Навчально-методичний комплекс з дисципліни автоматизована система обліку для підготовки фахівців напряму "Специфічні категорії" зі спеціальності 000007 «Адміністративний менеджмент»
Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " Аналіз І контроль підприємства" для підготовки, 1535.5kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " менеджмент персоналу" для підготовки фахівців, 665.58kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки, 1386.2kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " аграрна політика" для підготовки фахівців, 1320.76kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки, 2321.19kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни „ менеджмент діяльності підприємств на ринку, 1718.41kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " Комерційна діяльність посередницьких підприємств, 1397.74kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " новітній маркетинг" для підготовки фахівців, 1594.48kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності", 2105.01kb.
ІІ. Проектування системи і узгодження проекту.
Підготовка підприємства до комп’ютеризації починається з видання наказу про зміни в його структурі, документообігу, розподілу обов’язків між працівниками, переходу на нову технологію обробки облікової інформації.
На стадії проектування формулюють вимоги до створювання КСБО. Для цього необхідно забезпечити співпрацю широкого кола фахівців – юристів, програмістів, інженерів а також майбутніх користувачів системи, які безпосередньо будуть працювати в КСБО.
ІІІ. Впровадження та удосконалення системи
Після того, як проект КСБО створено, необхідною умовою його успішного впровадження є вдалий підбір працівників та їх підготовка до роботи. Підготовка може проводитися силами розробників системи або за допомогою спеціальних курсів підвищення кваліфікації.
Паралельно з підготовкою персоналу проводять роботи з встановлення та налагодження апаратних та програмних засобів, визначають місця встановлення комп’ютерів, засоби їх охорони, осіб, відповідальних за збереження та супровід програмного забезпечення.
Програмне забезпечення інформаційних технологій
Технічне забезпечення КСБО – це комплекс взаємопов’язаних технічних засобів, призначених для автоматизованого збирання, накопичення, обробки, передачі, обміну та відображення облікової інформації. Основні компоненти технічного забезпечення КСБО наведені в схемі 3.
Схема 3. Основні компоненти технічного забезпечення КСБО.
Зростання вимог до облікової інформації та удосконалення управління зумовлюють необхідність використання більш продуктивних і розвинених засобів і технологій.
Одним з найефективніших та найпопулярніших технічних засобів ділового зв’язку є обчислювальна техніка, що використовує електронний зв’язок. Коли комп’ютерів на підприємстві декілька, доцільно встановити електронну мережу.
Електронна мережа – група комп’ютерів, принтерів, інших технічних пристроїв, об’єднаних засобами зв’язку .
Одним із технічних засобів, який суттєво впливає на організацію комп’ютерного бухгалтерського обліку, є комп’ютерні обчислювальні мережі. Комп’ютерна мережа – це сукупність програмних, технічних і комунікаційних засобів, які забезпечують ефективний розподіл обчислювальних ресурсів.
Підприємство може використовувати декілька видів електронних мереж. За принципами побудови комп’ютерні мережі поділяються на локальні, регіональні та глобальні.
Підприємства, що розташовані в межах однієї будівлі або декількох близько розташованих будівлях з’єднуючи комп’ютери, створюють мережу, яка має назву локальної. Вона забезпечує, наприклад, інформаційний обмін між маркетологами та іншими спеціалістами.
Локальними обчислювальними мережами (ЛОМ) називають мережі, які об’єднують комп’ютери розташовані недалеко один від одного, сполучені в мережу за допомогою високошвидкісних адаптерів (високошвидкісних цифрових ліній зв’язку зі швидкістю передачі даних 10-1000 Mbim/c). Існує декілька стандартів ЛОМ, що забезпечують необхідну пропускну спроможність: FDDI, Fast Ethernet, 100 YG – AnyLAN i АТМ.
Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) – це технічна база для розподіленої обробки даних. Різноманіття ЛОМ дозволяє класифікувати їх за різними критеріями.
Якщо потрібно об’єднати комп’ютери або локальні мережі, розташовані на значній відстані один від одного, то для поєднання використовують модеми і далекі низькошвидкісні аналогові лінії зв’язку. Такі мережі прийнято називати глобальними.
Комплекс технічних засобів обчислювальної мережі включає в себе комп’ютери і системи зв’язку.
Робота в мережах найчастіше оформлюється у вигляді електронної пошти.
Електронна пошта є одним з найпопулярніших і найсучасніших видів спілкування на багатьох підприємствах. Використання електронної пошти нагадає розповсюдження внутрішньо офісних повідомлень, але її набагато легше читати і обробляти. Наприклад, більшість програм електронної пошти дозволяє автоматично сортувати листи у персональній електронній поштовій скриньці за датою одержання та адресами людей, що надіслали ці повідомлення.
Електронна пошта має кілька важливих переваг у порівнянні із звичайним поштовим повідомленням:
- швидке надходження (від хвилини до декількох годин ) ;
- легке управління листами в електронних сховищах;
- інтелектуальна допомога з відповідями – у відповідь можна легко вставити фрагмент листа партнера з посиланнями;
- групові листи – є можливість написати листа один раз, а потім надіслати його багатьом адресатам.
Найпоширенішою мережею для зовнішнього зв’язку у планетарному масштабі є Internet.
Internet –глобальна система з’єднаних комп’ютерних мереж, складовими якої є електронна пошта та всесвітня павутина WWW.
Сьогодні, ведучи мову про Internet – технології в торгівлі, використовують поняття “електронна комерція”.
Придбання товарів та послуг в системі електронної комерції відбувається наступним чином: підприємство встановлює постійно працюючий комп’ютер – сервер з виходом в Internet і спеціальне програмне забезпечення (створюється “віртуальний магазин”). На екрані комп’ютера потенціальний клієнт бачить рекламне оголошення з декількома варіантами вибору.
Електронний магазин – це адреса Internet за якою підприємство рекламує і продає товари або послуги іншим користувачам мережі.
Існують три класи суб’єктів електронної комерції: фінансові інститути, бізнес – організації, клієнт.
Фінансові інститути – фінансово – кредитні установи, де суб’єкти електронної комерції мають рахунки, по яких відбувається реальний рух грошових коштів.
Бізнес – організації – будь-які організації, що взаємодіють через Internet. У вужчому розумінні це організації, які або продають, або купують товари або послуги через Internet , здійснюють торгові операції.
Основні можливості Internet –магазину:
- пошук товарів;
- перегляд прайс-листа продавця;
- перегляд зовнішнього вигляду товару, опису його властивостей і характеристик;
- відбір товарів до кошику покупця;
- виписка рахунку на оплату, який покупець може роздрукувати на власному комп’ютері;
- перегляд історії покупок і платежів.
Поняття інформаційної технології пов’язане з технічним і програмним забезпеченням.
- Характеристика і класи програмних продуктів. Комп’ютерна бухгалтерія.
Програмне забезпечення бухгалтерських інформаційних систем - це сукупність методів, правил, описів, інструкцій, математичних моделей і алгоритмів вирішення фінансово - бухгалтерських завдань.
На комп’ютерах використовується велика кількість програм, призначених для виконання різних задач і поділяються на :
- операційні системи;
- системне програмне забезпечення;
- прикладні програми;
- мови програмування;
- інші.
Можна виділити такі основні класи бухгалтерського програмного забезпечення:
- Програми для ведення домашньої бухгалтерії. Персональний комп’ютер можна використовувати для обліку власних доходів та витрат, планування сімейного бюджету, складання податкових декларацій.
- Міні – бухгалтерія. До цього класу належать програми, які використовуються одним або кількома працівниками в бухгалтеріях невеликих підприємств. Такі програми не мають чіткої спеціалізації за ділянками обліку. Вони реалізують функції ведення синтетичного і аналітичного обліку, дозволяють вводити господарські операції та обробляти їх, формувати невеликий набір первинних документів та звітних форм.
- Універсальні бухгалтерські системи (міді – бухгалтерія). До цього класу належать програмні продукти, орієнтовані на бухгалтерії малих та середніх підприємств, які в спрощеному варіанті забезпечують ведення всіх ділянок обліку. Такі системи поєднують облікові функції , в тому числі й функції кількісного обліку в межах однієї програми і, як правило, розраховані для роботи на одному комп’ютері. Винятком є розрахунок заробітної плати, який виконується окремо. Деякі програми цього класу призначені для роботи на кількох комп’ютерах в локальній мережі.
- Локальні автоматизовані робочі місця (АРМ). Такі програми призначені для виконання окремих облікових завдань, вони охоплюють окремі ділянки бухгалтерії і, як правило, не пов’язані між собою. АРМ мають високий рівень спеціалізації і тому можуть ефективно комп’ютеризувати окремі частини бухгалтерії без виходу на зведену відомість.
- Комплекс пов’язаних АРМ – програмні продукти, орієнтовані на використання в бухгалтеріях з кількістю працівників більше восьми при чіткому розподілу функцій між ними, які складаються із набору АРМ, кожне з яких реалізує функції окремих ділянок обліку. Кожна така програма розрахована на специфіку облікових робіт і орієнтована з невисокою бухгалтерською і комп’ютерною кваліфікацією. Як правило, комплекси АРМ підтримують розгорнутий аналітичний облік, мають глибоку спеціалізацію і встановлені на окремих комп’ютерах. Комплекс містить засоби об’єднання даних з різних АРМ, які необхідні для синтетичних вихідних звітних форм. Поєднання даних здійснюється за допомогою спеціалізованого центрального модуля – Головної книги. При об’єднанні даних обмін інформацією може здійснюватися як за допомогою дискет, так і в локальній мережі.
Кожне автоматизоване робоче місце повноцінно реалізує функції конкретної ділянки обліку, має розвинуту систему налагодження на чинне законодавство.
- Управлінські системи. До цього класу належать функціонально повні системи організаційного управління з елементами бухгалтерського обліку, планування, діловодства, а також модулями прийнятих рішень і деякими іншими. Бухгалтерська складова програма в даному випадку не є головною. Більш важливим є взаємозв’язок всіх складових системи, можливість ефективного управління підприємством, допомога у вирішенні головної задачі бізнесу – отримання прибутку.
- Фінансово – аналітичні системи – клас програм фінансового аналізу на основі бухгалтерських даних, за допомогою яких комп’ютеризують задачі зовнішнього і внутрішнього аудиту.
- Правова база даних – клас програм, до яких належать упорядковані довідникові системи, що містять підібрані в тематичному або хронологічному порядку законодавчі акти з питань податків, бухгалтерського обліку, тощо. Ці системи дозволяють швидко знаходити потрібні документи, оперативно відстежувати зміни та доповнення до них, але вони мають лише непряме відношення до бухгалтерських програм.
Тема 3: Загальна характеристика бухгалтерської програми «1С: Предприятие7.7.» Конфігурація «Бухгалтерський облік для України». Підготовка системи до експлуатації.
- Типова конфігурація програми «1С:Предприятие 7.7.»
- Об’єкти структури метаданих.
- Робоче середовище програми та його налагодження.
- Константи
- Інформаційна база та її встановлення.
Під торговельною маркою”1С” випускається досить багато різних програмних продуктів. Навіть „1С:Бухгалтерія” – і та не одна, існує декілька версій. Спробуємо розібратися.
Отже, основним продуктом фірми „1С” (м. Москва), представленим сьогодні на ринку, є система програм „1С:Підприємство 7.7”. Система „1С:Підприємство 7.7” являє собою універсальний „конструктор”, який включає до себе всі необхідні елементи для побудови автоматизованої системи обліку на малих, середніх, а також у бюджетних установах і організаціях.
А конкретне прикладне рішення, здатне виконувати облікову роботу на конкретному підприємстві, визначається „конфігурацією”, побудованою на основі однієї або декількох компонент „1С:Підприємства”. Існують три основні компоненти:
- „Бухгалтерський облік” – компонента, яку покладено в основу всіх бухгалтерських програм, розроблених за допомогою „1С:Підприємства”, таких, як „1С: Бухгалтерія для України”. Дане рішення охоплює всі розділи бухгалтерського обліку; при цьому користувач, який працює з цією програмою, безумовно має бути знайомий із принципами бухгалтерського та податкового обліку. Іншими словами, саме на основі цієї компоненти будується робоче місце бухгалтера.
- „Оперативний облік” – компонента, яка дозволяє реєструвати рух і отримувати інформацію про рух та залишки товарних, матеріальних , грошових та інших засобів і коштів підприємств, взаєморозрахунки з клієнтами, але без формування бухгалтерських проводок. На базі компоненти реалізують великі торговельні, складські та виробничі схеми обліку. Прикладом програми, побудованої на основі цієї компоненти, є „1С: Торгівля і Склад для України”. Ця програма не охоплює всіх розділів бухгалтерського обліку, наприклад, не має обліку основних засобів, зарплати, розрахунків за податками, накопичення та розподілу витрат, зате працює швидше, ніж „1С: Бухгалтерія” ( за рахунок іншої організації зберігання інформації), а також забезпечує облік тих розділів, які принципово не важливі для ведення бухгалтерського обліку (наприклад: облік зарезервованого товару).
- „Розрахунок” призначений для розроблення рішень, які підтримують виконання періодичних залежних один від одного розрахунків та зберігання їх результатів. Компонента дозволила розробити спеціалізовані програми щодо до розрахунку складної заробітної плати, такі, як „1С:Зарплата і Кадри для України”.
Кожна конкретна конфігурація може використовувати як одну компоненту, так і різне поєднання базових і додаткових компонент. Наприклад „1С:Підприємство ПРОФ. – комплексна поставка” використовує в одній конфігурації всі основні компоненти – бухгалтерію, оперативний облік і розрахунок. Додаткові компоненти для віддаленої роботи з філіями, для зв’язку програми з електронно – касовим апаратом тощо розробляються як самою фірмою „1С”, так і сторонніми виробниками.
Робоча система „1С:Підприємство” при будь якому наборі компонент має таку структуру:
- базові компоненти, які розроблено безпосередньо фірмою „1С” та покладено в основу всієї системи;
- конфігурація, створена фірмою „1С”, або фірмою – франчайзі, та орієнтована на завдання обліку на конкретному підприємстві;
- інформаційна база, що наповнюється користувачами під час поточної облікової роботи.
Оскільки нас цікавить насамперед бухгалтерський облік, то зупинимося докладніше на програмі „1С:Бухгалтерія 7.7 для України”, в основу якої покладено компоненту „Бухгалтерський облік”. Ця програма випускається в декількох версіях:
Базова версія – найдешевша версія, здатна працювати тільки на одному комп’ютері (локально). Вона відзначається тим, в ній неможливо змінювати, перенастроювати конфігурацію. Проте існує механізм оновлення конфігурацій, у зв’язку з чим багатьох користувачів ця версія цілком влаштовує. ЇЇ доцільно використовувати для невеликих підприємств із простим обліком і одним комп’ютером. Крім того, її можна придбати для докладного ознайомлення з продуктом, оскільки „1С” підтримує можливість переходу з „молодших” версій на більш потужні із заліком вартості пакета, що здається в оплату за новий (фахівці називають це словом „апгрейд”).
Версія ПРОФ - установлюється локально на один комп’ютер і працює тільки на ньому, при цьому баз даних може бути декілька (щодо різних підприємств). У цій версії можливі будь які зміни настройок конфігурації, доопрацювання, створення нових документів і довідників. Також можливе ведення обліку в одній базі даних стосовно декількох фірм для отримання консолідованої звітності. Це також має сенс для ведення обліку щодо декількох фірм із загальною номенклатурою товарів, загальними складами та загальним списком клієнтів і постачальників. Крім того, у версії ПРОФ. є можливість працювати в одній базі даних за декількома планами рахунків, наприклад, національними і GAAP.
Мережева версія повторює властивості ПРОФ – версії, але підтримує можливість робот з однією базою даних одночасно декількома користувачами з різних комп’ютерів, об’єднаних локальною комп’ютерною мережею. Теоретично немає обмежень на кількість підключень, Але реально цю версію краще використовувати за наявністю не більше 10 користувачів у мережі, які одночасно працюють з однією інформаційною базою.
Мережева версія для SOL - мережева версія, але в ній використовуються особливі засоби зберігання інформації, що забезпечують максимально високу стійкість до збоїв апаратури, високу швидкість у мережі та можливість працювати з великими обсягами даних значній кількості користувачів.
Необхідно знати, що фірма „1С” атестує своїх партнерів, і ті з них, хто пройшов сертифікацію, набувають статусу „1С:Франчайзі”. „1С” встановлює мінімальні рекомендовані ціни та зобов’язує своїх партнерів мати у своєму складі атестованих фахівців, здатних здійснювати після продажний сервіс у складі: установлення, первісне навчання, консультації щодо роботи з програмою, оновлення при зміні в законодавстві.
- Об’єкти структури мета даних
„1С: Бухгалтерия 7.7” – це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. Класифікаційні ознаки, програми наведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Ознаки програми „1С: Бухгалтерия 7.7” та їх характеристика
№ з/п | Класифікаційна ознака | Характеристика ознак |
1 | Клас програми | Універсальна бухгалтерська програма (міді бухгалтерія) |
2 | Призначення | Для ведення бухгалтерського обліку |
3 | Група споживачів | Невелика чисельність персоналу бухгалтерії |
4 | Об’єкт обліку | Малі та середні за розміром підприємства різних галузей діяльності |
5 | Спосіб реалізації облікових функцій | Перевага надається введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів |
6 | Комплексність виконання функцій | Інтегрована програма зведеного обліку |
В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місті бухгалтерського обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку.
Програма дозволяє автоматизувати наступні ділянки бухгалтерського і податкового обліку:
- облік надходження запасів і організацію розрахунків з постачальниками;
- облік послуг сторонніх організацій;
- облік операцій по рахунках в банку;
- облік касових операцій;
- облік операцій з іноземною валютою;
- облік реалізації товарів, готової продукції, надання послуг;
- оформлення бартерних операцій;
- облік ТМЦ на складах;
- облік роздрібних операцій;
- облік об’єктів основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;
- облік МШП;
- облік розрахунків по ПДВ;
- облік розрахунків з підзвітними особами;
- облік виробництва і готової продукції;
- облік витрат і фінансових результатів.
Порядок встановлення та запуску програм наведено в додатку А.
Програма має однокористувацьку та мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від версії програми.
„1С: Предприятие 7.7” - У мережевій версії режим застосовується при роботі кількох бухгалтерів з однією базою даних. Використовується для введення господарських операцій бухгалтером у випадку використання однокористувацької версії.
„1С: Предприятие Монопольно” – Використовується тільки в мереженій версії програми, призначеній для запуску програми в однокористувацькому режимі. Використовується головним бухгалтером для розрахунку підсумків або для зміни робочого періоду.
„Конфигуратор” – Призначений для налагодження програми – для зміни структури даних (налагодження аналітичного обліку, створення форм документів та звітів і програмування алгоритмів облікових розрахунків). Використовується головним бухгалтером та спеціалістом з налагодження програми.
„Отладчик” – Призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної конфігурації програми. Використовується програмістами.
„Монитор” – Призначений для здійснення контролю ді1 користувачів щодо зміни облікових даних або параметрів налагодження, Які фіксуються і запам’ятовуютьсь програмою. Використовується головним бухгалтером або аудитором (контролером).
Зауважимо, що під терміном „конфігурація” розуміють структуру облікових даних, що встановлюється на комп’ютер при створенні нової інформаційної бази (План рахунків, довідники аналітичного обліку, форми документів).
В програмі „1С: Бухгалтерия 7.7” конфігурація складається з трьох взаємопов’язаних складових частин:
- структури мета даних;
- набору інтерфейсів користувачів;
- набору прав.
- Робоче середовище програми та його налагодження
Всі дії бухгалтера при роботі з програмою здійснюється в робочому вікні. Верхній рядок робочого вікна відведений під заголовок програми із зазначенням режиму запуску.
Головне меню програми (другий рядок робочого вікна) містить перелік пунктів меню. Кожний пункт головного меню – це назва групи режимів або функцій програми. Програма має багаторівневе меню, пункти в якому об’єднані в групи та підгрупи з двома, трьома і більше рівнями вкладеності. Маніпулювання клавішами зі стрілками призведе до переміщення курсору від одного пункту меню до іншого. Вибір необхідного пункту здійснюється натисканням клавіші Enter або подвійним натиском лівої кнопки миші.
В деяких випадках частина пунктів меню може бути недоступною користувачеві. Причиною цього може бути або недоцільність функції в цей момент роботи, або заборона пункту меню для конкретного користувача адміністратором програми.
Третій рядок вікна програми містить інструментальну панель, де містяться екранні піктограми, кожна з яких виконує відповідну, пов’язану з нею функцію.
В нижній частині вікна розташований рядок, що містить два поля: ліворуч знаходиться ситуаційна підказка, що коротко пояснює, які дії можуть або повинні бути виконані в даній ситуації; праворуч – вказується встановлений обліковий період, в якому ведеться робота і за який розраховується підсумки.
Налагодження програми складається з двох частин: налагодження облікових параметрів та налагодження інтерфейсу.
До облікових параметрів програми належить:
- структура Плану рахунків (кількість рахунків, довжина та вид подання шифрів рахунків, розміри полів для введення назв рахунків, рівні аналітичного обліку);
- структура довідників аналітичних об’єктів (їх кількість, реквізити, порядок кодування);
- перелік валют, їх курси;
- структура та порядок заповнення журналів програми; загальних журналів операцій і проводок та журналів з різних ділянок обліку;
- налагодження документів, які будуть використовуватись для автоматизації облікових процедур;
- опис необхідних констант та їх властивостей (кількість констант, ідентифікатор, тип значення).
Константи – постійні (умовно - постійні) величини, що зберігають інформацію, яка не змінюється або змінюється досить рідко, наприклад, назва підприємства, його поштова адреса тощо.
За впливом значень констант на дії, що виконуються програмою константи умовно можна поділити на чотири групи:
- константи, значення яких впливають на формування проводок (наприклад, метод списання запасів);
- константи, значенням яких за замовчуванням заповнюють рядки документів або значення яких використовується як аналітика в проводках (наприклад, назва підприємства);
- константи-перемикачі (наприклад, ”Да/Нет”);
- службові константи, що визначаються розробниками і не редагуються користувачами, за винятком “Дата запрета редактирования”, що дозволяє заборонити доступ до “закритих періодів”.
Константи в системі 1С: Підприємство служать для збереження інформації, що або зовсім не змінюється в процесі функціонування системи, або змінюється досить рідко. Найбільш простий приклад подібної інформації - назва організації, яка, як правило, не змінюється.
Зручність використання констант полягає в тому, що в них один раз заноситься яка-небудь інформація, що потім може багаторазово використовуватися в процесі роботи. При яких-небудь змінах константи, усі зміни автоматично будуть відбиті в тих місцях, де вона використовується.
Можна створити практично необмежену кількість констант для збереження будь-якої потрібної інформації.
Уся робота з константами ведеться в спеціальному вікні Список констант.
Це вікно може бути викликано:
- яким-небудь пунктом меню;
- кнопкою панелі інструментів;
- через системне меню Операции вибором пункту Константы.
Вікно списку констант являє собою таблицю, що складається з трьох стовпчиків (колонок):
- Код - короткі найменування констант;
- Найменування - розшифровка короткого найменування константи;
- Значення - саме значення константи.
Осередок у вікні, виділений інверсним кольором називається активним чи поточним. Для самого виділення ми будемо використовувати також назву курсор.
Вікно списку констант може містити панель інструментів для швидкого доступу до часто використовуваних команд при роботи зі списком.
Бухгалтер може тільки коректувати значення констант у списку.
Для зміни значення константи, необхідно:
- установити курсор в клітинку таблиці, що містить змінюване значення;
- натиснути клавішу Еnter чи Shift + Еnter (стрічка переключиться в режим редагування й у ній з'явиться текстовий курсор у виді миготливої вертикальної смужки);
- внести зміни;
- натиснути клавішу Еnter для виходу з режиму редагування.
Іноді в процесі роботи виникає необхідність використання констант, значення яких змінюються відповідно до законодавства (ставка податків і т.д.). Подібні константи називаються періодичними. У цьому випадку в списку констант зберігається не тільки саме останнє значення константи, але й усі що раніше існували значення з датами їхнього введення. Подібний механізм дозволяє одержувати значення такої константи, що існувало на будь-яку дату.
Для перегляду історії значення константи необхідно встати на рядок з потрібною константою і виконати одну з наступних дій: клавіша F5, натиснути кнопку .
Вікно історії значення константи являє собою таблицю, що складається з двох стовпчиків – дата і значення константи на цю дату. Записи в таблиці сортуються по даті.
Зміна історії значення константи може проводитися двома способами:
- введенням нового значення константи в списку констант;
- введенням і коректуванням рядків у вікні історії значення константи.
Роботу з програмою 1С по автоматизації підприємства потрібно починати з заповнення констант. Зробити це можна, послідовно переглянувши список усіх констант і всі довідники, і ввівши, де потрібно, інформацію, що відповідає вашому підприємству. Але такий шлях вимагає дуже багато часу, крім того, у процесі роботи можуть виникнути помилки (можна пропустити якусь константу і т.д.). тому для настроювання програми краще користуватись передбаченим саме для цих цілей Помощником заполнения констант- меню Помощь - Помощник заполнения констант.
У результаті виконаних дій на екрані з'явиться перше вікно Помічника. У цьому вікні розміщені три кнопки: Назад, Дальше, Отмена і прапорець Показывать при запуске, що дозволяє виводити вікно Помічника на екран при кожнім запуску програми 1 С Бухгалтерія.
Друге вікно Помічника призначене для введення інформації про підприємство. У цьому вікні зібрані поля для введення потрібної інформації. У кожному полі є кнопка з трьома крапками. Дана кнопка показує на те, що під час редагування цього параметра відбувається звертання до відповідного довідника. Заповнивши інформацію в другому вікні, натискаємо кнопку Дальше і так до того моменту, поки не заповнимо всю необхідну інформацію:
Значение по умолчанию, Учетная политика, Служебные параметры, Параметры, определяющие интерфейс пользователя, Периодические значения.
Під час роботи з Помічником потрібно бути уважним, тому що від правильного заповнення всіх реквізитів залежить робота програми. Звертайте увагу на підказки між полями введення.
Налагодження інтерфейсу полягає в налагодженні зовнішнього вигляду програми та встановленні параметрів, що забезпечують зручну роботу користувача з програмою, а саме:
- панелі інструментів;
- меню програми;
- представлення чисел, колір шрифтів тощо.
Увага! Більшість параметрів можна змінювати при безпосередній роботі користувача в режимі “1С: Предприятие 7.7”. Для цього необхідно виконати дії:
“Сервис” – “Параметры” або “Панели инструментов”.
Решта параметрів визначаються в режимі запуску програми “Конфигуратор”.
На початку роботи з програмою необхідно, в першу чергу, налагодити робочий період. Налагодження робочого періоду складається з трьох частин:
- встановлення робочої дати;
- визначення чергового інтервалу, в якому вводяться операції;
- встановлення робочого періоду.
Робоча дата використовується в тих випадках, коли конкретна дата здійснення операції не вказана. При запуску програми “1С:Бухгалтерия 7.7” робоча дата за замовчуванням відповідає системній даті комп’ютера. Робоча дата вводиться в вікні “Настройка параметров системы”, яке викладається за допомогою команд: “Сервис” – “Параметры” – “Общие”.
Для зміни робочої дати в полі “Рабочая дата” необхідно ввести нову дату в форматі ДД.ММ.РРРР (день, місяць, рік).
- Інформаційна база та її встановлення.
Програма «1С Бухгалтерія 7.7 для України» може бути запущена (Пуск/Програмы/ 1С: Предприятие) в таких режимах роботи:
- 1 С : Предприятие – призначений для ведення бухгалтерського обліку.
- Конфигуратор – призначений для редагування структур даних, збереження, відновлення даних, формування списку користувачів, призначення їм прав.
- Отладчик – кінцевими користувачами не використовується. Призначений для налагодження програмних модулів.
- Монітор призначений для перегляду списку користувачів та історії зміни інформаційної бази. Він дозволяє побачити, коли, як і над якими документами, скільки часу працюють ваші бухгалтери, і контролювати їхню роботу.
Після вибору режиму роботи необхідно створити та вибрати інформаційну базу.
Як й інші програми системи «1С:Підприємство», «1С:Бухгалтерія 7.7 для України» зберігає і накопичує облікову інформацію в окремому каталозі на жорсткому диску. Такий каталог називається інформаційною базою.
Під час інсталяції програма створює на диску два каталоги. У них розміщені відповідно робоча (призначена для ведення обліку) та демонстраційна (містить демонстраційний приклад ведення обліку) інформаційні бази.
Якщо планується вести роздільний облік за кількома підприємствами, то треба створити додаткові інформаційні бази – по одній на кожне підприємство. Найзручніше це робити, копіюючи вже наявні каталоги. Технологія роботи:
- Запустіть Проводник. Знайдіть каталог із робочою базою.
- Клацніть по ньому правою кнопкою миші і в контекстному меню виберіть Копировать.
- Тепер клацніть правою кнопкою в порожньому місці поточної папки і вкажіть Вставить.
- Клацніть правою кнопкою миші по назві папки і натисніть Переименовать.
- Напишіть нову назву та натисніть ОК. Найзручніше, щоб назви папок відповідали назвам підприємств. Назвімо папку назвою нашого умовного підприємства ТОВ «Мрія».
Для того щоб «1С:Підприємство 7.7» „побачило” створену інформаційну базу, її потрібно зареєструвати у вікні Запуск 1С:Предприятие.
Під час запуску «1С:Бухгалтерія» пропонує вибрати режим запуску та інформаційну базу для роботи. У вікні міститься список зареєстрованих баз (дві з них – робоча і демонстраційна –реєструються під час інсталяції). Список баз, що використовується, можна редагувати. При цьому змінюється тільки список у вікні Запуск, а не каталоги. У ніжній частині вікна зазначено повний шлях до вибраної інформаційної бази.
Підключимо до програми створену нами базу. Для цього :
- натисніть кнопку Добавить;
- у вікні Регистрация информационной бази, що з’явилося, напишіть назву нової інформаційної бази (Студент Петренко);
- зазначте її каталог, можна скористатися кнопкою Обзор.
Тепер наша інформаційна база з’явилася у вікні запуску програми, виділимо у списку інформаційних баз рядок ТОВ «Мрія» і натиснемо кнопку ОК.