Верховної Ради України подання про призначення Пшонки Віктора Павловича на посаду Генерального прокурора України. Слово має Президент України. Янукович в. Ф. Дякую. Шановні народні депутати, згідно з закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно статті, 945.34kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені Верховної Ради, 1034.83kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно, 1023.45kb.
- Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської, 1280.25kb.
- Президенту України Леоніду Даниловичу Кучмі. Прошу вас, Леоніде Даниловичу. Кучма, 1331.46kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто, 1164.89kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто, 1108.13kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання, 1240.07kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. 13: 48: 58 Переходимо до наступного закон, 174.58kb.
Шановні народні депутати, прошу привітати Пшонку Віктора Павловича у зв’язку з тим, що Верховна Рада України майже конституційною більшістю надала згоду для призначення Пшонки Віктора Павловича на посаду Генерального прокурора України.
Шановні колеги, давайте також подякуємо Медведьку Олександру Івановичу за те, що він в непростий період протягом 5 років повний конституційний термін очолював Генеральну прокуратуру. (Оплески)
Шановні колеги, я прошу подякувати Президенту України за участь в розгляді цього питання, а саме, про призначення Генерального прокурора України. (Оплески)
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання. Шановні колеги, в зв’язку із призначенням Генерального прокурора досить логічно привітати прокурорського працівника, працівника прокуратури Шемчука Віктора Вікторовича, йому сьогодні виповнюється рівно 40 років. (Оплески)
Так, будь ласка, послухайте інформацію щодо результатів роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях за 2 листопада. Було розглянуто 39 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 1 закон, 9 законопроектів прийнято за основу, 5 законопроектів направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання і 10 законопроектів відхилено.
Розглядається питання про включення до порядку денного сесії законопроекту за номером 7266 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (щодо термінів реструктуризації заборгованості). Автор законопроекту – Микола Мартиненко. Прошу підтримати. Голосуєм.
11:04:10
За-217
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 156, „Блок Тимошенко” – немає, „Наша Україна – Народна самооборона” – 21, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 20.
Я розумію, шановні колеги, ваші почуття. Хто за те, щоб повернутися до голосування цього питання, прошу голосувати.
11:04:52
За-256
Повернулися.
Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного законопроекту за номером 7266 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Прошу голосувати.
11:05:32
За-248
Питання включено до порядку денного.
Шановні колеги, я так розумію, що комітет уже розглядав цей законопроект, тому прохання – будь ласка, будьте готові після… у другій половині дня, тобто на вечірньому засіданні розглянемо це питання.
Розглядається законопроект за номером 0183 - проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво та діяльність Постійного представника Європейського інвестиційного банку в Україні. Доповідає заступник міністра економіки Крючкова Ірина Володимирівна. Від комітету підготуватись Степану Курпілю. Будь ласка.
КРЮЧКОВА І.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Проект закону розроблено з метою завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво та діяльність в Україні Постійного представництва ЄІБ, підписаного 15 червня цього року.
Основною метою договору є відкриття Постійного представництва Європейського інвестиційного банку в Україні та врегулювання на законодавчому рівні його статусу та його діяльності.
На сьогодні співробітництво України з ЄІБ здійснюється відповідно до Рамкової угоди між Україною та ЄІБ, що підписана ще була 14 червня 2005 року, якою вже визначені певні пільги, пов’язані з діяльністю ЄІБ.
Частиною другою статті 7 Рамкової угоди передбачено, що банк буде користуватися щодо своєї діяльності на території України режимом, що надається міжнародним фінансовим організаціям, і який є найбільш сприятливим.
Аналогічним режимом, що передбачається цим договором, на території України вже користується Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк.
На сьогодні за підтримки Європейського інвестиційного банку на різних стадіях проектного циклу: ініціювання, підготовка та реалізація – знаходяться 7 інвестиційних проектів на загальну суму 1,2 мільярда євро в таких важливих сферах, як транспорт, енергетика, енергоефективність та охорона довкілля.
Ратифікація договору сприятиме розширенню такого співробітництва шляхом надання з боку банку фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів в реальному секторі економіки.
Чому ще буде сприяти ратифікація цього договору? Перш за все, скорочується процедура, за якою відбувається ініціація проектів та узгодження документів з представниками ЄІБ. І, по-друге, що дуже важливо, що будуть створені рівні умови для Європейського інвестиційного банку та інших міжнародних фінансових організацій, що користуються цими привілеями; надання технічної допомоги на безповоротній основі.
Ратифікація зазначеного договору стане позитивним сигналом для міжнародних інвесторів і добрим сигналом для подальшої співпраці України з Європейським інвестиційним банком, також дозволить розширити надходження в Україну, дуже важливих для неї, кредитних ресурсів.
Головне науково-експертне управління та профільний Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції рекомендували Верховній Раді прийняти законопроект в цілому. Тож я дякую за увагу і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Прошу записатися.
Будь ласка, 5 хвилин, Князевич.
11:09:13
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Особисто у мене у мене немає жодних сумнівів щодо доцільності ратифікації цієї угоди. Більше того, я переконаний, що і в більшості сесійної зали не буде жодних перепон для того, щоб підтримати ваше відповідне подання. Але в мене питання такого плану: як ви можете пояснити, що ми нарешті спроможемося в кінці 2010 року ратифікувати в сесійній залі той ратифікаційний документ, який мав бути предметом ратифікації давним-давно? Адже, ви правильно сказали, що це унеможливлювало надходження в Україну величезного потоку інвестицій, яких так ми потребували, принаймні останні роки. Чи є з точки зору політики якісь перепони? Чи це тільки чисто технічні речі? Дякую.
КРЮЧКОВА І.В. Ну, я би сказала: чисто технічні речі. Але договір, який ми ратифікуємо, був підписаний в цьому році 14… в цьому році саме його тільки підписали. Тобто, чому він не був підписаний раніше? Ну, це вже питання, мабуть, до колишніх урядів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорович Лілія.
11:10:19
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Передаю право на запитання – 2 хвилини Аржевітіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аржевітін, в нього дві хвилини є на запитання
11:10:29
АРЖЕВІТІН С.М.
Ірина Володимирівна, скажіть, будь ласка, я якби уважно ознайомився із цим договором, скажіть, будь ласка, а о це режим пільгового оподаткування, який запроваджений саме в угоді по відношенню до самого постійного представництва, чи буде поширюватися на ті кредитні інвестиційні програми, я маю на увазі режим пільгового оподаткування, на кредитні чи інвестиційні програми, який буде здійснювати цей банк на території нашої держави.
КРЮЧКОВА І.В. Цей договір стосується, і пільги, перш за все, стосуються постійного представництва, тому що, як ви бачите… До речі, зараз планується лише два… дві особи, які будуть працювати в Києві в цьому постійному представництві.
Що стосується проектів, вони відбуватимуться, все відбуватиметься за діючим законодавством, з тими учасниками, які будуть брати участь у проекті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Так, від профільного комітету Степан Курпіль. Прошу.
11:11:38
КУРПІЛЬ С.В.
Шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво та діяльність Постійного представництва цього банку в Україні.
На нашу думку, ратифікація цього договору сприятиме активізації подальшого співробітництва між Україною та Європейським інвестиційним банком, що створить нові можливості для фінансування інвестиційних проектів в Україні, посилить співробітництво банку з регіональними інституціями, дозволить розширити доступ громадських та приватних клієнтів до кредитних ресурсів банку, а також на законодавчому рівні врегулює статус та діяльність постійного представництва Європейського інвестиційного банку в Україні.
Європейський інвестиційний банк відповідно до свого статуту і мети діяльності, насамперед, надає позики і гарантії для функціонування проектів у пріоритетних секторах економіки. Зокрема, це проекти розвитку недостатньо розвинутих регіонів, це проекти модернізації або оновлення підприємств чи розвитку нових видів діяльності, які виникають при становленні загального ринку в тих випадках, коли ці проекти за масштабом або за своєю природою не можуть повністю фінансуватися за рахунок коштів, що є у розпорядженні окремих країн.
Це також проекти, до яких виявляють інтереси декілька країн, які не можуть повністю фінансуватися за рахунок інших джерел, які в розпорядженні окремих країн. Банк не надає кредитів по тих проектах, проти яких є заперечення держави.
Отже, комітет вважає за доцільне ратифікувати зазначений законопроект і просить підтримати голосуванням. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Хто крім Аржевітіна ще наполягає на слові? Немає. Прошу, Станіслав Аржевітін, 3 хвилини, і будемо визначатися.
11:14:12
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, без сумніву, цю ратифікацію потрібно підтримати. Адже Європейський інвестиційний банк є міжнародною фінансовою інституцією Європейського Союзу, які працюють вже більше, як півсторіччя у різних країнах світу. І враховуючи те, що цей банк уже здійснює у нас на Україні, як ми чули зі слів доповідача, у нашій державі, уже здійснює інвестиційні проекти на доволі таки велику суму по нашим українським міркам.
І якщо взяти до уваги, що вже рамкова угода теж була підписана ще в 2006 році, я думаю, що ратифікація цієї угоди додасть Україні міжнародного авторитету, підніме інвестиційну привабливість нашої країни і, звичайно, гіпотетичну можливість доступу до кредитних ресурсів цього банку. Тому пропозиція: підтримати ратифікацію цього договору. Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати… Шановні колеги, нам треба ж прийняти рішення зараз. Я прошу підготуватися до голосування.
Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Закону про ратифікацію Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво та діяльність Постійного представництва Європейського інвестиційного банку в Україні (реєстраційний номер 0183). Прошу голосувати.
11:16:05
За-293
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, Переходимо до розгляду законопроектів в режимі другого читання. Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей) (реєстраційний номер 6430). Доповідач – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Миколайович Калетнік. Будь ласка.
11:16:37
КАЛЕТНІК Г.М.
Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні колеги, Верховна Рада на своєму засіданні 23 вересня 10 року розглянула і прийняла за основу проект Закону України про внесення зміни до статті 4 "Про використання земель оборони" (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей), поданий народним депутатом Новиковою.
Ми доопрацювали в комітеті. За цей період було у відповідності до чинного законодавства отримано 5 пропозицій від 5 народних депутатів, суб’єктів законодавчої ініціативи. Всі вони розглянуті на засіданні комітету. Підтримано в іншій редакції поправка народного депутата Яворівського. Таким чином положення частини четвертої статті 2 вище зазначеного закону зобов’язують військові частини використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства, використовувати надані їм у користування земельні ділянки відповідно до цільового призначення та зберігати їх.
Таким чином запропоновані в законопроекті заміни до частини другої статті четвертої Закону України „Про використання земель” не узгоджуються з вимогами частини четвертої статті 2 цього закону, а також положеннями Земельного кодексу. Не можна допустити будівництво навіть такого необхідного для військовослужбовців та членів їх сімей житла без зміни цільового призначення на яких це житло будуватиметься, оскільки це може призвести до неконтрольованої забудови, а як наслідок забудови земель таких категорій як землі сільськогосподарського та лісогосподарського призначення. Саме зміна цільового призначення земельних ділянок для будівництва житла може сприяти активізації на ній будівництва відповідного житла та необхідних для цього інженерних комунікацій.
Пропонуємо Верховній Раді прийняти цей важливий законопроект в цілому як закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо голосувати.
1 поправка. Георгій Смітюх, наполягаєте на ній? Ні.
2 поправка. Бевзенко? Ні.
3 поправка. Юрій Кармазін, мікрофон.
11:19:17
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я прошу зосередити вашу увагу на тому, що ж ми приймали в першому читанні. А ми прийняли про те, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва об’єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення. А тепер що залишилося? А тепер ви взяли і вилучили слова без зміни їх цільового призначення. Я пропоную, тобто ви взагалі зробили для когось подарунок, про дерибан землі військової і все, скажемо так. Хіба про це йшла мова в законі? Очевидно, ні.
Тому я пропоную в цій поправці записати там ……… та «доступного житла», а потім записати: „Зміна цільового призначення земель, що виділені для такого будівництва, не допускається”, крапка. Це трошки інша редакція того, що прийнято в першому читанні, але вона не дасть можливість розбазарити цю землю. Дякую.
КАЛЕТНІК Г.М. Шановний Юрій Анатолійович, ми над вашою поправкою довго працювали в комітеті, розглядали її і в режимі засідання комітету, обговорювали з усіх сторін і що я вам хочу донести, яка думка при цьому викристалізувалася. Ви дійсно дали поправку, яка звучить, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва житла, але зміна цільового призначення, що виділені для такого будівництва, не допускається. Якщо ми приймемо в такій редакції вашу поправку, то ця заборона зміни цільового призначення не дасть можливості передати новозбудоване житло експлуатуючим організаціям і проблем з приватизації такого житла військовослужбовцям та членам їх сімей у подальшому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 3, автор Юрій Кармазін.
КАЛЕТНІК Г.М. Тому ми її відхилили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет відхилив, так. Разом з тим я ставлю на голосування про прийняття поправки.
11:21:32
За-8
Поправку не прийнято.
Юрій Кармазін, будь ласка. Будь ласка, мікрофон, Юрія Кармазіна. Мікрофон Кармазіна. Що у вас іще?
11:21:40
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, спасибі тим, хто мене підтримав. Я хотів би сказати, що шановні народні депутати, 4 поправка, її врахування фактично знищує взагалі закон і його прогресивну направленість. Тому я прошу проголосувати про підтримку 4 поправки через те, що вона просто протилежна від того тексту, який є в законі. Тобто поставте, будь ласка, пане Голово, на підтвердження голосування цієї поправки. Якщо вона не набере голосів, значить залишиться перша редакція першого читання, яка була набагато вдаліша і краща для нашого народу. Дякую.
КАЛЕТНІК Г.М. Дякую за вашу ініціативу. Я хочу пояснити наступне. Ця поправка комітетом врахована і підтримана, тільки не в повному обсязі, тому що там, де в частині було запропоновано, „крім того вважаю, що в разі прийняття запропонованих змін будівництво навіть такого необхідного житла військовослужбовцям та їх сім’ям може призвести до неконтрольованої зміни”. Ми тільки оцей один абзац не підтримали у зв’язку з тим, що стосовно неконтрольованої забудови земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення, та інших категорій слід зазначити, проект спрямований якраз на забезпечення можливості будівництва житла тільки на землях оборони, які мають розгалужену інженерну інфраструктуру і жодним чином не може вплинути на використання земель інших категорій. В частині всіх інших абзаців комітет 4 поправку підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до Регламенту, я ставлю на голосування поправку номер 4 для її підтвердження, комітет її врахував.
11:23:58
За-8
Поправка не підтримана, отже вона вилучається.
Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України „Про використання земель оборони” (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей) (реєстраційний номер 6430). Прошу голосувати.
11:24:40
За-247
Закон прийнято.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію) (реєстраційний номер 6413). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Миколайович Бондар.
11:25:11
БОНДАР О.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України, у проекті пропонується встановити особливості банкрутства підприємств, що у своїй діяльності використовують ядерну енергію, зокрема визнати орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, або його регіональні інспекції учасниками справи про банкрутство такого підприємства.
Законопроектом пропонується внести зміни в статтю 43 Закону про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом, які передбачають:
внесення до переліку особливо небезпечних підприємств, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів підприємств, як у своїй діяльності використовують ядерну енергію. Відшкодування витрат на заходи по забезпеченню завершення діяльності, пов’язаної з використанням ядерної енергії, надання інформації органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо відкриття справи про банкрутство підприємств, які в своїй діяльності використовують ядерну енергію. Визнання органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки учасником провадження у справі про банкрутство щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію.
Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України завізувало підготовлену комітетом до другого читання порівняльну таблицю без зауважень. Рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в другому читанні та в цілому як закон.
Хочу додати, що з 11 поправок, які подані, з 12 поправок, які подані народними депутатами України, 11 враховано. Не врахована 12 поправка Кармазіна, вона відхилена, ну, яку, я вважаю, депутат Кармазін просто пошуткував. Він запропонував, щоб цей закон набирає чинності з дня наступного після дня його опублікування. Законом визначено, що всі закони набирають чинності з дня його опублікування. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Всі поправки враховано. У нас є всі підстави поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону (реєстраційний номер 6413) про внесення змін до статті 43 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію). Прошу голосувати.
11:27:56
За-243
Закон прийнято.
Дякую. Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проект Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" (реєстраційний номер 4530).
Доповідач – Голова Комітету з питань економічної політики Олександр Миколайович Ткаченко. Хто від комітету буде доповідати? Олександр Миколайович є. Прошу вас, Олександр Миколайович.
11:28:26
ТКАЧЕНКО О.М.
Шановний Голово, шановні народні депутати! Законопроект було прийнято у першому читанні 2 березня 2010 року. 20 травня цього року законопроект було направлено на повторне друге читання.
Перш ніж розглянути запропоновані зміни та проекту закону, хотів би вас проінформувати про наступне. Херсонський завод мав значні потужності для виробництва техніки. Комбайнів щорічно випускалося 5 тисяч, 7,5 тисяч – причіпів, приставок для комбайнів – 15 тисяч, дощувальних агрегатів – 10 тисяч щорічно і насосних станцій – біля 8 тисяч. Як бачимо, потужності були серйозні.
На цьому комбайновому заводі було розроблено проект вперше про виготовлення зерново-збирального комбайну „Славутич”, який одержав державну премію. На заводі працювало 13 тисяч людей. На сьогодні все втрачено.
У 2001 році кількість працюючих складала 5 тисяч 300, а сьогодні лише 300 чоловік. У 2008 році завод виготовив понад 300 зернозбиральних комбайнів і 500 жаток.
Хотів би нагадати, що в Україні за останні 10 ротків практично втрачено всі заводи, які виготовляли сільськогосподарську техніку. На сьогодні, якщо у 1991 році навантаження на комбайн складало 100 гектарів зернових, сьогодні ця цифра складає 400 гектарів, тобто в 4 рази більше. Енергоозброєність сьогодні скоротилася у 5 разів проти 1991 року.
За останні роки машинобудівна промисловість практично не поставила на виробництво жодного сучасного ні трактора, ні комбайна. Виробництво тракторів у 1990 році складало по Україні 106 тисяч, сьогодні 3 тисячі тракторів із 106 тисяч. За розрахунками Інституту механізації, як я сказав, енерго ….. скоротилося у 5 разів. Думаю, що Україна була і повинна залишатись хліборобською державою, але ми сьогодні завозимо техніку в основному з Китаю, з Польщі. Ви подумайте, з яких держав завозимо техніку, яку виготовляли самі в достатній кількості і поставляли на експорт. Тобто ми практично сьогодні інвестуємо зарубіжного виробника, але не власного. Все це говорить про те, що нам конче …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
ТКАЧЕНКО О.М. …виробництва власної сільськогосподарської техніки.
Таким чином, шановні друзі, до повторного другого читання було внесено 4 поправки. 2 поправки вніс народний депутат Кармазін, і 2 поправки вніс я. По поправках Кармазіна: 1 поправка, яка була внесена, вона прийнята і врахована, 2 поправка не врахована народного депутата Кармазіна, тому що Кармазін пропонує відхилити цей законопроект, тоді, коли в першому читанні за цей законопроект проголосувало 324 народних депутати. Як можна відхилять? І дві останні поправки, Кармазіна одна і моя. Моя стосується того питання, щоб в бюджеті на 2011 рік, повернувши цей комбайн у власність держави, держава у бюджеті врахувала необхідну кількість коштів, щоб цей завод почав працювати.
Тому я вважаю, що сьогодні повторний розгляд цього питання заслуговує серйозного підходу і обов’язкової підтримки, щоб держава наша, яка має 34 мільйони гектар землі, мала й свою відповідну сучасну техніку, а не купляли ту техніку …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.
Шановні колеги, поправки тепер. Мікрофон Юрія Кармазіна.
11:33:24
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Справа в тому, що якраз ставив питання про те, щоби зробити у відповідності до Конституції, маючи на увазі статтю 41 і 85. тут трішечки примітивно написали, що відхилити проект. Я так не ставив питання, я говорив про те, що я підтримую ідею захисту інтересів держави, але це, вважаю, трішечки по-іншому треба викладати. Через те, щоб не було примітивізму я б хотів би, щоб другу поправку, Володимире Михайловичу, зняли, я не буду на ній наполягати, бо не так воно викладено, як насправді написано. А третю поправку, шановний Володимире Михайловичу, я не думаю, що завадить в цьому законі записати, що Генеральному прокурору… я буду голосувати за цей закон, але не завадить написати: „Генеральному прокурору здійснити нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами державного і господарського управління та контролю, а також покупцем цілісного майнового комплексу …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Кармазіна. Будь ласка.
11:34:37
КАРМАЗІН Ю.А. Далі. Фонду державного майна. Здійснити в установленому порядку заходи, пов`язані з поверненням у державну власність цілісного майнового комплексу ….. „Херсонський машинобудівний завод” та компенсації витрат на повне відновлення діяльності цього заводу.
І Кабінету Міністрів передбачити в проекті Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” необхідні кошти для здійснення заходів, пов`язаних з поверненням державі цілісного майнового комплексу „Херсонський машинобудівний завод” та відновленням його діяльності.
Якщо ви подивитесь, шановні народні депутати, зауваження Юридичного управління, то ви зрозумієте, що без оцих моїх пунктів реалізувати цей закон неможливо, тому я просив би, і вас прошу, Олександр Миколайович, підтримати ці… цю поправку…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це вже… Дякую. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка номер 3 Юрія Кармазіна.
11:35:43
За-59
Поправка не підтримана.
І поправка номер 4.
Шановні колеги, там передбачено, в проекті закону, щоб зафіксувати, передбачити в проекті Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” необхідні кошти на здійснення заходів, пов’язаних із поверненням у державну власність цілісного майнового комплексу „Херсонський машинобудівний завод”.
Оскільки ми розглядаємо закон зараз, то, очевидно, треба 2010 поміняти на 2011. Правильно?
Я ставлю на голосування цю поправку. Прошу голосувати.
11:36:32
За-244
Поправка врахована.
Шановні колеги… Будь ласка, Олександр Миколайович.
11:36:50
ТКАЧЕНКО О.М.
Шановні колеги, я лише хотів вас проінформувати півхвилини. Завод, за який йде мова, на 01.01.2004 року мав балансову вартість 301 мільйон гривень. В цьому ж році, в 2004-му, продали завод за 490 тисяч гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів голосування. Олександр Бондар. Потім – Ярослав Сухий. І Катерина Самойлик. І будемо голосувати.
11:37:17
БОНДАР О.М.
Олександр Бондар, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.
Я хочу застерегти Партію регіонів, фракцію від дуже небезпечних наслідків прийняття цього закону, політичних. Якщо законом об’єкт повертається в державну власність, в усіх країнах світу це називається „націоналізація”. Є механізми, передбачені законом, про приватизацію, по яких Генеральна прокуратура і Кабінет Міністрів мають право зараз повернути цей об’єкт в державну власність. І це треба робити.
Прийняття спеціального закону відштовхне інвесторів від України набагато більше, ніж користь, яку ви зараз в цьому законі хочете залучити. Я вам ще раз кажу: постановою про те, що дати доручення Кабінету Міністрів, прокуратурі, такі питання не вирішуються. Треба, щоб уряд і прокуратура діяли відповідно до законодавства.
Цей об’єкт був вилучений з державної власності через банкрутство. Яким чином ви визначите кошти, які треба повертати, це ж не була приватизація. Що ви зараз збираєтесь голосувати, шановні депутати?
ГОЛОВУЮЧИЙ Ярослав... Ні, це вже в обговорення переходить. Ярослав Сухий і...
11:38:27
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я вважаю... що цей законопроект потрібно підтримати. І хотів би задати народному депутати України, який щойно виступав: а ви мені назвіть хоч одну ініціативу Фонду державного майна Укриаїни за вашою ініціативою, чи хоч один договір було розірвано? Шановні колеги, ми нарешті створимо прецедент, коли конкретний об’єкт права приватної власності вилучається в державну власність. А скажіть всі тут, скільки таких об’єктів чекає своєї черги по Україні? Ні ефективного власника, ні кращої якості роботи не дочекався Тернопільський комбайновий завод - колишня перлина сільськогосподарського машинобудування продана за копійки. Ще в 1991 році видав чотири тисячі бурякозбиральних комплексів КС-6, БМ-6, сьогодні це руїна, ніхто не дав відповіді і ніхто не відповів за те, що унікальна техніка, обладнання закуплене в кінці 80-х років за валюту Радянським Союзом пішла на металобрухт. цей закон потрібно...
ГОЛОВУЮЧИЙ Катерина Самойлик, будь ласка.
11:39:39
САМОЙЛИК К.С.
Я щиро дякую. Я не хочу нагнітати, зовсім уже ніяких емоцій. Хочу сказати лише одне, що ми вже дозріли до того, щоб відлучити проходимця, який зовсім не є власником, бо він купив один комбайн. Де ж тоді Фонд державного майна був? Де ж тоді він стояв на сторожі державного майна України? я звертаюсь до всіх вас, тим більше, що перебуваючи у місті Херсоні, прем’єр-міністр України Азаров сказав, заявив всім, хто присутній був на зустрічі, що я за те, щоб у державну власність повернулись ті підприємства, де недбалі власники, де працюють на себе, де ріжуть обладнання на метал, де збагачують себе, а не державу і державний бюджет. я думаю, що сьогодні ми продемонструємо людям, що таке державне відношення до цієї …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!... Що? Голосуємо?
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод” (реєстраційний номер 4530).
11:41:30
За-318
Закон прийнято.
Водночас, шановні колеги, є пропозиція, щоб підготувати звернення до Генеральної прокуратури України, щоб Генеральна прокуратура вивчила і вжила відповідних заходів у частині того, хто буде повертати кошти державі, бо на цьому заводі висять, очевидно ж, величезні борги, вони ляжуть на рахунок держави. Щоб їх відшкодували ті люди, які ці борги наробили. Немає заперечень? Дякую.