Державне право зарубіжних країн
Вид материала | Документы |
- Робоча програма дисципліни «Державне право зарубіжних країн» для спеціальності: 060101, 378.93kb.
- Історія держави І права зарубіжних країн є однією з важливих дисциплін навчального, 288.34kb.
- Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
- Опанувавши цей курс, студенти зможуть: на основі систематизації знань визначати закономірності, 320.21kb.
- Самостійна робота студентів з дисциплини «грошово-кредитні системи зарубіжних країн», 351.98kb.
- Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах, 84.87kb.
- Назва реферату: Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах Розділ, 86.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Тема виборче право І виборчі системи зарубіжних країн, 141.95kb.
Кожна палата встановлює свої правила ведення засідань, процедури, внутрішньої дисципліни і може застосовувати покарання по відношенню до своїх членів за поведінку, що порушує дисципліну. Однак для виключення члена палати з її складу необхідне прийняття резолюції про це більшістю не менш двох третин голосів присутніх членів.
Стаття 59. Законопроект, за винятком випадків, особливо передбачених Конституцією, стає законом після прийняття його обома палатами.
Прийнятий Палатою представників законопроект, за яким Палата радників винесла рішення, відмінне від рішення Палати представників, стає законом після його вторинного схвалення більшістю не менш двох третин голосів присутніх членів Палати представників.
Положення попереднього абзацу не забороняє Палаті представників вимагати, відповідно до закону, скликання спільного засідання обох палат.
Якщо Палата радників не схвалить остаточного рішення по законопроекту, прийнятому Палатою представників, протягом шестидесяти днів, за винятком часу перерви в роботі Парламенту, після його одержання, то Палата представників може розглядати це як відхилення даного законопроекту Палатою радників.
494
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Стаття 60. Бюджет спочатку представляється на розгляд Палати представників.
Якщо Палата радників прийняла по бюджету рішення, відмінне від рішення Палати представників, і якщо угода не досягнута навіть за допомогою передбаченого законом об'єднаного засідання обох палат чи якщо Палата радників не прийняла остаточного рішення протягом тридцяти днів, за винятком часу перерви в роботі Парламенту, після отримання бюджету, прийнятого Палатою представників, рішення Палати представників стає рішенням Парламенту.
Стаття 61. Другий абзац попередньої статті застосовується у відношенні схвалення Парламенту, необхідного для висновку договорів.
Стаття 62. Кожна палата може робити розслідування з питань державного керування і має право при цьому вимагати явки і показань свідків, а також надання протоколів.
Стаття 63. Прем'єр-міністр і інші державні міністри, незалежно від того, є вони чи не є членами однієї з палат, можуть у будь-який час бути присутніми на засіданнях кожної з палат для виступу по законопроектах. Вони також повинні бути присутнім на засіданнях, якщо це необхідно для дачі відповідей і роз'яснень.
Стаття 64. Парламент утворює з числа членів обох палат суд для розгляду в порядку імпічменту порушень тих суддів, проти яких порушена справа про звільнення з посади.
Питання, що відносяться до розгляду справ у порядку імпічменту, регулюються законом.
Глава V. Кабінет
Стаття 65. Виконавча влада здійснюється Кабінетом.
Стаття 66. Кабінет, відповідно до закону, складається з Прем'єр-міністра, що очолює його, і інших державних міністрів.
Прем'єр-міністр і інші державні міністри повинні бути цивільними особами.
Кабінет при здійсненні виконавчої влади несе колективну відповідальність перед Парламентом.
Стаття 67. Прем'єр-міністр висувається резолюцією Парламенту з числа своїх членів. Це висування повинно передувати всім іншим справам Парламенту.
495
С.К.Бостан, СМ. Тимченко
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Якщо Палата представників і Палата радників прийняли різні резолюції про висування і якщо угода не була досягнута і за допомогою передбаченого законом об'єднаного засідання обох палат або якщо Палата радників не прийняла рішення про висування протягом десяти днів, за винятком часу перерви в роботі Парламенту, після того як Палата представників зробила таке висування, то рішення Палати представників стає рішенням Парламенту.
Стаття 68. Прем'єр-міністр призначає державних міністрів, при цьому більшість міністрів повинна бути обрана з числа членів Парламенту.
Прем'єр-міністр може за своїм розсудом звільняти державних міністрів з посади.
Стаття 69. Якщо Палата представників приймає проект резолюції про недовіру чи відхиляє проект резолюції про довіру, Кабінет повинен піти у відставку в повному складі, якщо протягом десяти днів Палата представників не буде розпущена.
Стаття 70. Якщо посада Прем'єр-міністра стає вакантною чи якщо скликається перша сесія Парламенту після загальних виборів членів Палати представників, Кабінет повинен вийти у відставку в повному складі.
Стаття 71. У випадках, згаданих у двох попередніх статтях, Кабінет продовжує виконувати свої функції доти, поки не буде призначений новий Прем'єр-міністр.
Стаття 72. Прем'єр-міністр як представник Кабінету вносить на розгляд Парламенту законопроекти, доповідає Парламенту про загальний стан державних справ і зовнішніх зносин, а також здійснює контроль і спостереження за різними галузями керування.
Стаття 73. Кабінет виконує поряд з іншими загальними функціями управління наступні обов'язки:
сумлінне проведення в життя законів, ведення державних справ;
керівництво зовнішньою політикою;
укладання договорів; при цьому потрібно попереднє або залежно від обставин наступне схвалення Парламенту;
організацію і керівництво цивільною службою відповідно до норм, установлених законом;
складання бюджету і внесення його на розгляд Парламенту;
видання урядових указів з метою проведення в життя положень даної Конституції і законів; при цьому в урядових указах не можуть
496
міститися статті, що передбачають кримінальне покарання інакше як з дозволу відповідного закону;
прийняття рішень про загальну і часткову амністії, пом'якшення і відстрочку покарань і поновлення в правах.
Стаття 74. Усі закони й урядові укази підписуються компетентними державними міністрами і контрасигнуються Прем'єр-міністром.
Стаття 75. Державні міністри в період заняття ними своїх посад не можуть залучатися до судової відповідальності без згоди на те Прем'єр-міністра. Однак це не стосується права притягнення до судової відповідальності.
Глава VI. Судова влада
Стаття 76. Уся повнота судової влади належить Верховному суду і таким судам нижчих інстанцій, що будуть засновані законом.
Не можуть засновуватися ніякі особливі суди. Адміністративні органи не можуть здійснювати судову владу з правом винесення остаточного рішення.
Усі судді незалежні і діють, прислуховуючись до голосу своєї совісті; вони зв'язані тільки даною Конституцією і законами.
Стаття 81. Верховний суд є судом вищої інстанції, повноважним вирішувати питання про конституційність будь-якого закону, наказу чи розпорядження іншого офіційного акта.
Стаття 82. Розгляд справ у судах і оголошення рішень провадиться у відкритих засіданнях.
Якщо суд одноголосно вирішує, що гласність становить небезпеку для публічного порядку чи моралі, розгляд може вестися при зачинених дверях. При цьому справи про політичні злочини, про злочини, пов'язані з друком, чи справи, у яких зачіпаються права громадян, гарантовані главою НІ даної Конституції, завжди повинні розглядатися у відкритих засіданнях.
Глава VII. Фінанси
Стаття 83. Право розпоряджатися державними фінансами здійснюється на основі рішення Парламенту.
Стаття 84. Введення нових і зміна існуючих податків може про-
497
С.К.Бостан, С.М.Тимченко
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
вадитися тільки на підставі закону чи при дотриманні умов, передбачених законом.
Стаття 85. Ніякі державні кошти не можуть бути витрачені, і ніякі державні грошові зобов'язання не можуть бути прийняті інакше як за рішенням Парламенту.
Стаття 86. Кабінет складає і представляє Парламенту на обговорення і затвердження бюджет на кожний фінансовий рік.
Стаття 87. Для покриття непередбаченого бюджетного дефіциту рішенням Парламенту може бути утворений резервний фонд, відповідальність за витрату якого покладається на Кабінет.
Кабінет повинен отримати наступне схвалення Парламенту у відношенні всіх асигнувань з коштів резервного фонду.
Стаття 88. Усе майно імператорської родини є власністю держави. Усі витрати імператорської родини повинні затверджуватися Парламентом як частина бюджету.
Стаття 89. Ніякі державні кошти чи інше майно не можуть асигнуватися чи призначатися для використання, вигоди чи утримання якої-небудь релігійної установи чи асоціації для яких-небудь благодійних, просвітніх чи філантропічних установ, що не знаходяться під контролем публічної влади.
Стаття 90. Заключний звіт про державні витрати і доходи щорічно піддається ревізії в Ревізійній раді і представляється Кабінетом Парламенту разом з доповіддю про ревізію протягом фінансового року, що безпосередньо йде за звітним періодом.
Стаття 91. Кабінет міністрів через регулярні проміжки часу, але не менш чим один раз у рік, повинен доповідати Парламенту і народу про стан державних фінансів.
Глава VIII. Місцеве самоврядування
Стаття 92. Положення у відношенні організації і роботи місцевих органів публічної влади встановлюються законом відповідно до принципу місцевої автономії.
Стаття 93. При місцевих органах публічної влади відповідно до закону засновуються збори як дорадчий орган.
Головні посадові особи органів публічної влади, члени їхніх зборів і інші місцеві посадові особи, що визначені законом, обира-
498
ються населенням, яке проживає на території відповідних місцевих органів публічної влади, шляхом прямих виборів.
Стаття 94. Місцеві органи публічної влади мають право керувати своїм майном, вести справи і здійснювати адміністративне керування; вони можуть видавати свої постанови в межах закону.
Стаття 95. Спеціальний закон, що застосовується у відношенні тільки місцевого органа публічної влади, відповідно до закону може бути виданий Парламентом не інакше як за згодою більшості виборців, що проживають на території даного місцевого органу публічної влади.
Глава IX. Поправки
Стаття 96. Поправки до чинної Конституції вносяться з ініціативи Парламенту зі згоди не менше як дві третини від загальної кількості членів обох палат і подаються потім на ухвалення народу; поправка вважається ухваленою якщо за неї висловилась більшість голосуючих або в порядку особливого референдуму, або шляхом виборів - відповідно до рішень Парламенту.
Затвердженні у вказаний спосіб поправки невідкладно мають бути промульговані Імператором від імені народу як невід'ємна частина чинної Конституції.
Глава X. Верховний закон
Стаття 98. Чинна Конституція є Верховним законом країни, і ніякі закони, укази, рескрипти або інші державні акти, які суперечать в цілому або частково її положенням, не мають законної сили...>.
499
0-149 2
ЗМІСТ
Передмова З
МОДУЛЬ І. ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН (програмні
вимоги) 8
ТЕМА 1. ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА,
НАУКА ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА .. 10
I. Тези лекції 10
II. Завдання для самостійної роботи 27
III. Додаткова література 27
ТЕМА 2. ДЖЕРЕЛА ДЕРЖАВНОГО
(КОНСТИТУЦІЙНОГО) ПРАВА
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 29
I. Тези лекції 29
II. Завдання для самостійної роботи 40
НІ. Семінарське заняття 41
IV. Додаткова література 47
ТЕМА 3. КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНОГО
ЛАДУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 49
I. Тези лекції 49
II. Завдання для самостійної роботи 55
НІ. Додаткова література 55
IV. Модульний контроль 56
V. Контрольні питання 56
МОДУЛЬ II. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ДЕРЖАВИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
(програмні вимоги) 58
ТЕМА 4.1. ДЕРЖАВА ЯК КОНСТИТУЦІЙНО-
ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ 60
I. Тези лекції 60
II. Завдання для самостійної роботи 62
III. Додаткова література 62
ТЕМА 4.2. ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 63
500
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
I. Тексти лекцій 63
II. Завдання для самостійної роботи 160
- Семінарське заняття 162
- Додаткова література 228
ТЕМА 4.3. ФОРМИ ПОЛІТИКО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО
УСТРОЮ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ .... 230
I. Тези лекції 230
II. Завдання для самостійної роботи 236
НІ. Семінарське заняття 238
IV. Додаткова література 248
ТЕМА 4.4. ПОЛІТИЧНІ ТА ДЕРЖАВНІ РЕЖИМИ В
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 249
I. Тези лекції 249
II. Завдання для самостійної роботи 255
- Додаткова література 255
- Модульний контроль №2 256
V. Контрольні питання 256
МОДУЛЬ III. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА
ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ЗАРУБІЖНИХ
КРАЇНАХ (програмні вимоги) 259
ТЕМА 5.1. ВИБОРИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ 262
I. Тези лекції 262
II. Завдання для самостійної роботи 273
НІ. Семінарське заняття 274
IV. Додаткова література 280
ТЕМА 5.2. ОРГАНИ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ В
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 281
I. Тези лекції 281
II. Завдання для самостійної роботи 292
- Семінарське заняття 294
- Додаткова література 316
501
С. К. Бостан, С. М. Тимченко
ТЕМА 5.3. ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 317
I. Тези лекції 317
II. Завдання для самостійної роботи 320
- Семінарське заняття 322
- Додаткова література 335
ТЕМА 5.4. СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИВ
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 336
I. Тези лекції 336
II. Завдання для самостійної роботи 346
- Семінарське заняття 347
- Додаткова література 361
ТЕМА 6. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ЗАРУБІЖНИХ
КРАЇНАХ 362
I. Тези лекції 362
II. Завдання для самостійної роботи 369
- Додаткова література 369
- Модульний контроль № 3 370
V. Контрольні питання 370
МОДУЛЬ IV. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ (програмні
вимоги) 373
ТЕМА 7. ІНСТИТУТ ГРОМАДЯНСТВА В
КОНСТИТУЦІЙНОМУ ПРАВІ ЗАРУБІЖНИХ
КРАЇН 375
I. Тези лекції 375
II. Завдання для самостійної роботи 383
III. Додаткова література 383
ТЕМА 8. ПРАВА, СВОБОДИ І ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИІ
ГРОМАДЯНИНА У ЗАРУБІЖНИХ
502
КРАЇНАХ 384
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
I. Тези лекції 384
II. Завдання для самостійної роботи 387
- Семінарське заняття 388
- Додаткова література 397
V. Модульний контроль №4 398
VI. Контрольні питання 398
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ 399
ДОДАТКИ 404
КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ БОЛГАРІЯ
(витяги) 404
КОНСТИТУЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
(витяги) 408
КОНСТИТУЦІЯ ЛАТВІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 411
КОНСТИТУЦІЯ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
(витяги) 420
ОСНОВНИЙ ЗАКОН ФЕДЕРАТИВНОЇ
РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ(витяги) 423
КОНСТИТУЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ (витяги) 429 КОНСТИТУЦІЯ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
(витяги) 438
КОНСТИТУЦІЯ США (витяги) 440
КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ УГОРЩИНА
(витяги) 460
КОНСТИТУЦІЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
(витяги) 465
КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ ХОРВАТІЯ (витяги) 473 ПОСТАНОВА ПАЛАТИ ПРЕДСТАВИНКІВ ХОРВАТСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО САБОРУ "ПРО ПРОГОЛОШЕННЯ ЗМІН КОНСТИТУЦІЇ РЕСПУБЛІКИ
ХОРВАТІЯ" (витяги) 479
КОНСТИТУЦІЯ ЯПОНІЇ (витяги) 487
503
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
С.К. Бостан, СМ. Тимченко
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Навчальний посібник
Керівник видавничих проектів Б. А. Сладкевич
Редактор Л.І. Єросова Верстка О.А. Клевцова, СМ. Прокопчук, А.Ю. Храмов
Підп. до друку 11.03.2005. Формат 60x84/16.
Папір офсетний. Друк офсетний.
Ум.друк.арк. 31,5.
Видавництво "Центр навчальної літератури" вул. Електриків, 23
м.Київ, 04176 тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63
e-mail: office@uabook.com сайт: WWW.CUL.COM.UA
Свідоцтво ДК №1014 від 16.08.2002
Надруковано у ППВФ.
Свідоцтво ДК №271 від 07.12.2000 р.
Зам. 25-090.