Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
1.7. ГУМАНІТАРНА СФЕРАЄвропейський простір 17.06.2011 Євросоюз готовий допомогти Україні боротися з наркоманією Європейський Союз підтверджує свою готовність надати Україні допомогу в імплементації нової антинаркотичної стратегії. Про це заявив міністр юстиції України Олександр Лавринович з посиланням на Висновки, прийняті за результатами Міністерської зустрічі з питань юстиції, свободи та безпеки між Україною та ЄС, яка відбулася 16 червня у Києві. У ході зустрічі сторони підкреслили важливість подальшого розвитку співпраці України та ЄС у сфері зменшення пропозицій і попиту на наркотики. Зокрема, зазначалося, що Україна і Євросоюз мають спільний кордон, стикаються з аналогічними викликами у сфері боротьби з транснаціональною організованою злочинністю, включаючи контрабанду наркотиків, а також з іншими незаконними діями, які мають транскордонний характер. Сторони досягли домовленості щодо проведення 5 жовтня наступного засідання експертів з питань наркотиків між Україно та ЄС. Захід буде присвячений подальшому розвитку співпраці у цій сфері та подальшій співпраці з Європейським моніторинговим центром з питань наркотиків і наркозалежності у рамках відповідного меморандуму про взаєморозуміння. Україна також інформувала сторону ЄС про нещодавні законодавчі зміни, зокрема, щодо прийняття Концепції державної антинаркотичної політики на період 2010-2015 рр., а також відповідного плану заходів щодо її реалізації. ссылка скрыта 17.06.2011 Інформаційний центр ЄС розпочав роботу у Сумах 28 травня 2011 року Представництво Європейського Союзу в Україні відкрило Інформаційний центр ЄС у місті Суми при Українській академії банківської справи Національного банку України. Урочисте відкриття відбулося в рамках святкування Днів Європи в Україні за участі Голови Представництва ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшери, прес-аташе та координатора програм преси та інформації Давіда Стуліка, високоповажних послів країн-членів ЄС, а також студентів та співробітників навчального закладу. У своєму вітальному слові Голова Представництва ЄС в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшера зазначив: «Ми раді розпочати співпрацю із новим навчальним закладом в Сумах. Нам приємно, що зацікавленість справами ЄС в Україні існує не лише на державному рівні, а й серед української громадськості, передусім – молоді. Ми щиро сподіваємося, що діяльність Центру буде корисною для студентів, сприятиме поширенню інформації про ЄС та європейські цінності серед молоді міста». Як зауважив в ході урочистостей ректор Академії Анатолій Єпіфанов, «Відкриття Інформаційного центру Європейського Союзу в нашому навчальному закладі допоможе підвищити рівень обізнаності студентів, громадськості регіону про Європейський Союз, членство в ЄС, економічні, правові засади інтеграції, сприятиме розвитку партнерства, освітньому, науковому, культурному діалогу між нашою країною та ЄС. Тож, творімо майбутнє України і Європи спільно». Інформаційний центр ЄС діятиме при Науковій бібліотеці, що знаходиться за адресою вул. Покровська, 9/1. Зручна зала на другому поверсі наукової бібліотеки відкрита як для студентів Академії, так і для усіх сумчан, що цікавляться новинами про Європейський Союз, життя його громадян, політику та культуру. Відвідувачі центру отримають доступ до останніх публікацій ЄС, дізнаються більше про співпрацю України з Європейським Союзом. Студентам Центр надасть змогу ознайомитися з можливостями навчання в європейських країнах. Інформаційний центр у Сумах став дванадцятим Інформаційним центром ЄС в Україні. Впродовж останніх років такі центри діють у вищих навчальних закладах 9 міст України: Дніпропетровська, Луцька, Севастополя, Сімферополя, Тернополя, Харкова, Херсона, Чернівців та Києва. 1.8. ІНШІ ПОДІЇ В ЄСУНІАН 14.06.2011 Євросоюз згоден покрити збитки аграріїв через кишкову інфекцію Країни Європейського Союзу підтримали пропозицію Єврокомісії покрити 50% збитків аграріїв, які постраждали у зв`язку зі спалахом небезпечної кишкової інфекції. Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, відповідне рішення було прийнято сьогодні. Передбачається, що на покриття збитків буде направлено 210 млн. євро з бюджету ЄС. Разом з тим остаточні цифри стануть відомі 22 липня - до того часу країни-члени ЄС мають підтвердити обсяги збитків, що підлягають компенсації. Як повідомляв УНІАН, Єврокомісія запропонувала компенсувати 50% збитків, понесених аграріями, 8 червня. Відшкодування збитків буде здійснюватися фермерам, що вирощують огірки, помідори, салат, кабачки і перець. Тим часом у Німеччині кількість жертв кишкової інфекції вже зросла до 37 осіб. Спочатку припускали, що переносником небезпечних бактерій є салатні огірки з Іспанії, але це припущення не підтвердилося. Потім фахівці заявили, що джерелом інфекції могла стати ферма в Нижній Саксонії, яка поставляє на ринки країни пророщену сою та інші злаки, що використовуються для приготування салатів і других страв. Інфекцію викликала так звана ентерогеморагічна бактерія Escherichia coli (кишкова паличка). Бактерія E.coli часто присутня в кишечнику людей і теплокровних тварин. Більшість її штамів нешкідливі, але деякі штами, такі, як ентерогеморагічна кишкова паличка (EHEC), можуть викликати тяжкі хвороби харчового походження. Європейський простір 14.06.2011 «Овочевий саміт»: ЄС і Росії вдалося порозумітися Росія погодилася зняти заборону на ввезення європейських овочів «під чесне слово» Європейського Союзу. Це один із найважливіших підсумків саміту ЄС – Росія, що відбувся у російському Нижньому Новгороді. Заборона на ввезення європейських овочів у зв’язку з поширенням небезпечної бактерії проіснувала в Росії лише тиждень, але встигла перетворитися на одне з найдошкульніших питань двосторонніх відносин. Президент Росії Дмитро Медведєв пообіцяв, що заборону на імпорт овочів із Європейського Союзу скасують, як тільки Брюссель надасть документи, які гарантуватимуть безпеку європейської продукції. «Ми обговорювали механізм поновлення постачання європейських овочів на російський ринок. Ми готові відновити такі постачання під гарантії компетентних служб Європейського Союзу», – заявив російський президент після закінчення саміту у місті Нижній Новгород, що на Волзі. Росія раніше заявляла, що не відкриє дорогу європейському імпортові доти, доки не буде з’ясоване джерело походження інфекції. Заборону на імпорт Росія запровадила минулого тижня після того, як рідкісний вид бактерії кишкової палички забрав життя близько 30 людей й заразив понад дві з половиною тисячі, переважно у північній Німеччині. Проблема заборони на імпорт овочів із Європи неочікувано переросла в найголовнішу у стосунках ЄС і Росії. І після закінчення саміту, що проходив за зачиненими дверима, президент Європейської ради Герман Ван Ромпей заявив, що переговори були «змістовними» і щодо інших питань двосторонніх стосунків. ЄС і Росія мають спільні зовнішньополітичні інтереси За словами Ван Ромпея, переговори підтвердили, що Росія та Європейський Союз мають багато «спільних інтересів» у питаннях зовнішньої політики. Європейський політик наголосив, що ЄС і Росія мають спільні зобов’язання щодо проблем Близького Сходу, вони є союзниками щодо Лівії і вважають, що «лівійський лідер Муаммар Каддафі має піти». Також ЄС і Росія обговорювали придністровську проблему, заявив Ван Ромпей, але не уточнив позицію сторін щодо цього питання. Також сторони обговорили питання пом’якшення візового режиму для росіян, які подорожують до країн Європи. Окремим пунктом переговорів було питання вступу Світової організації торгівлі. За словами російського лідера Дмитра Медведєва, це може статися ще до кінця нинішнього року. Росія, яка намагається стати членом СОТ уже близько 18 років, є найбільшою світовою економікою, яка не увійшла до світового торговельного клубу. Напередодні зустрічі на Волзі ЄС критикував Росію за порушення зобов’язань перед СОТ у зв’язку з забороною на ввезення овочів. Прем’єр-міністр Росії Володимир Путін заявляв тоді, що Росія не збирається «труїти» свій народ заради вступу до СОТ. Європейський простір 14.06.2011 Рада ЄС закликала зберігати пам'ять про тоталітарне минуле Рада міністрів із питань юстиції та внутрішніх справ ЄС закликала країни-члени і Єврокомісію зберігати пам`ять про тоталітарне минуле Європи. Про це йдеться у висновках щодо пам`яті про злочини тоталітарних режимів у Європі, прийнятих на засіданні Ради в Люксембурзі. “Рада закликає країни-члени і Комісію висувати або підтримувати ініціативи, спрямовані на інформування й освіту громадськості в питанні тоталітарного минулого Європи, а також здійснювати дослідницькі проекти, зокрема на міжнародному рівні», - сказано в документі. При цьому у висновках зазначається, що багато країн-членів ЄС пережили трагічне минуле, викликане тоталітарними режимами, незалежно від того, чи були ці режими комуністичними, націонал-соціалістичними чи якимись іншими. Рада ЄС також нагадала, що Європейський Союз заснований на цінностях поваги людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права і прав людини. При цьому міністри відзначили необхідність забезпечити «чесне ставлення» до жертв усіх тоталітарних режимів. У документі сказано, що заперечення злочинів тоталітарних режимів має розглядатися відповідно до адекватних стандартів, беручи до уваги, де необхідно, національні обставини та юридичні традиції країн-членів, а також поважаючи свободу слова». Міністри також закликали Єврокомісію вивчити додаткові можливості з фінансування або залучення грантів на дослідницькі проекти щодо тоталітарних режимів, а також інформувати країни-члени і зацікавлені сторони про конкретні кроки щодо збереження пам`яті про тоталітарні режими. Європейський простір 15.06.2011 Греція знову страйкує й готується ще тугіше затягувати паски У Греції профспілки знову зібрали громадян на загальний страйк проти того курсу заощаджень, який веде уряд. Десятки тисяч людей демонструють коло парламенту в Афінах, де саме обговорюють нову програму економії. Греки в черговий раз масово вийшли на вулиці своїх міст, щоби продемонструвати незгоду з тим радикальним курсом на заощадження державних коштів, який намагається проводити уряд країни. Своєю чергою, економити грекам доводиться, бо країна вже тривалий час потерпає від масштабної боргової кризи. Центральним заходом нинішнього страйку є акція протесту на площі перед парламентом в Афінах. За оцінками ЗМІ, там зібралися кілька десятків тисяч людей. Демонстранти намагаються перекривати під’їзди до парламенту. Натовп навіть намагався прорвати поліцейський кордон, в результаті чого правоохоронці змушені були застосовувати сльозогінний газ і затримати десятки протестуючих. Через напружену ситуацію в грецькій столиці глава служби безпеки країни навіть провів у середу консультації з цього питання з прем’єр-міністром Ґіорґіусом Папандреу. Також у середу глава уряду мав намір зустрітися з президентом Греції Каролосом Папуліасом. Не працюють крамниці Страйк паралізував залізничне сполучення в країні, не працюють і важливі для транспортної галузі Греції пороми. Закриті міністерства, державні підприємства й банки. Після обідньої перерви навіть закрилися на три години практично всі магазини. Туристам радять оминати в день страйку центр Афін. Цього разу до протестів не долучилися грецькі авіадиспетчери, тому особливих порушень у авіаційному сполученні з Грецією поки не очікують. На початку дня страйкували в Греції радіо й телебачення. Однак пізніше вони відновили свою роботу, щоб повідомляти про перебіг подій в країні. Головним закидом протестуючих на адресу уряду є те, що урядові програми заощадження найболючіше вдарили по людях, які й так ледь виживають. Як пояснила інформагентству dapd грецька медсестра, яка брала участь в акціях протесту, її вже скорочена зарплата складає 1100 євро на місяць, а із запровадженням нової програми скоротиться до 900. За такі гроші практично неможливо прожити, якщо врахувати, що ціни й податки далі зростатимуть, сказала жінка. Складна ситуація біля і в самому парламенті Демонстранти зібралися на центральну маніфестацію коло парламенту, бо в ньому в середу почали обговорювати нову, ще радикальнішу за попередні, програму заощадження державних коштів. Метою є за рахунок подальших сильних скорочень державних витрат й приватизації державних підприємства заощадити до 2015 року ще 78 мільярдів євро. Остаточне ухвалення цієї програми планується на 30 червня. І до цього дня активісти планують проводити знову й знову акції протесту перед парламентом. Водночас в самому парламенті теж зростає тиск на уряд країни, а прем’єр-міністр втрачає підтримку серед депутатів-соціалістів. Спостерігачі вже припускають, що фінансова криза в Греції незабаром може перерости в політичну, що означатиме невідворотність позачергових виборів до парламенту. ЄС ще розмірковує над новою допомогою У вівторок міністри фінансів країн єврозони на своєму екстреному засіданні в Брюсселі не змогли дійти згоди щодо нового багатомільярдного пакету фінансової допомоги Греції, яка потребує знову багатомільярдної фінансової підтримки. Каменем спотикання на разі є передусім позиція Німеччини, що вимагає внеску приватних кредиторів Греції. За пропозицією міністра фінансів ФРН, вони мали б поміняти свої грецькі позики на цінні папери з довшим часом дії. Таку можливість, через високий ризик на фінансових ринках відхиляють як Європейський Центробанк, так і багато держав єврозони. 2010 року вже було ухвалено рішення про 110 мільярдів євро міжнародної фінансової допомоги Греції, однак цього замало. Очевидно, Греції потрібно ще одне фінансове вливання обсягом від 90 до 120 мільярдів євро. Міністри фінансів країн єврозони продовжать свої консультації в неділю. Фінансову допомогу мають надавати разом Міжнародний валютний фонд і країни єврозони. Євроатлантичний Україна 17.06.2011 Країни Вишеградської четвірки допоможуть «Східному партнерству» грошима Країни Вишеградської четвірки на саміті в четвер домовилися збільшити бюджет спеціального фонду на підтримку проектів «Східного партнерства» на 1 млн. євро - до 6 млн. євро з 2012 року. Про це повідомили в прес-службі прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска. Четвірка східноєвропейських держав також задекларувала готовність підтримувати подальше розширення Європейського Союзу. За даними польської сторони, учасники саміту також обговорили результати головування в Євросоюзі Угорщини і пріоритети польської політики під час головування у ЄС у другій половині 2011 року. УНІАН 20.06.2011 Євросоюз увів нові санкції проти Білорусі Євросоюз увів нові санкції проти Білорусі, повідомляє Agence France-Presse. На засіданні Міністрів закордонних справ країн ЄС було вирішено ввести заходи проти трьох білоруських компаній і трьох, близьких до Президента Олександра ЛУКАШЕНКА, чиновників. Вперше санкції мають вдарити по білоруському бізнесу, відзначає ссылка скрыта. Йдеться про економічного радника Президента Володимира ПЕФТІЄВА, якого називають банкіром О.ЛУКАШЕНКА, а також компанії "Белтехекспорт", мобільного оператора "Белтелеком" і "Спорт-Парі". В.ПЕФТІЄВ, як пише газета Independent, є другою за статком людиною в країні (його статок оцінюється в 900 мільйонів доларів). "Белтехекспорт" займається торгівлею зброєю і належить В.ПЕФТІЄВУ. Йому ж належать і дві інші компанії. Причиною для введення цих санкцій стало швидке погіршення ситуації з правами людини в цій країні, сказало ІТАР-ТАСС джерело в кулуарах зустрічі глав МЗС ЄС. У січні 2011 року Євросоюз вже вводив санкції проти 188 білоруських чиновників, яким було заборонено в`їзд у всі 27 країн ЄС. Цей список включає і О.ЛУКАШЕНКА. Санкції викликані жорстким придушенням акції опозиції 19 грудня 2010 року, а також загальною ситуацією з правами людини в Білорусі. Євроатлантична Україна 24.06.2011 На саміті ЄС призначили нового голову Європейського Центробанку Члени Європейської Ради, які зібралися вчора, 23 червня, на саміт ЄС у Брюсселі, офіційно призначили новим головою Європейського центрального банку італійця Маріо Драгі. Як повідомляє Reuters, він змінить на цій посаді француза Жан-Клода Тріше в листопаді. Останній пропрацював головою ЄЦБ вісім років. Драгі також призначено на вісім років. "Європейська рада призначила пана Маріо Драгі президентом Європейського центрального банку з 1 листопада 2011 року по 31 жовтня 2019 року", - сказано в чорновому протоколі саміту ЄС, який потрапив у розпорядження Reuters. 63-річного Драгі вважають шанованим економістом і банкіром. В останні місяці він зміг добитися широкої підтримки серед європейських політиків. Тим не менше, ЗМІ раніше повідомляли, що у європейських регуляторів були сумніви на рахунок кандидатури Драгі, враховуючи його національність і досвід роботи у Goldman Sachs. У виконавчій раді ЄЦБ, що приймає рішення про базові ставки кредитування, вже є італієць - Лоренцо Біні Смагі, восьмирічний термін служби якого закінчується у 2013 році. У кулуарах саміту ЄС стало відомо, що між президентом Франції Ніколя Саркозі і головою уряду Італії Сильвіо Берлусконі виникли розбіжності: Париж нібито був готовий погодитися на призначення Драгі за умови відставки Лоренцо Біні Смагі та передачі його мандата представнику Франції. Зазначимо, що Драгі поділяє погляди Тріше на монетарну політику. Так само як і попередник, Драгі вважає великим ризиком для фінансової системи Європи нездатність впоратися з борговою кризою Греції. Євроатлантична Україна 25.06.2011 Саміт ЄС: подарунок хорватам, застереження грекам і санкції диктаторам Економічна політика, санкції щодо сирійської диктатури, міграція, призначення нового голови Європейського центрального банку та членство Хорватії в Євросоюзі. Такі підсумки дводенного європейського саміту, який у п’ятницю завершився у Брюсселі. Водночас, Грецію знову запевнили, що продовжать фінансування, але тільки якщо її влада до 3 липня ухвалить нову програму заощаджень. Співдружність європейських держав зробила щедрий подарунок Хорватії, до 20-ї річниці її незалежності. Двадцять сім держав блоку домовилися, що у липні 2013 року хорвати приєднаються до ЄС. «Сьогодні Європейська рада відкрила шлях для приєднання Хорватії до ЄС, як 28-ї країни-члена, – заявив голова Європейської ради Герман Ван Ромпей. – Ми очікуємо, що переговори щодо цього завершаться дуже швидко: до кінця липня. Угоду про вступ ми підпишемо до завершення цього року. Майбутній вступ Хорватії до Євросоюзу – це новий етап для європейського покликання держав Західних Балкан». Тим часом, це «зелене світло» хорватам ще й означає, що ситуація у їхній країні перебуватиме під ретельним наглядом Брюсселя. До вступу нових членів об’єднана Європа нині ставиться дуже обережно. Особливо, після того, як Румунія та Болгарія, які набули членства у 2007 році, згодом виявили чималі недоліки та розбіжності з критеріями, яким має відповідати держава-член ЄС. «Зелене світло» хорватам – надія для інших Переговори Брюсселя із Загребом тривали 6 років і довгий час гальмувалися слабкими досягненнями у викоріненні корупції та злочинності. Особливо це стосувалося проблем щодо незалежності хорватської судочинної системи. Водночас, нинішнє рішення відчинити двері Європи для хорватів має справді історичне значення, бо дає надію іншим державам, які прагнуть вступити до ЄС. Важливим рішенням нинішнього саміту стало також внесення коректив до Шенгенської угоди. Як зауважив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, це має унеможливити ризик самовільних односторонніх відновлень прикордонного контролю всередині шенгенського простору. Однак, якщо вільне пересування людей має залишатися фундаментальним правом європейців, у екстремальних випадках відновлення контролю буде можливим і законним, якщо це дозволить уникнути загрози правопорядку в якійсь із країн. «Щодо «шенгену» ми ухвалили європейський підхід, щоб уникнути загрози односторонніх дій, які заважають вільному пересуванню та впливають на єдиний ринок (Євросоюзу), – каже голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. – Ці заходи, що їх незабаром запропонує Комісія, не впливатимуть на право вільного руху громадян та на Шенгенську угоду». Запасного плану для Греції немає Щодо Греції, то її влада постала перед вибором: або продовжити «затягувати паски» і отримати нові кредити для виплати зовнішнього боргу, або відступити перед народним спротивом. Це, за оцінками економістів, означало б дефолт країни і важкий удар по всій єврозоні. Німецький канцлер Ангела Меркель тим часом зазначила, що не бачить причин для неухвалення плану скорочень, адже іншим, а саме Португалії та Ірландії, це вдалося. Разом із Меркель всі європейські лідери кажуть, що «плану Б» для Греції не існує. «Наші європейські друзі бачать, що ми робимо все можливе, щоб «навести лад у нашій хаті», – заявив у Брюсселі прем’єр-міністр Греції Йоргос Папандреу. – Це і стало підставою для вотуму довіри, який нам продемонстрували партнери по Євросоюзу». «Я вірю, що відчуття кризи та відчуття національної, а також європейської відповідальності будуть керувати дискусіями та остаточним голосуванням грецького парламенту», – зауважив лідер Греції, щодо запланованого ухвалення наступного вівторка нового плану заощаджень. Нарешті, нинішня нарада голів держав та урядів Євросоюзу розширила санкції проти диктаторського режиму Сирії та низки чільних представників Ірану, які були учасниками репресій проти сирійських маніфестантів. Європейський простір 29.06.2011 Ісландія почала переговори про вступ до Євросоюзу Переговори про вступ Ісландії до Євросоюзу стартували в понеділок, 27 червня, в Брюсселі. Про це повідомив глава МЗС Ісландії Оссур Скарфедінссон, назвавши цю подію "історичною". У понеділок сторони відкрили перші 4 з 35 так званих "глав" переговорного досьє. Для того, щоб з країною-кандидатом був підписаний договір про вступ до ЄС, потрібно завершити переговори по всіх "главах", в ході яких йде звіряння відповідності національного законодавства до законодавства ЄС у різних галузях, включаючи економічну і монетарну політику, правосуддя, оподаткування, енергетику , сільське господарство, рибальство тощо. За словами О. Скарфедінссон, Ісландія розраховує вже до кінця цього року відкрити з ЄС переговори по половині всіх погоджувальних "глав", а решта - до кінця першого семестру 2012 року. Спостерігачі, зі свого боку, зазначають, що "перешкода" для Ісландії пов'язана з "главою" рибальство. Ісландія раніше вже вступила в конфлікт з ЄС, підвищивши в односторонньому порядку квоти на вилов скумбрії. Також у ЄС та Ісландії діаметрально протилежні позиції з питання китового полювання. Ісландія, населення якої складає 320 тисяч осіб, влітку минулого року подала заявку на членство в ЄС після банкрутства найбільших банків країни через величезні борги, що значно погіршило ситуацію в економіці. Таким чином, світова фінансово-економічна криза змусила Рейк'явік шукати притулку в Євросоюзі після десятиліть сумнівів. На думку спостерігачів, найбільш ймовірно, що Ісландія буде прийнята в ЄС у 2013 році. Євроатлантична Україна 30.06.2011 Парламент Греції остаточно схвалив жорсткий план економії Сьогодні, 30 червня, депутати грецького парламенту проголосували за остаточне затвердження жорстких заходів економії і масштабну приватизацію, що дозволить країні отримати фінансову допомогу ЄС і МВФ, необхідну для запобігання дефолту. Законодавці обговорювали конкретні способи заощадити 28 млрд. євро за п'ять років. Це буде робитися за рахунок зниження зарплат в держсекторі, урізання різних бюджетів і підвищення податків. Крім того, затверджено проведення масштабної приватизації - до 2015 року має бути продано держмайна на рекордну для країни суму в 50 млрд. євро. Прийняття жорстких законів було умовою ЄС і МВФ для надання Афінам наступного траншу допомоги в розмірі 12 млрд. євро. Вже через кілька днів представники ЄС зберуться на зустріч, на якій буде вирішено виділити Греції суму, необхідну для того, що розплатитися за облігаціями в липні. Без цих грошей країна буде змушена оголосити дефолт. До осені в Брюсселі розраховують схвалити виділення Греції ще близько 100 млрд. євро нового кредиту. Очікується, що в 2014 році економіка Греції знову запрацює на повну силу і країна буде в змозі почати розплачуватися за кредитами. Зазначимо, що Греція скоротила бюджетний дефіцит з 15,4% ВВП в кінці 2009 року до 10,5% ВВП в кінці 2010 року, хоча і не вклалася в узгоджені з кредиторами 9,4% ВВП. У 2011 році дефіцит повинен скласти 5,9% ВВП, в 2012 - 4,5%, в 2013 - 3%. Євроатлантична Україна 30.06.2011 Варшава приступає до головування в ЄС у винятковий період Чи має економічна криза, яка охоплює Європейський Союз, свої позитивні сторони? Яку стратегію у виняткових умовах цієї кризи повинна обрати Польща, що саме розпочинає головування в ЄС? Про це у Варшаві дискутували польські аналітики, які спеціалізуються з питань євроінтеграції. Дискусію «Проблема головування в ЄС у добу економічної кризи» організували представництво Європейської комісії в Польщі та польський Інститут міжнародних справ. Польські експерти одностайні в тому, що Варшава приступає до головування в ЄС у винятковий період. За словами аналітика Марека Ціхоцького, ситуація, в якій Польща розпочинає своє головування, – екстраординарна. Він переконаний, що всі дотеперішні кризи в ЄС не були настільки серйозними, як та, що розгортається цього року. «Це фундаментальна криза самої ідеї європейської інтеграції, – каже Ціхоцький. – Вона однозначно змушує європейські держави до ґрунтовного перегляду формули європейської інтеграції». Євроспільнота, твердить експерт, стає менш вірогідною, до неї меншає довіри навіть серед політичного істеблішменту західноєвропейських держав. Лєшек Єсєнь, експерт з Польського інституту міжнародних справ вважає, що переосмислення формули ЄС вже розпочалося. Він зазначає, що в ЄС, охопленому кризовими явищами, зростає значення держав-членів. Мовляв, саме держави – сьогодні запорука стабільності об’єднаної Європи. Натомість євросоюзні органи управління, зокрема Європейська комісія, каже Єсєнь, функціонують далеко не так ефективно, як це було в період економічної стабільності. Аналітик вважає, що криза спонукатиме ЄС до вдосконалення його неповоротких керівних органів. Євросоюз врятує рух уперед. Зокрема у східному напрямі? Роберт Кшиськув, аналітик із польського Міністерства фінансів, який займається у міністерстві питанням євроінтеграції, висловлює переконання, що криза має й позитивні сторони. Мовляв, це добрий урок для всієї Європи. За словами Кшиськува, для фахівців, які радять політикам, як ефективно управляти Європейським Союзом, надзвичайно цікавий досвід економічних проблем Греції. Криза, говорить аналітик, – це тест для євросоюзних установ, створених у період стабільності. Саме тепер, каже він, добре видно, що саме в ЄС потрібно змінити або вдосконалити. Рецептом на вдале польське головування в ЄС повинен стати вислів: «Від кризи можна втекти, рухаючись лише вперед». Так підсумувала дискусії польських аналітиків директор представництва Європейської комісії у Польщі Єва Синовєц. Вона каже, що пріоритети польського головування в ЄС – це не що інше, як рух уперед. Характерно, твердить вона, що навіть тоді, коли європейська спільнота поглинута своїми економічними проблемами, Польща послідовно підтримує євроінтеграційні прагненння своїх східних сусідів. «Ми не маємо підстав стверджувати, що внаслідок процесів, які відбуваються на південь від ЄС, або ж внаслідок глибокої економічної кризи у деяких європейських країнах, Польща мусить якось переформатовувати пріоритети свого головування в ЄС», – сказала «Радіо Свобода» Єва Синовєц. Вона також зауважила, що серед східних сусідів Польщі найбільшого прогресу в переговорних процесах із ЄС досягла Україна. Представник Європейської комісії наголосила на тому, що Польща поставила собі за мету успішно завершити переговорний процес про асоціацію ЄС із Україною до кінця цього року. Європейський простір 01.07.011 ЄС і Південна Корея тепер торгують вільно. Зразок для України? Першого липня запрацювала зона вільної торгівлі між Європейським Союзом і Південною Кореєю. Це перша така домовленість між ЄС і однією з країн Азії. У ці дні не бракує гучних заяв з боку представників Південної Кореї та Євросоюзу. «Ідеться про найамбітнішу торговельну домовленість, яку колись підписував ЄС, – зауважив у Брюсселі єврокомісар з питань торгівлі Карел Де Гухт. – Така домовленість символізує поворотний момент у торговельних відносинах з Азією». Уже в перший рік дії зони вільної торгівлі передбачається «радикальне скорочення» ввізного мита. За словами де Гухта, фірми зможуть заощадити таким чином 850 мільйонів євро. Коли ж митні збору скасують остаточно, тоді сума річних заощаджень подвоїться. Райдужні перспективи 2010-го року обсяги торгівлі між ЄС і Південною Кореєю становили 66 мільярдів євро. У Брюсселі сподіваються, що в середньостроковій перспективі двостороння торгівля пожвавиться щонайменше вдвічі. Принаймні для цього створюються відповідні умови: сторони зобов'язуються упродовж наступних п'яти років поступово скасувати 98 відсотків усіх захисних митних зборів. Залишиться лише кілька винятків, наприклад, в аграрному секторі, що передусім стосується рису. Поки що домовленість між Євросоюзом і Південною Кореєю набирає чинності лише тимчасово. Річ у тім, що ще не всі країни ЄС ратифікували цей документ. Переговори про зону вільної торгівлі тривали три роки. Підписання відбулося восени 2010-го. Деякі сумніви все ж таки є Попри відносно швидкий перебіг переговорів, не все відбувалося гладко. Особливо автомобільна галузь у Європі тривалий час висловлювала свої сумніви. Європейських автомобілебудівників непокоїть можливе загострення конкурентної боротьби, коли південнокорейські фірми отримують вільний доступ до ринку ЄС. Застереження лунали й з боку деяких європейських політиків. Член комітету з питань міжнародної торгівлі в Європейському парламенті Бернд Ланґе звернув увагу на так звані позатарифні перешкоди в торгівлі з Південною Кореєю. Для того, аби шанси на ринку справді були рівними, південнокорейські стандарти мали б бути підігнані під європейські – це стосується, наприклад, зобов'язань з боку автомобільної галузі щодо зменшення обсягів викиду в атмосферу СО2. За словами депутата, над цими питаннями в Сеулі вже працюють. |