Навчально-методичний комплекс з дисципліни автоматизована система обліку для підготовки фахівців напряму "Специфічні категорії" зі спеціальності 000007 «Адміністративний менеджмент»

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 15

26. В якому з цих режимів не працює програма 1С:”Бухгалтерія”

1	Конфігуратор
2	Отладчик
3	Графічний редактор
4	Монітор

27. Вставте пропущене слово в реченні? «У бухгалтерському обліку амортизацію нараховують кожний …»

У бланку відповідей впишіть вірну відповідь одним словом

28. Для обліку реалізації продукції використовуються такі документи:

1

Рахунок

2

Акт інвентаризації ТМЦ

3

Видаткова накладна

4

Договір

29. Скільки розрахункових рахунків дозволяється мати контрагенту в програмі «1С:Предприятие»?

1	Тільки один
2	Два (валютний та гривневий)
3	Необмежену кількість
4	Три

30. Чи використовується в програмі «1С Підприємство 7.7» для введення початкових залишків така кореспонденція рахунків: Дт 209 Кт 00?

У бланку відповідей впишіть вірну відповідь одним словом

31. Для створення нового елементу в програмі «1С:Підприємство» необхідно виконати команду:

1	Действия - Новый
2	Ins
3	Действия – Новая группа
4	Del

32. Чи встановлено обмеження на одночасне ведення декількох планів рахунків бухгалтерського обліку в програмі «1С:Бухгалтерия 7.7»?

У бланку відповідей впишіть вірну відповідь одним словом

33. Вкажіть зміст операції до вказаних кореспонденцій.

1. Дт 301 Кт 00

2. Дт 23 Кт 00

3. Дт 00 Кт 661

4. Дт 12 Кт 00

А. Введення початкового залишку по нематеріальних активах

Б. Введення залишків по заробітній платі

В. Введення початкового залишку по касі в національній валюті

Г. Введення залишків по залишкам незавершеного виробництва

34. Постійні величини, що зберігають інформацію, яка не змінюється або змінюється досить рідко це -

1	Довідники
2	Константи
3	Журнали
4	Звіти

35. Зазначте скільки режимів роботи налічує програма «1С Підприємство 7.7»?

У бланку відповідей впишіть вірну відповідь цифрою

36. В якому журналі знаходиться повний список сформованих документів?

1	Повний журнал
2	Журнал документів
3	Журнал операцій
4	Журнал проводок

8. АнОтації лекцій

Тема 1: Комп’ютерні інформаційні системи і технології на підприємстві

Поняття економічної інформації.
Властивості економічної інформації.
Класифікація економічної інформації
Структура економічної інформації.
Поняття інформаційної технології в економіці та етапи її розвитку
Поняття комп’ютерної інформаційної системи підприємства
Класифікація інформаційних систем підприємства

Будь-який процес управління - це насамперед інформаційний процес, який передбачає виконання функцій зі збору, передачі, обробці, аналізу інформації і прийняттю відповідних рішень.

Інформація це – сукупність відомостей (даних), які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають у середині певної системи.

Р

озподіл інформації за видами людської діяльності наведений в схемі1.

Схема 1. Розподіл інформації за видами людської діяльності.

Кожен з видів інформації має свою технологію обробки, смислове навантаження, цінність, форми представлення і відображення на матеріальних носіях, вимоги до точності, достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів.

У складних соціально-економічних системах, якими є підприємства, за допомогою інформації отримують відомості про внутрішній стан підприємства і оточуюче його середовище, про процеси, що відбуваються всередині і зовні підприємства.

Економічна інформація (ЕІ) містить кількісну і якісну характеристики виробничих процесів. Це повідомлення, які циркулюють в економічній системі і якими вона обмінюється із зовнішнім середовищем.

Об'єктом відображення ЕІ є виробничо-господарська діяльність, а її призначення - використання для потреб управління з метою вдосконалення цієї діяльності, покращення техніко-економічних показників системи.

Отже, економічна інформація - це сукупність різних повідомлень економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, під час виробничо-господарської діяльності і в управлінні цією діяльністю.

Економічна інформація є об'єктом збору, реєстрації, передачі, зберігання, обробки і використовується для здійснення функцій управління народним господарством і його окремими ланками різного рівня.

Інформацію, подану в певному формалізованому вигляді, що дозволяє її передавати та зберігати на різних (в тому числі і машинних) носіях і обробляти за допомогою деякого процесу, прийнято називати даними.

Виникнення і передача інформації характеризуються об'єктом інформації і джерелом інформації.

Об'єктом інформації є різні виробничі підрозділи, вироби, деталі тощо, тобто всі елементи повідомлення, які передаються в систему.

Джерелом інформації є такий елемент, який може формувати або виробляти вхідне повідомлення в систему. Джерелом інформації може бути, наприклад, відділ.

Вимірюють економічну інформацію в таких одиницях:

натуральних - кількість повідомлень, документів, рядків показників, слів, символів;
телеграфних - біт (кількість двійкових розрядів), байти (8біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти і терабайти.

Натуральні одиниці використовуються в разі обробки інформації людиною, а телеграфні - під час організації машинної, зокрема автоматизованої і автоматичної, обробки інформації.

2. Властивості економічної інформації

ЕІ (економічна інформація) має властивості і специфічні особливості, які необхідно враховувати при проектуванні інформаційного забезпечення інформаційних систем і при аналізі існуючої інформаційної системи об'єкта.

Властивості економічної інформації:

ЕІ має лінійну форму, тобто записується порядкове;
вхідна і результатна інформація в основній масі дискретна і представлена в алфавітно-цифровому вигляді, характеризується тривалістю зберігання;
вхідна інформація в основному фіксується в первинних документах, які не придатні для автоматичного вводу в ЕОМ, що зумовлює необхідність перезапису даних на машинні носії;
ЕІ порівняно однотипна і однорідна в поєднанні з масовістю і загальністю джерел виникнення;
одні і ті ж вхідні дані використовуються багатократно для отримання інформації в різних економічних розрізах для всіх служб і видів господарської діяльності;
основну частину економічної інформації періодично, регулярно обробляють;
економічна інформація характеризується великим обсягом і простими операціями обробки;
під час обробки інформації здебільшого існують логічні операції, арифметичні операції зводяться, як правило, до чотирьох арифметичних дій;
одержану результатну інформацію часто використовують як вхідну при подальших розрахунках.

Особливості ЕІ впливають на вибір технічних засобів для її обробки.

До економічної інформації висунуто низку вимог. Розглянемо основні з них.

Якість інформації. Інформація в комп'ютерних системах обробки даних і предметом праці, і її продуктом, а тому від якості такої інформації суттєво залежить ефективність функціонування системи.

Якість інформації можна визначити, як сукупність властивостей, що зумовлюють можливості її використання для задоволення визначених згідно з її призначенням потреб.

Можливість і ефективність використання інформації для управління зумовлена такими її споживчими показниками якості, як: репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, точність, достовірність.

Репрезентативність інформації пов'язана з правильністю її добору й формування з метою адекватного відображення заданих властивостей об'єкта.
Змістовність інформації - це її питома семантична місткість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до розміру даних, що його відтворюють.
Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників.
Доступність інформації для сприйняття, при прийнятті управлінського рішення в комп'ютерних системах забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання і переробки.
Актуальність визначається ступенем забезпечення цінності інформації для управління в момент її використання і залежить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта і від інтервалу часу, який минув з моменту виконання цієї інформації.
Своєчасність інформації. Своєчасною є така інформація, яку можна враховувати при виробленні управлінського рішення без порушення встановленої процедури і регламенту, тобто інформація, яка надходить на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, узгодженого з часом розв'язування задач управління.
Стійкість - це властивість управлінської інформації реагувати на зміни вхідних даних, зберігати необхідну точність.
Точність інформації визначається ступенем наближення відображеного інформацією параметра і його істинного значення. Для економічних показників, які відображаються цифровими кодами, відомі чотири класифікаційні поняття точності: 1) формальна точність, вимірювана значенням одиниці молодшого розряду числа, яким подано показник; 2) реальна точність, що визначається значенням одиниці останнього розряду числа, правильність якого гарантована; 3) досяжна точність - максимальна точність, якої можна досягти за конкретних умов функціонування системи; 4) необхідна точність, яка визначається функціональним призначенням показника
Достовірність (вірогідність) інформації властивість інформації відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється достовірність інформації імовірністю того, що відображувані інформацією значення параметра відрізняються від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.

Поряд з поняттям "достовірність інформації" існує поняття "достовірність даних", під якою розуміють їхню безпомилковість. Вимірюється достовірність даних імовірністю появи помилок у даних.

Цінність інформації комплексний показник її якості.

3. Класифікація економічної інформації

Об’єктом інформаційного забезпечення управління є організаційно-економічна, облікова та технологічна інформація, яка відображає процеси господарської діяльності і використовується для управління цією діяльністю. Економічну інформацію можна класифікувати за багатьма ознаками.

1. За місцем виникнення і напрямком руху інформація ділиться на вхідну і вихідну.

Інформація, яка надходить в об'єкт управління, називається вхідною, а результатна - вихідною.

Кожен з цих видів інформації, своєю чергою, з погляду відношення до об'єкта управління, можна розділити на зовнішню і внутрішню.

Внутрішньою називається така інформація, яка виникає всередині об'єкта цеху, відділу.

Зовнішня виникає за межами об'єкта.

Зовнішня вхідна інформація підрозділяється на три групи: планова, нормативно-довідкова, про зовнішні викривлення.

Планова - всякого роду інформація про параметри об'єкта управління на майбутній період. Вона директивна і при оперативному управлінні коригується. нормативно-довідкова інформація містить різні нормативні і довідкові дані. Ця інформація вводиться і змінюється рідко. Інформація про зовнішні викривлення включає відомості, які характеризують зміну плану, недопостачання матеріалів і комплектуючих виробів, брак технологічної документації.

Внутрішня вхідна інформація підрозділяється також на три групи: про продукцію, процеси, внутрішні викривлення.

Інформація про продукцію включає в себе комплекс даних, які характеризують з кількісного і якісного боку всі види продукції, а також повідомлення про рух цих видів продукції в циклі виробництва.

Інформація про процеси являє собою дані про проходження технологічного процесу виробництва, стан транспортних засобів тощо.

Інформація про внутрішні викривлення включає повідомлення про простоювання обладнання, робітників, транспортних засобів, відсутність матеріалів тощо.

Внутрішня вихідна інформація поділяється на групи: планова (для ділянок робочих місць), транспортні команди, технічні завдання майстрам, робочі команди на ліквідацію внутрішніх викривлень.

Зовнішня вихідна інформація ділиться на обліково-розрахункову і довідкову. Довідкова являє собою різного роду довідки вищим рівням управління про виконання виробничого завдання.

2. За ступенем обробки інформація підрозділяється на первинну і вторинну (похідну).

Первинна інформація виникає безпосередньо під час діяльності об'єкта і реєструється на початковій стадії процесу управління (стадії первинного обліку).

Схема 2. Класифікація економічної інформації.

Вторинна (похідна) отримується внаслідок обробки інформації і може бути проміжною або результативною.

Проміжна інформація містить результати розрахунків, які використовують як вхідні дані для подальших розрахунків. Вона є вихідною для одного розрахунку і вхідною для груп інших задач або для цього ж розрахунку, що утворюється через деякий проміжок часу, тобто забезпечує зв'язок в середині інформаційної системи і взаємодію підсистем.

Результатну інформацію одержують під час обробки первинної і проміжної інформації і використовують її для управління об'єктом і прийняття рішень.

За стабільністю інформація підрозділяється на змінну і умовно-постійну інформацію, яку коротко називають постійною.

Змінна інформація відображає фактичні кількісні і якісні характеристики виробничо-господарської діяльності об'єкта, вона може змінюватись для кожного конкретного випадку як за назвами реквізитів-ознак, так і за кількісними величинами реквізитів-основ. Змінна інформація, як правило, бере участь в одному циклі обробки, тому її називають разовою.

Постійна інформація залишається незмінною упродовж тривалого часу, багатократно використовується при обробці змінної інформації.

Постійність інформації в часі характеризується коефіцієнтом стабільності, який визначається відношенням кількості позицій номенклатури, що не змінюється протягом певного періоду (як правило року), до загальної кількості позицій цієї номенклатури на початок цього періоду. До постійної зараховують інформацію, для якої коефіцієнт стабільності більший за 0,7.

Постійна інформація, своєю чергою, ділиться на нормативно-розцінювальну, довідкову, табличну, планову.

Нормативно-розцінювальна інформація містить діючі місцеві, галузеві і загальнодержавні нормативи, виражені в абсолютних і відносних величинах. До абсолютних належать норми часу і розцінки на виготовлення виробів, норми витрат матеріальних ресурсів, ціни на матеріали і вироби, тарифи тощо. Відносними є різні розрахункові коефіцієнти, процентні ставки які діють тривалий час.

Постійна довідкова інформація включає опис постійних властивостей об'єкта у вигляді ознак, залежність яких тривала певний час. У наборі таких ознак завжди виділяється основна ключова ознака, якій відповідають певні значення інших ознак. Наприклад, табельному номеру працівника (ключова ознака) відповідають такі ознаки, як відділ, цех, дільниця, категорія.

4. Структура економічної інформації

Структурно інформація складається з простих і складних елементів. Складні елементи створюються внаслідок поєднання різних простих елементів, останні ж не піддаються подальшому поділу. Прості елементи називаються інформаційними одиницями, складні – складеними одиницями інформації або інформаційними сукупностями.

Під інформаційною сукупністю розуміють групу даних, які характеризують об'єкт (процес, операцію).

За структурним складом інформаційні елементи можна поділити на реквізити, показники, документи, інформаційні масиви.

Елементарними неподільними одиницями економічної інформації є реквізити, що виражають певні властивості об'єкта.

Реквізит - це логічно неподільний елемент показника, який відображає визначені властивості об'єкта або процесу.

Реквізити відображають окремі властивості об'єкта. Символьна інформація може бути надана у вигляді назв об'єктів або кодових позначень.

Реквізит не можна поділяти на більш дрібні одиниці без руйнування його змісту. Кожний показник складається із реквізитів, останні поділяються на реквізити-ознаки і реквізити-підстави.

Реквізити-ознаки характеризують якісні властивості об'єкта, що описується, (час і місце дії, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, найменування роботи тощо) смислові значення показників і визначають його назву.

Реквізити-підстави дають кількісну характеристику явиш, виражену у визначених одиницях виміру (сума внеску в гривнях, ставка податку у відсотках тощо). Реквізити-ознаки підлягають логічній обробці, а реквізити-підстави - арифметичній.

Окремо взяті реквізити-ознаки і реквізити-підстави економічного змісту не мають, тому застосовуються тільки в поєднанні одного з іншим.

Сукупність логічно пов'язаних реквізитів-ознак і реквізитів-підстав, що має економічний зміст, утворює показник.

Показник е контролюючим параметром економічного об'єкта і складається із сукупності реквізитів. Таким чином, показник є мінімальною за складом інформаційною сукупністю, достатньою для створення самостійного документа. Показники є основною одиницею інформації більшості документів.

На підставі показників заповнюються документи. Документи, що використовуються в процесі управління, планування і обліку, можуть включати один або декілька показників з обов'язковим зазначенням особи, яка відповідає за інформацію, що в ній розміщується.

Група однорідних документів, об'єднаних за певною ознакою, створює інформаційний масив.

До масиву, наприклад, входять дані звітів за певний проміжок часу (товарні звіти, довідка тощо). Масив (файл) є основною структурною одиницею при автоматизованій обробці даних. Інформаційний масив, як упорядкована за певними ознаками сукупність усіх видів інформації, використовується для розробки управлінських рішень.

5. Поняття інформаційної технології в економіці та етапи її розвитку

Будь-яка інформаційна система характеризується наявністю технології перетворення вихідних даних у результатну інформацію. Такі технології прийнято називати інформаційними. Інформаційна технологія не може існувати окремо від технічного і програмного середовища.

Технологія в широкому розумінні слова це – наука про виробництво матеріальних благ, яка включає в себе три аспекти: інформаційний, інструментальний і соціальний.

В вузькому промисловому розумінні технологія це - послідовність дій над предметом праці з метою одержання кінцевого продукту.

Поняття "інформаційна технологія" виникло у XX ст. в процесі становлення інформатики. Особливістю інформаційних технологій є те, що в них як предметом так і продуктом праці є інформація, а знаряддями праці - засоби обчислювальної техніки та зв'язку. Інформаційна технологія як наука про виробництво інформації виникла тому, що інформація стала розглядатися як повністю реальний виробничий ресурс поряд з іншими матеріальними ресурсами.

Під інформаційною технологією (ІТ) розуміють систему методів і способів пошуку, збору, накопичення, зберігання і обробки інформації на основі застосування обчислювальної техніки.

В інформаційній технології можна виділити дві характерні риси:

а) здатність за запитом генерувати інформаційний продукт;

б) засоби доставки цього інформаційного продукту в зручний час і в зручній для користувача формі.

Кожна інформаційна технологія орієнтована на обробку інформації певних видів: даних (системи програмування й алгоритмічні мови системи управління базами даних (СУБД), електронні таблиці); текстової інформації (текстові процесори і гіпертекстові системи); статичної графіки (графічні редактори); знань (експертні системи); динамічної графіки, анімації, відеозображення, звуку (інструментарій створення мультимедійних додатків, що включає засоби анімації і управління відеозображенням і звуком). Інформаційні технології відрізняються за типом інформації, що обробляються, але можуть і об'єднуватися, утворювати інтегровані системи, що включають різні технології.

Автоматизовані інформаційні технології в обліку — людино-машинна система функціонування на базі локальних обчислювальних мереж та інших сучасних засобів обчислювальної техніки, що забезпечують автоматизоване виконання функцій бухгалтерського обліку.

Однак автоматизація управління підприємством – це лише один з інструментів вирішення проблем підприємства, але не головний.

Комплексна система автоматизації управління підприємством – це інформаційне середовище, здатне надавати актуальну та достовірну інформацію про всі бізнес-процеси підприємства. В цьому середовищі реалізується повний ринковий цикл – від планування бізнесу до аналізу результатів діяльності підприємства та наступного коригування планів.

Етапи розвитку інформаційних технологій та технічних засобів для зручності сприйняття розглянемо в таблиці 1.

Таблиця 1. Етапи розвитку інформаційних технологій,

технічних засобів і задач що вирішуються

Період	Технічні засоби	Економічні задачі	Тип інформаційних технологій
Кінець 10-х – початок 40-х років XX століття	Друкуючі і рахунково – клавішні машини	Механізація окремих елементів процесів управлінської праці	Механізована
40-ві- початок 50-х років XX століття	Комплекси взаємодоповнюючих машин рахунково – перфораційних комплексів	Механізація окремих ділянок роботи в системі управління	Механізована
Кінець 50-их-початок 60-их років ХХ століття	Комп’ютери І, II покоління	Використання обчислювальної техніки для вирішення окремих найбільш трудомістких задач по нарахуванню заробітної тати, обліку запасів тощо вирішення окремих оптимізованих задач	Часткова електронна обробка даних
60-ті роки –початок 70-тих років XX століття	Комп’ютери II, 111 покоління	Електронна обробка планової і поточної інформації, зберігання в пам’яті обчислювальних машин нормативно-довідкових даних, друкування машинограм на паперових носіях	ЕСОД – електронна система обробки даних
70-ті роки XX століття	Комп’ютери ІІІ покоління	Комплексна обробка інформації на всіх етапах управлінського процесу діяльністю підприємства, організації, перехід до розробки підсистем автоматизованих систем управління (АСУ) матеріально-технічного оснащення. Товарорух, контроль запасів і транспортних перевезень, облік реалізації готової продукції. Планування і управління.	Централізована автоматизована обробка інформації в умовах обчислювальних центрів колективного використання
80-ті роки XX т..	Комп’ютери IV покоління	Розвиток АСУТП (АСУ технологічними процесами), систем автоматизованого проектування (САПР). АСУ підприємствами (АСУП). Галузевих АСУ (ГАСУ). Загальнодержавних АСУ (ЗАСУ): планових розрахунків, статистики, матеріально-технічного оснащення, науки і техніки, фінансових розрахунків тощо. Тенденція до централізації обробки даних, вирішення задач в багатокористувацькому режимі перехід до безпаперової експлуатації обчислювальної техніки	Спеціалізація технологічних рішень на базі міні комп’ютерів, персональних комп’ютерів і віддаленого доступу до масивів даних з одночасною універсалізацією способів обробки інформації на базі потужних комп’ютерів
Кінець 80-их років – по теперішній час	Комп’ютери V покоління	Комплексне вирішення економічних задач: об’єктно-орієнтований підхід в залежності від системних характеристик предметної області: широкий спектр додатків; мережева організація інформаційних структур: переважання інтерактивної взаємодії користувача в холі експлуатації обчислювальної техніки. Реалізація інтелектуального людино-машинного інтерфейсу, систем підтримки прийняття рішень, інформаційно-порадчих систем	НІТ (нова інформаційна технологія) – поєднання засобів обчислювальної техніки, засобів зв’язку і оргтехніки

Першим застосуванням саме електронних обчислювальних машин для бухгалтерського обліку вважається запровадження американською компанією «Дженерал Електрик» у 1954 році на заводі у м. Луісвілль в штаті Кентуккі (США) комп’ютерної системи нарахування заробітної плати. З появою таких машин прискореними темпами почали розвиватися системи обробки даних та інформаційно-пошукові системи. В цей період в США та Західній Європі розроблялись автономні комп’ютерні системи для обробки даних при управлінні підприємствами та відділеннями фірм. Однак через недостатню надійність обладнання, складність програмування та їх високу вартість основними власниками або орендарями таких систем були великі підприємства, а малі та середні підприємства зазвичай купували їх машинний час.

Створення комп’ютерів наступного, третього покоління дозволило усунути більшість недоліків систем, побудованих на обчислювальних машинах попередніх поколінь. Серійне виробництво комп’ютерів третього покоління, їх висока швидкодія, можливість роботи у режимах розподілу часу та телеобробки, використання алгоритмічних мов високого рівня призвели до розповсюдження цих машин у різних галузях господарської діяльності, науки, охорони здоров’я тощо.

Подальший розвиток техніки та технології електронної обробки даних, вдосконалення системи їх передачі призвели на початку 70-х років XX ст. до розповсюдження комп’ютерних мереж, чому сприяло також впровадження на малих та середніх підприємствах міні-комп’ютерів і побудованих на їх основі термінальних пристроїв. Багато великих компаній почали об’єднувати комп’ютери, розташовані у різних географічних пунктах у великі обчислювальні мережі.

Наступним етапом був випуск персональних комп’ютерів. При цьому не тільки великі та середні, але й малі підприємства отримали можливість створювати власні системи обробки даних та використовувати досконаліші наукові методи управління.

6. Поняття комп’ютерної інформаційної системи підприємства

Одне із значень терміну «система» – це сукупність елементів, які працюють разом при виконанні завдання.

Її різновидом є інформаційна система. Інформаційна система це – організований набір елементів, що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані. Інформаційна система складається із людей, обладнання, процесів, процедур, даних та операцій.

Кожна інформаційна система включає в себе наступні компоненти:

структура системи – множина елементів системи і взаємозв’язків між ними. Приклад: організаційна і виробнича структура підприємства;
функції кожного елемента системи. Приклад: управлінські функції – прийняття рішень в певних структурних підрозділах підприємства;
вхід і вихід кожного елементу і системи в цілому. Приклад: матеріальні або інформаційні потоки, які надходять в систему або вводяться нею;
мета і обмеження системи та її окремих елементів. Приклад: досягнення максимального прибутку; фінансові обмеження.

Комп’ютерна інформаційна система підприємства (КІСП) – сукупність економіко–математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, а також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.

Функціональна частина КІСП фактично є моделлю системи управління об’єктом. Оскільки складна система завжди багатофункціональна, інформаційна система може бути класифікована за різними ознаками: рівнем управління (вищий, середній, оперативний); видом керованого ресурсу (матеріальні, трудові, фінансові й інформаційні ресурси); сферою застосування (банківські інформаційні системи, статистичні, податкові, бухгалтерські, фондового ринку, страхові тощо); функціями і стадіями управління.

Забезпечуюча частина КІСП складається з технічного, інформаційного, технологічного, математичного, організаційного, правового, ергономічного й інших видів забезпечення.

Комп’ютерні інформаційні системи відіграють значну роль на сучасних підприємствах. Вони безпосередньо впливають на планування і прийняття управлінських рішень, номенклатуру і технологію виготовлення та реалізацію товарів і послуг.

Діяльність господарського суб’єкта базується на трьох компонентах:

системі управління підприємством;
економічній системі;
інформаційних технологіях, що використовуються як інструментарій двох попередніх компонентів.

Центральною ланкою комп’ютерної інформаційної системи підприємства є бухгалтерська інформаційна система, де хронологічно і систематично накопичуються і оброблюються дані, пов’язані з обліком, контролем, плануванням, аналізом і регулюванням. На основі цих даних формується інформація про роботу підприємства, порівнюються фактичні показники і нормативні, формулюються глобальні і локальні напрями діяльності, розроблюються пропозиції по встановленню причин відхилень і коригуванню результатів, здійснюється прогнозування ефективності політики управління підприємством.

До характерних ознак комп’ютерних інформаційних систем великих підприємств потрібно віднести:

тривалий життєвий цикл; різноманітність апаратного забезпечення, що використовується, життєвий цикл якого менше, ніж у системи, що створюється;
різноманітне програмне забезпечення; масштабність і складність задач, що вирішуються;
перетин великої кількості різних предметних областей;
територіальний розподіл і відповідно до цього орієнтацію на використання локальних і глобальних мереж для обміну і обробки інформації.

7. Класифікація інформаційних систем підприємства

Загальноприйнятої класифікації комп’ютерних інформаційних систем не існує, тому доцільно їх класифікувати за певними ознаками.

Схема 3. Класифікація інформаційних систем.

1	Рахунок
2	Акт інвентаризації ТМЦ
3	Видаткова накладна
4	Договір

Blog

Содержание

Графічний редактор

1 Рахунок 2 Акт інвентаризації ТМЦ 3 Видаткова накладна 4 Договір

29. Скільки розрахункових рахунків дозволяється мати контрагенту в програмі «1С:Предприятие»?

Необмежену кількість

Действия – Новая группа

32. Чи встановлено обмеження на одночасне ведення декількох планів рахунків бухгалтерського обліку в програмі «1С:Бухгалтерия 7.7»?

Журнали

1

Рахунок

2

Акт інвентаризації ТМЦ

3

Видаткова накладна

4

Договір