Методи дослідження пам'яті
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
му виді серед порушень памяті можна виділити три основні групи: гіпермнезії, гіпомнезії і парамнезії.
Гіпермнезія (посилення, загострення памяті) виявляється посиленням спогадів про минуле життя чи поліпшенням запамятовування поточних подій. При захворюваннях гіпермнезія частіше зустрічається як тимчасове явище при пропасних станах, порушенні на тлі патологічного підвищення настрою (манії) і відрізняється фрагментарністю і нестійкістю. Лише при гіпоманіакальних станах (легка форма манії) посилення спогадів і запамятовування більш стійко. Гіпермнезія зустрічається іноді і при слабоумстві; так, один імбецил памятав дати поховань усіх померлих протягом 35 років у селі, де він жив (Гуревич М.О., Серейський М.Я., 1928). Гіпомнезія, чи дисмнезія, ослаблення мнестичних функцій аж до повної їхньої втрати. Може бути загальної (стосуються запамятовування і відтворення) і часткової (не може щось згадати в даний чи момент порушене тільки запамятовування). Повна втрата здатності зберігати і відтворювати раніше придбані знання називається амнезією.
Якщо амнезія звязана з переважним порушенням здібностей до запамятовування, то неї називають фіксаційоною амнезією. У звязку з цим чи слабшає втрачається память про поточні, недавніх подіях, але зберігається здатність повного відтворення придбаного раніше досвіду. Такі розлади памяті дуже характерні для так називаного корсаковського синдрому, що описаний відомим вітчизняним психіатром С.С. Корсаковим при виражених алкогольних інтоксикаціях. Різновидом фіксаційоної амнезії є перфораційна амнезія, коли не фіксуються тільки якісь частини інформації. Зокрема, при палімпсестах виникає втрата здатності запамятовувати і відповідно потім відтворювати деякі деталі, епізоди і подробиці, що відносяться до періоду інтоксикації (наприклад, при алкогольному спянінні).
Амнезія може бути звязана з утрудненнями у відтворенні і пригадуванні окремих чи подій усіх подій якогось минулого відрізка часу часткова (лакунарна) чи повна репродукційна амнезія. Особливо різке явище забування деяких подій життя виявляється при аффектогенних (кататимних) амнезіях, коли хворий амнезує визначене і дуже важке переживання. Вони виникають по механізму витиснення афективно насичених індивідуально неприємних і неприйнятних особистістю вражень і подій, а також усіх подій (навіть індиферентних), що збіглися в часі із сильним потрясінням.
При істеричних амнезіях, на відміну від аффектогенних, спогад про обстановку, індиферентні події, що збіглися з амнезируємимі в часі, зберігається. Своєрідний варіант істеричної амнезії фантастична псевдологія, де витісняються з памяті не задовольняючого хворого факти його біографії чи соціального стану. З цим сполучається схильність до переоцінки власної особистості, егоїзм і егоцентризм. Пробіли памяті в таких хворих нерідко заміщаються вигаданими подіями істеричними фантазмами. Вони цікаві по фабулі, інтригуючі і підкреслюють значимість особистості хворого. На відміну від патологічної облудності хворі переконані в їхній істинності.
До прогресуючого амнезії відносять ті її варіанти, де різко втрачається здатність до запамятовування і неухильно наростає спустошення памяті за законом Рібо. Хід цього процесу йде в порядку, зворотному формуванню памяті. Спочатку в хворого зявляється безпамятність, фіксаційна гіпомнезія, ступінь виразності якої поступово наростає. Потім процес починає поширюватися на память про минуле, захоплюючи спочатку близький період, а потім усе більш і більш віддалені. У першу чергу порушується "память часу" при збереженні "памяті змісту". При цьому хворі памятають окремі події і факти свого життя, але утрудняються локалізувати їх у часі і послідовності. У наступному тьмяніє і "память змісту, фактів", але ще довгостроково зберігається "память емоційних і морально-етичних реакцій". У саму останню чергу при прогресуючій амнезії зникає "память найпростіших навичок" праксис, що супроводжується формуванням апраксії.
При ретардованій (запізнілої) амнезії події забуваються не відразу, а через лише якийсь час після хворобливого стану. Спочатку хворий може розповісти навколишнім про колишні в нього хворобливих переживаннях, але через короткий час він їх цілком забуває. При деяких осередкових органічних поразках головного мозку спостерігається амнестична афазія, що полягає тільки в забуванні хворим назв показуваних предметів.
У клініці окремо виділяють ретроградну й антероградну амнезії. При першій з них хворі переважно забувають події періоду, що передував втраті чи потьмаренню свідомості. При другий відсутні спогаду на якийсь період після виходу зі стану потьмареної свідомості. Якщо випадання спогадів обмежується тільки подіями гострого періоду хвороби (періоду порушеної свідомості), то таку амнезію називають конградною амнезією. При сполученні всіх представлених варіантів амнезію називають антероретроградною.
Парамнезія перекручення, обмани памяті (помилкові спогади), що виникають у результаті порушення розподілу подій, що пригадуються, у часі і просторі, перекручування раніше пережитих подій, заповнення пробілів памяті домислами і фантазіями, відчуження згадуємих переживань від власного життєвого досвіду й інші.
Найбільше часто з парамнезій зустрічаються псевдоремінісценції ("ілюзії памяті", помилкові спогади), при яких ?/p>