Державне право зарубіжних країн

Вид материала

Документы

Содержание 2. Президент Республіки Хорватія Державне право зарубіжних країн 3. Уряд Республіки Хорватія Державне право зарубіжних країн Постанова палати представників хорватського державного сабору 10, 11, 12 і 13. Стаття 26 481 С. К. Бостан, С. М. Тимченко Державне право зару

Подобный материал:

• Робоча програма дисципліни «Державне право зарубіжних країн» для спеціальності: 060101, 378.93kb.
• Історія держави І права зарубіжних країн є однією з важливих дисциплін навчального, 288.34kb.
• Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
• Опанувавши цей курс, студенти зможуть: на основі систематизації знань визначати законо­мірності, 320.21kb.
• Самостійна робота студентів з дисциплини «грошово-кредитні системи зарубіжних країн», 351.98kb.
• Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах, 84.87kb.
• Назва реферату: Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах Розділ, 86.04kb.
• Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
• Тема виборче право І виборчі системи зарубіжних країн, 141.95kb.

Стаття 82

Палата представників та Палата провінцій приймають рішення більшістю голосів присутніх членів, якщо Конституція не передба­чає іншого.

Представники голосують особисто.

Стаття 85

Члени Палати представників, керівний орган Палати представ­ників. Палата провінцій та Уряд Республіки мають право законодав­чої ініціативи.

Стаття 86

Представники у палатах Сабору відповідно до регламенту ма­ють право робити запит до уряду Республіки Хорватія та окремо кожного з міністрів

474

Стаття 89

Президент Республіки промульгує закони протягом восьми днів після того, як їх, відповідно до Конституції, було прийнято Палатою представників.

2. Президент Республіки Хорватія

Стаття 94

Президент Республіки Хорватія є главою держави.

Президент Республіки представляє державу як у її межах, так і поза ними. Він є гарантом додержання Конституції, забезпечення те­риторіальної цілісності та єдності Республіки і належного функціонування державної влади.

Стаття 95

Президент Республіки обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Одна і та сама особа не може бути обрана Президентом більш ніж на два строки.

Президент Республіки обирається більшістю голосів виборців, які беруть участь у виборах. Якщо під час виборів жоден із канди­датів не набирає більшості голосів, вибори проводяться повторно че­рез 14 днів.

Два кандидати, які за результатами першого голосування набрали більшість голосів, мають право висувати свою кандидатуру на повтор­них виборах. Якщо один із кандидатів, який набрав найбільшу кількість голосів, знімає свою кандидатуру, то право балотуватися здобуває кандидат, який за кількістю набраних голосів іде наступним.

Вибори нового Президента Республіки мають бути проведені не пізніше як за ЗО і не раніше як за 60 днів до спливу строку повнова­жень попереднього Президента.

Перед початком виконання своїх обов'язків Президент Рес­публіки урочисто складає присягу на вірність Конституції.

Порядок проведення виборів Президента Республіки визна­чається законом.

Стаття 96

Президент Республіки не може виконувати ніяких інших гро­мадських або професійних обов'язків, крім партійних.

475

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


Стаття 98

Президент Республіки:

• призначає вибори палат Сабору Республіки Хорватія та скли­
  кає їх першу сесію;
  
• оголошує референдум відповідно до Конституції;
  
• призначає на посаду та звільняє з посади Прем'єр-міністра
  Республіки Хорватія;
  
• призначає на посади та звільняє з посад заступників Прем'єр-
  міністра та членів Уряду за поданням Прем'єр-міністра Республіки
  Хорватія;
  
• здійснює помилування;
  
• присвоює відзнаки та нагороди, встановлені законом;
  

— здійснює інші повноваження, визначені Конституцією.
Стаття 99

Президент Республіки приймає рішення за пропозицією Уряду про утворення дипломатичних та інших представництв Республіки Хорватія за кордоном.

Президент Республіки призначає та відкликає дипломатичних представників Республіки Хорватія, приймає вірчі та відкличні гра­моти від дипломатичних представників іноземних держав.

Стаття 100

Президент Республіки є Головнокомандувачем Збройних сил Республіки Хорватія.

Президент Республіки призначає членів Національної ради обо­рони Республіки Хорватія та очолює її, призначає на посади та звільняє з посад військове командування відповідно до закону.

За рішенням Сабору Республіки Хорватія Президент Рес­публіки може оголошувати стан війни та укладати мир.

Стаття 101

Президент Республіки видає укази, які мають силу закону, та вжи­ває надзвичайних заходів у випадку стану війни, або за наявності безпо­середньої загрози незалежності в єдності Республіки, або коли інші ор­гани державної влади позбавлені стійкої здатної виконувати свої кон­ституційні обов'язки. Під час здійснення Президентом Республіки та­ких повноважень Палату представників не може бути розпущено. Ука­зи, що мають силу закону, Президент Республіки подає на затверджен­ня до Пал, представників одразу, як тільки Сабор має змогу зібратися.

Стаття 102

Президент Республіки може скликати засідання Уряду Рес-

476

публіки Хорватія та внести до його порядку денного питання, які, на його думку, мають бути розглянуті.

Президент Республіки головує на засіданні Уряду, у якому він бере участь.

Стаття 103

Президент Республіки може надсилати до Сабору послання про стан справ у Республіці та раз на рік виступати у Саборі з цього пи­тання.

Стаття 104

За пропозицією Уряду та за наявності контрасигнації Прем'єр-міністра Президент Республіки, попередньо проконсультувавшись із Головою Палати, може розпустити Палату представників, якщо ця Па­лата виразила недовіру Урядові або якщо вона не затвердила держав­ного бюджету протягом місяця після того, як його було запропоновано.

Президент Республіки не може знову розпустити Палату пред­ставників до спливу одного року від дня її розпуску.

Стаття 105

Президент Республіки несе відповідальність за порушення Кон­ституції, вчинене ним під час виконання своїх обов'язків.

Процедура відповідальності Президента Республіки може бути розпочата за рішенням Палати представників, прийнятим двома тре­тинами голосів усього складу представників.

Рішення щодо відповідальності Президента Республіки прий­мається Конституційним Судом Хорватії двома третинами голосів його складу.

Якщо Конституційний Суд Хорватії підтвердив рішення Пала­ти представників, повноваження Президента Республіки припиня­ються силою Конституції.

Стаття 106

При здійсненні повноважень Президентові Республіки допома­гають члени Президентської ради та інших дорадчих і допоміжних органів, яких призначає та звільняє Президент Республіки.

3. Уряд Республіки Хорватія

Стаття 108

Уряд Республіки Хорватія складається з Прем'єр-міністра, за­ступників Прем'єр-міністра та інших членів. Стаття 109 Організація і порядок діяльності Уряду, а також порядок прий-

477

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН



няття ним рішень регулюються законом та процедурними нормами.

Внутрішня структура міністерств регулюється постановами Уряду, який створює відповідні служби для ведення справ.

Стаття 110

Уряд видає постанови згідно з Конституцією та законами, вино­сить на розгляд законопроекти, вносить пропозиції щодо державно­го бюджету, виконує закони та інші нормативні акти, прийняті Сабо-ром Республіки Хорватія.

Стаття 111

Уряд є підзвітним Президентові Республіки та Палаті представ­ників Сабору Республіки Хорватія.

Прем'єр-міністр, заступники Прем'єр-міністра та члени Уряду несуть колективну відповідальність за рішення, прийняті Урядом, та несуть індивідуальну відповідальність! дії в межах своєї компетенції.

Стаття 112

Прем'єр-міністр не пізніше ніж через 15 днів після призначення пропонує Палаті представників склад Уряду і просить виразити довіру Урядові. Призначення Прем'єр-міністра та членів Уряду вва­жається прийнятим, якщо довіру було виражено більшістю членів Палати представників.

Стаття 113

За пропозицією щонайменше однієї десятої складу Палати представників може бути і висунуто вимогу проголосувати за довіру Прем'єр-міністрові, окремим членам Уряду і Урядові загалом.

Голосування за довіру Урядові може бути запропоноване Прем'єр-міністром. Голосування за довіру не може проводитися раніше ніж че­рез три дні після подання і пропозиції до Палати представників.

Рішення про недовіру Урядові вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загальної кількості представників. Якщо Палата представників відхилить пропозицію щодо вираження недовіри Урядові представники, які звернулися з цією пропозицією, не можуть знову подати її на розгляд протягом трьох місяців.

Якщо недовіру було виражено Прем'єр-міністрові чи Урядові загалом, Прем'єр-міністр подає заяву про свою відставку Президен­тові Республіки, який розпускає Уряд. Якщо вотум недовіри вира­жено одному з членів Уряду, Прем'єр-міністр може піти відставку чи запропонувати Президентові Республіки звільнити з посади члена Уряда якому було виражено недовіру.

478

ПОСТАНОВА ПАЛАТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ХОРВАТСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО САБОРУ

"ПРО ПРОГОЛОШЕННЯ ЗМІН КОНСТИТУЦІЇ РЕСПУБЛІКИ ХОРВАТІЯ"

(витяги)

(від 9 листопада 2000 р.) Стаття 17

Частина 2 статті 71 змінюється і викладається в наступній ре­дакції:

"Палата жупаній складається не більш ніж із шістдесяти п'яти депутатів, що відповідно до закону обираються безпосередньо таємним голосуванням у жупаніях і містах зі статусом жупаній". Ча­стини 3 і 4 виключаються.

Стаття 18

У статті 73 слова "Хорватський державний сабор" заміняється словами "Хорватський сабор" у відповідному падежі, а за частиною 2 іде частина 3 у наступній редакції:

"Кожна палата Сабора конституюється обранням голови палати на першому її засіданні, на якому є присутнім більшість депутатів".

Стаття 19

У статті 76 слова "Хорватському державний сабору" заміняють­ся словами "Хорватському сабору", а наприкінці речення виклю­чається крапка і потім ідуть слова "або у випадках, зазначених у стат­тях 17 і 101 Конституції".

Стаття 20

Стаття 77 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Палата представників і Палата жупаній можуть саморозпусти-тися для проведення дострокових виборів, якщо за таке рішення проголосує більшість від загального числа депутатів кожної палати.

Відповідно до положень статті 104 Конституції Президент Рес­публіки може розпустити Палату представників".

Стаття 21

У пункті 1 статті 78 слова "ЗО червня" заміняються словами "15 липня", а слова "Хорватського державного сабора" у частинах 1 і 2 заміняються словами "Хорватського сабора".

За частиною 2 іде нова частина 3 у наступній редакції:

"Голова палати може скликати її позачергове засідання після консультацій з парламентськими групами".

479

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


Стаття 22

Стаття 79 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Палата представників і Палата жупаній мають голови й одного або кількох заступників голови.

Голова Палати представників є одночасно і головою Хорватсь­кого сабора.

Організація і порядок діяльності кожної палати Сабора регулю­ються її регламентом відповідно до Конституції.

Регламент приймається більшістю голосів від загального числа депутатів кожної палати".

Стаття 23

У статті 80 частини 1 за пунктом 4 ідуть нові пункти 5, 6 і 7 у на­ступній редакції:

"приймає акти, що виражають політику Сабора;

приймає стратегію національної безпеки і стратегію оборони Ре­спубліки Хорватія;

здійснює цивільний нагляд над Збройними Силами і службами безпеки Республіки Хорватія".

Діючі пункти 5, 6, 7, 8, 9 і 10 стають відповідно пунктами 8, 9, 10, 11, 12 і 13.

Стаття 26

Стаття 85 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Право законодавчої ініціативи належить кожному депутату Па­лати представників, парламентським групам у Палаті представників, робочим органам Палати представників, Палати жупаній і Уряду Ре­спубліки Хорватія".

Стаття 27

Стаття 86 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Депутати Хорватського сабора мають право звертатися з пи­таннями до Уряду Республіки Хорватія.

Не менш однієї десятої депутатів Палати представників може внести інтерпеляцію про роботу Уряду Республіки Хорватія чи ок­ремих його членів.

Звертання з питаннями і внесення інтерпеляції докладно регу­люється регламентом палат".

Стаття 29

Стаття 89 змінюється і викладається в наступної редакції:

480

"Президент Республіки обнародує закони протягом восьми днів із дня їхнього прийняття Хорватським сабором.

Якщо Президент Республіки вважає, що проголошений закон суперечить Конституції, він може порушити процедуру оцінки його конституційності в Конституційному суді Республіки Хорватія".

Стаття 33

Стаття 94 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки Хорватія представляє Республіку Хор­ватія усередині країни і за рубежем.

Президент Республіки піклується про регулярну і погоджену діяльність державної влади, а також її стабільності.

Президент Республіки несе відповідальність за захист незалеж­ності і територіальної цілісності Республіки Хорватія".

Стаття 34

У статті 95 частина 2 змінюється і викладається в наступний ре­дакції:

"Ніхто не може обиратися президентом більш двох разів". Час­тина 5 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Перед вступом на посаду Президент Республіки приносить урочисту присяіу перед головою Конституційного суду Республіки Хорватія, у якій клянеться на вірність Конституції".

У частині 6 після слова "Республіка" ставиться кома і додають­ся слова "присяга і її складання".

Стаття 35

Стаття 96 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки не може займати ніяку іншу публічну чи професійну посаду.

Після обрання Президент подає заяву про вихід зі складу партії і повідомляє про це Палату представників Хорватського сабора".

Стаття 37

У пункті 1 частини 1 статті 98 слова "Хорватського державного сабора" заміняються словами "Хорватського сабора".

Пункти 3 і 4 заміняються новим пунктом 3 у наступній редакції:

"вручає мандат на сформування Уряду особі, що на підставі роз­поділу депутатських місць у Палаті представників і після проведе­них консультацій користається довірою більшості всіх депутатів Па­лати представників".

Діючі пункти 5, 6, 7 стають пунктами 4, 5, 6.

481

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

Стаття 38

Стаття 99 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки й Уряд Республіки Хорватія співробітничають у формуванні і проведенні зовнішньої політики.

Президент Республіки за пропозицією Уряду і при наявності контрасигнатури голови Уряду приймає рішення про встановлення дипломатичних представництв і консульських відділень Республіки Хорватія за кордоном.

Президент Республіки за пропозицією Уряду і при ознайом­ленні компетентного комітету Палати представників Хорватського сабора призначає і відзиває дипломатичних представників за кордо­ном при наявності контрасигнатури голови Уряду Республіки Хор­ватія.

Президент Республіки приймає вірчі і відкличні грамоти іно­земних дипломатичних представників".

Стаття 39

У частині 2 статті 100 слова "посадовий склад Збройних Сил" змінюється на "командний склад Збройних Сил".

Частина 3 виключається.

У діючій частині 4, що стає частиною 3, слова "Хорватського державного сабора" заміняються словами "Хорватського сабора".

За частиною 3 іде нова частина 4 у наступній редакції:

"У випадку безпосередньої погрози незалежності, єдності й існуванню держави Президент Республіки може при наявності кон­трасигнатури голови Уряду віддати наказ про застосування Зброй­них Сил без оголошення воєнного стану".

Стаття 40

Стаття 101 змінюється і викладається в наступній редакції:

"У період воєнного стану Президент Республіки може видавати укази, що мають силу закону, на підставі й у рамках повноважень, от­риманих від Палати представників Хорватського сабора. Якщо Па­лата представників не проводить сесію, Президент Республіки має повноваження регулювати указами, що мають законну силу, усі пи­тання, що ставить воєнний стан.

У випадку безпосередньої погрози незалежності, єдності й існу­ванню держави або коли органи державної влади не в змозі постійно виконувати свої конституційні обов'язки, Президент Республіки мо-

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

же за пропозицією голови Уряду і при наявності його контрасигна­тури видавати укази, що мають законну силу.

Президент Республіки направляє укази, що мають законну си­лу, на затвердження Палати представників, як тільки Палата зможе зібратися на засідання.

Якщо Президент Республіки не представить указ Палаті пред­ставників на затвердження відповідно до частини 3 цієї статті або як­що Палата представників його не затвердить, указ, що має законну силу, утрачає силу.

У випадку, зазначеному в частинах 1 і 2 цієї статті, Президент Республіки має право скликати засідання Уряду і головувати на засіданні Уряду".

Стаття 41

Стаття 102 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки може запропонувати Уряду скликати засідання Уряду і розглянути певні питання.

Президент Республіки може бути присутнім на засіданні Уряду і брати участь у розгляді питань".

Стаття 42

Стаття 103 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки й Уряд Республіки Хорватія, відповідно до Конституції і закону, беруть участь у регулюванні діяльності служб безпеки.

Акти про призначення керівників служб безпеки, після ознайом­лення з думкою компетентного комітету Палати представників, підпи­сують Президент Республіки і голова Уряду Республіки Хорватія".

Стаття 43

Стаття 104 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки за пропозицією Уряду і при наявності контрасигнатури голови Уряду, а також після консультацій із пред­ставниками парламентських груп може розпустити Палату пред­ставників Хорватського сабора, якщо зазначена Палата виразила не­довіру Уряду чи якщо вона не прийняла державний бюджет протя­гом ста двадцяти днів із дня його представлення.

Президент Республіки Хорватія не може за пропозицією Уряду розпустити Палату представників протягом усього періоду встанов­лення його відповідальності за порушення Конституції".


482

483

С.К. Бостан, С. М. Тимченко

Стаття 44

У статті 105 за частиною З іде нова частина 4 у наступній редакції:

"Конституційний суд може прийняти рішення про відповідальність Президента Республіки Хорватія за порушення Конституції протягом тридцяти днів із дня прийняття до розгляду пропозиції про установлення відповідальності Президента Рес­публіки Хорватія за порушення Конституції".

Діюча частина 4 стає частиною 5.

Стаття 45

За статтею 105 іде стаття 105(a) у наступній редакції:

"Стаття 105(a)

Президент Республіки користається імунітетом.

Президент Республіки може бути затриманий під варту без зго­ди Конституційного суду тільки в тому випадку, якщо він був захоп­лений у момент скоєння злочину, за яке передбачене покарання не менш п'яти років позбавлення волі. Про такий випадок державний орган, що заарештував Президента Республіки, повинен негайно до­вести до відома голови Конституційного суду".

Стаття 46

Стаття 106 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президенту в здійснення його функції надають допомогу до­радчі органи. Члени цих органів призначаються і звільняються від займаної посади Президентом Республіки. Не допускається призна­чення посадових осіб у порушення принципу поділу влади.

Дорадчі, спеціальні й інші функції виконуються в Адміністрації Президента Республіки. Організація і коло повноважень Адміністрації Президента регулюються законом і її регламентом".