Методи дослідження пам'яті
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?ддатися ефекти ретроактивного гальмування. Зупинимося більш докладно на декількох методиках дослідження ефектів ретроактивного гальмування й інтерференції мнемічних слідів.
Перша методика містить у собі три досвіди, що будуються за однаковою схемою і відрізняються друг від друга тільки характером пропонованого для запамятовування матеріалу: у першому досвіді предявляються звязані між собою слова, у другому не звязані, у третьому безглузді склади. Випробуваному в кожнім досвіді послідовно на слух предявляють три ряди з 4, 6 і 8 елементів із пропозицією відтворити в тім же порядку. Випробуваний повинний відтворити елементи 4 рази: перший раз безпосередньо після предявлення, друг раз після паузи в 15 с., третій раз після перемножування в розумі двох двозначних чисел (гетерогенне відволікання), четвертий раз після гомогенного відволікання запамятовування ряду інших обєктів (наприклад, ряду слів, складів і ін.). Відтворені елементи експериментатор фіксує в протоколі. Після кожного досвіду фіксуються дані словесного звіту випробуваного і спостереження експериментатора. Після проведення досвіду, за допомогою формули, підраховується коефіцієнт ретроактивного гальмування. По кожнім досвіді експериментатор аналізує вплив пауз і відволікань на продуктивність відтворення і характер його помилок. При порівнянні результатів, отриманих у всіх трьох досвідах, оцінюються розходження у відтворенні звязаних і незвязаних слів, а також безглуздих складів. Також зіставляється вплив пауз і відволікань на відтворення матеріалу різного ступеня свідомості.
Наступна методика належить Ф.Д. Горбову [10]. Її метою є виявлення минущих порушень оперативної памяті по ходу й у звязку з даною оперативною діяльністю. Випробуваному на екрані дисплея послідовно згодом експозиції 2 із предявляють цифри, перед якими коштує знак чи додавання вирахування. Задача випробуваного складати (чи віднімати в залежності від знака, що коштує,) предявлене число з останнім отриманим результатом. Сума (чи різниця) у всіх випадках не перевищує 9. отриманий результат у кожній пробі випробуваний указує за допомогою миші на цифровому табло з 10 цифр від 0 до 9. У ході експерименту, зненацька для випробуваного, перед предявленням чергової цифри зявляється яскравий спалах, що повинний викликати ретроградну амнезію (руйнування мнемічного сліду). У досвіді 50 представлень, з яких у випадковому порядку вибираються 10, яким передує яскравий спалах. У процесі обробки результатів виявляються можливі помилки, що носять характер ретроградної амнезії, тобто виникаючі за рахунок стирання останнього результату і заміни його передостаннім.
ВИСНОВКИ
Память розглядалася й аналізувалася в рамках різних напрямків і в рамках різних наукових теорій. Серед основних можна відзначити асоціативний підхід, підхід соціальна, генетичний і безліч інших. Без сумніву в рамках кожної теорії була безліч практичних і без сумніву коштовних наробітків. Багато хто з відомих психологів розглядали проблеми памяті. Родоначальником експериментальних досліджень памяті вважається німецький психолог Герман Еббингауз. Можна також відзначити імена А. Бергсона, П. Жані, Ф. Баттлета, радянських учених П.П. Блонського, Л.С. Виготського, А.Н. Леонтьева, що внесли значний вклад у розвиток теорії і практичних досліджень памяті. Варто згадати й імена П.І. Зінченко, А.А. Смирнова, А.Р. Лурія й ін. Цікавий матеріал у проблему механізмів забування вніс найвідоміший психолог З. Фрейд. У сучасній психології память розуміється як форма психічного відображення дійсності, дія якої полягає в закріпленні, збереженні і наступному відтворенні людиною свого досвіду. Память характеризується на основі своїх основних процесів: запамятовування, збереження, відтворення і забування інформації. В основі класифікації її видів лежать характер психічної активності особистості, характер цілей діяльності, а також час закріплення і збереження матеріалу. Ґрунтуючись на цих критеріях учені виділяють такі види памяті, як рухова й образна, довільна і мимовільна, короткочасна, довгострокова, оперативна й ін. Усі види памяті піддаються науковому аналізу і дослідженню. Для дослідження памяті застосовується ряд методик, що спрямовані на дослідження процесів запамятовування, факторів збереження, причин забування інформації і можливості її відтворення. Сучасні методи дослідження памяті людини аналізують і вивчають память особистості на кожнім з основних процесів на етапі засвоєння, збереження і відтворення інформації. Для дослідження різних типів памяті і різних її процесів використовуються різні методики.
Так, для дослідження мимовільного запамятовування й умов його продуктивності може бути використана методика, запропонована І.П. Зінченко. Вона спрямована на вивчення впливу спрямованості діяльності на продуктивність запамятовування. Методика "Класифікація зображень предметів" допоможе виявити умови продуктивності мимовільного запамятовування.
"Метод Джекобса" спрямований на дослідження обсягу короткочасної памяті особистості. На основі цієї методики побудовані й інші методи дослідження короткочасної памяті особистості, наприклад, методика Л.С. Мучника і А.А. Смирнова ("Визначення індексу короткочасної памяті") і методика "Вимір обсягу короткочасної памяті методом визначення відсутнього елемента". Для дослід