Історія держави І права зарубіжних країн є однією з важливих дисциплін навчального плану по здобуттю вищої юридичної освіти

Вид материалаДокументы

Содержание


Самостійна підготовка студента до кожного семінару
Закони вавилонського царя хаммурапі
Суспільний і державний устрій
Держава і право стародавнього риму
“салічна правда” - пам’ятник
Держава і право середньовічної франції
Держава і право середньовічної англії
Держава і право середньовічної німеччини
А. Підручники та посібники
Б. Збірки документів та нормативних матеріалів
В. Спеціальна література
Г. Додаткова література (історична )
Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Правничий коледж


ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів правничого коледжу


Львів 2010


ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Історія держави і права зарубіжних країн є однією з важливих дисциплін навчального плану по здобуттю вищої юридичної освіти. Вона викладається практично в усіх вищих та середніх навчальних закладах світу. Історія держави і права зарубіжних країн з’ясовує питання виникнення, розвитку, суті і причин падіння різних історичних типів держав і систем права, форми цих держав і права, їх різновидності, причини, суть і наслідки організаційних та структурних змін в державному апараті та системах права різних країн світу, які не дивлячись на різні епохи свого існування, залишили значний слід в історії людства, досвід яких широко використовувався (й використовується донині) наступними поколіннями.

Цей предмет має на меті дати можливість студентам усіх форм навчання зрозуміти і засвоїти вчення про державу і право в цілому. При цьому слід врахувати, що історія держави і права зарубіжних країн має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки дає розуміння сучасних суспільно-політичних і державно-правових явищ та інститутів, допомагає у минулому знаходити історичні корені сучасності, у якійсь мірі передбачити майбутнє цих явищ, з’ясувати роль сучасної держави і права у суспільстві, їх соціальну значимість. Цей предмет допомагає студентам засвоїти найважливіші питання таких навчальних дисциплін, як теорія держави і права, основи римського приватного права, конституційне право сучасних зарубіжних країн, міжнародне право; історія політичних та правових вчень та ін.

Однією з найважливіших і найбільш активних дійових форм засвоєння усіх предметів є семінарські і практичні заняття.

В сучасних умовах перед вищою школою України стоять великі і складні завдання щодо підвищення якості підготовки спеціалістів-юристів. В цьому плані роль семінарських і практичних занять, які вчать студентів самостійно працювати, творчо мислити, робити висновки, давати оцінку явищам і подіям, ще більше зростає.

Виходячи з цього, головна мета семінару - поглибити і систематизувати вивчення найбільш важливих, складних і актуальних тем курсу історії держави і права зарубіжних країн. Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу і навчальної літератури.

План семінарського заняття включає тему, порядок її розгляду і необхідну літературу. Основою для підготовки кожного семінару є першоджерела: пам’ятники історії держави і права, відповідні кодифікації, закони та інші нормативні акти і т.п. Саме вони дають можливість засвоїти зміст найважливіших галузей та інститутів права, структуру державного механізму, організацію державних установ і т.п., і таким чином грунтовно підготуватися до відповідей на основні питання теми.

Самостійна підготовка студента до кожного семінару. Прочитайте конспект відповідної лекції і матеріал підручника, звертаючи увагу на соціально-економічні відносини даної епохи і суспільства, на соціальні групи та верстви населення, їх співвідношення і правове становище, значення цих та інших явищ щодо впливу на державу і право. Далі відповідно до теми зверніть увагу на формування держави, структуру державного апарату, питання суті, типу і форми конкретної держави. Розгляньте створення правової основи даного суспільства, зміст основних галузей права, розкриваючи суть і соціальне призначення всіх цих державно-правових інститутів.

Потім у відповідності з планом семінару вивчіть законодавчий матеріал і вказану літературу. Правильно зорієнтують студента методичні вказівки до кожної теми. Вони уточнюють рамки кожної теми, суть поставлених питань і проблем, послідовність розгляду матеріалу. У них вказуються питання, на які слід звернути особливу увагу, проблеми, що вимагають самостійного аналізу і оцінки студентами і т.п.

Треба мати спеціальний зошит для підготовки семінарських занять. У ньому слід конспектувати рекомендовані праці видатних вчених, законодавчий матеріал, документи тощо. Конспектувати підручник, переписувати повністю законодавчий матеріал не вимагається. Краще скласти розгорнутий план /або тези/ відповіді, чи навіть коротко конспективно сформулювати її. Корисно згрупувати рекомендовані статті першоджерел /кодексів, законодавчих актів/, вміти своєчасно на них посилатися при аналізі того чи іншого питання. Для цього слід або коротко викласти у конспекті зміст тієї чи іншої характерної статті збірника законів, або мати записаним її номер, щоб на семінарі зачитати з відповідного збірника. Без посилання на праці видатних вчених, а особливо на відповідний нормативний матеріал відповідь вважається неповною.

Крім цього, з багатьох тем семінарських занять передбачені завдання для самостійної роботи: складання таблиць, схем державного чи суспільного устрою і т.п.

Приступати до їх виконання слід лише після завершення підготовки до семінарського заняття, коли повністю з’ясована як тема в цілому, так і її вузлові питання.

У процесі семінарського заняття з кожного питання виступає основний доповідач. Його виступ доповнюється у разі потреби іншими студентами. Під керівництвом викладача аналізуються різні варіанти поставлених питань, вирішуються спірні проблеми, виправляються помилки, допущені у відповідях і виступах. Отже, семінар повинен бути активним, творчим заняттям, де студенти вчаться формулювати і обгрунтовувати вирішення питань, чітко аргументувати свої відповіді даними першоджерел і літератури, захищати і відстоювати свою думку у діловій дискусії. Відповіді на основні питання, а також суттєві доповнення і виступи студентів оцінюються викладачем у чотирьохбальній системі оцінок.

Щодо підручників і учбових посібників, то слід сказати, що в Україні покищо їх видано мало. Тому приходиться користуватися ще й старими, виданими у давніші роки в колишньому Союзі РСР. Отже, студентам слід читати їх вдумливо, використовуючи в основному фактичний матеріал, оскільки політичні оцінки матеріалу, ідеологічні нашарування не є там об’єктивними, а часто перекрученими, тенденційними. Тому студенту слід самому, виходячи з сучасного стану речей, об’єктивно давати оцінки явищ, подій, державно-правових інститутів.

Отже, з курсу історії держави і права зарубіжних країн можемо вказати на таку учбову літературу, яка підходить до усіх тем курсу:

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Х.: Право, 1999; Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003; Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу. Л.: Світ, 2001; Тищик Б.Й. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки). – Л.:Світ, 2006; Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн.-К.: Вища школа, 1994; Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн.-К.: Вентурі, 1994; Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. К.: Атіка, 2001. Також: Батыр К.И. Всеобщая история государства и права. М.: Юрист, 1998; Графский В.Г. Всеобщая история государства и права. М.: Норма, 2000; История государства и права зарубежных стран / Под общей ред. проф. О.А. Жидкова и проф. Н.А. Крашенинниковой. М.: Инфра-М-Норма, 1997. Ч. 1 и 2; Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. М.: Юрист, 1996; Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004; і ін.

При їх відсутності можна користуватись 3-томним виданням підручників “История государства и права” за загальною редакцією проф.Галанзи П.М. і проф. Черніловського З.М.-М.: Госюриздат, 1949 /т.1/, 1951 /т.2/, 1961 /т.3/; також посібником З.М.Черніловського “Всеобщая история государства и права”. М.: Высш. школа, 1973; або “История государства и права зарубежных стран /Рабовладельческое и феодальное государство и право/”.М.:Юрид. лит-ра, 1980 та “История буржуазного государства и права /1640-1917/" /Под ред. З.М. Черниловского. М.: Высш. школа, 1964 і ін.

Необхідний для занять законодавчий матеріал міститься в Хрестоматії з історії держави і права зарубіжних країн/ За ред. члена-кореспондента АПрН України В.Д. Гончаренка. – К.:ІнЮре, 1998, Т.1-2; “Хрестоматии по истории государства и права зарубежных стран” /Под ред. З.М.Черниловского.-М.:Юрид. лит-ра, 1984 або в “Хрестоматии по всеобщей истории государства и права” /Под ред. проф. Черниловского З.М.-М.:Юрид. лит-ра, 1973; і частково в “Сборнике документов по всеобщей истории государства и права” /составитель проф. К.Е.Ливанцев.-Л.:Изд-во Ленингр. ун-та, 1977 та Хрестоматії з історії держави і права зарубіжних країн проф. О.О. Шевченка. – К.: Вентурі, 1995. Можна користуватися і іншими доступними збірниками документів і матеріалів /деякі з них рекомендуються у планах семінарських занять/.

Як зазначалось вище, до кожної теми семінарських занять слід прочитати відповідний матеріал з підручника і вивчити законодавчий матеріал. Отже, повторюватись у списку рекомендованої літератури у кожному плані семінару підручник не буде. Крім підручників з історії держави і права можна користуватись підручниками із загальної історії для історичних факультетів, 10-томним виданням Всесвітньої історії, матеріалами сучасних періодичних видань та іншою сучасною учбовою і науковою літературою, яка виходить. Рекомендується використовувати наявні схеми, карти, діаграми.

Тема 1
(4 год.)

ЗАКОНИ ВАВИЛОНСЬКОГО ЦАРЯ ХАММУРАПІ

І заняття.
  1. Виникнення рабовласницької держави і права, їх характерні ознаки і суть.
  2. Характерні риси і особливості країн Стародавнього Сходу. Три відомства в цих країнах.
  3. Утворення Вавилонської держави /її виникнення, суть, розвиток та падіння/.
  4. Суспільний лад Вавилону.
  5. Державний устрій.

ІІ заняття.
  1. Джерела права у Стародавньому Вавилоні. Причини видання та система законів царя Хаммурапі.
  2. Форми власності на землю і рабів.
  3. Зобов’язальне /договірне/ право.
  4. Шлюбно-сімейне і спадкове право.
  5. Кримінальне право. Злочини і покарання. Закріплення соціальної нерівності.
  6. Пережитки первіснообщинного ладу. Судовий поцес. Докази.

Література
  1. Авдиев В.И. История древнего Востока.-М.: Политиздат, 1955.С.77-99.
  2. Жидков О.А. История государства и права Древнего Востока.-М.:Госюриздат, 1963. 125 с.
  3. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. – Київ: Либідь, 2000.
  4. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки: Учебное пособие /Под ред. проф.А.И.Рогожина и проф. Н.Н.Страхова.-Харьков: Вища школа, 1981.С.28-47.
  5. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу. Л.: Світ, 2001. С. 14-60.
  6. Історія держави і права зарубіжних країн : правові джерела навч. посіб. / Упорядник Г.І. Трофанчук. – К. : Юрінком Інтер, 2008. - C- 9-18.
  7. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн./ За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. Київ: Ін Юре, 1998. Т.1 С.5-37.



    Додаткова література
  1. Воробйов-Десятовський В.С. Нариси історії Стародавнього Сходу.- К.: Радянс. шк., 1957.
  2. Керам К. Боги. Гробницы. Ученые.-М.: Иностр. лит., 1960.

Методичні вказівки

Завданням семінару є вивчення характерних рис рабовласницької держави і права країн Стародавнього Сходу. Для правильного і повного розуміння особливостей розвитку стародавнього Вавилону слід проаналізувати його суспільний і державний лад. Відсутність довгий час приватної власності на землю, збереження сільської общини, поєднання патріархальних форм рабства з пережитками родового ладу, східний деспотизм як форма державної влади - все це знайшло своє відбиття у вавилонському праві.

При підготовці до семінару важливе значення має ознайомлення з першоджерелами, зокрема з текстом законника Хаммурапі. Вивчення і аналіз законника допоможе студенту глибше зрозуміти особливості соціальних і державно-правових інститутів однієї з характерних держав, які вперше виникли в історії людства.

Завдання для самостійної роботи: скласти схему структури центральних і місцевих органів державної влади і управління Вавилону.

Тема 2
(2 год.)

СУСПІЛЬНИЙ І ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ
АФІНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
  1. Характеристика суспільно-політичного ладу в Греції “гомерівської доби”.
  2. Розклад первіснообщинного ладу і утворення Афінської держави. Реформи Тезея.
  3. Реформи Солона.
  4. Реформи Клісфена.
  5. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта і Перікла.
  6. Суспільний устрій Афін.
  7. Державний устрій /народні збори, рада 500, геліея, колегія 10 стратегів, архонти, ареопаг, армія/.
  8. Суд, судочинство і основні риси права.

Література
  1. Кечекьян С.Ф. Государство и право древней Греции: Учеб. пособие.-М.:Юрид. лит., 1963; Його ж: Всеобщая история государства и права.-М.:1944. Ч.1, вып.1. С.151-211.
  2. Історія стародавнього світу /за ред. Крушкол Ю.С.-К.: Вища школа, 1976. С.12-41, 47-58, 78-99.
  3. Сергеев В.С. История древней Греции.-М.:Изд-во соц.-экон. лит.,1948. Гл.5-7.
  4. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу. Л.: Світ, 2001. С. 138-198.
  5. Історія держави і права зарубіжних країн : правові джерела навч. посіб. / Упорядник Г.І. Трофанчук. – К. : Юрінком Інтер, 2008.
  6. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн./ За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін. Юре, 1998. Т.I С.74-87.



    Методичні вказівки:

Процес утворення і формування держави в Греції становить великий інтерес щодо вивчення питання про походження держави і права взагалі. Утворення грецької держави і, зокрема, Афінської держави, є класичним зразком формування держави на розвалинах первіснообщинного ладу.

У процесі підготовки семінару треба звернути увагу на аналіз змісту реформ Тезея, Солона і Клісфена, на утворення органів державної влади і управління, їх структуру, функції, форми і методи діяльності. Для успішної підготовки до семінару, зрозуміння теми студенту варто, крім вказаної літератури, прочитати працю Ф.Енгельса “Походження сім’ї, приватної власності і держави”.

Завдання для самостійної роботи:

скласти схему державного апарату Афінської республіки.

Тема 3
(4 год.)

ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

І заняття
  1. Організація римського суспільства до утворення держави (Х-УІ ст.до н.е.).
  2. Виникнення держави у Римі. Реформи Сервія Тулія.
  3. Суспільний устрій римської республіки.
  4. Державний устрій Риму в період республіки.

а/ народні збори, їх види і роль;

б/ сенат;

в/ магістратура;

г/ збройні сили;

д/ судова система;

е/ управління провінціями.
  1. Джерела римського права:

а/ звичаї, звичаєве право, закони, сенатусконсульти;

б/ закони ХІІ таблиць;

в/ преторське право; право народів;

г/ діяльність римських юристів.

6. Характеристика основних галузей та інститутів римського права.

ІІ заняття:
  1. Криза рабовласницького способу виробництва. Криза республіканського ладу /законодавство Гракхів; повстання рабів; військова реформа Марія; диктатура; тріумвірати/.
  2. Перехід від республіки до монархії. Суспільний та державний лад Римської держави в період:

а/ принципату;

б/ домінату.
  1. Реформи імператора Діоклетіана. Поділ імперії на східну і західну. Реформи Константина. Падіння західно-римської держави.
  1. Джерела права в період імперії:

а/ законодавча діяльність імператора;

б/ діяльність юристів;

в/ перші кодифікації права;

г/ кодифікація Юстиніана.
  1. Суд і процес у Римі.

Література:
  1. Історія стародавнього світу: Навч. посібник /за ред. Ю.С. Крушкол.- К.:Вища школа, 1976. С.204-227, 252-260, 273-310, 317-351, 364-371.
  2. История Древнего Рима /Под ред. В. И. Кузищина.-М.: Высш. школа, 1981. 325с. /вибірково/.
  3. Косарев А.И. Римское право.-М.: Юрид. лит., 1986. С.3-155.
  4. Машкін М.О. Історія Стародавнього Риму.-К.: Рад. школа, 1952. Вибірково.
  5. Перетерский И.С. Всеобщая история государства и права: Учебник.-М.: Юриздат, 1945. Ч.І, вып.ІІ. Древний Рим. С.3-67.
  6. Перетерский И.С. Дигесты Юстиниана.-М.: Юриздат, 1956. С.3-46.
  7. Тищик Б.Й. Держава і право Стародавнього Риму. Навч. Пос. Л.: ЛДУ, 1998. С.3-191.
  8. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу. – Львів: Світ, 2001. С. 217-380.
  9. Орач Є.М., Тищик Б.Й., Основи римського приватного права.-Львів, вид. Льв. ун-ту, 2000. Вибірково.
  10. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн./ За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін Юре, 1998. Т.I С.88-143. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран /Под ред. З.М.Черниловского.-М.: Юрид. лит., 1984. С.43-72.

Методичні вказівки:

Історія Риму являє собою завершення процесу розвитку рабовласницької суспільно-економічної формації. Римська держава є останнім і найбільш досконалим зразком типу рабовласницької держави в її античній формі. Рабовласницький спосіб виробництва досяг тут найвищого ступеня свого розвитку. Разом з тим з особливою силою в римському суспільстві виступили протиріччя цього способу, що привели його до загибелі.

Римська держава переросла в процесі свого розвитку з невеликої міської общини в могутню, світову державу, форми якої змінювались. Римське право стало класичною системою права, універсальною для античного суспільства. Воно пережило падіння римської держави і вплинуло на розвиток права в наступні періоди історії людства /рецепція римського права/. З Римом пов’язане виникнення християнства як однієї з світових релігій. Все це необхідно мати на увазі при підготовці до даного семінару. Тема охоплює широкий період розвитку Римської держави і права, тому при підготовці питань слід абстрагуватись від загальноісторичних подробиць, деталей, а звернути увагу на державний механізм в процесі його розвитку і змін, характерні риси права тощо.

Завдання для самостійної роботи: скласти схему державного устрою Риму в період республіки.

Тема 4
(2 год.)

“САЛІЧНА ПРАВДА” - ПАМ’ЯТНИК
РАННЬОФЕОДАЛЬНОГО ПРАВА ФРАНКІВ
  1. Утворення держави Франків.
  2. Суспільний і державний лад франків.
  3. Джерела права у Франків.“Салічна правда” /виникнення, структура, загальна характеристика/.
  4. Характерні риси цивільного, сімейного і спадкового права.
  5. Кримінальне право за “Салічною правдою”.
  6. Пережитки первіснообщинного ладу у “Салічній правді”.
  7. Суд і процес у державі Франків.

Література:
  1. Всемирная история: в 10 т.-М.:Госполитиздат, 1957.Т.3.С.140-165.
  2. История средних веков /Под ред. Е.А.Косминского: в 3 т.-М.:Госполит­издат, 1952. Т.1. С.101-148.
  3. Салическая правда /Под ред.В.Ф.Семенова,-М.:1950. С.3-58.
  4. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн./ За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін Юре, 1998. Т.I С.144-168. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран...С.72-87.
  5. Колесницкий Н.Ф. Раннефеодальное государство Франков. – М.: 1967.
  6. Соколова А.И. Варварские Правды. – М.: 1979.
  7. Данилова Г.М. Возникновение феодальных отношений у франков VI-VII вв. Петрозаводск, 1959.

Методичні вказівки:

Метою семінару є висвітлення причин і особливостей утворення і розвитку держави і права Франків. Цей процес має ряд характерних рис, на які треба звернути увагу /фактор завоювання, перехід від родового ладу до феодалізму/.

“Салічна правда” - важливий пам’ятник звичаєвого та ранньофеодаль­ного права, складений в період переходу від первіснообщин­ного до фео­даль­ного ладу. Вивчення змісту “Салічної правди і її зрозуміння є головним завданням при підготовці до семінару. Аналіз статей “Салічної правди” дає можливість з’ясувати ряд питань щодо формування різних по правовому становищу соціальних груп населення, правових інститутів в процесі розпаду первіснообщинного ладу і переходу до феодального суспільства.

Тема 5
(2 год.)

ДЕРЖАВА І ПРАВО СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ФРАНЦІЇ
  1. Виникнення феодальної держави, її розвиток в IX-XII ст. Реформи Людовика IX.
  2. Станово-представницька монархія у Франції. Зміни в суспільному ладі. Державний устрій. Генеральні штати та Паризький парламент.
  3. Становлення абсолютизму. Реформи кардинала Рішельє та Людовика XIV.
  4. Державний устрій Франції в добу абсолютизму.
  5. Джерела та характерні риси права середньовічної Франції.

Література
  1. Всемирная история: в 10 т. М.: Изд. соц.-эк. лит., 1958. Т.4 (розділи про Францію).
  2. История средних веков. / Под ред. акад. Е.Л.Косминского. Т.1. М.: Госполитиздат., 1952. С. 148-159, 311-351; Т. 2 (розділи про Францію).
  3. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін Юре, 1998. Т.I С.169-191.

Методичні вказівки:

Становлення середньовічної держави і права у Франції є своєрідним зразком, еталоном розвитку феодальної державності і правової системи взагалі. Тут чітко простежуються періоди розвитку цієї державності: феодальної роздрібленості, станово-представницької і абсолютної монархії. Тут чи не вперше у Європі виник інститут прокуратури і адвокатури, введено продаж державних цивільних і військових посад.

Характерною у становленні абсолютизму, який носив “чистий”, завершений характер, є діяльність знаменитого кардинала Рішельє і короля Людовика XIV.

Студенту не слід випускати з уваги й характеристику основних галузей та інститутів права.

Тема 6
(2 год.)

ДЕРЖАВА І ПРАВО СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ АНГЛІЇ
  1. Англо-саксонські держави на території Британії.
  2. Нормандське завоювання Британії /ХІ ст./ та його вплив на суспільно-політичний устрій країни. Реформи короля Генріха ІІ у ХІІ ст.
  3. Велика Хартія Вольностей 1215 р., її зміcт та оцінка.
  4. Станово-представницька монархія у Англії. Обгороджування селянських та общинних земель. "Криваве законодавство".
  5. Виникнення, структура, компетенція парламенту.
  6. Встановлення та особливості англійського абсолютизму. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту.
  7. Судова система Англії. Інститут присяжних.
  8. Джерела та характеристика основних галузей права феодальної Англії.

Література:
  1. Всемирная история: в 10 т.-М.:Госполитиздат, 1957.Т.3.С.188-203, 359-374, 660-675. Т.ІV.С.314-343.
  2. История средних веков /Под ред. Е.А.Косминского. Т.1.-М.:Госполитиздат, 1952.С.182-193, 351-399.
  3. Мор Т. Утопия.-М.:Изд-во АН СССР, 1947. 203 с. /вибірково/.
  4. Мортон А.Л. История Англии.-М.:Иност. лит.,1950. С.58-72, 121-125.
  5. Страхов Н.Н. Государство и право феодальной Англии.Харьков: Изд-во Харьк. ун-та,1964.С.8-19.
  6. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін Юре, 1998. Т.I С.323-392. Хрестоматия... С.87-103.

Методичні вказівки:

Державно-правовий розвиток Англії характеризується, крім загальних закономірностей, цілим рядом особливостей, вияснення яких є предметом семінару. Ряд цих особливостей пов’язаний з утворенням і діяльністю англійського парламенту.

Факт завоювання Англії Вільгельмом Завойовником у 1066 р. обумовив своєрідний розвиток феодальної держави і права в Англії, незавершений характер феодальних відносин в цілому.

Спроби англійських феодалів ослабити процес централізації держави не мали такого упіху, як на континенті Європи. Важливе значення в цьому процесі займає конституційний акт “Велика Хартія Вольностей”. Виникнення трьох середньовічних станів обумовило утворення станово-представницького органу - англійського парламенту, який існує донині.

Тому студенту слід висвітлити причини формування і утворення англійського парламенту, його структуру, функції і компетенцію. На особливу увагу заслуговує питання про формування блоку третього стану і нового дворянства, т. зв. “джентрі”, що мало велике значення для структури парламенту, розмежування соціально-політичних інтересів у Англії. При підготовці до семінару слід порівняти англійський парламент з Генеральними Штатами у Франції, вказати на їх схожість і відмінність, пояснити причини відмінностей. Особливості співвідношення різних соціальних верств населення в Англії мали велике значення для дальшого розвитку країни, для результатів англійської революції ХУІІ ст. і формування буржуазної держави і права в Англії.

Тема 7
(2 год.)

ДЕРЖАВА І ПРАВО СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ НІМЕЧЧИНИ
  1. Утворення і розвиток феодальної держави. Особливості цього процесу.
  2. Правове становище окремих груп населення.
  3. Станово-представницька монархія, її державний устрій. Імперський Сейм, камеральний суд.
  4. Встановлення князівського абсолютизму, його причини і наслідки.
  5. Характеристика основних джерел та інститутів права:

а/Саксонське та Швабське зерцала.

б/Золота булла 1356р.

в/Магдебурзьке право.

г/Кароліна 1532р.

Література:
  1. Всемирная история: в 10 т.-М.:Изд-во соц.-экон. лит., 1958. Т.4. /Розділи про Німеччину/.
  2. Каролина /Отв. ред. С.З.Зиманов. Алма-Ата, 1967.С.3-152.
  3. Саксонское зерцало /Отв. ред. В.М.Корецкий.-М.:Наука, 1955.С.3-269.
  4. История средних веков /Под ред. акад. Е.А.Косминского. Т.І. - М.:Гос­полит­­издат, 1952.С.159-182, 399-440.
  5. Хрестоматия по всеобщей истории... С.90-121; Хрестоматия по истории государства и права... С.123-152. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн./ За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін Юре, 1998. Т.I С.192-322.





Методичні вказівки:

Історія держави і права Німеччини епохи середньовіччя має ряд характерних особливостей. Це повільний, довгий і складніший, ніж у Англії чи Франції, розвиток феодальних відносин. Це концентрація економічних і політичних інтересів по регіонах, повільне формування єдиного внутрішнього ринку, економічна і політична роздробленість. Специфічною була і станово-представницька монархія - всевладдя великих магнатів - курфюрстів і князів, слабкість німецьких міст. Вона не вела Німеччину до централізації, а навпвки - до встановлення регіонального, т. зв. “князівського” абсолютизму. Цьому сприя­ли реформація, селянська війна ХVІст., тридцятилітня війна ХVІІст. та ін.

Хоч Німеччина у ту епоху була економічно і політично роздробленою, там, однак, появилося декілька цікавих кодифікацій права. Ось на це все слід студентам звернути увагу при підготовці даної теми семінару.

Тема 8
(4 год.)

Конституційні акти і формування
парламентської монархії в Англії /1640-1918/

І заняття.
  1. Причини, етапи і особливості англійської буржуазної революції ХУІІ ст. Петиція про право 1628 р.
  2. Англія на першому етапі революції. Зміни в державному устрої і праві. Трирічний акт 1641 р. Велика ремонстрація 1641р.
  3. Проголошення та суспільно-політичний устрій республіки /1649-1958 рр./. Конституційні акти:

а/Навігаційний акт 1651 року;

б/Знаряддя правління 1653 року - конституція Англійської республіки.
  1. Прийняття та характеристика “Габеас корпус акту” 1679 р.
  2. “Славна революція” 1688-1689 рр. Конституційні акти:

а/Біль про права 1689 року;

б/Акт про престолоспадкування 1701 року.

6. Реформи політичного устрою початку ХУІІІ ст.

ІІ заняття.
  1. Характерні риси державно-правового розвитку Англії середини ХУІІІ-ХІХ ст.
  2. Причини, зміст і оцінка виборчої реформи 1832 року.
  3. Суть і значення чартистського руху в Англії.
  4. Причини, зміст і оцінка виборчої реформи 1867 р.
  5. Утворення і суть партій лібералів і консерваторів та лейбористів.
  6. Реформа парламенту Англії 1911 р.
  7. Джерела та суть права Англії після буржуазної революції. Судова система.
  8. Створення англійської колоніальної імперії.

Література:
  1. Английская буржуазная революция /Под ред. Е.А.Косминского и Н.А.Левицкого: -М.: Политиздат, 1954. 150с. /вибірково/.
  2. Всемирная история: в 10т.-М.:Изд. соц.-екон. лит.,1959. Розділи про Англію.
  3. Мортон А.Л. История Англии.-М.:иност.лит.,1950.С.195-240, 324-329, 347-351, 359-367.
  4. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн./ За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін Юре, 1998. Т.2 С.3-49. Хрестоматия... С.152-174. Або Конституции и законодательные акты зарубежных государств ХУІІ-ХІХвв. /Под ред. проф. П.Н.Галанзы.-М.:Госюр­издат, 1957. С.29-153.

Методичні вказівки:

Семінар зосереджує увагу на вивченні основних конституційних актів Англії даного періоду, з’ясовує особливості формування і розвитку конституційної монархії і парламентаризму в Англії. Для розуміння і аналізу змісту конституційних актів необхідно показати соціально-економічні і політичні умови, в яких ці акти видавались.

Для вивчення питань теми необхідно з’ясувати особливості буржуазної революції, охарактеризувати республіку в Англії /1649-1658/, показати причини її падіння, причини і наслідки “славної революції” 1688 р., формування і специфіку політичних угрупувань торів і вігів, їх перетворення в політичні партії консерваторів і лібералів, чартистський рух та утворення лейбористської партії, проведення перших демократичних реформ виборчого права. На базі соціально-економічних та політичних відносин необхідно розкрити суть англійської конституційної монархії, складання парламентар­ного політичного режиму, перетворення Англії в світову державу з великими колоніальними володіннями, джерела і суть її правової основи в цей період.

Тема 9
(4 год.)

Утворення та конституційний розвиток США
(1776-1918)

І заняття.
  1. Економічне і політичне становище американських колоній Англії.
  2. Причини, хід та оцінка війни за незалежність.
  3. Декларація незалежності 1776 р. і утворення США.
  4. Статті конфедерації 1781 р., їх характеристика.
  5. Розробка та прийняття конституції США, її структура, основні принципи, оцінка.
  6. Характеристика конституції США 1787 р.:

а/законодавча влада;

б/виконавча влада;

в/судова влада та інші положення конституції.

ІІ заняття.
  1. Перший цикл поправок до конституції США /1-12 поправки/.
  2. Громадянська війна 1861-1865 рр. Законодавство періоду громадянської війни.
  3. Економічні та політичні наслідки громадянської війни. Другий цикл поправок до конституції США /13-15/.
  4. Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану, суду Лінча. “Чорні кодекси”.
  5. Утворення та діяльність республіканської та демократичної партій.
  6. Соціально-політичний розвиток країни кінця ХІХ ст.- початку ХХ ст. Закон Шермана 1890р.

Література:
  1. Американська демократія і незалежність України /Під ред. Р.Борковського. – Л.: Слово, 1992. 101 с.
  2. Бойченко Г.Г. Конституция США.-М.:изд-во ин-та междунар. отношений, 1959. С.6-68.
  3. Бельсон Я.М. Ливанцев К.Е. История государства и права США.-Ленинград, изд-во Ленинград.ун-та,1982.С.7-57.
  4. Мишин А.А. Власихин В.А. Конституция США /политико-правовой коммен­та­рий /.-М.:Междун. отношения,1985.-328 с. /вибірково/.
  5. Історія Сполучених Штатів: нарис / Гол. ред. Говард Синкотта. - К.: Діалог інтернешнл, 1999.
  6. История США. Под ред. Г.Н.Севостьянова. - М.: Наука, 1983. Т.3 С.3-510 /вибірково/.
  7. Очерки новой и новейшей истории США /Под ред. Г.Н.Севастьянова.-М.:-Изд-во АН СССР, 1960.Т.1, С.7-119, 212-268.
  8. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн./ За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін. Юре, 1998. Т.2 С.49-81; Конституция и законодательные акты буржуазных государств ХУІІ-ХІХвв... С.160-212; або Конституции государств американского континента /Под ред. проф.Г.С.Гурвича. - М.:Изд-во иностр. лит., 1959. С.223-256; або Хрестоматия... С.180-207.

Методичні вказівки:

Мета семінару - висвітлити економічні і соціально-політичні передумови утворення держави США, її формування і конституційний розвиток. В центрі уваги семінару є Конституція США 1787 року, її зміст, аналіз і характеристика, історичний розвиток. Для з’ясування теми треба вивчити ряд конституційних актів, зокрема Декларацію незалежності США 1776 р., Статті конфедерації 1781 року, поправки до конституції США, ознайомитись з особливостями соціально-економічного і державно-правового розвитку країни. До важливих питань семінару належать особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві США, громадянська війна, утворення і роль політичних партій США - демократичної і республіканської, зміст “Чорних кодексів”, розвиток різних політичних і профспілкових структур США. Тоді виникають й різні антидемократичні, расистські організації у країні - суд Лінча, Ку-клукс-клан і т.п.

Завдання для самостійної роботи: скласти схему державного механізму США за конституцією 1787 року.

Тема 10
(4 год.)

Держава і право Франції в період 1789-1871.

І заняття.
  1. Причини, рушійні сили і етапи буржуазної революції у Франції.
  2. Декларація прав людини і громадянина 1789 року. Її зміст і характеристика.
  3. Прийняття, зміст, оцінка першої конституції Франції 1791 року. Влада жірондистів.
  4. Встановлення якобінської диктатури. Декларація прав людини і громадянина та конституція 1793 року.
  5. Державний устрій якобінської диктатури.
  6. Основні соціально-економічні і політичні перетворення якобінців.
  7. Історичне значення і оцінка якобінської диктатури.

ІІ заняття.
  1. Термідоріанський переворот 1794 року, конституції 1795 та 1799 років. Період консулату.
  2. Утворення та суспільно-політичний устрій імперії Наполеона Бонапарта.
  3. Кодифікації права:

а/Цивільний кодекс 1804 р.

б/Торговельний кодекс 1807 р.

в/Кримінальний кодекс 1810 р.
  1. Друга республіка у Франції. Конституція 1848 року.
  2. Друга Імперія /1852-1870 рр./.
  3. Паризька Комуна 1871 р.

Література:
  1. Всемирная история: в 10т. Т.6. С.17-55, 86-112.
  2. Джеджула К.О. Історія Франції.-К.:Радянська школа, 1954. С.170-231.
  3. История Франции.- М.:Изд.АН СССР, 1973. Т.2. /вибірково/.
  4. Манфред А.З. Великая французская революция.-М.:Наука, 1983. -422с. /вибірково/.
  5. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн./ За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. У 2 –х томах. К.: Ін. Юре, 1998. Т.2 С.83-292; Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХУІІ-ХУІІІ вв... С.250-272, 329-399, 420-432; або Хрестоматия... С.207-248, 280-315.

Методичні вказівки:

Завданням семінару є вивчити причини, рушійні сили, етапи і результати французької буржуазної революції 1789 року, становлення і форми державності у Франції в період 1789-1870 рр. Зверніть увагу на вивчення змісту і характеристику основних законодавчих актів того часу, зокрема конституцій 1791, 1793, 1795, 1799, 1848 років.

Важливими є питання про державний лад і політичний режим в період якобінської диктатури, період другої республіки, першої та другої імперій у Франції.

У висновках необхідно показати історичне значення Великої французької революції, зокрема, історичне значення якобінської диктатури та інших форм держави, які виникали в наступні роки, кодифікацій та характерних рис права.



А. Підручники та посібники

  • Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Учебное пособие. Харьков: «Одиссей», 2000.
  • Графский В.Г. Всеобщая история государства и права. Москва: «Норма», 2000.
  • История государства и права зарубежных стран / Под ред. О.А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой. М.: Изд-во. Моск. ун-та. 1988. Ч.1. 1991. Ч.2, 1992.
  • История государства и права зарубежных стран / Под общей ред. проф. Жидкова О.А. и проф. Крашенинниковой Н.А. Москва, изд. М-НОРМА, 1997.
  • Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. Київ “Атіка”, 2001.
  • Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Київ, 2003.
  • Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу. Навч. посібник. Львів: “Світ”, 2001.
  • Тищик Б.Й. Держава і право Візантії. Текст лекцій. Львів, вид. юрид. ф-ту ЛНУ, 2003.
  • Тищик Б.Й. Історія держава і право Австрії та Австро-Угорщини (Х ст. – 1918 р.). Текст лекцій. Львів, вид. юрид. ф-ту ЛНУ, 2001.
  • Тищик Б.Й. Історія держава і право Середньовічної Польщі (Х ст. – 1795 р.). Навч. пос. Львів, вид. юрид. ф-ту ЛНУ, 2003.
  • Тищик Б.Й. Історія держави і права Сполучених Штатів Америки (ХУІІІ – 1918 рр.). Навч.посібник. – Львів, 2007.
  • Тищик Б.Й. Історія держави і права Франції (1789-1918 рр.): Навч.посібник. – Львів, 2008.
  • Черниловский З.М. История государства и права зарубежных стран. Москва 1996.
  • Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. Київ: “Вища школа”, 1994.
  • Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. К.: Вентурі, 1994.

Б. Збірки документів та нормативних матеріалів

  • Конституции и законодательные акты зарубежных государств XVII-XIX вв. / Под ред. проф. Галанзы П.Н. М.: Госюриздат, 1957.
  • Конституции государств американского континента / Под ред. проф. Г.С. Гурвича. М.: Изд-во иностр. лит., 1959.
  • Конституции государств Юго-Восточной Азии и Тихого Океана / Под ред. З.М. Луковниковой. М.: Изд-во иностр. лит., 1960.
  • Конституции государств Ближнего и Среднего Востока / Под ред. И.Д. Левина. М.: Изд-во иностр. лит., 1956.
  • Конституции социалистических государств / Под ред. В. А. Стращуна и др. М.: Юрид. лит-ра, 1987. Т.1-2.
  • Конституции зарубежных государств. Сост. зборника проф. Маклаков В.В. Москва: Изд-во БЕК, 1996.
  • Сборник документов по всеобщей истории государства и права / Сост. К.Е. Ливанцев. Ленинград: Изд-во Ленинград, ун-та, 1977.
  • Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. У 2-х томах /За ред. чл-кор. АПрНУ В.Д. Гончаренка. Київ, “ІнЮре”, 1998.
  • Хрестоматия памятников федального гасударства и права стран Европы / Под ред. акад. В.М. Корецкого. М.: Госюриздат, 1961.
  • Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / Под ред. З.М. Черниловского. М.: Юрид. лит-ра, 1973.
  • Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Под ред. З.М. Черниловского. М.: Юрид. лит-ра, 1984.
  • Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. Київ: Вентурі, 2005.

В. Спеціальна література

  • Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. М.: Юрид. лит-ра, 1980.
  • Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США. Ленинград: Изд-во Ленинград. ун-та, 1982.
  • Бойченко Г.Г. Конституция США. М.: Изд-во ИМО, 1959.
  • Ванечек В. История государства и права Чехословакии. М.: Юрид. лит-ра. 1981.
  • Государственний строй США / Отв. ред. А.С. Никифоров. М.: Юрид. лит-ра, 1976.
  • Кечекьян С.Ф. Государство и право Древней Греции: Учебное пособие, М.: Юрид. лит-ра, 1963.
  • Крылова Н.С. Английское государство. М.: Наука, 1981.
  • Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1986.
  • Мишин А.А. Власихин В.А. Конституция США. М.: Межд. отнош., 1985.
  • Перетерский И.С. Всеобщая история. Древний мир. М.: Юрид. издат., 1945.
  • Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки: Учебн. пособие / Под ред. А.И. Рогожина и Н.Н. Страхова. Харьков: Изд-во Высш. шк., 1981.
  • Страхов Н.Н. Государство и право Англии: Изд-во Харьковского ун-та, 1964.
  • Тищик Б.Й. Історія держави і права Німеччини /1917-1945/. Львів. Вид-во Львів ун-ту. 1973.
  • Чизмадиа А., Ковач К., Астолош Л. История Венгерского государства и права. М.: Юрид. лит-ра, 1986.

Г. Додаткова література (історична )

  • Всемирная история: В 10 т. / Под ред. И.М. Дьякова и др. М.: Госполитиздат, 1955-1965.
  • Джеджула К.О. Історія Франції. К. : Рад. шк., 1954.
  • История древнего Рима / Под ред. В.И. Кузищина М.: Высш. шк., 1981.
  • Історія стародавнього світу / За ред. Ю.С. Крушкол. К. : Вища школа. 1976.
  • История средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина. М.: Госполитиздат, 1952-1954, Т. 1-2.
  • История США / Под ред. Н.Г. Севостьянова М.: Наука, 1985 Т. 1-4.
  • История Франции. М.: Изд-во АН СССР. 1971-1973. Т. 1-2.
  • Крип‘якевич І. Всесвітня історія. У трьох книгах. Київ :Либідь”, 1995.
  • Лінч Джозеф. Середньовічна церква. Київ: “Основи”, 1994.
  • Мортон А. История Англии. М.: Изд-во иностр. лит., 1950.
  • Новая история / Под ред. И.С. Галкина. М.: Изд-во соц.-эк. лит-ры, 1956-1958. Т. 1-ІІІ.
  • Новейшая история / Под ред. В.В. Александрова, М.: Высш. шк., 1977.
  • Ратиани Г.М. Франция: Судьба двух республик / Отв. ред. Ю.Н. Панков. М.: Мысль, 1980.
  • Тищик Б.Й. Держава і право Стародавнього Риму. Навч.пос. Львів. вид-во юрид. ф-ту ЛНУ, 1998.