Методи дослідження пам'яті
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
? почуття тривоги, що приводить до аномалій соціального поводження, посиленню агресивності.
Біологічний зміст імпринтінга в людини складний і його розумінню багато в чому сприяли експерименти на мавпах, що моделюють деприваційні ситуації в людини. На початку сімдесятих років фотографія маленьких мавпочок, вирощених у повній ізоляції від родичів і довірливо притискаються до мякої ганчіркової штучної матері, обійшла журнали усього світу. Виявилося, що "плюшева" мама здатна вселяти в дитинчат мавпи набагато більше почуття безпеки і впевненості, чим сурогатна мама з дроту, хоча і дающая їм молоко. Порівнюючи штучних матерів з дійсними, дослідники прийшли до висновку, що дійсні матері, зрозуміло, краще: вони дають крім молока і тепла ще щось, що в людини називалося б любовю.
Мавпи, вирощені в ізоляції, не уміли входити в контакт зі своїми нормальними ровесниками, у них порушувалося полове поводження, а самки не виявляли ніякої турботи про своїх дітей. На підставі цих фактів учені прийшли до висновку, що для нормального становлення основних форм взаємодії між дорослими мавпами необхідно з дитинства забезпечити їм специфічний емоційний вплив, носієм якого на самих ранніх стадіях онтогенезу є мати (Harlow H.F., 1971). [1]
Рухова память це память на рухи. Вона складає основу оволодіння руховими діями в будь-якому виді діяльності людини. Досягаючи повного розвитку раніш інших форм, рухова память у деяких людей залишається ведучої на все життя. Особливо велике значення вона має в артистів балету, а також у технічно складних видах спорту. При розучуванні вправ замічено, що легше запамятовується напрямок і амплітуда рухів і значно сутужніше інтенсивність.
Емоційна память це память на почуття. Вона визначає відтворення визначеного почуттєвого стану при повторному впливі тієї ситуації, у якій даний емоційний стан виникло. Почуттєва память мається вже в 6-місячної дитини і досягає свого розквіту до 3-5 років. Механізми емоційної памяті лежать в основі первинного почуття дізнавання (знайоме, чуже), наших симпатій і антипатій, обережності. Емоційна память відрізняється також тим, що майже ніколи не супроводжується відношенням до ожилого почуттю як до спогаду раніше пережитого почуття. Довільне відтворення почуттів у цьому аспекті майже неможливо. Наприклад, людина, налякана в раннім дитинстві собакою, може і не усвідомлювати причин свого страху при кожній зустрічі із собакою на вулиці.
Образна память це память на образний матеріал. Розрізняють наступні її підвиди: зорова, слухова, дотикальна, нюхова і смакова. Найбільше чітко у всіх людей виявляється зорова і слухова память, а розвиток інших підвидів (дотикальна, нюхова, смакова) звязано з розходженнями професійної діяльності, наприклад у дегустаторів. Образна память звичайно яскравіше в дітей і підлітків. У дорослих людей ведуча память, як правило, не образна, а логічна. Можна тренувати образну память, якщо відтворювати думкою в розслабленому стані з закритими очима перед сном різні задані картини.
Символічна память це память на абстрактний, абстрактно-символічний матеріал. Вона підрозділяється на словесну і логічну память. Словесна память в онтогенезі формується слідом за образною памяттю і досягає свого розквіту до 10-13 років. Від образної памяті вона відрізняється більшою точністю відтворення. Особливості логічної памяті виявляються в запамятовуванні тільки змісту тексту, тобто відбувається переробка тексту в узагальнених поняттях. Логічна память самим тісним образом звязана з мисленням людини.
Варто помітити, що словесна память може сприяти трансформації зорового образа. В експерименті було показано, що зоровий образ у свідків того самого події може сильно варіюватися в залежності від вибору слів експериментатора при формулюванні питання про те, що бачили свідки. Висновок з цього ясний: правильний вибір слів при формулюванні питань важливий для точності відповіді. При словесному відтворенні чи розповіді ряду слів також можуть виникати перекручування. Наприклад, деталь, що привернула увагу при читанні розповіді, має тенденцію пересуватися до його початку. Сама чи розповідь яка-небудь фраза звичайно точніше відтворюється з країв краще пригадується початок і кінець.[9]
4. ПОРУШЕННЯ ПАМЯТІ
З раннього дитячого віку здатності запамятовування поступово удосконалюються (спочатку образна, а потім символічна память), досягаючи свого оптимального розвитку до 20-25 років. На цьому рівні память зберігається до 40-45 років, після чого поступово погіршується, особливо механічне запамятовування нового матеріалу. У літньому і старечому віці помітно страждає запамятовування нового і поточних подій, але добре зберігається здатність відтворення вражень дитинства закон зворотного ходу памяті Рібо (Th. Ribot, 1881). Мнестичні функції коливаються у визначених межах і під впливом різних факторів повсякденного життя стомлення, недосипання, емоцій. [10]
При захворюваннях, особливо у випадку поразки центральної нервової системи, можна зустрітися з різними порушеннями памяті. Розлади памяті можуть стосуватися як усіх її окремих компонентів, так і її динаміки. В останньому випадку виявляється, що хворі те докладно, у деталях відтворюють зміст складної розповіді, байки, те раптом не в змозі передати зовсім легкий сюжет (мнемічна діяльність носить переривчастий характер). У самому загально