Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

Дипломная работа - Транспорт, логистика

Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика

>

  1. при виборі технологічних процесів повинна віддаватися перевага тим, які характеризуються найменшою виразністю шкідливих виробничих факторів за ДСТ 12.3. 002-75;
  2. при неможливості повного усунення шкідливих виділень у повітря робочих приміщень треба, шляхом використання раціональних обємно-планувальних рішень, максимально обмежити їхнє поширення в робочій зоні приміщень. Апарати з великими тепловиділеннями (печі, сушарки, теплообмінники, казани) розміщують по можливості на відкритих площадках або в окремих ізольованих приміщеннях;
  3. теплоізоляцією апаратів, устаткування й трубопроводів, що є джерелами тепловиділення;
  4. застосуванням приточно-витяжної вентиляції й кондиціюванням повітря;
  5. при локальному виділенні тепла використовуються повітряне й рідше водяне охолодження.

Розрахунок. На підставі ДСТ 12.1. 005-88 вибраємо оптимальну температуру, вологість і швидкість повітря у виробничому приміщенні для справжнього періоду часу, з обліком, що в приміщенні виконується робота холодний період року середньої ваги ІІ-а й що є надлишок явного тепла 25ккал/м3*година (104.5 кДж/м3*годину), обрані параметри заносимо в таблицю 6.2. Таблиця ДСТ 12.1. 005-88 надана у додатку П.

Робимо вимір метеорологічних умов, результати вимірів заносимо в таблицю 6.2.

 

Таблиця 6.2 Оптимальні й фактичні параметри метеовимог

ПараметриОптимальні

значення ДСТ 12.1. 005-88Фактичні значення по приладахБез кондиціонераЗ кондиціонером12341. Температура, t0, С18-2016182. Відносна вологість, -6075603. Швидкість руху повітря,

V, м/с0,20,30,2

За результатами вимірів з оптимальними метеорологічними умовами та обраними відповідно до ДСТ 12.1. 005-88 виявлено розбіжності цих даних, тому включаємо кондиціонер і домогаємося того, щоб фактичні дані по температурі й вологості відповідали оптимальним умовам. Результати вимірів заносимо в таблицю 6.2.

Робимо розрахунок необхідної кількості зовнішнього повітря, що подається в приміщення системою загально-обмінної вентиляції для підтримки метеорологічних умов на оптимальному рівні, припускаючи, що у виробничому приміщенні є надлишок явного тепла. Користуємося наступною формулою:

 

 

деVT обєм зовнішнього повітря, що подається в приміщення при розрахунку по надлишку явного тепла, м3/годину;

V0 - обєм повітря, що видаляється з робочої зони приміщення місцевими повітродувками на технологічні потреби, м3/годину, за завданням 160 102;

Qя надлишок явного тепла, ккал/м3*годину, за завданням 0,6 106;

t0 температура повітря, що видаляється з робочої зони приміщення, С (t0=tнорм), за завданням 18;

t температура зовнішнього повітря, що подається в приміщення, С, за завданням 13;

tух температура повітря, що видаляється із приміщення за межами робочої зони,С, за завданням 18.

Виконуємо розрахунок:

VT = 160 102 + 0,6 106 - 0,29*160 102*(18-13) = 0,413;

0,29*(18-13)

0,413 106 м3/годину - це необхідна кількість зовнішнього повітря, що має подаватися в приміщення системою загально-обмінної вентиляції для підтримки метеорологічних умов на оптимальному рівні.

Вираховуємо коефіцієнт кратності циркуляції повітря, який за вимогами повинен бути у межах Кц = 4 6 год -1.

Кц = Vт / Vмв = 0,413*106 / 0,082600*106 = 5-1,

що відповідає вимогам.

 

6.2 Охорона навколишнього середовища

 

6.2.1 Нормативно-правова та законодавча база охорони навколишнього, морського середовища

Морський транспорт одним з перших зіштовхнувся з проблемою збереження чистоти Світового океану.

Сучасні морські судна являють собою складні плавучі спорудження з могутніми енергетичними установками і системами, що у процесі роботи приводять до утворення різноманітних видів відходів.

Використання нафтопродуктів, як паливо, і мастильних матеріалів супроводжується втратами у вигляді витоків з паливних і масляних систем, дрібних розливів при ремонтних роботах, випадкових розливах при заміні змащення, очищенню фільтрів. Нафтові відходи звичайно накопичуються в льялах МКВ, де перемішуються з водою, що також попадає в льяла в звязку з витоками з водяних систем і відпріванням. Льяльні води періодично видаляють із суден. Неочищені льяльні води є одним із джерел забруднення моря. Морську воду використовують на суднах для мийки вантажних і виробничих приміщень, механізмів і пристроїв. У цьому випадку також можливе забруднення моря, тому що води чи водяні розчини препаратів, використовувані для мийки, при скиданні в море можуть містити найрізноманітніші забруднюючі речовини в різних концентраціях і сполученнях.

Води, використані і забруднені під час мийки, називаються промивними.

Забортна вода необхідна судну і для використання, як перемінний баласт, і з метою забезпечення необхідних умов мореплавності.

Використання морської води для цілей баластування і мийки вантажних ємностей викликає найбільше значне забруднення моря при існуючих методах експлуатації транспортних суден.

І, нарешті, морську воду використовують на суднах для побутових і санітарно-гігієнічних нестатків екіпажу і пасажирів. У даному випадку забруднення морського середовища відбувається внаслідок скидання із суден побутових відходів, зайва присутність яких порушує кисневий баланс у морській воді. Ці відходи можуть містити різні хвороботворні мікроорганізми, хімічні миючі речовини й інші забруднювачі, небезпечні як для людини, так і для мешканців морського середовища.

Крім морської води самохідне судно забруднює також атмосферне пов