, проводиться з застосуванням карт детального аналізу. Слід пам'ятати, що кожна карта загального аналізу породжує кілька карт детального аналізу.

Вивчаючи кількісні міри небезпеки, необхідно чітко засвоїти суть понять «збиток» і «ризик» і підходи до їхньої оцінки.

Для виміру збитку використовуються природна та суб'єктивна шкали. В залежності від мети, часу і виду оцінки збиток може бути реальним і можливим, прямим і непрямим, матеріальним і нематеріальним. При цьому слід пам'ятати, що можливий збиток визначається з урахуванням імовірності прояву конкретних наслідків під час впливу небезпек на людину і навколишнє середовище.

Ризиком можна описувати випадкові й достовірні події, та необхідно розрізняти індивідуальний і соціальний ризик. Індивідуальний ризик визначається з урахуванням частоти небажаних наслідків та імовірності впливу небезпеки і може бути фоновим, прийнятним і гранично-припустимим. Соціальний ризик дозволяє робити висновки про масштаби небажаних наслідків й описується F/N-діаграмою.

Під час вивчення ризику використовуються статистичний, інженерний, експертний, соціологічний методи оцінки.

Необхідно пам'ятати, що для оцінки ризику можна застосовувати приватні міри кількісної оцінки небезпеки (питома смертність та ін.).

Тривалість життя населення – це один з найважливіших інтегральних показників БЖД і рівня життя в цілому. Однак цей показник не може служити базою для характеристики БЖД, оскільки рівень смертності багато в чому залежить від біологічних і генетичних особливостей конкретної популяції, інакше кажучи, від ендогенних (внутрішніх) факторів. Але знання тривалості життя дозволяє судити про вплив екзогенних (зовнішніх) факторів на конкретну популяцію.

Тривалість життя людини обмежена – це біологічний закон природи. Смерть людини може наступити внаслідок нещасного випадку (екзогенна причина) або хвороби (може бути ендогенною причиною, оскільки хвороба може виникнути як через внутрішні біологічні та генетичні особливості організму людини, так і з екзогенної причини, наприклад, інфекційні хвороби, стрес і пов'язаний з ним серцевий напад, отруєння та ін.).

Аналіз статистичних даних про вікову структуру смертності визначеної групи населення, дозволяє розділити екзогенні та ендогенні фактори, оскільки залежність ендогенної складової смертності від віку для конкретної популяції досить стійка і слабко змінюється протягом тривалого часу. Ця обставина була відома як закон ГОСПЕРТЦА-МЕЙКЕМА ще в ХIХ ст.

Визначаючи екзогенний ризик смерті людини, як ризик з зовнішніх причин, а ендогенний ризик – як ризик з внутрішніх причин, запишемо ризик смерті

(інтенсивність смерті, коефіцієнт смертності) у вигляді

, (3.1)

де

– ендогенна складова, що описується законом Госпертца-Мейкема;

– екзогенна складова

,

(3.2)

,

де

– константи;

– змінна часу;

T– вік.

Початковими даними для аналізу ендогенної та екзогенний складових ризику є щорічні таблиці, в яких наведені вікові коефіцієнти смертності для конкретного регіону відповідно до класифікації ООН. Таблиці пов'язують коефіцієнти смертності та віку. Вік розбитий на

інтервалів (як правило, по 5 років), а показник смертності наводиться в абсолютних величинах, або як коефіцієнт смертності на 1000, 10000 та 100000 люд. на рік. Дані подаються для чоловіків, жінок, усіх померлих, а також для конкретних причин смерті та всіх причин разом.

Оберемо

однотипних таблиць через визначений інтервал часу (1, 5, 10 або більше років) і запишемо рівняння (3.1) у матричному вигляді

, (3.3)

де індекс

– відноситься до моменту часу (

-ї таблиці); індекс

– до

– го інтервалу років у таблицях; а

– табличне значення показника смертності.

Коефіцієнти

можуть бути визначені, наприклад, за методом найменших квадратів.

Повний ризик та його ендогенна і екзогенна складові на заданий момент часу можна визначити шляхом їхнього усереднення за всіма віковими групами

а) повний ризик

, (3.4)

б) ендогенна складова

, (3.5)

в) екзогенна складова

, (3.6)

де

– відносна частка населення в

–й віковій групі в

–й момент часу (вага групи населення).

Для визначення повного ризику і його складових за весь період часу необхідно аналогічно (3.4) усереднити отримані результати за цей період часу.

Приклад: у м. Москві повний екзогенний ризик у 1995 р. склав: чоловіків– 5 х 10^-3, жінок – 1,3 х 10 ^-3 .

Небезпеку зручно оцінювати через параметри, віднесені до джерела небезпеки, що дозволяє оцінити небезпеку до її реалізації. Для цього розроблені деякі приватні кількісні міри небезпек. Термін «приватні» має на увазі, що кількісні міри відносяться до конкретних, а не до всіх, небезпек.

Питома смертність – застосовується для оцінки уражаючої здатності небезпек. Питома смертність

– це кількість загиблих

у результаті реалізації небезпеки, віднесена до кількості

речовини (енергії, інформації), залученої в реалізацію небезпеки

. (3.7)

Так, наприклад, аміак у сховищі має питому смертність 0,052.

Питома смертність

може залежати від значення

. Наприклад, для конденсованих вибухових речовин питома смертність є степеневою функцією від маси цих речовин.

Небезпеки пов'язані з визначеною кількістю загиблих у разі їхної реалізації, що дозволяє оцінити їх «небезпеку».Наприклад, для речовин критерієм небезпеки встановлено 10 чол. загиблих при її реалізації.

Аналогічно можна оцінювати небезпеки за травмами різної важкості, захворюваннями і матеріальним збитком.

Гранична кількість речовини застосовується для оцінки максимальної кількості речовини, що є джерелом небезпеки, що може бути зосереджена в одному місці. Гранична кількість речовини визначається за її питомої смертності та характерної щільності населення. Наприклад, гранична кількість аміаку дорівнює 500 т.

Під час вивчення теоретичних основ БЖД при НС необхідно розглянути причинно-наслідковий зв'язок «небезпека – катастрофа – НС» і вивчити необхідні умови виникнення НС, такі як:

наявність небезпеки;

виникнення факторів небезпеки;

вплив факторів небезпеки на людину і навколишнє середовище;

вразливість людини і навколишнього середовища до факторів небезпеки.

Для аналізу безпеки зручно використовувати «дерево небезпек» («дерево причин і подій»). Вивчити: структуру «дерева небезпек»; види подій, що складають «дерево»; символи подій; логічні символи; основні правила побудови «дерева небезпек».

Усвідомити, що «дерево небезпек» можна будувати як уверх (прямий аналіз), так і вниз (обернений аналіз) і слід розрізняти події «стан елемента» і «стан системи». «Дерево небезпек» можна будувати на основі логічних функцій небезпеки і, навпаки, за «деревом небезпеки» можна одержати логічну функцію небезпеки. Всі події «дерева небезпеки» мають свої імовірності, що через логічні символи «переносяться» на імовірність головної події.

Під час вивчення питань забезпечення безпеки необхідно ввести визначення: «гомосфера», «ноксосфера» і усвідомити постановку задачі забезпечення БЖД. Далі слід вивчити:

принципи забезпечення БЖД (просторовий або часовий поділ гомосфери та ноксосфери, нормалізація ноксосфери, зміна гомосфери);
методи: технічні (блокування, герметизації, слабкої ланки, забезпечення неприступності, надійності, екранування), організаційні (захист часом, захист відстанню, інформації, нормування, ергономічності, класифікації), управлінські (контролю, відповідальності, стимулювання);
засоби забезпечення безпеки (колективного й індивідуального захисту).

Засоби забезпечення безпеки призначені для забезпечення безпеки шляхом безпосереднього захисту людини від впливу факторів небезпеки. За характером застосування вони підрозділяються на такі:

засоби колективного захисту (ЗКЗ);

засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

ЗКЗ класифікуються в залежності від факторів небезпеки та за технічним виконанням. До них відносяться такі засоби:

огородження;

блокування;

запобіжні засоби;

засоби сигналізації.

ЗІЗ класифікуються в залежності від органів людини, які захищаються, (або групи органів). До них відносяться:

ізолюючі костюми;

спеціальний одяг;

спеціальне взуття;

засоби захисту органів дихання;

засоби захисту голови;

засоби захисту рук;

засоби захисту обличчя;

засоби захисту органів слуху;

засоби захисту очей;

запобіжні пристосування;

захисні дерматологічні засоби.

Розглядаючи надійність «машини» в системі «Л-М-С», необхідно усвідомити поняття «надійність» і «відмовлення», вивчити властивості надійності «машини».

Подаючи «машину», що складається з елементів надійності, вивчите основні варіанти схем надійності «машини» (послідовне і паралельне з'єднання елементів надійності) і формули для обчислення імовірності безвідмовної роботи «машини».

При забезпеченні БЖД необхідно застосовувати системний підхід. Не можна розглядати питання БЖД для однієї системи «Л-М-С»: забезпечуючи безпеку в конкретній системі «Л-Л-С», можна нанести шкоду іншим системам або деяким сферам діяльності людини. Це положення є основою концепції прийнятного ризику. Рекомендується побудувати в одній системі координат залежності технічного і соціально-економічного ризиків від витрат на безпеку і виділити область прийнятного ризику.

Якщо тема освоєна досить добре, то студенти повинні

знати:

основні етапи розвитку проблеми забезпечення БЖД людини;

мету й основні задачі дисциплини «Безпека життєдіяльності»;

основні поняття, терміни і визначення в області БЖД;

аксіому про потенційну небезпеку діяльності людини;

систему «Л-М-С» і особливості її побудови для різних випадків;

мету забезпечення БЖД у системах «Л-М-С» різного рівня;

класифікацію факторів небезпек і наслідків їхнього впливу на людину й елементи навколишнього середовища;

підходи до таксономії і квантифікації небезпек;

методи якісної і кількісної оцінки небезпек;

підходи в кількісній оцінці небезпек;

концепцію припустимого ризику;

оцінку ризику і збитку при прогнозування НС;

правила побудови й оцінки рівня безпеки за допомогою «дерева небезпек»;

загальні положення керування ризиком

уміти:

ідентифікувати небезпеки;

складати номенклатуру небезпек;

здійснювати таксономію небезпеки;

класифікувати фактори небезпеки;

визначати причини і можливі наслідки впливу факторів небезпек на людину й елементи навколишнього середовища;

оцінювати ризик і збиток при реалізації небезпек;

моделювати умови виникнення НС;

оцінювати ризик і збиток при НС;

оцінювати рівень безпеки в системі «Л-М-С»;

здійснювати системний аналіз БЖД.

Рекомендована література [1, 2, 3, 4, 6].

Питання для самоперевірки

У чому суть економічний вигоди БЖД: для суспільства в цілому, фірми (підприємства), окремої людини?
Чому в системі «Л-М-С» людину слід подавати трьома складо-вими – 1, 2, 3?
Поясніть такі терміни і визначення: «небезпека», «фактор небезпеки», «джерело небезпеки», «безпека». Наведіть приклади.
Які фактори небезпеки є небезпечними, шкідливими, вражаючими? За якою ознакою здійснюється розподіл факторів небезпеки на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні?
В чому суть синерізму й антагонізму факторів небезпеки під час впливі їх на людину?
За якими ознаками здійснюється класифікація факторів небезпеки?
В чому різниця між «нещасним випадком», «травмою», «захворюванням» і «катастрофою»?
Як проводиться аналіз небезпек за допомогою карт загального і детального аналізу?
В чому різниця між реальним і можливим, реальним та очікуваним, прямим і непрямим збиткіом
Чи можна ризиком описувати достовірні події? Якщо так, то що в цьому випадку відображатиме ризик?
У чому різниця індивідуального і соціального ризику?
Як визначається індивідуальний ризик, у тому числі при декількох впливах?
Як визначається соціальний ризик?
Що відображають такі кількісні міри небезпеки, як питома смертність, гранична питома смертність?
Які умови необхідні для виникнення НС?
Як оцінюється ризик і збиток при прогнозуванні НС?
Які принципи, методи, засоби забезпечення безпеки відомі ?
Як визначається імовірність безвідмовної роботи «машини», що має послідовне з'єднання елементів надійності? Як визначається імовірність безвідмовної роботи «машини», що має паралельне з'єднання елементів надійності?
В чому суть концепції прийнятного ризику?
Як проводиться аналіз безпеки за допомогою «дерева небезпек»?

3.2 Людина як елемент системи «Л-М-С»

Людина є основним елементом системи «Л-М-С». Необхідно розглянути здоров'я людини з медико-біологічної і соціальної точки зору, вивчити зміст поняття «гомеостаз», виділити зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на стан людини, а також захворювання, що викликаються дією навколишнього середовища.

Під час вивчення структурно-функціональної організації людини з погляду взаємодії його з навколишнім середовищем необхідно виділити нервову систему, опорно-руховий апарат людини і засвоїти, що основою життєдіяльності людини є фізіологічні процеси, під якими розуміється складна форма єдності фізичних і хімічних процесів у живій матерії.

Організм людини є самостійною одиницею живої матерії, що здатна відповідати на зовнішні впливи як єдине ціле. Будь-яка зміна навколишнього середовища призводить до появи фізіологічних реакцій, які закріплюються в генотипичній програмі й взаємодія між організмом і середовищем, реалізованої в генотипі, є запрограмованою формою реактивності (норма реакції). Отже, реактивність є конкретною формою реалізації інформації з навколишнього середовища, в якій закріплюються адекватні способи реагування на зовнішні подразники.

Слід чітко уявляти, що організм людини відповідає на впливи середовища реакціями фізіологічної адаптації (активного пристосування до дії подразників), основою яких є зниження чутливості збудливості живої тканини під час дії подразників. Оцінка ступеня адаптації проводиться через поріг і швидкість адаптації.

Рефлекс – одна з форм прояву життєдіяльності. Для вивчення рефлексу необхідно розглянути його схему в такому складі: рецептор (екстероцептор і інтероцептор), нервовий провідник, центральний апарат переробки зовнішнього сигналу, виконавчий прилад. Далі треба виділити час реакції як основну характеристику рефлексу і розділити рефлекси на умовні та безумовні.

Рекомендується виділити рецептори людини, вивчити їхні основні характеристики й особливу увагу звернути на закон Вебера-Фехнера.

Слід розглянути діяльність людини в системі «Л-М-С» як оператора – за допомогою аналізаторів людина одержує величезну інформацію про навколишнє середовище. Необхідно розглянути роль зорового, слухового, смакового, нюхового, болючого, тактильного аналізаторів і вестибулярного апарата в забезпеченні життєдіяльності людини.

Необхідно звернути увагу на те, що в залежності від рівня впливу факторів небезпеки на людину, в системі можуть бути комфортні, некомфортні та нестерпні умови життєдіяльності, а при впливі декількох факторів небезпеки може виявлятися синергізм і антагонізм їхньої дії.

БЖД насамперед залежить від самої людини і при забезпеченні БЖД значну роль відіграють мотиваційні, емоційні, вольові та психомоторні процеси, психічні характеристики особистості, психофізіологічний стан людини, в тому числі при впливі на нього наркотичних, лікарських й інших речовин. Для розуміння цих питань необхідно розглянути:

складові психічної діяльності людини (психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості);
типи особистості (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик);
характер людини (екслозивний, торпидний, тривожний);
взаємозв'язок «стан особистості – безпека», звернувши увагу, що емоційна напруженість, втома, різні труднощі, які виникають в процесі діяльності, породжують у людини схильність до нещасних випадків;
основні реакції людини під час небезпеки (тривога, конфлікт, незадоволеність, поведінка зриву) і їхній прояв (пасивний, активний, агресивний);
психологічний клімат при колективній діяльності;
створення психологічного настроя на безпечну діяльність.

Організм людини знаходиться в безупинному технічному оточенні. Необхідно розглянути взаємозв'язок «людина – світ техніки», звернувши увагу на технічні засоби підтримки життя, індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту. Слід розглянути біотехничні системи і застосування для життєдіяльності штучних органів.

Людина є біологічним і соціальним суб'єктом, що має свої фізіологічні, матеріальні та духовні потреби. З погляду потреб людини необхідно розглянути природне, виробниче, побутове, соціально-політичне оточення людини.

Цілком очевидно, що повітря, вода, продукти харчування і освітлення – це необхідні умови життєдіяльності людини. Слід розглянути їхнє фізіологічне та гігієнічне значення. Необхідно звернути увагу на те, що повітряне середовище і освітлення мають оптимальні та припустимі параметри з погляду життєдіяльності людини.

Під час вивчення питань взаємодії людини з біосферою в цілому, окремими її складовими і компонентами необхідно визначити місце та роль флори і фауни в життєдіяльності людини, розглянути вплив мікроорганізмів на організм людини. Треба приділити увагу сучасному стану ноосфери і біосфери.

Під час вивчення питань духовного середовища людини необхідно розглянути такі поняття, як соціально-політичне навколишнє середовище, соціум, виділити соціальні та психологічні фактори, що впливають на БЖД людини. Вивчити питання БЖД при діяльності, виділивши фактори, що змушують людини ризикувати. Звернути увагу на тезу «людина – джерело небезпеки сама для себе». Вивчити мотивацію ризику, виділивши основні причини свідомого порушення БЖД людиною, в тому числі такі, як економія сил, часу, звичка до небезпеки чи недооцінка небезпеки, орієнтування на ідеали, копіювання групового поводження, звичка працювати з порушеннями, переоцінка досвіду і майстерності; бажання самоутвердитися, показати себе в очах навколишніх, стресовий стан, схильність до ризику, надситуаційний ризик.

Аналізуючи взаємодію людини з іншими елементами системи «Л-М-С», слід розглянути модель сприйняття і переробки інформації в системі

«Л-М-С». Необхідно сформулювати необхідні умови БЖД людини в системі «Л-М-С», виділити інформаційну, біофізичну, енергетичну, просторово-антропометричну, техніко-естетичну і соціальну сумісності людини з технікою і середовищем, запропонувати методи, заходи та засоби забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини, колективу, соціуму, людства.

Цілком очевидно, що людина в процесі своєї діяльності впливає на навколишнє середовище. Вивчити загальну характеристику впливу людини на планетарні та космічні ресурси, такі як забруднення атмосфери, руйнування озонового шару, вплив на водяні ресурси, ґрунт, рослинність, фауну, кліматичні ресурси. Звернути увагу на роль відходів і викидів у цих процесах.

Вивчити взаємодію і трансформацію забруднень у навколишньому середовищі, результатом яких є вторинні явища: смог, кислотні дощі, зменшення родючості, пилові бурі, зсуви, руйнування об'єктів народного господарства та ін. Розглянути, як відбувається деградація навколишнього середовища внаслідок урбанізації, розширення масштабів і зміни форм ведення господарської діяльності, нераціонального землекористування.

Якщо тема освоєна досить добре, то студенти повинні

знати:

структурно-функціональний стан організму людини;

показники зовнішнього і внутрішнього стану організму людини;

значення гомеостазу для забезпечення БДЖ організму людини;

роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини;

основні характеристики аналізаторів організму людини;

роль органів відчуттів в забезпеченні БЖД;

закон Вебера-Фехнера;

модель сприйняття й обробки інформації з систем «Л-М-С»;

психічні характеристики особистості;

дія наркотичних, лікарських й інших речовин на організм людини;

фізіологічні, матеріальні та духовні потреби людини;

характеристики середовища життєдіяльності людини;

значення флори і фауни в забезпеченні життєдіяльності людини;

синергизм і антагонізм дії шкідливих факторів;

роль біоритмів людини в забезпеченні його життєдіяльності;

вплив духовних, соціальних і політичних факторів на життєдіяльність людини;

категорії факторів, які змушують людини ризикувати і психологічні причини свідомого порушення безпеки;

основні питання інженерної фізіології;

біофізичну, енергетично, просторово-антропометричну, соціальну і техніко-естетичну сумісності людини з технікою і середовищем;

загальна характеристика впливу людини на планетарні та космічні ресурси;

основні джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів і ґрунту;

основні види взаємодії і трансформації забруднень у навколишньому середовищі;

негативні наслідки нераціонального природовикористання;

основні причини деградації навколишнього середовища.

уміти:

оцінювати відповідність стану навколишнього середовища вимогам здорового і безпечного існування людини;

обирати раціональні методи нормалізації умов життєдіяльності людини в конкретних ситуаціях;

аналізувати можливості здорового та безпечного існування людини при заданих параметрах небезпечних і шкідливих факторів;

розробляти заходи, спрямовані на недопущення безпідставного ризику і свідомого порушення безпеки.

Рекомендована література [1, 2, 8].

Питання для самоперевірки

Чому людина під час вивчення питань БЖД є основним елементом системи «Л-М-С»?
Що є основою життєдіяльності людини?
Чому під час вивчення структурно-функціональної організації людини з погляду взаємодії його з навколишнім середовищем необхідно виділити нервову систему, опорно-руховий апарат людини?
В чому полягається суть адаптації?
В чому полягаєтьяся суть рефлексу? Чим відрізняються умовні та безумовні рефлекси?
Які показники зовнішнього і внутрішнього стану організму людини Ви знаєте?
З яких елементів складається аналізатор людини?
Що відображає абсолютна і відносна чутливість рецепторів аналізаторів людини?
В чому суть закону Вебера-Фехнера?
Які аналізатори людини Ви знаєте? Яка їхня роль у забезпеченні життєдіяльності людини?
Які складові психічної діяльності людини Ви знаєте? У чому їхня суть?
Які типи особистості Ви знаєте? В чому їхнє розходження? До якого типу особистості Ви належите і чому?
В чому полягає взаємозв'язок стану особистості та безпеки? Як стан особистості породжує у людини схильність до нещасних випадків?
Які мотиви свідомого порушення індивідом своєї безпеки Ви знаєте?
Які основні реакції можуть бути у людини під час небезпеці?
В яке значення флори і фауни в забезпеченні життєдіяльності людини?
В чому суть синергизму й антагонізму дії шкідливих факторів?
У чому полягає інформаційна, просторово-антропометрична, біофізична, енергетична, соціальна і техніко-естетична сумісності людини з технікою та середовищем;
Чому людина в процесі діяльності негативно впливає на планетарні та космічні ресурси? Які основні джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів і ґрунту?
Чому виникають такі явища, як смог, кислотні дощі, зменшення родючості, пилові бури, зсуви й інші аналогічні явища?
Чому відбувається деградація навколишнього середовища внаслідок урбанізації, розширення масштабів і зміни форм ведення господарської діяльності, нераціонального землекористування.

Blog

Методичнi вказiвки до самостійної роботи з дисциплiни «Безпека життєдiяльностi» для студентiв усіх спеціальностей денної форми навчання Упоряд.: В. А

Содержание

3.1 Теоретичні основи БЖД