Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
УКРАїна - нато2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Навчання «Сі-Бриз» як спроба конструктивного співробітництва України з НАТОНещодавнє проведення міжнародних військово-морських навчань «Сі Бриз -2011» в Одесі з 13 по 17 червня за участі військових контингентів 13 держав, викликали жорстку критику з боку Росії. Незважаючи на те, що Україна офіційно запрошувала північного сусіда взяти участь в спільних тренуваннях з антипіратської операції, Москва вирішила діяти на випередження, обурено відреагувавши на появу в Чорному морі протиракетного крейсеру ВМС США «Монтеррей». Іншої реакції Росії на щорічні міжнародні навчання під проводом НАТО, годі й було чекати. Напевне, єдиним прикладом схвального ставлення Росії до навчань військових контингентів України і НАТО були події 2006 ріку, коли українське суспільство негативно поставилось до перебування іноземних військових формувань на території нашої держави. Цього разу МЗС Російської Федерації виступив з нотою протесту, підкреслюючи недопустимість перебування в акваторії Чорного моря американського військового крейсеру, що ставить під сумнів дух «перезавантаження», присутній в російсько-американських відносинах. Поява «Монтерею» поблизу кордонів Росії сприймалась як загроза її національній безпеці, адже ракетний крейсер є частиною готової до розгортання європейської системи ПРО. Для Кремля такі дії розцінюються як порушення балансу сил у тій частині світу, де Росія завжди мала свої стратегічні інтереси. Крім того, участь грузинського патрульного катеру «Кутаїсі» остаточно підкреслила незацікавленість і неготовність Росії брати участь в тренуваннях. Під час минулорічного саміту «Росія-НАТО» Президент Д.Медведєв наголосив на готовності держави брати участь у створенні системи європейської ПРО. Російська сторона сподівається на спільну розбудову системи на хвилі успішного проведення політики «перезавантаження» з США. Остання, в свою чергу, зацікавлена в автономному співіснуванні, але в рамках спільної взаємодії щодо відсічі ракетних загроз. Таким чином, занепокоєння Кремля у зв’язку з присутністю протиракетного крейсеру «Монтеррей» в Чорному морі є зрозумілими, як і бажання скористатись нагодою пригадати Україні щодо остаточного вирішення, який зовнішньополітичний пріоритет вона обирає: НАТО і ЄС чи ОДКБ і простір СНД? Одразу ж після завершення «Сі-Бриз», російські медіа розмістили інформації щодо повернення курсу Президента Януковича до розширеного співробітництва з НАТО, посилаючись на Національну програму співробітництва України з НАТО на 2011 рік. Таким чином, Росія обурена не лише можливістю перегляду європейської системи ПРО, зміною балансу сил в акваторії Чорного моря, а також і зближенням України з Північноатлантичним альянсом, не зважаючи на задекларований позаблоковий статус нашої держави. Більше того, заплановані 64 заходи в рамках співпраці «Комісія Україна-НАТО» виступають «провокаційною формою», як зазначив голова Комітету із закордонних питань Державної Думи Російської Федерації Костянтин Косачев. Дійсно, минулорічна ліквідація міжвідомчої Комісії з питань підготовки України з питань вступу до НАТО і Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції, Росією сприймались як остаточне повернення України до лона «братських слов’янських держав», особливо на тлі відмови України від вступу до НАТО як одного з стратегічних напрямів своєї зовнішньої політики. З іншого боку, цьогорічні події, а також продовження курсу на інтеграцію з ЄС, підкреслюють зворотний факт. Українська влада, розуміючи необхідність паритетного партнерства з ЄС і НАТО, у «Законі про засади зовнішньої і внутрішньої політики» закріпила дуалізм, де наголошується на готовності держави дотримуватись політики позаблоковості, з одночасним продовженням конструктивного партнерства з НАТО та іншими військово-політичними блоками з ряду питань, які становлять двосторонній інтерес. Самостійність української позиції, зацікавленість у продовженні прагматичної співпраці з Альянсом має бути підкріплена на саміті «Україна-НАТО», який відбудеться в Києві 2-5 липня. Можна вже прогнозувати відсутність схвальних оцінок і коментарів з боку Росії, яка все ще сподівається повернути Україну у власну орбіту впливу. З іншого боку, якість задекларованих у Національній програмі заходів, а також їх вплив на реформування ЗС України, ПРО, розвідки тощо, залежатиме від дотримання Україною взятих на себе повноважень. І в даному випадку, держава має діяти виключно згідно своїм національним інтересам, а не стороннім вказівкам і зауваженням, адже саме Росія, яка вороже ставиться до ініціатив НАТО, не перебуваючи в складі Ради держав-членів НАТО, доклала чимало зусиль задля провалу Бухарестського саміту Альянсу в 2008 році, де розглядались питання приєднання України і Грузії до «Плану дій щодо членства в НАТО» Таким чином, побоювання Росії щодо розгортання європейської системи ПРО поблизу своїх кордонів мають перебувати в площині її відносин з США, які зацікавлені в зміцненні військової присутності в Східній Європі. Зрозуміло і те, що Росія, усвідомлюючи доцільність такого положення, краще вдасться до чергових звинувачень України, аніж погодиться на конструктивну співпрацю. А такі позиції, як відомо, цілком відповідають її пост-імперським амбіціям нового часу. 2.2. ЄВРОАНТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІМій вибір - НАТО 15.06.2011 Молдавия подключилась к военным учениям Украины и НАТО Командующий сухопутными войсками Республики Молдова, бригадный генерал Игорь Кутие прибыл на украинский полигон «Широкий лан» для ознакомления с ходом учений Sea Breeze 2011, проходящих в Одесской области под эгидой блока НАТО. Как передает «Новый Регион», генерал ознакомился с размещением молдавского контингента, составленного из военнослужащих 22 миротворческого батальона и батальона специального назначения «Фулджер», а также основными фазами проходящих учений. «Теоретический опыт, который мы аккумулируем внутри нашей страны мы можем усовершенствовать на международных учениях. Это шанс увидеть все, что есть нового, более прогрессивного и применить у нас – в Национальной армии», – сказал он. Игорь Кутие встретился с военными представителями Алжира, Германии, США, Украины и других стран и принял личное участие в учениях по патрулированию, конвоированию, работе контрольно-пропускных пунктов, эвакуации раненых. Молдавский контингент ыл вписан в одно подразделение с украинскими, американскими и македонскими солдатами, пишет ИА Moldnews. УНІАН 24.06.2011 Україна та НАТО розпочнуть спільний екологічний проект Україна та НАТО невдовзі розпочнуть спільний екологічний проект. Про це повідомили УНІАН у Департаменті інформаційної політики Міністерства закордонних справ України. 23 червня 2011 року у Брюсселі у штаб-квартирі НАТО відбулося чергове засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів, присвячене пріоритетам зовнішньої політики України. Глава Місії України при НАТО, Посол Ігор ДОЛГОВ ознайомив членів Комісії із ходом реалізації реформ, ініційованих Президентом та урядом України, зокрема у сферах боротьби з корупцією, подоланням наслідків економічної кризи, створенням сприятливого інвестиційного середовища в Україні. Український дипломат підтвердив незмінність курсу на європейську інтеграцію – ключовий пріоритет зовнішньої політики України, підкреслив важливість конструктивного партнерства з НАТО, розвиток стратегічних відносин зі США, Росією, активізації співробітництва з іншими сусідніми країнами та державами Чорноморського регіону. Особливого наголосу було зроблено на пріоритетах головування України в Комітеті міністрів Ради Європи у поточному 2011 році, а також підготовці до головування України в Організації з безпеки та співробітництва в Європі у 2013 році. Учасники засідання відзначили ініціативу України розпочати реалізацію спільного проекту Україна-НАТО з вилучення радіоактивних джерел оборонного походження часів СРСР та їх безпечного зберігання в спеціалізованих сховищах. Досягнуто згоди щодо підготовки практичних заходів, які дозволять оцінити масштаби забруднених внаслідок військової господарської діяльності територій України, де зберігалися радіоактивні джерела, та перейти до виконання робіт з розчищення та приведення цих територій до екологічно безпечного стану. Євроатлантична Україна 29.06.2011 У штаб-квартирі НАТО проведено чергове засідання Комісії Україна-НАТО Особливого наголосу було зроблено на пріоритетах головування України в Комітеті міністрів Ради Європи у поточному 2011 році, а також підготовці до головування України в Організації з безпеки та співробітництва в Європі у 2013 році. Глава Місії України при НАТО, Посол Ігор Долгов ознайомив членів Комісії із ходом реалізації реформ, ініційованих Президентом та Урядом України, зокрема у сферах боротьби з корупцією, подоланням наслідків економічної кризи, покращення соціально-економічних умов життя населення. Український дипломат підтвердив незмінність курсу на європейську інтеграцію – ключовий пріоритет зовнішньої політики України, підкреслив важливість конструктивного партнерства з НАТО, розвиток стратегічних відносин зі США, Росією, активізації співробітництва з іншими сусідніми країнами та державами Чорноморського регіону. Учасники засідання відзначили ініціативу України розпочати реалізацію спільного проекту Україна-НАТО з вилучення радіоактивних джерел оборонного походження часів СРСР та їх безпечного зберігання в спеціалізованих сховищах. Проектом, зокрема, передбачається розчищення та приведення в екологічно безпечний стан забруднених внаслідок військової господарської діяльності територій України, де зберігалися радіоактивні джерела. |