"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
троСЧ автора "РЖсторiСЧ Русiв" виглядають, на перший погляд, дещо дивно на фонi його постiйного бажання пiдкреслювати аристократичне походження козацтва та його старшини, коренi яких вiн виводить вiд часiв князя Володимира та "козарiв", яких Володимир Мономах перейменував у "козакiв". "РЖсторiя Русiв" постiйно наголошуСФ на князiвських титулах перших гетьманiв, на рiвнiсть полiтичного становища та прав козакiв i шляхти. Пояснити це можна тим, що симпатiСЧ автора однозначно знаходяться на боцi козацтва i для того, щоб виправдати його претензiСЧ на нацiональне провiдництво автор дозволяСФ собi в аналiзi деяких iсторичних фактiв "згущувати фарби". А роль традицiСЧ у обгрунтуваннi претензiй на владу для того часу залишаСФться виключно великою, i тому постiйне нагадування про князiвсько-боярськi коренi козацтва СФ цiлком виправдане з точки зору полiтичноСЧ спрямованостi твору. Крiм того, козацтво, на вiдмiну вiд шляхти, залишилось вiрним вiрi предкiв, а цей фактор був дуже важливий для автора i вiн наголошуСФ на ньому на протязi всього твору.
Зрада вищого православного духовенства та шляхти робить козацтво практично СФдиним репрезентантом iнтересiв та захисником нацiСЧ. Тi з шляхти, хто залишився вiрним своСФму народу i висвячене з допомогою козакiв нове вище православне духовенство тепер можуть виступати лише як помiчники у здiйсненнi iсторичноСЧ мiсiСЧ козацтва. А мiсiя ця, як вважаСФ автор "РЖсторiСЧ Русiв" СФ, пiсля порушення умов "добровiльного обСФднання Польщi, Литви i МалоСЧ РосiСЧ", самоочевидною нацiональне визволення i вiдновлення iсторичноСЧ справедливостi та державностi.
Здiйснити цю мiсiю доля обрала Б. Хмельницького. РЖ автор "РЖсторiСЧ Русiв" показуСФ, що гетьман зумiв вiдновити iсторичну справедливiсть вже на першому етапi нацiонально-визвольноСЧ революцiСЧ. Для пiдтвердження цiСФСЧ тези вiн приводить кiлька пунктiв Зборiвського договору, два з яких СФ найважливiшими для вияснення розумiння ним сутi полiтичного статусу козацькоСЧ держави:
"1. Народ Руський з усiма його областями, мiстами, селами i всякою до них народною i нацiональною приналежнiстю увiльняСФться, визволяСФться i вилучаСФться з усiх домагань та долеглостей Польських i Литовських на вiки вiчнi, яко з вiкiв вiльний, самостiйний i незвойований, а лише за самими добровiльними угодами i пактами до СФдностi ПольськоСЧ i литовськоСЧ приналежний....
3. Народ руський од цього часу СФ i маСФ бути нi вiд кого крiм себе самого i уряду свого, незалежним; а уряд той вибираСФться i встановлюСФться загальною радою, добровiльно вiд усiх станiв, i присудом старшини i товариства, за стародавнiми правами i звичаями Руськими, i нiхто СЧм в тому нехай не заважаСФ, не втручаСФться нiяким колвек способом, нi тайним, нi явним, а найбарзiй насильством" [110, с. 138].
Цi пункти проголошують не створення новоСЧ держави, а вiдродження колишньоСЧ полiтичноСЧ самостiйностi украСЧнцiв. Однак не лише вiдновлення iсторичноСЧ справедливостi СФ пiдставою для збройного виступу козакiв. Вони прагнуть вирiшити не тiльки питання державно-полiтичного характеру, а й соцiального. Автор "РЖсторiСЧ Русiв" визначаСФ один з рушiйних мотивiв козацького повстання вустами Б. Хмельницького, який, пояснюючи реСФстровим козакам причину свого виступу i нагадавши про порушення давнiх договорiв, зокрема, заявляСФ: "Ми пiдняли зброю не заради користолюбства якого або порожнього марнославства, а СФдино на оборону вiтчизни нашоСЧ, життя нашого i життя дiтей наших, а так само й ваших! Всi народи, що живуть на свiтi, завжди боронили й боронитимуть вiчно життя своСФ, свободу i власнiсть; i навiть найнижчi на землi тварини, якi суть звiрина, худоба i птаство, боронять становище своСФ, гнiзда своСЧ i немовлят своСЧх до знемоги; i природа з волi Творця всiх i Господа дала СЧм для того рiзне знаряддя в самих членах СЧх. Пощо ж нам, браття, бути нечулими i волочити тяжкi кайдани рабства в дрiмотi й ганебному невiльництвi ще й по власнiй землi своСЧй?" [110, с. 104].
Соцiальний мотив боротьби козацтва досить послiдовно проводиться в "РЖсторiСЧ Русiв" порушення соцiальних прав украСЧнцiв, надмiрний визиск селянства, соцiальнi мотиви унiСЧ, розкриття iстинних причин суперечностей мiж магнатами i шляхтою та рештою народу, захисником якого виступаСФ козацтво все це висвiтлюСФться автором з позицiй обТСрунтування справедливостi антипольскьких повстань козакiв i нацiонально-визвольноСЧ революцiСЧ Б. Хмельницького зокрема.
Вирiшення соцiальних, нацiональних та релiгiйних проблем повинно було втiлитись, на думку автора "РЖсторiСЧ Русiв", у створеннi козацькоСЧ держави, заснованоСЧ на вiдродженнi i утвердженнi комплексу "вольностей", за якi козаки боролись послiдовно i в усi часи. Цi "козацькi вольностi" СФ соцiально-полiтичним iдеалом, який i обстоюСФться в роботi. Як зазначаСФ В. В. Кравченко "... автор "РЖсторiСЧ Русiв" добре уявляв собi поняття малоросiйських вольностей, якi для нього мали вигляд розвиненоСЧ державностi з усiма належними СЧй атрибутами власною адмiнiстрацiСФю, вищою судовою владою, державним скарбом, армiСФю, столицею, державним архiвом, цивiльно-правовим кодексом i т.д. Автор зображував СЧСЧ у виглядi козацькоСЧ демократiСЧ, вищим органом влади якоСЧ виступають збори виборних представникiв рiзних станiв суспiльства, або "чинiв та козакiв", "Чинiв i вiйська", названих в одному мiii просто "зборами", а в iншому Генеральним сеймом. До компетенцiСЧ цього органу влади автор вiдносив питання вiйни i миру, зовнiшн