Державне право зарубіжних країн

Вид материала

Документы

Содержание Державне право зарубіжних країн Глава 2 Права та свободи людини і громадянина Державне право зарубіжних країн Глава З Федеральний устрій Державне право зарубіжних країн Зарубіжних країн Е право зарубіжних країн Частина сьома Глава друга. СУДИ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Подобный материал:

• Робоча програма дисципліни «Державне право зарубіжних країн» для спеціальності: 060101, 378.93kb.
• Історія держави І права зарубіжних країн є однією з важливих дисциплін навчального, 288.34kb.
• Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
• Опанувавши цей курс, студенти зможуть: на основі систематизації знань визначати законо­мірності, 320.21kb.
• Самостійна робота студентів з дисциплини «грошово-кредитні системи зарубіжних країн», 351.98kb.
• Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах, 84.87kb.
• Назва реферату: Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах Розділ, 86.04kb.
• Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
• Тема виборче право І виборчі системи зарубіжних країн, 141.95kb.

Стаття 76.

1. Законопроекти вносяться в Бундестаг Федеральним урядом,
   членами Бундестагу або Бундесратом.
   
2. Законопроекти Федерального уряду насамперед подаються в
   Бундесрат. Бундесрату належить право висловитися про них протя­
   гом трьох тижнів.
   
3. Законопроекти Бундесрату представляються Бундестагу че­
   рез Федеральний уряд, що зобов'язаний висловити щодо них свою
   точку зору.
   

Стаття 77.

1. Федеральні закони приймаються Бундестагом. Після прийнят­тя вони негайно передаються Бундесрату через Голову Бундестагу.

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

КОНСТИТУЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

(витяги)

(Прийнята всенародним голосуванням 12 грудня 1993 року)

Глава 2 Права та свободи людини і громадянина

Стаття 57

Кожен зобов'язаний платити законно встановлені податки та збори. Закони, що встановлюють нові податки чи погіршують стано­вище платників податків, зворотної сили не мають.

Стаття 58

Кожен зобов'язаний оберігати природу і навколишнє середови­ще, дбайливо ставитися до природних багатств.

Стаття 59

1. Захист Вітчизни є обов'язком громадянина Російської Феде­
   рації.
   
2. Громадянин Російської Федерації проходить військову служ­
   бу відповідно до федерального закону.
   
3. Громадянин Російської Федерації у випадку, якщо його пере­
   конанням і віросповіданню суперечить проходження військової
   служби, а також в інших встановлених федеральним законом випад­
   ках має право на заміну її альтернативною цивільною службою.
   

Стаття 60

Громадянин Російської Федерації може самостійно здійснювати у повному обсязі свої права та обов'язки з 18 років. Стаття 61

1. Громадянина Російської Федерації не може бути вислано за
   межі Російської Федерації чи видано іншій державі.
   
2. Російська Федерація гарантує своїм громадянам захист і охо­
   рону за її межами.
   

Стаття 62

і. Громадянин Російської Федерації може маті громадянство іноземної держави (подвійне громадянство) відповідно до федераль­ного закону чи міжнародного договору Російської Федерації.


428

429

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

2. Наявність у громадянина Російської Федерації громадянства
   іноземної держави не применшує його прав та свобод і не звільняє
   від обов'язків, що випливають із російського громадянства, якщо
   інше не передбачено федеральним законом чи міжнародним догово­
   ром Російської Федерації.
   
3. Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються
   у Російській Федерації правами й виконують обов'язки нарівні з гро­
   мадянами Російської Федерації, крім випадків, встановлених феде­
   ральним законом чи міжнародним договором Російської Федерації.
   

Стаття 63

1. Російська Федерація надає політичний притулок іноземним
   громадянам і особам без громадянства відповідно до загальновизна­
   них норм міжнародного права.
   
2. У Російській Федерації не допускається видача іншим держа­
   вам осіб, переслідуваних за політичні погляди, а також за дії (або
   бездіяльність), що не визнаються в Російській Федерації злочином.
   Видача осіб, обвинувачуваних у вчиненні злочину, а також передан-
   ня обвинувачених для відбуття покарання в інших державах
   здійснюються на основі федерального закону або міжнародного до­
   говору Російської Федерації.
   

Стаття 64

Положення цієї глави становлять основи правового статусу осо­би в Російській Федерації і не можуть бути змінені інакше як у по­рядку, встановленому цією Конституцією.

Глава З Федеральний устрій

Стаття 65

І. У складі Російської Федерації перебувають суб'єкти Російської Федерації:

Республіка Адигея (Адигея), Республіка Алтай, Республіка Башкортостан, Республіка Бурятія, Республіка Дагестан, Інгуська Республіка, Кабардино-Балкарська Республіка, Республіка Кал­микія - Хальг Тангч, Карачаєво-Черкеська Республіка, Республіка Карелія, Республіка Комі, Республіка Марій Ел, Республіка Мор­довія, Республіка Саха (Якутія), Республіка Північна Осетія, Рес-

430

публіка Татарстан (Татарстан), Республіка Тува, Удмуртська Рес­публіка, Республіка Хакасія, Чеченська Республіка, Чуваська Рес­публіка - Чаваш Республіки;

Алтайський край, Краснодарський край, Красноярський край. Приморський край, Ставропольський край, Хабаровський край;

Амурська область, Архангельська область, Астраханська об­ласть, Білгородська область, Брянська область, Володимирська об­ласть, Волгоградська область, Вологодська область, Воронезька об­ласть, Івановська область, Іркутська область, Калінінградська об­ласть, Калузька область, Камчатська область, Кемеровська область, Кіровська область, Костромська область, Курганська область, Курська область, Ленінградська область, Липецька область, Мага­данська область, Московська область, Мурманська область, Нижнь­огородська область, Новгородська область, Новосибірська область, Омська область, Оренбурзька область, Орловська область, Пен­зенська обдасть. Пермськаобласть, Псковська область, Ростовська область, Рязанська область, Самарська область, Саратовська об­ласть, Сахалінська область, Свердловська область, Смоленська об­ласть, Тамбовська область, Тверська область, Томська область, Тульська область, Тюменська область, Ульяновська область, Че­лябінська область, Читинська область, Ярославська область;

Москва, Санкт-Петербург - міста федерального значення;

Єврейська автономна область;

Агінський Бурятський автономний округ, Комі-Перм'яцький автономний округ, Коряцький автономний округ, Ненецький авто­номний округ, Таймирський (Долгано-Ненецький) автономний ок­руг, Усть-Ординський Бурятський автономний округ, Ханти-Мансійський автономний округ, Чукотський автономний округ, Евенкійський автономний округ, Ямало-Ненецький автономний ок-РУГ-

2. Прийняття до Російської Федерації та утворення в її складі нового суб'єкта здійснюється у порядку, встановленому федераль­ним конституційним законом.

Стаття 66

1. Статус республіки визначається Конституцією Російської
Федерації та Конституцією республіки.

2. Статус краю, області, міста федерального значення, автоном­
ної області, автономного округу визначається Конституцією

431

С.К.Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


Російської Федерації і статутом краю, області, міста федерального значення, автономної області, автономного округу, що приймається законодавчим (представницьким) органом відповідного суб'єкта Російської Федерації.

3. За поданням законодавчих та виконавчих органів автономної
   області, автономного округу може бути прийнятий федеральний за­
   кон про автономну область, автономний округ.
   
4. Відносини автономних округів, що входять до складу краю чи
   області, можуть регулюватися федеральним законом та договором
   між органами державної влади автономного округу та, відповідно,
   органами державної влади краю чи області.
   
5. Статус суб'єкта Російської Федерації може бути змінений за
   взаємною згодою Російської Федерації та суб'єкта Російської Феде­
   рації відповідно до федерального конституційного закону
   

Стаття 67

1. Територія Російської Федерації включає території її суб'єктів,
   внутрішні води й територіальне море, повітряний простір над ними.
   
2. Російська Федерація має суверенні права і здійснює юрис­
   дикцію на континентальному шельфі та у виключній економічній
   зоні Російської Федерації у порядку, що визначається федеральним
   законом і нормами міжнародного права.
   
3. Кордони між суб'єктами Російської Федерації можуть бути
   змінені за їхньою взаємною згодою.
   

Стаття 68

1. Державною мовою Російської Федерації на всій території є
   російська мова.
   
2. Республіки мають право встановлювати свої державні мови. В
   органах державної влади, органах місцевого самоврядування, дер­
   жавних установах республік вони вживаються поряд з державною
   мовою Російської Федерації.
   
3. Російська Федерація гарантує всім її народам право на збере­
   ження рідної мови, створення умов для її вивчення і розвитку.
   

Стаття 69

Російська Федерація Гарантує права корінних малочисельних народів відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжна­родного права і міжнародних договорів Російської Федерації.

Стаття 70

1. Державний прапор, герб і гімн Російської Федерації, їх опис
   та порядок офіційного використання встановлюється федеральним
   конституційним законом.
   
2. Столицею Російської Федерації є місто Москва. Статус сто­
   лиці встановлюється федеральним законом.
   

Стаття 71

До відання Російської Федерації належать:

а) прийняття та зміна Конституції Російської Федерації і феде­
ральних законів, контроль за їх виконанням;

б) федеративний устрій і територія Російської Федерації;

в) регулювання і захист прав та свобод людини й громадянина;
громадянство в Російській Федерації; регулювання і захист прав
національних меншин;

г) встановлення системи федеральних органів законодавчої, ви­
конавчої та судової влади, порядку їх організації і діяльності; форму­
вання федеральних органів державної

влади;

д) федеральна державна власність та управління нею;

є) встановлення основ федеральної політики і федеральні про­грами в галузі державного, економічного, екологічного, соціального, культурного та національного розвитку Російської Федерації;

ж) встановлення правових основ єдиного ринку; фінансове, ва­
лютне, кредитне, митне регулювання, грошова емісія; основи цінової
політики; федеральні економічні служби, включаючи федеральні
банки;

з) федеральний бюджет, федеральні податки та збори; феде­
ральні фонди регіонального розвитку;

і) федеральні енергетичні системи, ядерна енергетика, матеріали розщеплення; федеральний транспорт, шляхи сполучення, інфор­мація та зв'язок; діяльність у космосі;

к) зовнішня політика та міжнародні відносини Російської Феде­рації, міжнародні договори Російської Федерації, питання війни і миру;

л) зовнішньоекономічні відносини Російської Федерації;

м) оборона і безпека; оборонне виробництво; визначення поряд­ку продажу і купівлі зброї, боєприпасів, військової техніки та іншого


432

433

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


військового майна; виробництво отруйних речовин, наркотичних за­собів і порядок їх використання;

н) визначення статусу та захист державного кордону, тери­торіального моря, повітряного простору, виключної економічної зо­ни і континентального шельфу Російської Федерації;

о) судоустрій; прокуратура; кримінальне, кримінально-процесу­альне та кримінально-виконавче законодавство; амністія і помилу­вання; цивільне, цивільно-процесуальне та арбітражно-процесуаль­не законодавство; правне регулювання інтелектуальної власності;

п) федеральне колізійне право;

р) метеорологічна служба, стандарти, еталони, метрична систе­ма і обчислення часу; геодезія та картографія; найменування гео­графічних об'єктів; офіційний статистичний і бухгалтерський облік;

с) державні нагороди та почесні звання Російської Федерації;

т) федеральна державна служба.

Стаття 72

1. До спільного відання Російської Федерації та суб'єктів Російської Федерації належать:

а) забезпечення відповідності конституцій і законів республік,
статутів, законів та інших нормативних правних актів країв, облас­
тей, міст федерального значення, автономної області, автономних
округів Конституції Російської Федерації та федеральним законам;

б) захист прав і свобод людини та громадянина; захист прав
національних меншин; забезпечення законності, правопорядку, гро­
мадської безпеки; режим прикордонних зон;

в) питання володіння, користування і розпоряджання землею,
надрами, водними та іншими природними ресурсами;

г) розмежування державної власності;

д) природокористування, охорона навколишнього середовища
та забезпечення екологічної безпеки; природні території, що охоро­
няються особливо; охорона пам'яток історії та культури;

є) загальні питання виховання, освіти, науки, культури, фізич­ної культури та спорту;

ж) координація питань охорони здоров'я; захисту сім'ї, материн­
ства, батьківства і дитинства; соціальний захист, включаючи
соціальне забезпечення;

з) здійснення заходів боротьби з катастрофами, стихійним ли­
хом, епідеміями, ліквідація їх наслідків;

434

и) встановлення загальних принципів оподаткування і зборів Російської Федерації;

к) адміністративне, адміністративно-процесуальне, трудове, сімейне, житлове, земельне, водне, лісове законодавство, законодав­ство про надра, про охорону навколишнього середовища;

л) кадри судових і правоохоронних органів; адвокатура, но­таріат;

м) захист одвічного середовища проживання і традиційного спо­собу життя малочисельних етнічних спільнот;

н) встановлення загальних принципів організації системи ор­ганів державної влади та місцевого самоврядування;

о) координація міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів Російської Федерації, виконання міжнародних договорів Російської Федерації.

2. Положення цієї етапі рівною мірою поширюються на рес­публіки, краї, області, міста федерального значення, автономну об­ласть, автономні округи.

Стаття 73

Поза межами відання Російської Федерації і повноважень Російської Федерації за предметами спільного відання Російської Федерації та суб'єктів Російської Федерації суб'єкти Російської Фе­дерації мають усю повноту державної влади.

Стаття 74

1. На території Російської Федерації не допускається встанов­
   лення митних кордонів, мита, зборів та будь-яких інших перешкод
   для вільного переміщення товарів, послуг і фінансових засобів.
   
2. Обмеження переміщення товарів та послуг можуть вводитися
   відповідно до федерального закону, якщо це необхідно для убезпе­
   чення, захисту життя і здоров'я людей, охорони природи і культур­
   них цінностей.
   

Стаття 75

1. Грошовою одиницею в Російській Федерації є рубль. Грошо­
   ва емісія здійснюється виключно Центральним банком Російської
   Федерації. Введення та емісія інших грошей в Російській Федерації
   не допускаються.
   
2. Захист і забезпечення стабільності рубля - основна функція
   Центрального банку Російської Федерації, яку він здійснює неза­
   лежно від інших органів державної влади.
   

435

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

3. Система податків, що стягуються у федеральний бюджет, і за­
   гальні принципи оподаткування та зборів у Російській Федерації
   встановлюються федеральним законом.
   
4. Державні позики випускаються в порядку, визначеному феде­
   ральним законом, і розміщуються на добровільній основі.
   

Стаття 76

і. За предметами відання Російської Федерації приймаються федеральні конституційні закони і федеральні закони, що мають пряму дію на всій території Російської Федерації.

2. За предметами спільного відання Російської Федерації та
суб'єктів Російської Федерації видаються федеральні закони і
відповідні їм закони та інші нормативно-правові акти суб'єктів
Російської Федерації.

3. Федеральні закони не можуть суперечити федеральним кон­
   ституційним законам.
   
4. Поза межами відання Російської Федерації, спільного відан­
   ня Російської Федерації та суб'єктів Російської Федерації рес­
   публіки, краї, області, міста федерального значення, автономна об­
   ласть і автономні округи здійснюють власне правне регулювання,
   включаючи прийняття законів та інших нормативно-правових актів.
   

5. Закони та інші нормативно-правових акти суб'єктів
Російської Федерації не можуть суперечити федеральним законам,
прийнятим відповідно до частин першої та другої цієї статті. У разі
суперечності між федеральним законом та іншим актом, виданим у
Російській Федерації, діє федеральний закон.

6. У разі суперечності між федеральним законом та нормативно-
правовим актом суб'єкта Російської Федерації, виданим відповідно
до частини четвертої цієї статті, діє нормативно-правовий акт
суб'єкта Російської Федерації.

Стаття 77

1. Система органів державної влади республік, країв, областей,
   міст федерального значення, автономної області, автономних ок­
   ругів встановлюється суб'єктами Російської Федерації самостійно
   відповідно до основ конституційного ладу Російської Федерації і за­
   гальних принципів організації представницьких і виконавчих ор­
   ганів державної влади, встановлених федеральним законом.
   
2. У межах відання Російської Федерації і повноважень
   Російської Федерації за предметами спільного відання Російської
   

436

Федерації та суб'єктів Російської Федерації федеральні органи вико­навчої влади й органи виконавчої влади суб'єктів Російської Феде­рації утворюють єдину систему виконавчої влади у Російській Феде­рації.

Стаття 78

1. Федеральні органи виконавчої влади для здійснення своїх по­
   вноважень можуть створювати свої територіальні органи і признача­
   ти відповідних посадових осіб.
   
2. Федеральні органи виконавчої влади за домовленістю з вико­
   навчими органами влади суб'єктів Російської Федерації можуть пе­
   редавати їм здійснення частини своїх повноважень, якщо це не супе­
   речить Конституції Російської Федерації та федеральним законам.
   

3. Органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації за
   домовленістю з федеральними органами виконавчої влади можуть
   передавати їм здійснення частини своїх повноважень.
   
4. Президент Російської Федерації та Уряд Російської Феде­
   рації забезпечують відповідно до Конституції Російської Федерації
   здійснення повноважень федеральної державної влади на всій тери­
   торії Російської Федерації.
   

Стаття 79

Російська Федерація може брати участь у міждержавних об'єднаннях і передавати їм частину своїх повноважень відповідно до міжнародних договорів, якщо це не спричиняє обмеження прав і свобод людини та громадянина і не суперечить основам консти­туційного ладу Російської Федерації.

437

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВН Е ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


КОНСТИТУЦІЯ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

(витяги) (від 1 вересня 1992 року)

Частина сьома Глава друга. СУДИ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Стаття 141

і. Судочинство у Словацькій Республіці здійснюється незалеж­ними і безсторонніми судами.

2. Судочинство незалежне від інших органів влади на всіх рівнях.

Стаття 142

1. Суди ведуть цивільні та кримінальні справи і переглядають
   рішення, прийняті органами державного управління.
   
2. Суд складається із суддівської колегії, якщо законом не пе­
   редбачено одного судді. Закон визначає судові справи, які розгляда­
   ються колегією у складі засідателів та професійних суддів.
   
3. Судові рішення оголошуються публічно від імені Словацької
   Республіки.