Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
ітря. У цьому випадку відбувається теплове забруднення атмосфери, обумовлене викидом гарячих і димових газів із суднових двигунів і котлів, а також забруднення у вигляді викиду незгорілих часток палива і продуктів його згоряння, що несуть із собою різні шкідливі хімічні сполуки (окису сірки, азоту, вуглецю, важких металів).
Зазначені викиди розсіюються в атмосфері, осаджуються на поверхні води чи розчиняються в ній.
Основним правовим документом, що регламентує забруднення довкілля суднами є міжнародна конвенція MARPOL 73/78.
Міжнародна Конвенція по запобіганню забруднення моря із суден, в 1973р. була прийнята Міжнародною Конференцією по запобігання забруднення морського середовища, скликаної IMO. Ця Конвенція була пізніше виправлена Протоколом 1978 року, що доповнює Конвенцію, що був прийнятий Міжнародною Конференцією по безпеці танкерів і запобіганню забруднення (Конференція БТЗЗ), скликаної IMO. Конвенція, виправлена Протоколом, відома як Міжнародна Конвенція по запобіганню забруднення моря із суден 1973 року, виправлена Протоколом 1978 року, що доповнює Конвенцію, або скорочено МАРПОЛ 73/78.
Інструкції відносно різних типів суден, що викликають забруднення моря викладенні в пятьох Додатках до Конвенції:
MARPOL 73/78 Додаток I:Запобігання забруднення нафтою.
MARPOL 73/78 Додаток II:Контроль забруднення отруйними рідкими речовинами.
MARPOL 73/78 Додаток III:Запобігання забруднення шкідливими речовинами в упакованій формі.
MARPOL 73/78 Додаток IV:Запобігання забруднення льяльними водами із судів.
MARPOL 73/78 Додаток V:Запобігання забруднення сміттям із судів.
MARPOL 73/78 Додаток VІ:Запобігання забруднення повітря суднами.
6.2.2 Вплив судна на навколишнє, морське середовище
В результаті узагальнення досліджень, що проводилися різними країнами, під керівництвом ІМО прийнято, що до основних видів забруднюючих речовин, що попадають у морське середовище з транспортних суден, варто відносити: нафту і нафтопродукти; шкідливі, що не є нафтою, рідкі речовини, перевезені на судах наливом; шкідливі речовини, перевезені на судах в упакуванні, вантажних контейнерах, знімних танках, в авто чи залізничних цистернах; стічні води; сміття.
Основні вимоги конвенції MARPOL 73/78 наступні:
- вимоги конвенції мають суворо виконуватись на борту всіх морських суден без виключення;
- сміття на борту судна має сепаруватись. Для цього повинно бути не меньше чотирьох контейнерів для сміття:
- сухого;
- сміття, що не розкладається;
- харчових відходів;
- пластик;
- викид всякого сміття заборонений у внутрішніх водах, прибережній трьохмильній зоні, в радіусі 500 метрів навкруг морських платформ і в спеціальних зонах: Чорному морі, Балтійському морі, Середземному морі, Північному морі, Карибському морі, в Персидській і Мексиканській затоках.
- в зоні 3 12 миль дозволяється викидати харчові відходи і тверде сміття, подрібнене до 25 мм, яке тоне;
- в зоні 12 25 миль дозволяється викидати тверде сміття;
- поза зоною 25 миль дозволяється викидати упаковочні матеріали, що плавають;
- суворо забороняється викидати пластик;
- кожен викид сміття має бути відмічений в книзі Garbage Record Book.
В особливих районах забороняється всяке скидання в море нафти або нафтаводяної суміші з будь-якого нафтового танкера й будь-якого судна валовою місткістю 400 pт і більше. Вони зберігають на борті всі нафтові залишки, брудний баласт і промивні води, а потім здають їх тільки в прийомні спорудження [13, c. 66-68 ].
Суміш, що скидається в море, не повинна містити хімічних або інших речовин, кількість або концентрація яких є небезпечними для морського середовища. Скидання чистого й ізольованого баласту дозволяється провадити у всіх районах Світового океану.
Судно може бути піддано інспектуванню в будь-якому порту, якщо в його влади є підстави думати, що воно зробило скидання шкідливих речовин.
Невиконання положень MARPOL 73/78 веде до кримінальної відповідальності.
6.2.3 Розробка заходів зі зниження соціально-економічного та екологічного збитку навколишньому, морському середовищу
В умовах ринкової економіки еколого-економічний підхід стає ефективним засобом вирішення проблем схорони навколишнього середовища.
Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для цього. Ознаками природоохоронних заходів є:
підвищення екологічності продукції, що випускається;
скорочення споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення господарської діяльності;
зниження забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;
зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах;
поліпшення стану середовища існування людей.
Заходами з охорони атмосферного повітря є створення газоуловлювальних установок та пристроїв для технологічних систем та вентиляції; розробка пристроїв для нейтралізації вихлопів двигунів внутрішнього згоряння; створення приладів та пристроїв для контролю забруднення атмосферного повітря; впровадження пристроїв для допалювання та очищення газів від котелень та інших нагрівальних печей; створення пристроїв для утилізації речовин з газів, що викидаються; переведення нагрівальних печей та пристроїв на паливо з меншою кількістю шкідливих речовин тощо [13, c.69].
Обґрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною