Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
?ас роботи установки не торкатися руками до струмоведучих частин установки.
Суть процесу вентиляції грунтується на тому, що із виробничого приміщення безперервно виводиться забруднене повітря і одночасно подається свіже повітря в таких кількостях, щоб концентрація шкідливих речовин в повітрі була нижчою за гранично допустимі концентрації, а температура, вологість і рухомість повітря відповідали санітарним нормам.
Під вентиляцією взагалі розуміють сукупність агрегатів, які призначені для організованого повітрообміну.
Вентиляція може подавати (приточна) і видаляти (витяжна) повітря із приміщень чи виконувати і те і друге одночасно. В відповідності з цим її називають приточною, витяжною чи приточно-витяжною.
За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою. Загальнообмінна вентиляція здійснює повітрообмін у всьому приміщенні, а місцева - лише у визначених робочих місцях.
Приміщення машинних залів газових турбін, насосних станцій, котельних, наприклад, провітрюються тільки по приточній схемі (Vпод >Vвив) і не менше ніж при 20-кратній заміні повітря за годину. Напір повітря, який створюється при цьому (тиск в приміщенні вище атмосферного) виключає можливість проникнення в приміщення шкідливих і вибухонебезпечних речовин. Витяжка в даному випадку взагалі недопустима. В той же час аварійну вентиляцію проектують тільки на відємний баланс повітряного середовища Lпод<Lвид, який прискорює розсіювання шкідливих речовин.
Ефективність вентиляції залежить не тільки від потужності вентиляційних влаштувань, але й від дотримання певних правил організації повітрообміну. Потік приточного повітря не повинен проходити через зони з більшим забрудненням. Приточне повітря направляють безпосередньо на робочу зону чи зону, яка обслуговується так, щоб він не порушував роботу місцевих відсмоктувачів.
До метеорологічних параметрів в умовах замкнутого простору робочого приміщення відносять температуру, відносну вологість, швидкість руху повітряних мас.
Для конкретних умов роботи розроблені оптимальні метеорологічні параметри з відхиленнями від оптимальних у припустимих межах
Дотримання норм по параметрах метеовимог у робочих приміщеннях потрібно для підтримки необхідної працездатності, життєдіяльності й комфортності праці.
У процесі виробництва практичного заняття студенти ознайомляться з основними принципами нормування параметрів метеовимог.
Кліматичні умови є найважливішими санітарно-гігієнічними параметрами умов праці. Вони характеризуються температурою, вологістю, тиском і швидкістю руху повітря на робітничих місцях, а також тепловим випромінюванням від нагрівальних поверхонь технологічного устаткування й конструкцій, що обгороджують. Ці фактори можуть вплинути на самопочуття й працездатність людини, продуктивність і безпеку його праці. Тому створення нормальних кліматичних умов є однієї з найважливіших першочергових завдань на виробництві.
При визначенні впливів кліматичних умов на організм людини виходять із так званої терморегуляції організму, під якою розуміють сукупність всіх фізіологічних факторів, що забезпечують процес теплообміну між організмом і зовнішнім середовищем і збереженням температури тіла на постійному рівні (36,6 С), незалежно від зовнішньої температури.
Людина в нормальних умовах безупинно віддає теплоту в навколишнє середовище.
Із загальної кількості теплової енергії при 18-20 С доводиться:
- на випромінювання (радіацію) 45 %:
- на випар (пітовідділення) 25%;
- на конвекцію 30 %;
Такий розподіл теплоти, що втрачається людиною, вважається найбільш оптимальним.
При зміні параметрів навколишнього середовища: температури, тиску, вологості й швидкості повітря ці співвідношення для людини істотно міняються. Так, наприклад, при температурі 30 С віддача теплоти людським організмом випаром зростає до 50 % і стає рівної сумарній витраті теплоти випромінюванням і конвекцією. При подальшому підвищенні температури віддача теплоти відбувається вже майже повністю за рахунок випару. Ця здатність людського тіла до пітовідділення є захисною реакцією організму проти перегріву.
На стан організму в умовах підвищених температур великий вплив має вологість повітря. При температурі 16-20 С оптимальною є вологість повітря 40-45%. Підвищення вологості до 80% викликає неприємні відчуття, а вологість вище 85 % приводить до порушення терморегуляції організму. Несприятливий вплив на організм людини робить і знижена вологість (нижче 30%).
На терморегуляцію організму великий вплив має швидкість руху повітря. Оптимальні метеорологічні параметри в робочій зоні виробничих приміщень, при яких досягаються найбільш сприятливі умови для роботи, визначає ДСТ 12.1. 005-88. Вони вибираються залежно від категорії роботи (легка, середньої ваги, важка) і надлишку явного тепла. При цьому розрізняють приміщення з незначним, менш 20 ккал/м3*година (23Дж/м3*годину), і зі значним, більше 20 ккал/м3*годину, надлишку явного тепла. Приміщення, цехи й ділянки зі значними надлишками явного тепла ставляться до категорії гарячих цехів.
Температура, відносна вологість і швидкість руху повітря відповідно до ДСТ 12.1. 005-88 установлюється залежно від умов роботи для теплого й холодного періодів.
Основні шляхи забезпечення оптимальних метеорологічних (мікрокліматичних) умов праці. На виробництві оптимальні метеорологічні умови забезпечують наступними заходами: