К э. н., доцент Федорец М. С

Вид материала

Содержание

Варіанти розрахунку курсових різниць
Application of international accounting standards and financial reporting in Ukraine

Подобный материал:

1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 18

Література:

Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. — К.: КНЕУ, 2008. — 260 с.
Кузьмінський Р. Реформування бухгалтерського обліку // Актуальні проблеми бухгалтерського обліку. - Фінанси України. – 2010. - №8. – С. 59-63.
Рассулова Н.В. Організація бухгалтерського обліку в сучасних умовах.-Рассулова Н.В., Земелєва Т.С.- Економічні науки / 2009. Облік та аудит.
Жук В. М. Актуальні проблеми бухгалтерського обліку і їх вирішення. – Фінанси України. – 2009. - №7. – С. 100 – 113.
Левицька С. Бухгалтерський облік: основи, перспективи розвитку. - Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. - № 8. – С. 7-11.

Павлова Д.І.

Керівник: ст. викладач Тимчина Л.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ВАРІАНТИ РОЗРАХУНКУ КУРСОВИХ РІЗНИЦЬ

У сучасних умовах господарювання, коли економіка кожної країни виступає частиною світового господарства, діяльність на зовнішньому ринку сприяє економічному зростанню, інтенсифікації виробництва, удосконаленню технологій та збагаченню ринку споживчих товарів. Українські суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності укладають та здійснюють контракти, як правило, у валюті іноземних контрагентів, а у бухгалтерському обліку застосовують валютний курс України, який постійно коливається. Для того щоб урахувати коливання валютного курсу і забезпечити достовірну оцінку активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат, треба правильно розрахувати курсові різниці, які можуть впливати на фінансовий результат підприємства.

У розробку питань удосконалення системи бухгалтерського обліку та, зокрема, обліку курсових різниць вагомий внесок зробили сучасні вітчизняні вчені Ф.Ф.Бутинець, Ю.А.Кузьмінський, Б.М.Литвин, М.С.Пушкар, В.В.Сопко, Ю.Д.Чацкис; зарубіжні дослідники О.М.Андросов, А.П.Бархатов, Дж. Блейк, Ж. Г.Леонтьєва, Я.В.Соколов, Н.Т.Шалашова. В їх працях висвітлені різні аспекти функціонування системи бухгалтерського обліку, оцінки статей, виражених в іноземній валюті, та обліку курсових різниць.

Мета статті – дослідити методику розрахунку курсових різниць, які виникають за зовнішньоекономічними контрактами при частковому погашенні зобов’язань за монетарними статтями згідно двома варіантами розрахунку курсових різниць.

Курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. При веденні обліку курсових різниць необхідно визначити: природу їх виникнення; об’єкти обліку; звітний період, в якому були здійснені операції, пов’язані з рухом валютних коштів; розмір балансової вартості іноземної валюти (для податкового обліку). Основним регламентуючим документом, яким слід керуватися при визначенні курсових різниць для цілей бухгалтерського обліку, є П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» [1].

Курсові різниці виникають за операціями:

придбання товарів, основних фондів, сировини, виконання робіт, надання послуг;
продажу товарів, готової продукції, виконання робіт, надання послуг;
відшкодування витрат працівнику підприємства на витрати на відрядження за кордон;
отримання фінансових інвестицій в іноземній валюті;
купівлі-продажу обмінними пунктами іноземної валюти;
за іншими операціями.

Таким чином, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, курсові різниці виникають або на дату проведення розрахунку (операції), або на дату складання бухгалтерської звітності (де звітним періодом є місяць).

Розглянемо два варіанти розрахунку курсових різниць: варіант 1 – курсові різниці розраховують тільки на частину заборгованості, яка погашається; варіант 2 – курсові різниці розраховують на всю суму заборгованості в іноземній валюті, хоча погашається на певну дату тільки її частина.

При першому варіанті – розраховується курсова різниця тільки на частину монетарної статті, яка вибуває або погашається, при другому варіанті – розрахунок відбувається на всю суму монетарної статті, незалежно від того, яка її частина погашається або вибуває.

При формуванні фінансовому результату доходи і витрати від курсових різниць в обох варіантах будуть відрізняться, проте кінцевий результат є однаковим. Доцільно розрахувати курсові різниці за монетарними статтями за варіантом, який не завищує доходи і витрати від курсових різниць, тобто дотримуватися принципу обачності, який вимагає застосування методів оцінки, які повинні запобігати зниженню зобов'язань та витрат і завищенню активів та доходів підприємства. Обачність є умовою забезпечення достовірності фінансової звітності, однією з її характеристик, для того щоб ця звітність була корисною. Таким варіантом є розрахунок курсових різниць на дату здійснення розрахунків лише на частину заборгованості, яка підлягає сплаті, тобто це варіант 1. Наприклад, проаналізуємо вплив розрахунку курсових різниць за наведеними двома варіантами при складанні фінансової звітності.

Таблиця 1 – Порівняння кількісного значення статей форми №2

Стаття	Код	Варіант 1	Варіант 2
Інші операційні доходи	060	Дохід від операційної різниці менший	Дохід від операційної різниці більший
Інші операційні витрати	090	Втрати від операційної курсової різниці менші	Втрати від операційної курсової різниці більші
Інші доходи	130	Дохід від неопераційної курсової різниці менший	Дохід від неопераційної різниці більший
Інші витрати	160	Втрати від неопераційної курсової різниці менші	Втрати від неопераційної курсової різниці більші
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування	170 175	На фінансовий результат варіанти розрахунку не впливають. Фінансовий результат однаковий.

Отже, при розробці положень облікової політики підприємству, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, необхідно обов’язково обумовити варіант розрахунку курсових різниць за зобов’язаннями на дату їх погашення, щоб дотримуватися основного принципу ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності - принципу послідовності.

Література:

П(С)БО 21“Вплив змін валютних курсів”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193. [Електронний ресурс]. – Електронні данні. – Режим доступу: ссылка скрыта.
Балабайкіна Н. Варіанти розрахунку курсових різниць. Н. Балабайкіна // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. - №3. – С. 35 – 39.
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-ХІІ (із змінами і доповненнями) від 16.04.91 р. // www.rada.gov.ua.

Панченко О.В., Захарченко Ю.В.

Керівник: ст. викладач Журба Т.С.

Обласний комунальний вищий навчальний заклад Інститут підприємництва «Стратегія» м. Жовті Води

Об’єкт, база та особливості обліку єдиного соціального внеску

У 2011 році набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. В наступній статті описуються основні моменти пов’язані з обліком та нарахуванням єдиного соціального внеску.

Тепер замість платежів у чотири соціальні фонди сплачується лише один – єдиний соціальній внесок. Платники повинні самостійно його вираховувати на основі бухгалтерських та інших документів, в відповідності з якими нараховують виплати (дохід), на які нараховується внесок. Платниками внеску є роботодавці, підприємці, члени їх сімей, особи, що займаються незалежною професійною діяльністю.

Нараховується та сплачується єдиний внесок в більшості випадків із заробітної плати по видам виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно Закону України «Про оплату праці». З 01.10.2011 р. максимальна база нарахування ЄСВ становить 17 розмірів прожиткових мінімумів на працездатну особу. У жовтні — листопаді 2011 р. величина цього показника — 16745 грн., у грудні 2011 р. — 17068 грн. Згідно Закону про єдиний соціальний внесок для роботодавців, які виплачують лікарняні найманим працівникам, єдиний внесок на суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, ці лікарняні виплачуються за рахунок роботодавця, і суми допомоги по тимчасовій втраті працездатності нараховується по ставці 33,2%. Для осіб, які отримують вищезазначені виплати, єдиний внесок утримується по ставці 2%. Ці ставки використовують для всіх найманих працівників у тому числі інвалідів. Для підприємців ставки залежать від включених фондів. Так загальною є ставка 34,7%, якщо підприємець хоче застрахуватись від недієздатності то він сплачуватиме 36,6%, якщо виявить бажання застрахуватись від нещасних випадків - то 36,21%, та повне страхування покривається 38,11%. Для бюджетних установ нарахування складає 36,3%, а утримання 3,6%.

У зв’язку з новими правилами сплати єдиного соціального внеску, зобов’язання перед іншими фондами крім пенсійного не виникають. До нових правил адаптували механізм сплати допомоги за рахунок Фонду страхування від непрацездатності. Роботодавці повинні подавати в цей фонд заяву-розрахунок, на основі якої Фонд буде нараховувати кошти для наступної їх виплати робітникам. При цьому перші п’ять днів залишаються витратами підприємства, наступне сплачується Фондом, який зараховує гроші по заяві страхувателя. Тобто підприємства не можуть виплачувати з власних коштів суми, що йдуть за рахунок Фонду. Роботодавець відкриває у банку окремий рахунок, на яких Фонд і перераховує гроші, які потім підприємство виплачує робітникам.

Зокрема, нарахований єдиний внесок підлягає сплаті під час виплати зарплати або іншого доходу, на який нараховується внесок, а якщо такий доход нараховували, але не виплатили, платники єдиного внеску зобов'язані сплатити його не пізніше 20-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування доходу.

Однак доволі часто підприємства, нарахувавши лікарняні, не встигають отримати від Фонду страхування від непрацездатності кошти на виплату цих сум до 20 числа місяця, наступного за базовим. Але єдиний внесок й у цьому випадку слід сплатити.

Питання тут може виникати виключно зі сплатою з сум лікарняних утриманого єдиного внеску (2%), адже нарахування все одно сплачується з власного рахунку, а утримані суми треба сплачувати зі спецрахунку, на який Фонд вносить кошти на лікарняні. Теж стосується й суми утриманого податку на доходи. Це пов’язано з тим, що банк, приймаючи розрахункові документи на виплату лікарняних або отримання для цих цілей коштів до каси підприємства, повинен упевнитися в сплаті із цих сум єдиного внеску та податку на доходи. Коли йдеться про оплату лікарняних, частину з яких оплачує підприємство, усі утримання можна провести при оплаті перших п'яти днів непрацездатності (якщо суми такої оплати вистачить на зазначені цілі). Тоді під час виплати коштів працівникам зі спецрахунку буде достатньо надати до банку копії платіжок, які підтвердять сплату єдиного внеску та податку на доходи з лікарняних, що виплачуються з бюджету Фонду. Однак коли виплачуються лікарняні, наприклад по догляду за хворою дитиною, і не йдеться про оплату перших п'яти днів коштом підприємства, так учинити не вдасться.

Аби все було в межах законодавства, слід пам'ятати про те, що документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядають не пізніше десяти календарних днів із дня їх надходження.

Схема виплати допомоги виглядає поетапно так:

надається співробітником документ, який на протязі 10 днів розглядає комісія по соцстрахуванню та приймає рішення про призначення або відмову в наданні допомоги;
проводиться в бухгалтерському обліку нарахування назначеної суми;
складається у 2х екземплярах заява-розрахунок на виділення грошових коштів;
лікарняні за перші 5-ть днів непрацездатності нараховуються в найближчий після призначення день, встановлений для виплати заробітної плати, навіть якщо інші лікарняні від Фонду ще не надійшли;
надходять кошти від Фонду.

Для обліку розрахунків за ЄСВ відтепер має застосовуватися перейменований субрахунок 651, а для розрахунків із фондами соцстраху щодо перерахованої роботодавцям допомоги – новий субрахунок 378.

Отже, як висновок, можна сказати, що в законодавстві провадяться позитивні зміни у напрямку роз’яснення та тлумачення особливостей обліку єдиного соціального внеску. Вже за 11 місяців з початку введення закону відбулись зміни не лише на теоретичному поприщі, а і у практичному аспекті бухгалтерського обліку. Тому не має сумнівів щодо того, чи буде далі змінюватись нормативна база для полегшення та більш логічного ведення бухгалтерського обліку.

Література:

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 //Офіційний вісник України вiд 20.08.2010 - 2010 р., № 61, стор. 13, стаття 2108.
Закон України «Про оплату праці» вiд 24.03.1995 № 108/95-ВР// Відомості Верховної Ради України вiд 25.04.1995 - 1995 р., № 17, стаття 121.
Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку показників сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для інформування Кабінету Міністрів України» вiд 09.06.2011 р. №644 // Офіційний вісник України вiд 24.06.2011 - 2011 р., № 45, стор. 136, стаття 1860.

Pogorelaya К.

Superviser: Zhurba Т.S.

“Strategy” the Institute for Enterpreneurship, Ukraine

(Обласний комунальний вищий навчальний заклад Інститут підприємництва «Стратегія» м. Жовті Води)

Application of international accounting standards and financial reporting in Ukraine

Ukraine's entry to the World Trade Organization (WTO) is not that far away. However it implies the existence of unified of all its members because such documents should be absolutely clear to all who can and wish to work with them. It means that financial reporting documents should be prepared and integrated into a single global system according to common standards and rules. Similar requirements exist for the countries of European Union (EU).

Every efficient Managing Director of the company dealing somehow with import and export, or trying to attract foreign investment has already understood that he/she cannot afford to be ‘different’ from his/her foreign partners. Unification of bookkeeping and financial accounting has become inevitable.

It should be noted that most of joint ventures in one way or the other keep to «Western accounting» – work according to the methods used by cofounders from abroad. But they do it as a parallel, unrelated to national accounting system - to western pattern standards, rules and forms [1].

International Financial Reporting Standards (IFRS) is a set of documents (standards and interpretations) regulating the rules of the financial statements required for external users to make economic decisions for the company.

It should be noted that IFRS - standards adopted by the IASB. They include:

International Financial Reporting Standards (IFRS);
International Accounting Standards (IAS);
Interpretations developed by the Committee on International Financial Reporting Interpretations.

IFRS - a communication tool of global business representatives, so to speak a common language. At the same time the usage of IFRS is not mandatory for all companies even European ones.

The spread IFRS in Ukraine is due to the requirements for financial reporting made by owners, investors, creditors - often foreign ones. They want to get clear and reliable information which, in its turn, may be provided by various international financial institutions. Globalization of business also requires the provision of comparable financial information from around the world for its consolidation.

In addition, for many national companies International Financial Reporting Standards and accounting is a guide being a generalization of the best international practices in this area. In particular, they provide answers to the questions that are not covered by the national accounting standards.[2]

Wide spreading of IFRS in Ukraine especially in the last five years clearly illustrates a growing demand for the professionals in this area.

In 2011, changes were made to legalize the use of IFRS in the accounting and tax accounting.

According to paragraph 44.2 of the Tax Code tax accounting income and costs (in order to determine the object of income taxation) are based on accounting records (including the provisions of the Tax Code).

In the Tax Code changes have been made by the Law № 3609-VI. The second paragraph was introduced in article 44.2. It provides an alternative basis for tax accounting - international standards:

"Taxpayers, who according to the Law of Ukraine "Accounting and Financial Reporting in Ukraine" use international financial reporting standards, keep records of income and costs on such standards according to provisions of this Code. Such taxpayers in applying the provisions of the Code containing a reference to provisions (standards) of accounting use the relevant international financial reporting standards".[3]

The necessity of IFRS usage as a basis for defining the taxation object of income tax is provided for companies that report on IFRS in accordance with the Law of Ukraine "Accounting and Financial Reporting" («Law №996-XIV»).

At the moment the Law №996-XIV requires to apply IFRS only by banks. But with the Law №3332-VI of 12 May 2011 to come in force the need for application of IFRS joint stock companies and insurance companies are also required to apply IFRS. In addition, international standards should be used by enterprises engaged in activities that included in the list which to be made by the Cabinet of Ministers of Ukraine (CMU).

The right to apply IFRS by other enterprises provided in paragraph 6 of Part 5, article 8 of the Law № 996-XIV. "The company considers the reason for application of international standards by themselves (if it is not required by law)".

However it would be amazing if the tax authorities accepted such a "voluntary" use of IFRS as soon as this usage would reduce the company as an object due to the taxation.

The provisions of IFRS will be applied:

For income and costs;
In cases when the Code refers to national standards.

Differences may appear while:

evaluating disposal of stocks (paragraph 140.4);
differences in the rate of foreign currency exchange (paragraph 153.1.3);
allocation overhead costs to prime cost of goods sold and manufactured, work performed, services provided (paragraph 5 of paragraph 138.8);
including the costs in the prime cost of qualifying assets.

Ukraine's transition to IFRS provides several advantages both for the economy as a whole and for the individual companies. The advantages of this transition go as follows:

Insurance of foreign investment into Ukraine. The companies reporting according to IFRS will get a huge opportunity to attract additional sources of capital and business partners to help ensuring of economic growth. They do not need to spend time, effort and money to prepare IFRS report in addition to the national one.
Increase of transparency of companies’ activities has a great importance for the economy because the market value of capital is determined by two main factors: future revenues and future risks. Lenders and investors agree to receive less income but to be sure that the certain and exact information will reduce their risks.
Reduction of unemployment. Expanding export opportunities will reduce unemployment, contribute the expansion of internal consumption and become another way of overcoming the crisis.
Reduction of costs for financial reporting. Accounting departments of enterprises which already reporting according to IFRS will have not to keep additional accounting in accordance with national standards. Companies will become more transparent and efficient by IFRS implementation.

So, there are some benefits of financial reporting according to international standards and they are doubtless for most users of financial statement. IFRS can be regarded as an instrument of economic globalization and world economic relations. The principles underlying reporting according to IFRS make it possible to show adequately the true financial status of the enterprise. Therefore, IFRS is important not for foreign but also for domestic investors. The usage of IFRS will allow to attract foreign investors and to expand the export potential of Ukraine. This will reduce unemployment; provide the way out of the crisis as well as the future prosperity of Ukrainian economy as a whole.

Blog

К э. н., доцент Федорец М. С

Содержание