Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології навчально-методичні матеріали з навчальної дисципліни
| Вид материала | Документы |
- Міністерство внутрішніх справ національна академія внутрішніх справ навчально-методичні, 464.29kb.
- Міністерство внутрішніх справ національна академія внутрішніх справ навчально-методичні, 190.59kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 450.68kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 639.89kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 939.25kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 381.88kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 863.23kb.
- І. В. Кущенко опис навчальної дисципліни (спецкурсу), 281.83kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 468.84kb.
- Міністерство внутрішніх справ національна академія внутрішніх справ навчально-науковий, 983.26kb.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
ФАКУЛЬТЕТ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПСИХОЛОГІЇ
Навчально-методичні матеріали з навчальної дисципліни
«ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»
для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
галузі знань 0301 - «Соціально-політичні науки»
за напрямом підготовки 6.030102 - «Правознавство»
Київ 2011
Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Юридична психологія» перезатверджені на засіданні кафедри психологічних дисциплін (протокол № __ від «__» ______ 2011 року) для студентів другого курсу навчально-наукового інституту права та психології факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології та юридичного факультету.
Укладач: кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологічних дисциплін Ю.Ю.Бойко-Бузиль.
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
-
Курс
Напрям, підготовки (спеціальність), освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни (спецкурсу)
Семестр: 4
Кількість залікових кредитів, відповідних ETCS: 4,0
Кількість модулів: 4
Напрям підготовки (спеціальність): 6.030102 - «Правознавство»
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Тип: варіативна
Загальна кількість годин: 144
Лекції: 16
Семінарські заняття: 20
Практичні заняття: 28
Індивідуальна робота: 8
Самостійна робота: 64
Форма підсумкового контролю: залік
АНОТАЦІЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Навчальна дисципліна «Юридична психологія» базується на останніх досягненнях вітчизняної та зарубіжної психології, кримінології, віктимології та правознавства. Дисципліна «Юридична психологія» як галузь психологічної науки має на меті озброєння студентів системою загальнотеоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок психологічного опосередкування юридичної діяльності, зокрема основних її напрямів.
Метою навчальної дисципліни є формування у студентів системи знань про поведінку, особистість і діяльність осіб в рамках функціонування системи «людина-право».
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Юридична психологія» студенти повинні з н а т и:
- об’єкт, предмет, завдання, методологічні, науково-теоретичні та практичні аспекти юридичної психології;
- історичний розвиток юридичної психології як науки на вітчизняному та зарубіжному рівнях;
- психологічний зміст правової соціалізації особистості, її правосвідомості та поведінки;
- психологічні особливості особистості злочинця, злочинної поведінки та злочинних груп;
- типологію злочинців та їх класифікації;
- психологічні особливості слідчої та судової діяльності;
- особливості проведення судово-психологічної експертизи;
- соціально-психологічні засади ресоціалізації засуджених до позбавлення волі та їх реадаптації після звільнення.
у м і т и:
- відрізняти злочинну поведінку від законослухняної на підставі їх соціально-психологічного змісту;
- класифікувати типи злочинців;
- робити висновки щодо мотиву та мети злочинних дій, виокремлювати їх внутрішні детермінанти;
- проводити соціально-психологічний аналіз злочинної групи, визначити статус окремих учасників;
- використовувати психологічні знання при консультації слідчих та судових органів;
- проводити судово-психологічну експертизу;
- аналізувати чинники і динаміку розвитку натовпу та враховувати психологічні аспекти при розробці системи профілактичних заходів;
- аналізувати особливості виникнення і перебігу екстремальних ситуацій в правоохоронній діяльності; підтримувати і ефективно використовувати стан готовності до професійних дій у психологічно напружених умовах;
- аналізувати психологічний стан об’єкта професійного впливу, вибирати адекватні методи і прийоми;
- використовувати методи соціально-психологічного впливу, з метою ресоціалізації та реадаптації.
Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни є лекції, семінарські та практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем (у формі індивідуальних консультацій).
На лекційних заняттях студенти засвоюють знання з тем, визначених програмою.
На семінарських заняттях на основі самостійного опрацювання психологічної та довідникової літератури студенти набувають нових знань; закріплюють, розширюють та поглиблюють знання, отримані на лекціях, розкривають суть понять, питань, проблем, пов’язаних з темами, що вивчаються. При підготовці до семінарських занять студенти набувають умінь та навичок працювати з літературними джерелами: конспектувати, аналізувати, узагальнювати та викладати суть аудиторії; розвивають свої мислительні та мовленнєві можливості, професійні здібності.
Під час проведення практичних занять студенти оволодівають діагностичними методами та методиками, особливостями організації практичної допомоги та організації профілактичної роботи з різними особами, залученими в систему правових відносин.
Самостійна робота студентів спрямована на розширення уявлень студента про психолого-правові явища, підвищення його пізнавальних інтересів та потреб в оволодінні знаннями, уміннями, навичками творчого пошуку істини. Відповідно самостійна підготовка студентів до занять виконується за спеціальними завданнями, що включають опрацювання наукових статей, підготовку доповідей, виконання психодіагностичних методик, складання термінологічного словника, розробку тестових завдань, підготовку мультимедійної презентації з обраної теми.
Індивідуальна робота передбачає надання допомоги студентам, що мають труднощі у вивченні дисципліни, усунення студентами академічної заборгованості.
Основними формами контролю за процесом та результатами засвоєння програмного матеріалу є поточний модульний контроль успішності й участі в усіх видах роботи. По завершенню курсу студенти складають залік.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № з/п | Назва тем | Всього годин | Всього годин з викладачем | з них: | Індивідуальна робота з викладачем | Самостійна робота | ||
| Лекції | Семінарських занять | Практичних занять+МК | ||||||
| | Змістовий модуль І | | | | | | | |
| 1 | Тема 1. Предмет, історія та методи юридичної психології | 16 | 8 | 2 | 4 | 2 | | 8 |
| 2 | Тема 2. Загально-психологічні основи юридичної психології | 20 | 12 | 2 | 2 | 8 | 2 | 6 |
| 3 | Всього по змістовому модулю І | 36 | 20 | 4 | 6 | 10 | 2 | 14 |
| | Змістовий модуль ІІ | | | | | | | |
| 4 | Тема 3. Нормативна регуляція поведінки та соціалізація особистості | 16 | 8 | 2 | 4 | 2 | | 8 |
| 5 | Тема 4. Кримінальна психологія | 20 | 12 | 2 | 2 | 8 | 2 | 6 |
| 7 | Всього по змістовому модулю ІІ | 36 | 20 | 4 | 6 | 10 | 2 | 14 |
| | Змістовий модуль ІІІ | | | | | | | |
| 8 | Тема 5. Психологічна характеристика слідчої та судової діяльності | 14 | 6 | 2 | 2 | 2 | | 8 |
| 9 | Тема 6. Психологічна характеристика діяльності прокурора та адвоката | 22 | 12 | 2 | 2 | 8 | 4 | 6 |
| 10 | Всього по змістовому модулю ІІІ | 36 | 18 | 4 | 4 | 10 | 4 | 14 |
| | Змістовий модуль ІV | | | | | | | |
| 11 | Тема 7. Судово-психологічна експертиза | 14 | 6 | 2 | 2 | 2 | | 8 |
| 12 | Тема 8. Пенітенціарна психологія | 22 | 12 | 2 | 2 | 8 | 2 | 8 |
| 13 | Всього по змістовому модулю ІV | 36 | 18 | 4 | 4 | 10 | 2 | 16 |
| 14 | Разом по дисципліні за рік: | 144 | 76 | 16 | 20 | 40 | 10 | 58 |
| 15 | Форма контролю: залік | | | | | | | |
* Індивідуальна робота не планується розкладом занять ** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми
Основні терміни дисципліни
Адвокат (від лат. – призивати на допомогу) – особа, професійним обов’язком якої є надання юридичної допомоги громадянам та організаціям.
Анкетування – метод психологічного дослідження, який полягає в отриманні інформації про психічне явище на основі писемного звіту досліджуваного за спеціально розробленою програмою-анкетою.
Анкета – опитувальник з системою запитань, кожне з яких спрямоване на вивчення предмета дослідження.
Бесіда – метод психологічного дослідження, який полягає в отриманні інформації про психічне явище на основі вербального спілкування.
Види слідчих дій – інформаційно-пошукові (огляд місця події, впізнання, відтворення обстановки та обставин події, обшук) та інформаційно-комунікативні (допит, очна ставка).
Виправна (пенітенціарна) психологія – галузь юридичної психології, що вивчає психологічні особливості виправлення правопорушників, психічні стани, які викликані позбавленням волі, методи та принципи ресоціалізації злочинців, структуру формальних і неформальних груп у місцях позбавлення волі, міжособистісні відносини в цих групах, проблеми включення особистості в позитивні соціальні зв'язки і її соціальної реадаптації після відбуття покарання.
Відчуття – відображення окремих властивостей предметів та явищ при їх безпосередній дії на органи чуття.
Воля – це свідоме регулювання людиною своїх дій та вчинків, яке вимагає подолання внутрішніх та зовнішніх перешкод.
Девіантна поведінка – система вчинків особистості, котрі виходять за загальноприйняте уявлення про нормальну (нормативну) поведінку у певній сфері суспільних відносин.
Делінквентна поведінка – система вчинків особистості, котрі виходять за межі правових норм.
Діяльність – специфічно людська форма активності людини, що регулюється усвідомленою метою перетворення навколишньої дійсності.
Діяльність по розслідуванню злочинів (слідча діяльність) – цілеспрямований процес, метою якого є відтворення справжньої картини події злочину за її прямими та непрямими доказами. Її психологічна структура може розглядатись як сукупність основних (пізнавальної, конструктивної, комунікативної, організаційної) та допоміжних (профілактичної та засвідчувальної) різновидів діяльності.
Експеримент – один із основних емпіричних методів психологічного дослідження, що полягає у зборі фактів про психічне явище у спеціально створених умовах для активного прояву явища, що вивчається та впливу на нього.
Емоції – психічний процес, який відображає особисту значущість та оцінку внутрішніх та зовнішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі безпосередніх переживань.
Ефект ореола – загальне оцінне враження про людину в залежності від її соціального статусу в умовах дефіциту інформації про неї, домінування першого враження про особистість при наступній взаємодії з нею.
Загальна психологічна культура адвоката – знання психологічних законів і закономірностей, що можуть бути використані у професійній діяльності та розвинена професійно-психологічна орієнтованість особистості.
Загальнонаукові принципи – сукупність відправних позицій: єдність діалектики, логіки і теорії пізнання, об’єктивності, історизму, гуманізму.
Здібності – психічна властивість особистості, яка забезпечує відносну легкість та високу якість оволодіння діяльністю та її виконання. Суть здібностей розкривається за допомогою понять: задатки, схильність (нахили), загальні та спеціальні здібності, обдарованість, талант, геніальність.
Злочинність – історично обумовлене соціальне явище, соціально-психологічне й кримінально-правове явище, що складається із сукупності злочинів, скоєних у даному суспільстві й у даний період часу; характеризується кількісними (стан, динаміка, коефіцієнт злочинності) і якісними (структура, характер) показниками. Стан злочинності визначається кількістю вчинених злочинів та осіб, що їх вчинили, рівнем повторної та рецидивної злочинності, питомою вагою тяжких злочинів і тенденціями зростання окремих видів злочинності.
Історичні напрями вчення про природу правопорушень: біологізаторські концепції, соціологізаторські концепції особистості злочинця, сучасна позиція юридичної психології.
Інтуїція – здатність осягати істини, не звертаючись до розгорнутого логічного міркування або догадка, що потребує перевірки.
Каяття – визнання своєї провини та самоосуд своєї негативної поведінки, готовність нести заслужене покарання та виправити поведінку в майбутньому, щирий жаль про зроблену провину або про асоціальні діяння, необхідний компонент спокутування провини, передумова виправлення особистості злочинця, пробудження в нього почуття сорому, совісті.
Кримінальна психологія – напрям юридичної психології, що вивчає психологічні закономірності формування антисуспільної спрямованості особистості, мотивів вчинення злочинів, особливості виникнення і динаміки протиправних установок поведінки; психологію формування та розвитку злочинних груп (натовпу) тощо.
Методика – система правил використання методів, прийомів та операцій у науковому дослідженні.
Методи наукових досліджень – активна та цілеспрямована діяльність для вивчення психологічних фактів, закономірностей та механізмів відносин у сфері права.
Методи психологічного впливу – активна та цілеспрямована діяльність, метою якої є зміна параметрів психіки чи поведінки об’єкта спілкування.
Мислення – опосередковане та узагальнене відображення наочно не даних властивостей, відношень, залежностей предметів та явищ навколишньої дійсності.
Мова – система знаків, що слугує засобом спілкування, мислення, означення предметів і явищ навколишньої дійсності.
Мовлення – це процес застосування мови у спілкуванні, мисленні, при означенні предметів і явищ навколишньої дійсності.
Опитування – допоміжний метод психологічного дослідження, який полягає у зборі фактів про психічне явище на основі отримання від досліджуваного відповідей на сплановані запитання. Різновидами опитування можна розглядати такі методи емпіричного дослідження як: бесіда, анкетування, тест-опитування.
Особистість – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння нею суспільного досвіду людства (соціалізації) та становлення самосвідомості. Особистість – це саморегульоване системне утворення, що складається з соціально значущих психічних властивостей, які забезпечують вибірковість відношень та регуляцію поведінки людини як поведінки суб’єкта активності.
Особистість злочинця – свідомий суб’єкт, наділений сукупністю біологічно обумовлених та соціально-детермінованих властивостей, поведінка якого визначається антисуспільною спрямованістю, що виникає під впливом певних соціально-політичних, економічних та соціокультурних умов.
Особливості потреб злочинця: нерозвиненість соціально-необхідних потреб, матеріально-утилітарний характер, перебільшення потреб і правомірних можливостей їх задоволення.
Очна ставка – одночасний допит двох раніше допитаних осіб з метою встановлення протиріч і отримання нових даних, що дозволяють судити про істинність раніше отриманих показань.
Пам'ять – психічний процес, що полягає у запам’ятовуванні, збереженні (чи забуванні) та відтворенні минулого досвіду.
Правова психологія – напрям юридичної психології, що вивчає психологічні аспекти правотворчості і змісту права, загальної і спеціальної превенції закону, його впливу на формування правосвідомості (суспільної та індивідуальної) та суб’єктів правовідносин.
Правове регулювання – форма соціального регулювання, яка діє у співвідношенні з вимогами норм права, заснована на усвідомленні суб'єктами своїх прав та обов'язків. Механізм правового регулювання складається із системи правових норм (законодавства), правових відносин, правової відповідальності та правової свідомості.
Правоздатність – здатність особи на право та обов'язки, визнана рівною мірою за всіма громадянами. Ніхто не може бути обмежений у правоздатності, крім випадків, передбачених законом.
Правосвідомість – сфера суспільної групової та індивідуальної свідомості, яка пов'язана з відображенням правозначущих явищ.
Психологічна адаптація пов’язана з продукуванням окремих видів психологічного захисту або їх системи, що дозволяє зберігати високий рівень самооцінки навіть за відсутності об’єктивних підстав для цього.
Психологія – наука, що вивчає психічні явища як відображення навколишньої дійсності завдяки діяльності головного мозку з метою регуляції власної діяльності, спілкування, поведінки.
Психологія процесуальної (слідчої, судової, адвокатської та ін.) і непроцесуальної (оперативно-розшукової, управлінської та ін.) діяльності – напрям юридичної психології, що вивчає психологічні засади розкриття і розслідування злочинів.
Психологія юридичної праці – напрям юридичної психології, що вивчає психологічні аспекти професійного психологічного відбору, психологічного супроводження оперативно-службових заходів, психологічної підготовки фахівців для здійснення юридичної діяльності.
Самосвідомість – усвідомлення себе як усталеної, більш-менш визначеної одиниці, яка зберігається незалежно від змінних умов (усвідомлення своєї ідентичності). Суть самосвідомості розкривається через поняття: «Я-концепція», самооцінка, рівень домагань.
Самообмова – визнання підслідним своєї провини у вчиненні кримінально караного діяння, яке у дійсності він не вчинив.
Свідомість – вищий рівень психічного відображення дійсності і саморегуляції, притаманний людині як соціально-історичній істоті.
Словесний портрет – спосіб опису зовнішності людини з метою її ідентифікації за ознаками зовнішності.
Слідчий – посадова особа, яка здійснює попереднє слідство.
Соціалізація – процес формування особистості за умови засвоєння людиною соціального досвіду, в ході якого вона перетворює соціальний досвід у власні цінності та орієнтації, вибірково залучає до своєї системи поведінки ті норми і шаблони, які прийняті в суспільстві.
Соціальні відхилення – такі порушення соціальних норм, що характеризуються масовістю, усталеністю і поширеністю при подібних соціальних умовах.
Соціальні норми – невід’ємний елемент суспільного управління, засіб орієнтації поведінки особистості (соціальної групи) у конкретних соціальних умовах і, водночас, засіб контролю з боку суспільства за їх поведінкою.
Спілкування – форма активності людини, результатом якої є не перетворена навколишня дійсність – матеріальний чи ідеальний предмет (як у діяльності), а відношення (стосунки), взаємодія з іншою людиною чи людьми.
Спостереження – один із основних емпіричних методів психологічного дослідження, що полягає у цілеспрямованому, систематичному вивченні психічного явища на основі сприймання поведінки людини в різних умовах.
Спосіб вчинення злочину – індивідуально-типологічна система прийомів вчинення злочинного діяння, детермінована психофізіологічними та особистісними особливостями злочинця.
Спосіб злочину – особливості взаємодії злочинця із середовищем при вчиненні ним злочинної діяльності на етапі її підготовки, здійснення та приховання.
Сприймання – відображення предметів та явищ у сукупності їх властивостей при безпосередній дії на органи чуття.
Спрямованість особистості – системоутворююча психічна властивість особистості, яка визначає її психічний склад; це система спонук, яка визначає вибірковість відношень та активності людини. Суть спрямованості розкривається через поняття: потреба, мотив, потяг, бажання, установка, життєві цілі та плани, інтерес, ідеал, світогляд, переконання, ціннісні орієнтації.
Структура конкретного злочину: об’єкт (на що спрямоване діяння), об’єктивна сторона (спосіб вчинення діяння), суб’єкт (особа, що вчинила діяння), суб’єктивна сторона (ставлення до діяння та його результатів).
Суддя – посадова особа, яка здійснює правосуддя.
Судова експертиза – науково-практичне дослідження, процес пізнання, що проводить судовий експерт, обґрунтовуючи висновок відповідно до встановленого законом порядку.
Темперамент – психічна властивість особистості, яка характеризується динамікою протікання психічної діяльності.
Тестування – метод психологічного дослідження, який полягає в отриманні інформації про психічне явище за допомогою стандартизованих інструментів-тестів.
Тест – метод психологічного виміру, що включає завдання, які спрямовані на діагностику індивідуальної вираженості психічного явища в людини.
Типи спрямованості особистості: соціальна (про соціальна), асоціальна (немає чіткого ставлення до суспільства), антисоціальна (поведінка становить значну, серйозну небезпеку для суспільства).
Увага – спрямованість та зосередженість психічної діяльності на певних об’єктах; це необхідна внутрішня умова психічної діяльності.
Уява – створення в процесі мислення нових образів на основі минулого досвіду, отриманого завдяки відчуттям, сприйманню, пам’яті, уявленню.
Уявлення – відображення предметів та явищ, що в даний момент не діють на органи чуття, але збережені у пам’яті.
Фрустрація – конфліктний емоційний стан, викликаний непереборними для даного індивіда труднощами, перешкодами до досягнення мети, катастрофою планів, крахом надій, переживання великої неудачі.
Характер – психічна властивість особистості, яку складає сукупність відносно сталих її рис, у яких відображається ставлення до навколишнього світу та які визначають стиль її поведінки з людьми в типових умовах.
Хуліганство – дії, вчинені при обтяжуючих обставинах, до них відносяться цинізм, нахабна безсоромна поведінка, особлива зухвалість, опір представникові влади.
Юридична психологія – прикладна галузь психології, яка вивчає прояв і використання загальних психічних механізмів та закономірностей у сфері відносин, регульованих правом.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Тема 1. Предмет, історія та методи юридчиної психології
Загальна характеристика юридичної психології: об’єкт, предмет, категорії та поняття, термінологія. Місце юридичної психології у системі психологічної науки. Напрями юридичної психології: кримінальна психологія, психологія процесуальної і непроцесуальної діяльності, пенітенціарна психологія, правова психологія, психологія юридичної праці, судово-психологічна експертиза, їх наукові інтереси.
Характеристики ранньої історії юридичної психології (І. Т. Посошков, М. М. Щербатов, Й. Гофбауер, Й. Фредрех). Становлення юридичної психології як самостійної науки (Г. Грос, Е. Клапаред, А. Ф. Коні, Л. Й. Петражицький). Розвиток юридичної психології у 20-80 роки ХХ століття (О. Р. Ратінов, О. М. Столяренко, В. О. Коновалова, М. В. Костицький та ін.). Особливості сучасного стану вітчизняної юридичної психології (О. М. Бандурка, М. В. Костицький, В. М. Синьов, В. С. Медведєв та ін.). Перспективи розвитку юридичної психології в Україні в ХХІ ст.
Загальнонаукові принципи в юридичній психології (принцип розвитку, принцип детермінізму, принцип єдності свідомості і діяльності, принцип системного підходу, принцип єдності теорії і практики, принцип особистісного підходу).
Методи наукового дослідження в юридичній психології: спостереження, експеримент, бесіда, вивчення продуктів (результатів) діяльності, тестування (анкетування) та експертне оцінювання. Методи психологічного впливу на особистість (переконання, навіювання).
Література: 1, 3, 7, 19, 21, 25, 27.
Тема 2. Загально-психологічні основи юридичної психології
Поняття про психіку та свідомість. Пізнавальні психічні процеси особистості (відчуття, сприймання, мислення, уява, пам'ять, увага). Емоційно-вольові психічні процеси особистості (почуття, воля). Психічні властивості особистості (темперамент, здібності, характер). Психічні стани особистості: особливості, види, основні характеристики. Суть та структура особистості. Сутність спілкування.
Література: 1, 3, 8, 9, 14, 24, 28.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
Тема 3. Нормативна регуляція поведінки та соціалізація особистості
Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості. Соціальні норми. Нормативні системи та їх основні види: право, мораль, звичаї і традиції. Соціальна та асоціальна поведінка. Психологічна аспекти правової поведінки. Психологічна характеристика девіантної та делінквентної поведінки особистості. Основні групи чинників, що впливають на протиправну поведінку. Поняття соціалізації особистості. Мікро-, мезо- та макрофактори соціалізації. Десоціалізація. Етапи соціалізації. Психологічні аспекти правової соціалізації особистості. Психологічна характеристика та структура правосвідомості. Правова психологія.
Література: 1, 6, 7, 14, 19, 23, 26.
Тема 4. Кримінальна психологія
Предмет та завдання кримінальної психології. Соціальні, правові, психологічні риси злочинності. Сучасний стан і тенденції розвитку злочинності в Україні.
Особистість злочинця. Концепції особистості злочинця (біологізаторські, соціологізаторські). Структура особистості злочинця. Злочинна поведінка та механізми її формування. Основні категорії кримінально-правового поняття злочину (суспільна небезпека, протиправність). Особливості формування різновидів злочинної спрямованості.
Психологічні аспекти проблеми підліткового віку у юридичній психології. Психологічні особливості особистості неповнолітнього правопорушника. Класифікація протиправної поведінки неповнолітніх. Причини об'єднання неповнолітніх у злочинні групи. Умови, що сприяють перетворенню неформальних груп в антисуспільні. Групова стратифікація злочинних груп неповнолітніх. Профілактика злочинності молоді.
Поняття злочинної групи та її психологічна характеристика. Закономірності функціонування злочинних груп. Психологічні аспекти організованої злочинності. Тероризм як асоціальне явище. Психологічні особливості ведення переговорів із терористами.
Література: 2, 5, 6, 10, 12, 13, 22, 27.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ
Тема 5. Психологічна характеристика слідчої та судової діяльності
Загальна характеристика слідчої діяльності. Характеристика слідчої ситуації. Мислительні завдання слідчого. Структурні компоненти особистості слідчого. Стани, що оптимізують діяльність слідчого. Стани, що негативно впливають на діяльність слідчого. Типи особистості слідчого. Психологічна характеристика інформаційно-пошукових слідчих дій (огляд місця події, впізнання, відтворення обстановки та обставин події, обшук). Психологічна характеристика інформаційно-комунікативних слідчих дій (допит, очна ставка).
Загальна характеристика судової діяльності. Пізнавальна діяльність судді. Структура конструктивної діяльності судді. Комунікативна діяльність судді. Психологічні засоби ефективного впливу на підсудного. Виховна діяльність суду. Психологічні особливості судового допиту (підсудного, потерпілого, свідка). Психологія судової суперечки. Психологічні особливості винесення вироку та мета покарання.
Література: 3, 4, 5, 6, 9, 11, 13, 18, 29.
Тема 6. Психологічна характеристика діяльності прокурора та адвоката
Загальна характеристика психології прокурорської діяльності. Зміст пізнавальної, комунікативної, конструктивної, організаторської, засвідчувальної діяльності прокурора.
Загальна характеристика психології діяльності адвоката. Зміст пізнавальної, конструктивної, комунікативної, організаторської і виховної діяльності адвоката.
Характеристика спілкування між прокурором и адвокатом. Психологічні правила спілкування прокурора і адвоката. Судова етика діяльності прокурора і адвоката. Моральна культура юриста.
Література: 4, 7, 8, 10, 21, 23, 24.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV
Тема 7. Судово-психологічна експертиза
Загальна характеристика судово-психологічної експертизи. Підстави призначення судово-психологічної експертизи. Обставини призначення судово-психологічної експертизи. Межі компетенції судово-психологічної експертизи. Класифікація та види судово-психологічної експертизи. Організаційно-правові засади проведення судово-психологічної експертизи. Висновок судово-психологічної експертизи. Правові аспекти та практика призначення судово-психологічної експертизи.
Література: 2, 7, 8, 14, 17, 24, 26.
Тема 8. Пенітенціарна психологія
Предмет, об’єкт та основні задачі пенітенціарної психології. Психологічна характеристика особистості засуджених та їх адаптаційних можливостей. Характеристика типів засуджених. Структура груп засуджених. Методи психологічного впливу на засуджених. Психологічні особливості мікросередовища засуджених. Основні чинники ресоціалізації та реадаптації засуджених.
Література: 1, 3, 6, 11, 13, 20, 25, 28.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Тема 1. Предмет, історія та методи юридичної психології
Самостійна робота – 8 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та списком літератури.
2. Занести до термінологічного словника зміст основних понять теми.
3. Підготувати мультимедійну презентацію теми.
4. Підготувати реферат або доповідь.
5. Скласти тестові завдання з теми.
Семінарське заняття – 4 год.
1. Загальна характеристика юридичної психології як науки та дисципліни.
2. Напрями юридичної психології.
3. Історія розвитку юридичної психології.
4. Загальнонаукові принципи в юридичній психології.
Практичне заняття – 2 год.
1. Здійснити порівняльний аналіз методів наукового дослідження в юридичній психології.
2. Розкрити сутність, значення та особливості реалізації методів психологічного впливу на особистість.
Література: 1, 3, 7, 19, 21, 25, 27.
Тема 2. Загально-психологічні основи юридичної психології
Самостійна робота – 6 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та списком літератури.
2. Занести до термінологічного словника зміст основних понять теми.
3. Підготувати мультимедійну презентацію теми.
4. Підготувати реферат або доповідь.
5. Скласти тестові завдання з теми.
Семінарське заняття – 2 год.
1. Особистість та її структура.
2. Пізнавальні та емоційно-вольові психічні процеси.
3. Психічні властивості та стани особистості.
Практичне заняття – 8 год.
1. Експериментально виявити тип темпераменту на основі тесту-опитувальника А. Белова (Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер, 2004.).
2. Здійснити вимірювання різних сторін інтелекту за допомогою субтестів тесту структури інтелекту Р.Амтхауера. (Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. – СПб.: Питер, 2008.).
3. На основі методики Дж.Роттера вивчити локус суб’єктивного контролю (Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології. – К.: Знання, 2006).
4. Продіагностувати типологічні особистісні риси за допомогою скороченого варіанту Мінісотського багатопрофільного особистісного опитувальника (Собчик Л.Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ (MMPI) Практическое руководство. – М.: Речь, 2007.).
6. Дослідити комплекс факторів ставлення до себе за допомогою опитувальника самовідношення (Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. – СПб.: Питер, 2008. – 512 с.).
7. Виконати тести творчого мислення Е.П.Торренса (Дружинин В.Н. Психология общин спосібностей. – СПб.: Питер, 2002. – 386 с.).
8. Провести тест Вартегга та проаналізувати отримані результати (Вартегг Э., Калиненко В.К. Рисуночный тест Вартегга. – М.: Смысл, 2006. – 262с.).
Література: 1, 3, 8, 9, 14, 24, 28.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
Тема 3. Нормативна регуляція поведінки та соціалізація особистості
Самостійна робота – 8 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та списком літератури.
2. Занести до термінологічного словника зміст основних понять теми.
3. Підготувати мультимедійну презентацію теми.
4. Підготувати реферат або доповідь.
5. Скласти тестові завдання з теми.
Семінарське заняття – 4 год.
1. Нормативна регуляція поведінки та засвоєння особистістю соціальних норм.
2. Девіантна та делінквентна поведінка: загальна характеристика, різновиди.
3. Соціалізація: поняття, фактори, етапи.
4. Правова психологія.
Практичне заняття – 2 год.
1. Використовуючи опитувальник Шмішека, виявити акцентуації власного характеру (Основы психологии: Практикум/Ред.-сост. Л.Д.Столяренко. – Ростов н/Д: Феникс, 2002.).
2. Визначити показники і форми агресії за методикою А. Басса і А. Дарки. (Практическая психодиагностика: Меодики и тесты / Ред.-сост. Райгородский Д.Я. – Самара: Изд.дом «Бахрам-М», 2002.)
Література: 1, 6, 7, 14, 19, 23, 26.
Тема 4. Кримінальна психологія
Самостійна робота – 6 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та списком літератури.
2. Занести до термінологічного словника зміст основних понять теми.
3. Підготувати мультимедійну презентацію теми.
4. Підготувати реферат або доповідь.
5. Скласти тестові завдання з теми.
Семінарське заняття – 2 год.
1. Особистість злочинця: поняття, детермінанти її формування.
2. Сутність та особливості злочинності неповнолітніх.
3. Поняття злочинної групи та її психологічна характеристика.
Практичне заняття – 8 год.
1. Підготувати інформаційно-бібліографічну довідку про злочинця, визначити причини його злочинної поведінки з детальним психологічним аналізом мікро-, мезо- та макрофакторів соціалізації та скласти психологічний експрес-портрет його особистості.
2. Здійснити психологічний аналіз листа злочинця ( Баронін А. С. Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології. – К., 2001.).
3. Переглянути та обговорити фільм «Республіка ШКІД» за мотивами повісті Григорія Білих і Леоніда Пантелєєва (режисер Генадій Полока, 1966).
4. Навести приклад й охарактеризувати молодіжну субкультуру та розкрити особливості її впливу на процес формування злочинної поведінки.
5. Підготувати інформаційну довідку про терористичне угрупування або терористичну акцію, з детальним аналізом терористичного лідера та зазначенням специфіки ведення переговорів.
6. Підготувати план щодо профілактичної діяльності злочинної поведінки в Україні з зазначенням заходу, відповідального органу та терміну виконання.
Література: 2, 5, 6, 10, 12, 13, 22, 27.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ
Тема 5. Психологічна характеристика слідчої та судової діяльності
Самостійна робота – 8 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та списком літератури.
2. Занести до термінологічного словника зміст основних понять теми.
3. Підготувати мультимедійну презентацію теми.
4. Підготувати реферат або доповідь.
5. Скласти тестові завдання з теми.
Семінарське заняття – 2 год.
1. Психологічні особливості слідчої діяльності.
2. Психологічні особливості судової діяльності.
3. Особливості взаємодії слідчого та судді.
Практичне заняття – 2 год.
1. Виконати завдання та вправи для розвитку розумової кмітливості та спостережливості як професійно-важливих якостей особистості майбутнього юриста.
2. Наочно представити, проаналізувати та надати психологічну характеристику жестам, позам, міміці особистості.
Література: 3, 4, 5, 6, 9, 11, 13, 18, 29.
Тема 6. Психологічна характеристика діяльності прокурора та адвоката
Самостійна робота – 6 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та списком літератури.
2. Занести до термінологічного словника зміст основних понять теми.
3. Підготувати мультимедійну презентацію теми.
4. Підготувати реферат або доповідь.
5. Скласти тестові завдання з теми.
Семінарське заняття – 2 год.
1. Психологічні особливості прокурорської діяльності.
2. Психологічні особливості адвокатської діяльності.
3. Особливості взаємодії прокурора та адвоката.
Практичне заняття – 8 год.
1. Визначити свій тип професії за допомогою методики Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) (Практикум по дифференциальной диагностике профессиональной профпригодности. Учебное пособие / Под общ. ред. В.А.Бодрова. – М,: ПЕР СЄ. 2003.).
2. Визначити піддатність екстремум-станам нервово-психічної напруженості за методикою В.Г.Андросюка (Юридична психологія. Практикум // За заг. ред. Л.Ш.Казміренко. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010.).
3. Виконати завдання та вправи для встановлення психологічного контакту та організації взаєморозуміння й взаємодії в спілкуванні.
4. Проаналізувати структуру судової промови, правила доказу в суперечці на судовому засіданні, логічні помилки в доказі висунутого юристом положення та психологічні елементи підготовки до привселюдного виступу.
5. На основі перегляду фільму «Евіленко» знятого за реальними подіями радянських часів (режисер Девід Греко, 2004), підготувати обвинувачувальну промову прокурора та захисну промову адвоката.
Література: 4, 7, 8, 10, 21, 23, 24.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV
Тема 7. Судово-психологічна експертиза
Самостійна робота – 8 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та списком літератури.
2. Занести до термінологічного словника зміст основних понять теми.
3. Підготувати мультимедійну презентацію теми.
4. Підготувати реферат або доповідь.
5. Скласти тестові завдання з теми.
Семінарське заняття – 2 год.
1. Судово-психологічна експертиза: поняття, межі компетенції та обставини призначення.
2. Класифікація та види судово-психологічної експертизи.
3. Висновок судово-психологічної експертизи.
Практичне заняття – 2 год.
1. На основі наведених прикладів судово-психологічної експертизи визначити вид, розкрити суть та підготувати постанову про призначення.
2. Здійснити порівняльний аналіз судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи.
Література: 2, 7, 8, 14, 17, 24, 26.
Тема 8. Пенітенціарна психологія
Самостійна робота – 8 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та списком літератури.
2. Занести до термінологічного словника зміст основних понять теми.
3. Підготувати мультимедійну презентацію теми.
4. Підготувати реферат або доповідь.
5. Скласти тестові завдання з теми.
Семінарське заняття – 2 год.
1. Поняття пенітенціарної психології.
2. Психологічна характеристика груп засуджених.
3. Ресоціалізація та реадаптація засуджених.
Практичне заняття – 8 год.
1. Використовуючи методику В.В.Бойко, виявити у себе домінуючу стратегію психологічного захисту у спілкуванні (Практическая психодиагностика: Методики и тесты /Ред.-сост.Д.Я.Райгородский. – Самара: Изд. Дом «БАХРАХ-М», 2002.).
2. На основі методики К.Роджерса та Р.Даймонда вивчити особливості власної соціально-психологічної адаптованості (Практическая психодиагностика: Методики и тесты /Ред.-сост.Д.Я.Райгородский. – Самара: Изд. Дом «БАХРАХ-М», 2002.).
3. Переглянути та обговорити фільм «Експеримент» знятий за реальними подіями Стенфордського тюремного експерименту американського психолога Філіпа Зімбардо (режисер Пол Шойрінг, 2010).
4. Підготувати візуальну демонстрацію прикладів тюремних наколок (сленгу, абревіатур) та розкрити їх суть.
5. Розробити програму ресоціалізації та реадаптації засуджених в Україні з зазначенням ефективності запропонованих кроків.
Література: 1, 3, 6, 11, 13, 20, 25, 28.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
Індивідуальна робота – 10 год.
Завдання:
1. Здійснити аналіз визначених студентами проблемних питань з тем змістового модулю.
2. Надати консультації студентам, що за результатами поточного контролю навчальних досягнень потребують допомоги у засвоєнні знань, умінь та навичок, передбачених змістом дисципліни.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ
1. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология. Учебник. – Харьков, 2002.
2. Баронін А. С. Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології та криміналістики. – К., 2001.
3. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник для ВНЗ (ред. МОН України). – 4-е вид. Л.: Новий світ – 2007. – 376 с.
4. Бігун В.С. Юридична професія та освіта. Досвід США у порівняльній перспективі. – Л, 2006. – 272 с.
5. Біленчук П.Д. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів: Навчальний посібник/ П.Д. Біленчук, А.П. Гель, Г.С. Семаков. –К.: МАУП, 2007. – 512с.
6. Блэкборн Р. Психология криминального поведения. – СПб.: Питер, 2003. – 498с.
7. Васильев В.Л. Юридическая психология. – СПб.: Питер, 2010. – 740с.
8. Давидюк Н.М. Юридична психологія. – Чернівці: Рута, 2006. – 100с.
9. Еникеев М.И. Практикум по юридической психологии. – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 592с.
10. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: Підручник. – К., 2004.
11. Кравченко О.В., Тимченко О.В., Христинко В.Є. Психологічне забезпечення діяльності ОВС в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності: Навч. посіб. – Х., 2002.
12. Кримінологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін.; За заг. ред О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
13. Медведєв В.С. Кримінальна психологія: підручник. – К.: Атіка, 2004. – 368с.
14. Морозов О.М. Психологія особистості: оперативна аудіовізуальна діагностика: Навч. посіб. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 328с.
15. Ніколенко О.С. Профілактика і корекція девіантної поведінки підлітків: Науково-методичний посібник. – Чернівці: Рута, 2004. – 60с.
16. Охріменко І.М. Оперативно-розшукова психологія. Сучасний стан та перспективи розвитку. – К.,2011.
17. Пасніченко В.В. Судово-психологічна експертиза: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – XXI, 2008. – 136с.
18. Психологія слідчої діяльності. / За ред. В.Г.Андросюка. – К., 2008.
19. Прикладная юридическая психология: Учеб. пособие для вузов / Под ред. А.М.Столяренко. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 639с.
20. Робоча книга пенітенціарного психолога / За заг. ред. В. М. Си-ньова, В. С. Медведєва. – К., 2000.
21. Романов В. В. Юридическая психология: Учебник. – М., 2000.
22. Христенко В.Е. Психология жертвы – Х., 2001.
23. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология. – М., 2000.
24. Щёкин Г. В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению. – К., 2001.
25. Юридическая психология / Сост. и общ. редакция Т.Н.Курбатовой. – СПб.: Питер, 2001. – 480с.
26. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями: Навч. посібник / Д.О.Александров , В.Г.Андросюк, Л.І.Казміренко та ін. – К.:КНТ, 2008. – 152 с.
27. Юридична психологія: Підручник / За заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Мойсеєва. – К.: КНТ, 2007.
28. Юридична психологія. Словник: Довідкове видання / Д.О. Александров, В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко та ін.; / За заг. ред. Л.І. Казміренко, Є.М. Моісеєва. – Вид. 2-е, уточ. та доп. – К.: КНТ, 2008. – 224 с.
29. Юридична психологія. Практикум // За заг. ред. Л.Ш.Казміренко. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
- Загальна характеристика юридичної психології як науки та дисципліни.
- Місце юридичної психології у системі психологічної науки.
- Напрями юридичної психології.
- Характеристики розвитку юридичної психології.
- Перспективи розвитку юридичної психології в Україні в ХХІ ст.
- Загальнонаукові принципи в юридичній психології.
- Методи наукового дослідження в юридичній психології.
- Методи психологічного впливу на особистість.
- Поняття про психіку та свідомість.
- Пізнавальні психічні процеси особистості.
- Емоційно-вольові психічні процеси особистості.
- Психічні стани особистості.
- Суть та структура особистості.
- Сутність спілкування.
- Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості.
- Соціальні норми.
- Нормативні системи та їх основні види.
- Соціальна та асоціальна поведінка.
- Психологічна аспекти правової поведінки.
- Психологічна характеристика девіантної та делінквентної поведінки особистості.
- Поняття соціалізації особистості.
- Етапи соціалізації.
- Психологічна характеристика та структура правосвідомості.
- Правова психологія.
- Предмет та завдання кримінальної психології.
- Соціальні, правові, психологічні риси злочинності.
- Сучасний стан і тенденції розвитку злочинності в Україні.
- Особистість злочинця.
- Концепції особистості злочинця.
- Структура особистості злочинця.
- Злочинна поведінка та механізми її формування.
- Основні категорії кримінально-правового поняття злочину (суспільна небезпека, протиправність).
- Психологічні аспекти проблеми підліткового віку у юридичній психології.
- Класифікація протиправної поведінки неповнолітніх.
- Причини об'єднання неповнолітніх у злочинні групи.
- Профілактика злочинності молоді.
- Поняття злочинної групи та її психологічна характеристика.
- Закономірності функціонування злочинних груп.
- Психологічні аспекти організованої злочинності.
- Тероризм як асоціальне явище.
- Психологічні особливості ведення переговорів із терористами.
- Загальна характеристика слідчої діяльності.
- Характеристика слідчої ситуації.
- Структурні компоненти особистості слідчого.
- Типи особистості слідчого.
- Психологічна характеристика інформаційно-пошукових та інформаційно-комунікативних слідчих дій.
- Загальна характеристика судової діяльності.
- Психологічні засоби ефективного впливу на підсудного.
- Психологічні особливості судового допиту.
- Психологія судової суперечки.
- Психологічні особливості винесення вироку та мета покарання.
- Загальна характеристика психології прокурорської діяльності.
- Загальна характеристика психології діяльності адвоката.
- Характеристика спілкування між прокурором и адвокатом.
- Загальна характеристика судово-психологічної експертизи.
- Класифікація та види судово-психологічної експертизи.
- Висновок судово-психологічної експертизи.
- Предмет, об’єкт та основні задачі пенітенціарної психології.
- Психологічна характеристика особистості та груп засуджених.
- Основні чинники ресоціалізації та реадаптації засуджених.