Geum.ru

К э. н., доцент Федорец М. С

Вид материалаДокументы

Содержание


Зародження знання про облік витрат на виробництво
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Литература:
  1. Налоговый кодекс Украины Закон Украины принят ВРУ от 02.12.2010 г. №2755-VI (с изменениями и дополнениями) // [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
  2. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 7 «Основные средства», утв. приказом Министерства финансов Украины от 27.04.2000 г. №92 (с изменениями и дополнениями) // [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: ссылка скрыта.
  3. Еленчук С.Г. Амортизация ОС – одно из важнейших источников инвестирования / С.Г.Еленчук // Экономический вестник.– 2009.– Выпуск 16.– С. 204 - 208.
  4. Федоренко Т.О. Влияние амортизационной политики на инновационное развитие предприятия / Т.О.Федоренко // Экономика, финансы, право.– 2010.– №8.– С. 5 - 12.


Ван Цяо

Цинь Дао Университет

Керівник: к.е.н., доцент Секирина Н.В.

Цинь Дао Университет


有关核算生产开支起源的知识


许多学者在研究过程中对有关核算开支学说的研究给予了高度重视。但是，对有关开支起源的历史的知识却研究甚少。对于历史经验的研究给我们提供了一个重新思考开支的价值并引出一些有趣的想法的机会，而不是重复之前犯过的错误或创造些曾经已存在的理论。有关开支的演变有着悠久的历史。在不同的历史时期，从古代到现代，研究学习开支都有着重要的意义。我们的研究可以从有关开支知识发展的初级阶段开始。

在企业的生产过程中产生的开支称为生产开支。这些开支几乎从远古时代，人们刚刚开始为了满足自己的需求而生产产品时便产生了。但是在当时，人们并没有意识到他们，即耗费的原材料，时间和劳力。 因此，根据G. Bridge-Beya 的研究结果，公元前3623年Menas法老统治时期（古埃及），“通过借助短剑在纸莎草上铭刻，记录法老家族的多种经营操作，准确的确认了统治者的所有支出。”需要补充的是，在埃及和巴比伦，实现了开支估算。开支的标准通过计算研究和覆盖人口的基本资源得到确定。并依食物种类的不同建立单独的开支标准。工业核算保存的数据表明，在那个时期并不存在成本核算。没有必要区分为生产开支和销售开支。贸易是活动的目的，并且生产在市场上进行运作，因此企业通过比较所有收益和总的支出来确定工业生产的经营成果。

根据希罗多德的记录，建造吉萨金字塔时，被分给从事金字塔建造的人们的大蒜，萝卜和其他的食物的数量，总价值为1500 talant 。但是，当时只是考虑了物质上的消费--食物。帕台农神庙的建设成本，据在墙壁上雕刻的数据统计，是469 talant。

事实上，圣经中指出，在远古时代，已经可以精确的记录和计算支出的事实，在《出口》一书中，记录了有关建造的全部支出。

在“摩奴法”中载有关于公共开支的规定。印度国王Chandragupti一世的顾问-Kautilya在《Arthashastra》条约中写道，商品的市场价格不仅包括生产开支，也包括交易开支。古经济思想家，儒家学派的集大成者荀子认为，节约开支是国家经济政策的基本原则。在其著作中劝告土地所有人占有相对少数的设备，以达到不超支的目的。

当理解了区分支出的必要性后，那个时期的所有学者指导贸易时，都将其认为是那时最必要和最成熟的活动。

双重记录创始者是世界著名数学家--卢卡帕乔利（1445年至1515年） ，他成为了第一个企图实现流通开支分类的推动者。他将开支分成了三类组别：关于企业，产品和业务流程。基于这些组别，又将所有的开支分为商用的和家用的，直接的和间接的，普通的和特殊的。 尽管这是一个关于流通费用的分类方式，但它本身包括了生产开支。

因此，有关开支发展的初级阶段标志着尝试记录和核算，以及分类进程的开始，这是由于经济需求造成的。


Зародження знання про облік витрат на виробництво


Вивченню теорії витрат приділе­но багато уваги у працях вчених. Проте малодослідженою залишається історія виникнення знань про витрати. Вивчення історичного досвіду дасть можливість переосмислити значення витрат, почерпнути цікаві ідеї, а також не повторювати раніше зроблених помилок і не створювати того, що колись було вже створено.

Еволюція знань про витрати має багатовікову історію. В різні історичні періоди, починаючи з давніх часів і закінчуючи сучасністю, вивченню витрат приділяли важливе значення. Проведене нами дослідження дозволило виділити початковий етап розвитку знань про витрати.

Витрати, які несе підприємство при виробництві своєї продукції і є витратами виробництва. Ці витрати існували у древню епоху майже с того моменту, коли людина почала виробляти де що, для задоволення своїх потреб, але в той час вона не замислювалась про їх існування, про те, що була затрачена сировина, її час та праця. Так, за результатами дослідження Г.Брідж-Бея, за 3623 р. до н.е. в управління фараона Менаса (стародавній Єгипет) «писарі записували за допомогою легких стилетів на гладенькому папірусі численні операції домашнього господарства фа­раона, точно визначали всі витрати свого повелителя». Слід додати, що в Єгипті та Вавилоні здійснювалося нормування витрат. Норми витрат визначалися розрахунково-дослідним шляхом і охоплювали основні ресурси населення. Окремо встановлювали норми накладних витрат, залежно від видів продукції. Збережені дані промислового обліку показують, що калькуляції в ті часи не було. Не була зрозуміла необхідність відрізняти витрати понесені на виробництво продукції і витрати понесені при її продажі. Метою діяльності була торгівля, а виробництво працювало на ринок, тому в промисловому виробництві результати господарської діяльності визначалися в цілому по підприємству шляхом порівняння всіх витрат зі всіма доходами.

За Геродотом, на піраміді Хеопса вирізано, скільки часнику, редьки та інших продуктів було видано людям, зайнятим на будівництві піраміди, за­гальна вартість якої становить 1500 талантів. Особливістю того часу є те, що враховувалися лише витрати предметів споживання — продуктів. Вартість будівництва Парфенону, згідно зі звітом, вирізаному на його стіні, становить 469 талантів.

Про те, що в стародавні часи чітко відслідковували і обліковували витрати свідчить і Біблія, де в книзі «Вихід» перелічуються всі витрати, які були поне­сені для будівництва скинії заповіту.

У «Законах Ману» містяться постанови, пов'язані з порядком здійснення державних витрат. Радник індійського царя Чандрагупти 1 - Каутілья у трак­татах «Артхашастра» пише, що ціна товару на ринку складається не тільки з витрат на виробництво, а й з торговельних витрат. Виразник економічних ідей стародавнього конфуціанства Сюнь-цзи вважав, що основним принципом економічної політики держави має бути економія у витратах. У трактаті «Зем­леробство» М. Порцій радить власникам маєтків мати менше обладнання, щоб не робити зайвих витрат.

Коли була зрозуміла необхідність відрізняти витрати, усі вчення тій епохи присвячувались торгівлі, як самій необхідній та розвинутій діяльності на той час.

Поява подвійного запису, засновником якої став математик зі світовим ім'ям - Лука Пачолі (1445-1515), стала першим поштовхом до виникнення спроб класифікації витрат. Так Л. Пачолі виділяв три класифікаційні групи витрат обігу: стосовно підприємства, товару і господарському процесу. На підставі цих груп усі витрати поділялися на торгові і домашні, прямі і непрямі, звичайні і надзвичайні. І хоча, це була класифікація витрат обігу, але вона включала в собі виробничі витрати.

Таким чином, перший етап розвитку знань про витрати характеризувався появою перших спроб відслідковування, обліку контролю витрат, а також їх класифікації, що було спричинено господарськими потребами.