Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-методичні матеріали з дисципліни історія держави та права зарубіжних країн

Вид материала

Документы

Содержание Загальноправових дисциплін Міністерство внутрішніх справ україни Навчально-методичні матеріали з дисципліни Навчально-методичні матеріали з дисципліни 2. Мета та завдання вивчення дисципліни Методи навчання 3. Розподіл навчального часу для студентів денної форми навчання Всього годин 4. Засоби проведення поточного та підсумкового контролю Модульний контроль Підсумковий контроль 5. Критерії оцінки знань та вмінь 6. Зміст дисципліни Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 Змістовий модуль 4 7. Плани лекцій 8. Методичні поради до семінарських та практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи 9. Плани семінарських занять Держава і право країн стародавнього сходу ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство внутрішніх справ національна академія внутрішніх справ навчально-методичні, 190.59kb.
• Міністерство внутрішніх справ національна академія внутрішніх справ навчально-методичні, 464.29kb.
• Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 527.82kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-науковий, 384.59kb.
• Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 381.88kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення, 1492.96kb.
• Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 468.84kb.
• Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 2056.34kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-науковий, 450.35kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ, 1671.21kb.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ





НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ


ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом «Правознавство»


Київ 2011


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


КАФЕДРА

ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом «Правознавство»


РЕЦЕНЗЕНТИ:

Цапко О.М. – завідувач кафедри гуманітарних дисциплін ННІПП НАВС, кандидат історичних наук, доцент;

Ковпак Л.В. – старший науковий співробітник відділу новітньої історії та політики Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.


Київ 2011


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


КАФЕДРА

ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом «Правознавство»


УКЛАДАЧІ:


Професор кафедри загальноправових дисциплін, к.ю.н., доц. Третьякова Т.А.

Доцент кафедри загальноправових дисциплін, к.і.н., доцент Хойнацька Л.М.

Ст. викладач кафедри загальноправових дисциплін, к.і.н. Денисенко О.А.


Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Історія держави та права зарубіжних країн” затверджено та ухвалено на засіданні кафедри загально-правових ННІПП НАВС від 30.08.11 р. ( протокол №1)

Рекомендовано до друку Методичною радою від «14» грудня 2011, (протокол №4)

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

1. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ


Історія держави та права зарубіжних країн належить до тих суспільно-політичних наук, які прийнято називати історико-правовими, оскільки вони мають безпосередній зв'язок як з наукою історії, так і з наукою про державу і право. Однак за суттю і змістом історія держа­ви та права є наукою правовою, юридичною, тому вона введена до ос­новних навчальних курсів, які читають у вищих і середніх спеціальних юридичних закладах і які становлять невід'ємну частину, необхідний елемент повноцінної юридичної освіти.

На відміну від загальної історії, історико-правові науки вивчають не суспільство загалом в усіх аспектах його розвитку, а процеси ста­новлення, розвитку, суть, а також причини загибелі різних держав та систем права, систем державних та юридичних установ.

До вивчення і пояснення державно-правових інститутів, явищ і процесів, характерних для того чи іншого суспільства або певного пе­ріоду його розвитку, історія держави та права підходить з конкретно істо­ричних позицій, використовуючи велику кількість фактів, конкретних подій державно-політичного життя, діяльності держав, їх систем вла­ди, класів, партій, правових джерел тощо. Тільки всебічне, глибоке, об'єктив­не вивчення, аналіз явищ, подій, державно-правових інститутів дає змо­гу правильно їх оцінити, визначити соціальну службову роль у суспільстві.

Отже, визначаючи предмет історії держави та права зарубіжних країн, підсумуємо: ця наука (і навчальна дисципліна) вивчає процес виник­нення, розвитку, суть, основні функції, соціальну роль та причини за­гибелі різних держав і систем права в хронологічній послідовності та конкретній соціально-історичній обстановці, які існували чи існують сьогодні за межами України.

Знання цієї дисципліни необхідне не тільки для загально-юридич­ної культури. Відомо, що без знання й усвідомлення минулого немож­ливо творити сучасне, передбачити майбутнє. Засвоєння предмета історії держави та права зарубіжних країн дає студентам необхідну фактичну основу для вивчення і засвоєння багатьох галузевих предметів.

При складанні навчально-методичних матеріалів враховувалось, що віднедавна до числа зарубіжних країн належить Російська Федерація, інші суверенні держави, що утворились на руїнах СРСР. Саме тому історія держави та права Московії, Російської імперії та СРСР включені до структури даної навчальної програми.

Навчально-методичні матеріалів складені з урахуванням тісного зв’язку історії держави та права зарубіжних країн з історією держави та права України, історією вчень про державу та право, а також теорією держави та права, іншими юридичними дисциплінами. В той же час відмежовується матеріал, що вивчається історією держави та права зарубіжних країн від матеріалу споріднених історико-юридичних та галузевих юридичних дисциплін.

Згідно навчально-методичних матеріалів «Історія держави та права зарубіжних країн» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 5 кредитів, що дорівнює 180 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 10 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 5 поточних модульних тестових контролів.

З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, практичні заняття та індивідуальна робота у вигляді індивідуальних контрольних співбесід, самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.

З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.


2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


МЕТА:

- знання про загальну історію держави та права, яка досліджує процес виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності. При вивченні цього процесу з’ясовуються питання виникнення, розвитку, а також занепаду історичних типів держави та права, форми держави та права, їх різновиди, причини і наслідки організаційних і структурних змін у державному апараті і системах права;

- вміння оперувати термінологією науки історії держава та права зарубіжних країн, аналізувати на науковому рівні процеси, що відбуваються в політичному і правовому житті країн, що вивчаються, використовувати в професійній діяльності знання отримані протягом роботи над дисципліною.


МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

Словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

3. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

№ з/п	Назва тем	Всього годин	Всього годин з викладачем	З них:
				З них:			З них:
				Лекцій	Семінарських занять	Практичних занять	Самостійна робота	Індивідуальна робота
	Змістовий модуль 1	36	18	6	10	2	18	2
1	Тема: 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн Стародавнього Сходу.	18	6	2	4		10
2	Тема 2: Античні держави та право.	18	12	4	6	2	8
	Змістовий модуль 2	36	18	6	10	2	18	2
3	Тема 3: Ранньофеодальні держави та право.	8	4	2	2		4
4	Тема 4: Станово-представницька монархія.	12	6	2	4		4
5	Тема 5: Абсолютна монархія.	16	8	2	4	2	10
	Змістовний модуль 3	36	18	6	10	2	34	2
6	Тема 6: Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.).	10	6	2	4		12
7	Тема 7: Держава та право США (XVII-XIX ст.).	12	6	2	4		10
8	Тема 8: Держава та право Франції (XVIIІ-XIX ст.).	14	6	2	2	2	12
	Змістовний модуль 4	72	26	10	10	6	22	2
9	Теми 9: Держава та право Німеччини (ХІХ ст.).	16	2	2			10
10	Тема 10: Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.	22	10	2	2	4 виїзд в музей* 2	10
11	Тема 11: Формування радянської держави і права Росії. Створення та розпад Союзу РСР.	16	6	4	2		2
12	Тема 12: Державно-правовий розвиток країн світу у ХХ ст.	14	4	2	2
13	Підсумкова конференція з дисципліни	4	4		4
	ВСЬОГО ГОДИН:	180	80	28	40	12	92	8
	Підсумковий контроль:		ІСПИТ

4. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять студентами та їх успішності.

Модульний контроль – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. Протягом семестру студент має виконати та захистити курсову роботу. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий іспит.


5. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

За шкалою ЕСТS	За 100-бальною шкалою	За національною шкалою	Визначення *
A	86 - 100	відмінно	відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції
B	80 - 85	добре	дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками
C	71 - 79		добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок
D	66 - 70	задовільно	задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків
E	60 - 65		достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	30 - 59	незадовільно з можливістю повторного складання	незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки
F	0 - 29	незадовільно з обов'язковим повторним курсом	незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу

6. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1


ТЕМА 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн

Стародавнього Сходу

Предмет, методи вивчення та періодизація курсу «Історії держави та права зарубіжних країн».

Держава і право Стародавнього Сходу. Особливості розвитку рабовласницьких країн Стародавнього Сходу. Соціально-класова структура давньосхідних суспільств. Місце і роль релігій в країнах Стародавнього Сходу. Стародавньосхідна деспотія. Основні відомства управління. Азіатський спосіб виробництва. Джерела та основні риси права держав Стародавнього Сходу.

Право Стародавнього Єгипту. «Повчання гераклеопольського царя своєму сину Мерікара».

Вавилон і Ассирія. Закони царя Хаммурапі: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес. Закони держави Ешнунни.

Держава і право Стародавньої Індії. Основні риси права Стародавньої Індії. Соціальна структура і правовий статус населення. Касти /Варни/. Державний устрій. Закони Ману: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес.


ТЕМА 2. Античні держави та право


Гомерівська Греція. Організація суспільства гомерівської доби. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Реформи Ефіальта і Перікла. Розвиток афінської державності та її падіння. Державний і суспільний лад. Джерела та характерні риси права. Держава і право Стародавніх Афін.

Утворення Спартанської держави. Суспільний лад. Державний устрій. Джерела та характерні риси права. Держава і право Спарти.

Закони Лікурга та їх вплив на розвиток Спарти.

Держава і право Стародавнього Риму. Утворення Римської держави. Джерела римської історії. Періодизація історії держави і права Риму. Виникнення Риму. Римське суспільство у перед державницький період ( VIII - VI). Реформи Сервія Тулія. Виникнення Римської держави. Римська держава в період республіки (VI - I ст.до н.е.). Суспільний лад. Державний устрій. Криза і падіння республіки. Внутрішня політика Римської держави. Повстання рабів. Реформи Гракхів. Військова реформа Гая Марія. Громадянські війни. Кінець Римської республіки. Триумвірати.

Римська держава в період імперії ( I ст.до н.е. – V ст. н.е.). Рання імперія – принципат. ( I ст. до н.е. – кінець III ст. н.е.). Пізня Римська імперія-домінат. Падіння Римської держави ( IV - V ст. н.е.).

Джерела права в період республіки. Римське право найдавнішого періоду. Закони ХІІ таблиць Джерела права в період імперії. Кодифікація Юстиніана. Основні риси права в період республіки. Судовий процесс. Римське право в період імперії. Історичне значення Римської держави та права. Рецепція римського права.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2


ТЕМА 3. Ранньофеодальні держави та право


Виникнення держави франків: Верденський трактат. Реформи Карла Мартелла. Виникнення Франкської держави: держава Меровінгів; імперія Каролінгів. Розпад Франкської імперії. Верденський договір 843 р. Реформи Карла Мартелла. Формування феодальних відносин. Розвиток феодальної власності на землю. Феодальний імунітет, Васалітет. Державний устрій. Двірцево-вотчина система управління. Суспільний лад. Марка – община франків.

Держава і право ранньофеодальної Франції. Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму.

Варварські правди та їх загальна характеристика. Салічна правда - пам’ятка ранньофеодального права франків: злочини проти приватної власності, злочини проти особи, судовий процес.


ТЕМА 4. Станово-представницька монархія


Станово-представницька монархія у Франції. Формування правових основ станового устрою. Виникнення і розвиток сеньйоріальної монархії: центральна королівська адміністрація, місцеве управління. Реформи Людовіка ІХ. Зміни у правовому становищі станів у ХІV - ХV ст. Утворення станово-представницької монархії у Франції. Генеральні штати. Посилення королівської влади. Центральнее і місцеве управління. Організація фінансового управління. Організація збройних сил. Судова система.

Великий березневий ордонанс 1357 р.

Станово-представницька монархія в Англії. Реформи Генріха ІІ. Утворення станово-представницької монархії в Англіїї. Парламент. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. Правове становище різних груп населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.: права і привілеї великих баронів, відображення в Хартії інтересів лицарів і городян. Значення Великої хартії вольностей 1215 р. в історії феодальної держави і права Англії. Особливості станово-представницької монархії в Англії. Характерні риси права.

Передумови виникнення‚ порядок формування‚ структура і повноваження станово-представницьких установ у Німеччині. Особливості станово-представницької монархії у Німеччині. Золота булла 1356 р. Рейхстаг та ландтаги. Кароліна – кодекс феодального кримінального та кримінально-процесуального права феодально-роздрібленої Німеччини.

Станово-представницька монархія в Польщі. Реформи Казиміра III /Великого/. Суспільний лад та державний устрій. Джерела та основні риси права Польщі.

Утворення Московської централізованої держави. Державні реформи Івана ІV. Суспільний лад та державний устрій Московії. Утворення Московської централізованої держави. Виникнення станово-представницької монархії. Боярська Дума. Земські Собори. Розвиток приказної системи. Місцеві органи управління. Запровадження губного та земського самоуправління. Виникнення поліцейських органів. Армія.

Судові органи. Розвиток феодального права. Судебники 1497 та 1550 рр. Псковська судна грамота 1467 р. Стоглав 1551 р. Церковне право. Соборне Уложення 1649 р. і зміни в правовому статусі населення Московії. Форми феодальної власності. Шлюбно-сімейне право. Адміністративне та судове право. Розвиток майнового та зобов'язального права. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес.


ТЕМА 5. Абсолютна монархія


Французький класичний абсолютизм. Людовік ХІV. Центральні органи управління Франції. Королівська рада. Ліквідація станово-представницьких органів та посилення необмеженої королівської влади. Створення бюрократичного апарату управління. Армія і поліція. Судова система. Розвиток права. Злочини та покарання. Судочинство.

Особливості абсолютизму в Англії. «Акт про супрематію». Королівська влада і парламент. Центральні органи влади та управління. Держава і церква.

Князівський абсолютизм у Німеччині. Абсолютна монархія в Німеччині, її особливості. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Прусії. Роль бюрократичного апарату, суду, армії, поліції. Джерела та характерні риси права. Кароліна 1532 р. Кримінальне право та процес.

Причини становлення абсолютної монархії в Росії‚ її особливості. Суспільний лад та державний устрій Росії XVIII ст. Реформи Петра І та Катерини ІІ. Особливості суспільного ладу. Станові реформи Петра І. Жалувані грамоти дворянству та містам Катерини ІІ.

Створення регулярної армії, поліції. Тюремна система. Прокуратура.

Правове становище губерній Російської імперії.

Розвиток права. Кримінальне право та процес за “Артикулами військовими з коротким тлумаченням” 1716 р.

Декабристський рух та підготовка першої Російської Конституції.

Кодифікація законодавства у першій половині ХІХ ст. Повне зібрання Законів Російської Імперії. Звід законів Російської імперії. “Уложення про покарання кримінальні та виправні” 1845 року. Майнове право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Судовий процес.

Джерела та основні риси права Росії періоду абсолютизму.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3


ТЕМА 6. Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.)


Буржуазна революція в Англії‚ її причини, етапи та особливості. “Петиція про права” 1628 р. Перша громадянська війна. Друга громадянська війна. «Знаряддя управління» 1653 р. Протекторат Кромвеля. Реставрація монархії. “Хабеас корпус акт” 1679 р., “Білль про права” 1689 р.‚ “Закон про престолоспадкування” 1701р. Утвердження конституційної монархії в Англії. Дуалістична монархія. Форми делегованого законодавства. Виборчі реформи 1832 р., 1867 р., 1884 р., 1885 р. Утворення політичних партій і Кабінету міністрів. Розвиток англійського парламентаризму у ХVІІ-ХІХ ст.

Утвердження двопартійної системи. Британська колоніальна імперія.


ТЕМА 7. Держава та право США (XVII-XIX ст.)


Економічне і політичне становище американських колоній Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. і утворення США. Статті Конфедерації США 1781 р., їх загальна характеристика. Прийняття Конституції США 1787 р., її зміст. Перший цикл поправок до Конституції США (1791 р.). Громадянська війна 1861-1865 рр., її економічні і політичні наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865-1870 рр.). Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану. Конгрес. Президент. Місцеве управління, суд і поліція.


ТЕМА 8. Держава та право Франції (XVIIІ-XIX ст.)


Причини й етапи буржуазної революції у Франції. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. і Конституція 1791 р. Їх зміст і характеристика. Якобінська диктатура. Конституція 1793 р. Державний устрій якобінської диктатури, її основні соціально-економічні і політичні перетворення. Термідоріанський переворот. Термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Конституція 1799 р. Період Консульства. Утворення імперії Наполеона.

Формування правової системи Французької республіки. Реставрація монархії Бурбонів. Революції 1830 і 1848 років у Франції. Встановлення Другої республіки і другої імперії. Друга республіка. Конституція 1848 р. Державний устрій Другої республіки. Друга Імперія. Конституція 1852 р. Каральний апарат. Паризька Комуна. Проголошення Третьої французської республіки. Конституційні закони 1875 року. Еволюція французького парламентаризму.

Джерела та основні риси права Франції. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Розвиток цивільного і торговельного законодавства в XIX ст. Розвиток трудового і соціального законодавства. Розвиток кримінального права і процесу. Кримінально-процесуальне законодавство.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4


ТЕМА 9. Держава та право Німеччини (ХІХ ст.)


Німеччина після Віденського конгресу. Падіння “Священної Римської імперії германської нації.” Утворення Німецького союзу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Суспільно—політичний розвиток Німеччини до 1871 р. Об’єднання Німеччини. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.

Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р. Союзна рада. Німецький імператор. Імперський канцлер. Рейхстаг. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Характерні риси права. Цивільне право. Характерні риси спадкового права. Торговельне право. Кримінальне право. Торгове і соціальне законодавство. Цивільне уложення 1900 р.


ТЕМА 10. Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.


Державний та суспільний устрій Російської імперії в ХІХ ст. Причини буржуазних реформ 60-70 рр.: економічні, політичні, соціальні. Селянська реформа 1861 р., Судова реформа 1864 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р., Військова реформа 1874 р. Запровадження Інституту земських дільничих начальників. Положення про губернські та повітові земські установи 1890 р. Контрреформи 1880-90 рр. Міське положення 1892 р. Розвиток права. Цивільне право. Кримінальне право. Судовий процес.

Вплив першої російської революції на зміни в суспільному ладі та державному устрої. Аграрне законодавство П. Столипіна.

Маніфест від 17 жовтня 1905 року. Царська влада. Державна Дума та Державна рада, їх взаємодія. Державний переворот 3 червня 1907 року. Режим надзвичайного стану і охорони. Посилення поліції. Держава і право Російської імперії періоду Першої світової війни.

Криза царизму. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Утворення рад та Тимчасового уряду. Двовладдя.

Державний устрій. Проголошення Росії республікою. Законодавство Тимчасового уряду.

Оформлення конституційної монархії в Россії.


ТЕМА 11. Формування радянської держави і права Росії. Створення та розпад Союзу РСР


Повалення Тимчасового уряду. II Всеросійський з'їзд рад та його нормативно-правові акти. Створення Ради Народних Комісарів.

Вибори і розпуск Установочних зборів. Утворення Радянського державного апарату. “Декларація прав трудящого і експлуатованого народу".

Встановлення Радянської влади на місцях. Розгром опозиційних партій і утворення однопартійної системи.

Створення каральних органів. Організація радянської міліції. Утворення ВЧК та її органів на місцях. Виникнення судових та позасудових органів. Організація Червоної Армії. Формування основ радянського законодавства. Основи цивільного права, Основи кримінального права, Основи судочинства. Декрет РНК “Про червоний терор” 1918 р. Будівництво збройних сил. Інститут військових комісарів.

Громадянська війна та її вплив на перебудову більшовицького державного апарату. Ревкоми. Комбіди. Політика “воєнного комунізму”. Згортання цивільно-правових і розширення воєнно-адміністративних методів керівництва економікою. ВРНГ і створення централізованої системи управління.

Розвиток федеративних взаємовідносин радянських республік. Формування федеративного устрою РРФСР. Утворення Закавказької Радянської Федеративної Республіки.

Перший та Другий Всеросійський з׳їзд Рад та їх акти. Утворення СРСР. Формування радянського права та його характеристика: а) цивільне право;б) шлюбно-сімейне право; в) земельне право; г) кримінальне право. Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.

Перша кодифікація радянського законодавства. Розробка та прийняття Конституції СРСР 1936 р.‚ її основні положення. Правові засади масових репресій у 30 - х роках. Утворення неконституційних надзвичайних репресивних органів. Реорганізація державного апарату СРСР у роки Великої Вітчизняної війни. Основні тенденції в розвитку права в післявоєнний період. Реорганізація правоохоронних органів в 50-60-ті роки. Початок реабілітації незаконно репресованих. Ліквідація позасудових органів.

Зміни в судовій системі. Основи судового устрою СРСР /1958 р./

Розбіжності між Конституцією, законами та реальною практикою партійного і державного життя. Проблеми національно-державного будівництва.

Кодифікація законодавства СРСР і союзних республік. Відомча нормотворчістьОсновні зміни в праві під час війни та у повоєнний період: ІІ – кодифікація радянського законодавства; Прийняття нової Конституції 1977 р. Зміни в політичній системі СРСР у період перебудови. Тенденції в національно-державному будівництві. Серпневий путч 1991р. Розпад Союзу РСР та його наслідки.

Утворення СНД, проблеми міждержавних стосунків.


ТЕМА 12. Державно-правовий розвиток країн світу у ХХ ст.


Державно-правові наслідки Першої світової війни: розпад Австро-Угорської імперії та державно-правовий розвиток Австрії‚ Угорщини‚ Чехословаччини‚ королівства Південно-Слов’янського (Югославське); проголошення незалежності Фінляндії‚ Польщі; зародження фашистського руху в Італії‚ Німеччині. Встановлення та законодавче оформлення фашистської диктатури в Італії. Корпоративна держава в Італії, корпоративний устрій Муссоліні.

“Новий курс” президента США Ф. Рузвельта. Каральні органи США. Поправки до американської Конституції.

Розвиток виборчого права в ХХ ст. у Великобританії.

Державно-правовий розвиток Німеччини між двома війнами: Листопадова революція 1918 р. Скликання Установчих зборів. Конституція 1919 р. Державно-правова система Німеччини в період націонал-соціалістичної диктатури. Репресивний апарат. Поділ Німеччини. Окупаційний режим: проголошення НДР. Конституція НДР 1949 р.; б) утворення ФРН - Бонська Конституція 1949 р. Нюрнберзький процес. Утворення єдиної Німецької держави у 1990 р.

Проголошення незалежності Литви, Естонії, Латвії та їх законодавче оформлення. Особливості італійського та японського фашизму.

Зміни в державному апараті Франції після першої світової війни. Посилення ролі уряду. Падіння Третьої республіки. Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. IV республіка у Франції. Конституція 1946 року. Проголошення V республіки у Франції і особливості Конституція 1958 року. Розвиток держави і права Франції на сучасному етапі.

Криза та крах фашизму в Італії. Проголошення республіки. Конституція 1947 року. Післявоєнний розвиток Японії. Конституція 1947 року. Формування органів державної влади і управління. Державно-політичний розвиток Китаю. Учанське повстання. Падіння монархії. Проголошення Китайської республіки. Конституції 1912 р., 1923 р. Гомінданська республіка. Конституція 1931 року. Утворення та розвиток КНР в 1949 р. Становлення комуністичної влади. Формування політико-правової системи за Конституцією 1954 р. Деформація державно-правового розвитку в період “культурної революції”. Конституція 1982 р. Основні зміни в праві провідних держав світу.

Народно-демократичні революції в країнах Європи. Основні державно-правові та соціальні перетворення. Посилення диктатури комуністичних партій. Спроби звільнення ряду держав Європи від тоталітарних режимів. Криза та розпад системи соціалістичних держав. Демократичні революції 1989-1990 рр. Об’єднання Німеччини, ліквідація тоталітарних режимів. Демократизація держави в Турції. Конституція 1982 р. Розробка першої Конституції КНР 1954 р. Конституція Японії 1947 р. Загальна характеристика. Утворення, структура та основні напрями діяльності ООН.

Національно-визвольні рухи в державах Азії, Африки та Латинської Америки. Визнання незалежності Афганістану (1919 р.). Британська співдружність націй. Конституція Індії 1949 р. Система вищих органів влади Індонезії згідно Конституції 1948 року. Надання незалежності країнам арабського сходу (Сірія, Ліван – 1948 р., Іорданія – 1946 р., Судан, Марокко, Туніс –1956 р., Алжир - 1962 р.). Проголошення незалежності Єгипту 18 червня 1953 року, Конституція 1956 р. Утворення ОАР. Виникнення суверенних незалежних держав в Африці (Гана, Гвінея, Танзанія, Уганда, Кенія та ін.).

7. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ


ТЕМА 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн

Стародавнього Сходу

Вступ

1.Предмет, методологія науки і курсу «Історія держави та права зарубіжних країн».

2. Періодизація курсу «Історія держави та права зарубіжних країн».

3. Держава і право Стародавнього Єгипту.

4. Вавілон і Асірія. Закони Хаммурапі.

5. Держава і право Стародавньої Індії. Закони Ману.

Висновки


ТЕМА 2. Античні держави та право

Вступ

1. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея.

2. Реформи Солона і Клісфена.

3. Розвиток афінської державності та її падіння.

4. Утворення і розвиток Спартанської держави.

5. Виникнення Риму. Реформи Сервія Тулія.

6. Римська держава в період республіки ( VI – I ст.. до н.е.).

7. Криза і падіння Римської республіки. Реформи Гракхів.

8. Римська держава в період імперії ( І ст. до н.е. – V ст. н.е.)

9. Падіння Римської держави.

10. Джерела права Стародавньої Греції і Риму.

Висновки


ТЕМА 3. Ранньофеодальні держави та право

Вступ

1. Держава франків. Реформи Карла Мартелла і Карла Великого.
   

2. Династія Капетінгів у Франції

3. Ранньофеодальна держава в Англії. Нормандське завоювання 1066 р. Держава Вільгельма І Завойовника в Англії та її розвиток. Велика Хартія Вільностей 1215 р.

4. Виникнення єдиної німецької ранньофеодальної держави

5. Джерела права: варварські правди.

Висновки


ТЕМА 4. Станово-представницька монархія

Вступ

1. Зміни у суспільному ладі. Становлення міського самоврядування.

2. Станово-представницька монархія у Франції. Джерела права.

3. Станово-представницька монархія в Англії та її особливості. Джерела права.

4. Станово-представницька монархія в Німеччині. Джерела права.

. 5. Формування станово - представницької монархії в Моковській державі.

Джерела права Московії .

Висновки


ТЕМА 5. Абсолютна монархія

Вступ

1. 
   Французький класичний абсолютизм. Джерела і основні риси права Франції.
   
2. Особливості абсолютизму в Англії і Німеччині. Джерела права.
   
3. Причини становлення абсолютної монархії в Росії‚ її особливості.
   
4. Суспільний лад та державний устрій Росії XVIII ст. Реформи Петра І та Катерини ІІ.
   
5. Джерела та основні риси права Росії періоду абсолютизму.
   

Висновки


ТЕМА 6. Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.)

Вступ

1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції.

Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.

2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIX ст.

3. Зміни в державному устрої в кінці XIX – на початку XX ст.

4. Основні джерела і риси права. Англосаксонська система права та її

вплив на право інших країн.

Висновки


ТЕМА 7. Держава та право США (XVII-XIX ст.)

Вступ

1. Війна за незалежність у Північній Америці. Утворення Сполучених Штатів Америки. Декларація незалежності США 1776 р.

2. Прийняття Конституції США 1787 р., її зміст. Перший цикл поправок до Конституції США. Біль про права( 1791 р.).

3. Розвиток США у XIX ст. Війна між Північчю і Півднем та її економічні і політичні наслідки.

4. Реконструкція Півдня (1865-1877 pp.). Другий цикл поправок до Конституції США (1865-1870 рр.).

Висновки


ТЕМА 8. Держава та право Франції (XVIIІ-XIX ст.)

Вступ

1. Велика Французська Буржуазна революція 1789-1794 рр. Проголошення республіки.

2. Термідоріанський переворот у Франції 1799 року. Проголошення імперії Наполеона. Реставрація монархії Бурбонів.

3. Революції 1830 і 1848 років у Франції. Встановлення Другої республіки і другої імперії. Паризька Комуна.

4. Проголошення Третьої французської республіки. Конституційні закони 1875 року.

5. Джерела та основні риси права Франції.

Висновки


ТЕМА 9. Держава та право Німеччини (ХІХ ст.)

Вступ

1. Німеччина після Віденського конгресу.

2.Революція 1848р. і її вплив на розвиток німецьких держав.

3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.

4. Характерні риси права Німеччини..

5. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному устрої та партійній системі Німеччини.

6. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.

Висновки


ТЕМА 10. Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.

Вступ

1. Державний та суспільний устрій Російської імперії в ХІХ ст.

2. Реформи 60-70-х рр. (Селянська реформа 1861 р., Судова реформа 1864 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р., Військова реформа 1874 р., Столипінська реформа ).

3. Оформлення конституційної монархії в Россії.

4. Розвиток права.

Висновки


ТЕМА 11. Формування радянської держави і права Росії. Створення та розпад Союзу РСР

Вступ

1. Утворення СРСР.

2. Державний устрій СРСР.

3. Радянський Союз в умовах росту військової небезпеки та загострення міжнародних відносин напередодні другої світової війни.

4. Мюнхенська угода, Радянсько-німецький пакт про ненапад та договор про «дружбу і кордони».

5. Децентралізація управління економікою за часів М.С.Хрущова.

6. Авторитарна командно-адміністративна система управління та її негативний вплив на суспільно-політичне життя.

7. Конституція СРСР 1977 року.

8. Соціально-економічна і політична ситуація в СРСР в період перебудови ( 1986-1991 рр.).

Висновки


ТЕМА 12. Державно-правовий розвиток країн світу у ХХ ст.

Вступ

1. Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин.

2. Держава і право Німеччини у ХХ ст.:

а) листопадова революція 1918 р. Конституція 1919 р.;

б) державно-правова система Німеччини в період націонал - соціалістичної диктатури;

в) крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди: проголошення НДР і її нова Конституція. Утворення ФРН. Боннська Конституція ФРН;

г) об’єднання Німеччини.

3. Держава і право Франції у ХХ ст.:

а) падіння ІІІ Республіки;

б) державний устрій та політичний режим ІV Республики.

в) V Республика у Франції. Конституция Франції.

4. Держава і право США новітнього періоду. Новий курс президента Ф.Д.Рузвельта.

5. Держава і право Великобританії в новітній час.

6. Післявоєнний розвиток Японії. Конституція 1947 року.

7. Державно-політичний розвиток Китаю в новітній час.

8.Народно-демократичні революції в країнах Європи. Основні державно-правові та соціальні перетворення.

9. Національно-визвольні рухи в державах Азії, Африки та Латинської Америки. Надання незалежності країнам арабського сходу. Виникнення суверенних незалежних держав в Африці.

Висновки


8. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ


Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн». Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвиткові творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Головна мета семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс “Історія держави та права зарубіжних країн ” добре засвоїти предмет.

Основою ефективного розгляду положень історії держави та права на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу, підготовка та виступ з реферативними повідомленнями. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Метою проведення практичних занять з дисциплыни є: закріплення зань з використання наочних матеріалів (виїзд в музей).

Студентам запропоновано відвідати музей «Київська фортеця» (царська тюрма) з метою отримання більш глибоких знань по історії держави і права Російської імперії, зокрема, поліцейської та війської реформ середини 19 століття.

Самостійну роботу варто починати з вивчення теоретичного матеріалу (тексту лекції), засвоєння законодавства, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словничками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мають використовувати інші джерела і особливо періодичні видання, наукові праці вчених.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо суспільно-історичних явищ і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з історії держави та права зарубіжних країн. Готуючись до семінарського заняття, необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті варто будувати свій виступ так, щоб відокремити його головні чинники:

• обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;
  

• аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, суспільно-політичними, економічними, культурними факторами;
  
• значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.
  

Вимоги до організації самостійної та індивідуальної роботи студентів, структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами навчальних дисципліни.

Основними завданнями самостійної та індивідуальної роботи студентів є підготовка і виконання поточних завдань, а також самостійне вивчення окремих розділів дисципліни під керівництвом викладача.

Під час самостійної роботи студенти ведуть окремий зошит в якому викладають тези з основних питань до семінарів, визначають ключові поняття та історико-правові категорії, що подаються до кожної теми, а також конспектують окремі статті з хрестоматійних нормативно-правових джерел та систематично працюють з політичною картою світу.

Кожен повинен підготувати один реферат по предмету обсягом 20-25 сторінок з числа тих, що рекомендовані до семінарів або з іншої теми за погодженням із викладачем.

Індивідуальна робота включає: консультації для студентів з методики складання таблиць, схем, логічних ланцюжків; характеристику методики написання контрольних, самостійних робіт, рефератів, доповідей та наукових робіт; підготовку з питань до модульного контролю, заліку та іспиту; роботу зі студентами, які потребують навчальної допомоги з окремих тем.


9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Змістовий модуль 1


Тема 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ


/Семінарське заняття 1 – 2 год./

План


1. Предмет і методи вивчення курсу історії держави і права зарубіжних країн його місце в системі юридичних дисциплін.

2.Значення навчального курсу для підготовки юристів вищої кваліфікації.


/Семінарське заняття 2 - 2 год./

План

1. Характеристика суспільного ладу Єгипту, Вавілону, Індії.

2. Державний устрій країн Стародавнього Сходу.

3. Джерела та основні риси рабовласницького права:

а) Закони царя Хаммурапі;

б) Закони Ману.


Література до теми :

[1, 4, 12, 15, 16, 27, 30, 45, 51, 51, 62, 68, 89, 90, 93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

Час – 10 год.

1. Кримінальне право за законами Хаммурапі та Ману.

2. Армія та поліція в політичній структурі Давньосхідних держав.

3.Судовий процес за законами Ману і Хаммурапі.

4. Шлюбно-сімейні відносини за законами Хаммурапі та Ману.

5. Характерні риси сакральної єгипетської монархії.

6. Деспотія як найпоширеніша форма правління древньо-східних держав.


Тема 2. АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВО

/Семінарське заняття 1 – 2 год./

План

1. Виникнення Афінської рабовласницької держави. Реформи Тесея.

2. Суспільний лад та державний устрій Афін за реформами Солона і Клісфена.

3. Суспільний лад та державний устрій Стародавньої Спарти.


План

/Семінарське заняття 2 – 4 год./

1. 
   Виникнення Римської рабовласницької держави та основні етапи її розвитку. Реформи Сервія Туллія.
   
2. Суспільний лад та державний устрій Риму в період аристократичної республіки та імперії.
   

3. Основні етапи розвитку римської права:

а) Римське право найдавнішого періоду. Закони ХІІ таблиць.

б) Римське право класичного та посткласичного періодів:


Література до теми: [1, 12, 15, 16, 17, 27, 31, 32, 45, 49, 51, 52, 62, 67, 68, 69,

84, 89, 90, 93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 8 год./

1. Основні риси права Афінської держави.

2. Закони Лікурга та їх вплив на розвиток Спарти.

3. Римська імперія. Християнство.

4. Міліція в Римській державі.

5. Органи влади і управління Візантії.

6. Форми судового процесу в Римі.

7. Право власності та зобов’язальне право Риму.

8. Кодифікація Юстиніана.

9. Правовий статус особи в Римі.

Змістовий модуль 2


Тема 3. РАННЬОФЕОДАЛЬНІ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВО

/Семінарське заняття – 2 год./

План

1. 
   Суспільний лад та державний устрій Франкської держави.
   
2. “Салічна Правда” – видатна памятка ранньофеодального права:
   

• кримінальне право;
  
• цивільне право;
  
• шлюбно-сімейні відносини;
  
• судовий процес.
  

Література до теми: [1, 12, 15, 16, 27, 45, 51, 52, 62, 68, 89, 90, 93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 4 год./

1. Реформи Карла Мартелла.

2. Верденський договір 843 р.

3. Варварські правди та їх загальна характеристика

4. Сановлення мусульманського права.

5. Римсько-католицька церква в країнах Західної Європи.

6. Держава і право ранньофеодальної Франції.


Тема 4. СТАНОВО-ПРЕДСТАВНИЦЬКА МОНАРХІЯ

/Семінарське заняття – 2 год./

План

1. Передумови виникнення‚ порядок формування‚ структура і повноваження станово-представницьких установ в державах Західної Європи.

2. Суспільний лад та державний устрій Франції‚ Англії, Німеччини.

3. Характеристика памяток права:

а) Велика хартія вольностей 1215 р.;

б) Золота булла 1356 р.;

в) Великий березневий ордонанс 1357 р.

4. Утворення Московської централізованої держави. Державні реформи Івана ІV.

5. Суспільний лад та державний устрій Московії.

6. Характеристика джерел та пам’яток права Московії:

а) Судебник 1497 р.;

б) Судебник 1550 р.‚

в) Стоглав 1551 р.

г) Соборне уложення 1649 р.


Література до теми: [1, 12, 15, 16, 27, 45, 51, 52, 62, 68, 79, 89, 90, 92, 93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час – 4 год./

1. Розвиток парламентаризму в Англії.

2. Магдебурзьке право у державах Західної Європи.

3. Опричнина та її роль у ліквідації економічного і політичного впливу боярства.

4. Земський собор – орган станового представництва Московії.

5. Золота Орда: державний устрій, суспільний лад, право.


ТЕМА 5. АБСОЛЮТНА МОНАРХІЯ

/Семінарське заняття 1– 2 год./

План

1. Французький класичний абсолютизм. Центральні органи управління Франції. Королівська рада. Ліквідація станово-представницьких органів та посилення необмеженої королівської влади

2. Особливості абсолютизму в Англії. «Акт про супрематію». Королівська влада і парламент. Центральні органи влади та управління.

3. Абсолютна монархія в Німеччині, її особливості. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Прусії.

4. Джерела і основні риси права Франції, Англії, Німеччини.


/Семінарське заняття 2– 2 год./

План

1. Причини становлення абсолютної монархії в Росії‚ її особливості.

2. Суспільний лад та державний устрій Росії XVIII ст. Реформи Петра І та Катерини ІІ.

3. Джерела та основні риси права Росії періоду абсолютизму.


Література до теми: [1, 12, 15, 16, 27, 45, 51, 52, 62, 68, 89, 90, 93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 10 год./

1. Кримінальне право за “Артикулом військовим”.

2. Особливості абсолютної монархії у Німеччині.

3. Порівняти абсолютну монархію Англії і Франції.

4. Абсолютна монархія в Російській імперії – Англія, Франція, Німеччина: порівняльна характеристика.

Змістовий модуль 3

Тема 6. ДЕРЖАВА ТА ПРАВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ (XVII-XIX СТ.)


/Семінарське заняття 1 – 2 год./

План

1. 
   Буржуазна революція в Англії‚ її особливості та етапи. “Петиція про права” 1628 р.
   
2. Формування буржуазної держави. Встановлення Індепендентської республіки.
   

3. Роль і місце протекторату О.Кромвеля в історії англійської буржуазної революції.


/Семінарське заняття 2 – 2 год./

План

1. Утвердження конституційної монархії в Англії /“Хабеас корпус акт” 1679 р., “Білль про права” 1689 р.‚ “Закон про престолоспадкування” 1701 р./.

2. Розвиток англійського парламентаризму у др. пол. ХVІІІ-ХІХ ст. Утвердження двопартійної системи.

3. Формування британської колоніальної імперії.


Література до теми: [1, 6, 7, 12, 15, 16, 26, 27, 45, 51, 52, 62, 68, 89, 90, 91, 93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 12 год./

1. Роль і місце протекторату О.Кромвеля в історії англійської буржуазної революції.

2. Формування двопартійної системи в Англі.

3. Велика Ремонстрація (1641 р.).

4. «Знаряддя управління» (1653 р.).

5. Бредська декларація (1660 р.).

6. Довгий парламент.

7. “Славна революція” (1688 р.).

8. Формування двопартійної системи (вігі і торі).

Законспектувати окремі статті із Петиції про права 1628 р., які містять ідеї конституційної монархії.


Тема 7. ДЕРЖАВА ТА ПРАВО (США XVII-XIX СТ.)

/Семінарське заняття 1 – 2 год./

План

1. Війна за незалежність у Північній Америці та утворення США. Декларація незалежності 1776 р.‚ Статті Конфедерації 1781 р.

2. Конституція США 1787 р.

3. Біль про права 1791 р. – перший цикл поправок до Конституції США.


/Семінарське заняття 2 – 2 год./

План

1. Громадянська війна 1861-1865 рр., її економічні та державно-правові наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865-1870 рр.).

2. Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану. Конгрес. Президент. Місцеве управління, суд і поліція.


Література до теми: [1, 5, 8, 10, 12, 15, 16, 24, 27, 37, 45, 62, 68, 89, 90, 93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 10 год./

1. Судова система США.

2. Органи врядування штатів.

3. Причини війни за незалежність США.

4. Центральні органи влади за Статтями конфедерації 1781р.

5. Процедура обрання президента США.


Законспектувати окремі статті із Декларації США 1776р., в яких йдеться про утиски з боку Британської метрополії, а також статті Конституції США 1787р., які визначають повноваження американського конгресу.

Тема 8. ДЕРЖАВА І ПРАВО ФРАНЦІЇ (XVIII-XIX СТ.)

/Семінарське заняття -2 год./

План

1. Революція 1789-1794 рр. і утворення буржуазної держави у Франції. Основні етапи революції.

2. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Конституції 1791 та 1793 років.

3. Термідоріанський переворот. Конституція 1795 р.

4. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта. Конституція 1799 р.

5. Розвиток буржуазного права:

а) Цивільний кодекс 1804 р.

б) Кримінальний кодекс 1810 р.

6. Реставрація монархії Бурбонів.

7. Революції 1830 і 1848 років у Франції. Встановлення Другої республіки і другої імперії. Конституція 1848 р. Конституція 1852 р.

8. Паризька Комуна. Проголошення Третьої французської республіки. Конституційні закони 1875 року.


Література до теми: [1, 12, 15, 16, 20, 27, 38, 45, 52, 62, 68, 85, 88, 89, 90, 93, 96]