Облік і аудит кредитів банку

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент

?єчасного повернення боргу.

Виникнення кредитних відносин між: підприємствами й банками можливе за таких умов.

1. Учасники кредитної угоди мають бути субєктами господарської діяльності (підприємства, підприємці без створення юридичної особи).

2. Позичальник або має бути власником майна, або володіти правом на користування та розпорядження ним.

3. Необхідна наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після певного строку.

4. Кредитор має бути так само заінтересований у видачі кредиту, як підприємство в його отриманні, тобто повинні збігатися економічні інтереси субєктів господарювання.

Банк-кредитор, оцінюючи діяльність підприємства-позичальника, ставить такі вимоги:

  1. позичальник має бути кредитоспроможним;
  2. позичальник має забезпечувати зростання обсягів виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг);
  3. співвідношення суми зобовязань, включаючи суму кредиту, що планується отримати, до суми власного капіталу, як правило, повинно становити не більше 70:30, або банк встановлює інші вимоги щодо частки участі позичальника власними коштами в проекті, що кредитується.
  4. інвестиційний проект підприємства-позичальника має бути фінансово окупним та не передбачати виробництва з високим екологічним ризиком;
  5. кредит має бути забезпечений.

Як застава використовуються акції, технологічне обладнання, нерухоме (будівлі) і рухоме (автотранспортні засоби, механізми) майно, товари, запаси, виробничі та інші активи, що належать підприємству-позичальнику і можуть бути прийняті в забезпечення згідно з чинним законодавством України. Відповідно до умов, що їх ставить більшість українських банків, дисконтована вартість застави має бути в обсязі 130200% від суми зобовязань позичальника. У процесі оцінювання майна, що передається в заставу, беруть до уваги його ліквідність.

Процедуру отримання кредиту підприємством показано на рис.1.8.

На першому етапі підприємство і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди. За позитивних результатів переговорів банк готовий прийняти документи підприємства для розгляду.

На другому етапі підприємство звертається в банк і подає йому документи, потрібні для визначення юридичного статусу, фінансового стану підприємства, оцінки проекту, аналізу можливості його успішної реалізації, забезпечення кредиту, у тому числі:

  1. клопотання підприємства;
  2. копії установчих документів (статут, установчий договір) та змін і доповнень до них (якщо такі були), свідоцтво про реєстрацію (для приватного підприємця);
  3. бізнес-план проекту та додатки до нього або техніко-економічне обґрунтування заходу, що кредитується;
  4. баланси підприємства, звіти про фінансові результати за визначений період, декларацію про доходи (для приватного підприємця);
  5. перелік та розрахунок вартості майна, що передається банкові в заставу, з визначенням його залишкової балансової вартості, року будівництва чи випуску, місцерозташування, короткої характеристики;
  6. перелік інших документів, необхідних для проведення поглибленого аналізу фінансового стану позичальника:

анкета позичальника;

засвідчені підприємством, а за потреби нотаріально засвідчені копії контрактів, які будуть оплачені за рахунок кредиту. Умови платежу за цими контрактами повинні передбачати переважно акредитивну форму розрахунків або оплату за фактично отриманий товар, або часткову попередню оплату;

копії контрактів (договорів про намір) на продаж виробленої в результаті реалізації кредитного проекту продукції;

форми бухгалтерської звітності за визначений термін діяльності, звіт про дебіторсько-кредиторську заборгованість на останню звітну дату. За короткострокового кредитування додатково додаються: фінансова звітність за останні 4 квартали; щоквартальний обсяг продажу продукції за останній рік;

розрахунок помісячного грошового потоку на термін надання кредиту (за всіма видами діяльності);

звіт про проведення перевірок аудиторськими фірмами, якщо такі проводились;

відповідні документи, які підтверджують право власності на майно;

документи, що підтверджують повноваження осіб, які репрезентують інтереси підприємства-позичальника;

нотаріально засвідчені копії ліцензій на право здійснення статутної діяльності (у разі потреби).

Якщо позичальник не є клієнтом банку-кредитора, то на вимогу банку він додатково надає:

  1. довідку про рух коштів на всіх рахунках або виписки з рахунків (з поточного та валютних) підприємства-позичальника, засвідчені банком, який обслуговує підприємство за останні 612 місяців;
  2. довідку про брак (наявність) заборгованості за банківськими кредитами та про строки повернення підприємством-позичальником раніше одержаних кредитів;
  3. нотаріально засвідчену картку зі зразками підписів уповноважених осіб та відбитком печатки.

 

Рис.1.8. Структурно-логічна схема оформлення кредитної угоди

 

Погоджуючись на видачу довгострокового кредиту на будівництво нових обєктів, розширення діючих потужностей, їх реконструкцію або технічне переоснащення, банк вимагає від підприємства вкладення його власних коштів, як заведено, в розмірі від 10 до ЗО% вартості проекту.

При цьому підприємство подає до установи банку документи згідно зі стандартним переліком документів для довгострокового кредитування, а також додатково:

зведений кошторис б?/p>