Здiйснення права на житло шляхом отримання його у користування
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
це ще не означаСФ, що колишнiй член сiмСЧ автоматично стаСФ наймачем, а власник - наймодавцем. Дiйсно, Житловий кодекс УкраСЧни не даСФ пiдстав вважати цi вiдносини наймом. ВважаСФмо, що СЧх природа залишиться незмiнною з тiСФю особливiстю, що житловi права вибулих членiв сiм"i додатково обтяжуються обовязком вносити платню за користування житлом i комунальнi послуги.
Не можна обiйти стороною i майже загальновизнану точку зору, що iз припиненням права власностi (наприклад, при купiвлi-продажу) припиняються i права членiв сiмСЧ власника. В цьому випадку у правовiй лiтературi було вiдзначено, що характерну рису сервiтуту складаСФ насамперед належна йому речова властивiсть - Право користування чужою рiччю повязане iз останньою, а не з субСФктом права власностi, а тому, до кого б i за якою б угодою рiч не перейшла, ця обставина не впливаСФ на силу сервiтуту. А тому змiна власника не зумовлюСФ припинення правовiдносин, що нами розглядаються.
Виселення
Дiюче законодавство УкраСЧни передбачаСФ, що члени сiмСЧ власника жилого помешкання можуть бути виселенi тiльки у судовому порядку при наявностi таких пiдстав:
- у разi систематичноСЧ руйнацiСЧ або пошкодження житла;
- при використаннi його не за призначенням;
- при систематичному порушеннi правил суспiльного спiвжиття, якщо це робить неможливим для iнших громадян проживання з ними в однiй квартирi (будинку);
- при позбавленнi членiв сiмСЧ власника жилого помешкання батькiвських прав, якщо спiльне проживання з дiтьми, по вiдношенню до яких вони позбавленi батькiвських прав, визнано неможливим. Цей перелiк можна доповнити i ще однiСФю пiдставою - закiнчення строку, на який вселились особи i який був зазначений в угодi, укладенiй при СЧх вселеннi.
Деякi вченi-юристи, практики також висловлюють думку, що за систематичну несплату квартирноСЧ платнi колишнi члени сiмСЧ власника житла можуть втратити своСФ право i бути виселеними без надання iншоСЧ жилоСЧ площi. ВважаСФмо таке припущення хибним, оскiльки ст. 157 ЖК УкраСЧни даСФ вичерпний перелiк випадкiв виселення членiв сiмСЧ власника жилого помешкання, а робити висновок, що в результатi чогось, наприклад, новацiСЧ, виникли вiдносини по найму (орендi) дiюче законодавство не даСФ пiдстав.
Цiкавим СФ i вирiшення на практицi питання виселення членiв сiмСЧ власника житла пiсля вiдчуження (наприклад, продажу) його останнiм. У цьому випадку новий власник може подати позов про усунення перешкод у користуваннi будинком (квартирою) i виселити продавця i членiв сiмСЧ1. ВважаСФмо, що це хибний шлях. Вiдомо, що вимога власника про усунення перешкод у користуваннi - це речово-правовий засiб захисту права власностi i може бути реалiзованим через подання до суду негаторного позову. Для предявлення негаторного позову необхiдна наявнiсть ряду умов, зокрема вiдсутнiсть договiрних вiдносин мiж власником i особою, що перешкоджаСФ здiйснювати право власностi по вiдношенню до надбаного житла; порушення не повинно припиняти субСФктивного права власностi.
РЖснування договору купiвлi-продажу не даСФ можливостi подати негаторний позов до власника житла. Тодi вiдповiдно до статтi 128 ЦК УкраСЧни право власностi у набувача за договором виникаСФ з моменту передачi речi при вiдсутностi iншого в законi чи договорi. Тому, якщо набувач не отримав житла, то i речовий позов не може бути подано, оскiльки субСФктивного права власностi ще не виникло i мова йтиме тiльки про неналежне виконання зобовязань по передачi. Якщо ж договором було передбачено перехiд права власностi ранiше передачi житла, то набувач може вимагати вiд свого контрагента виконання зобовязання у натурi.
Члени сiмСЧ власника житла з моменту вселення набувають, як вказувалось вище, самостiйного права користування примiщенням. На iнше не вказуСФ i дiюче законодавство УкраСЧни. А тому нема пiдстав не визнати за членами сiмСЧ прав як третiх осiб на майно власника. Змiна ж власника, як правило, не тягне за собою припинення прав користування у третiх осiб. Вищенаведене свiдчить, що члени сiмСЧ правомiрно користуються житлом, а тому не можуть бути виселенi на тiй пiдставi, що воно потрiбно самому власнику. Таке виселення суперечило б правилам ч. 4 ст. 9 ЖК УкраСЧни, а тому, вважаСФмо, що виселення набувачем членiв сiмСЧ вiдчужувача у порядку усунення перешкод у користуваннi СФ незаконним.
1.6 Право користування жилим помешканням на пiдставi спадкового розпорядження
Цивiльне законодавство знаСФ i таку пiдставу для виникнення права користування житлом як заповiдальне розпорядження. Ст. 539 ЦК говорить, що заповiдач може покласти на спадкоСФмця, до якого переходить житловий будинок, зобовязання надати iншiй особi довiчне користування будинком або певною його частиною. За своСФю суттю це особистий сервiтут i тому пiдтвердження ми знаходимо у правовiй лiтературi.
РДдиною пiдставою виникнення права користування жилим помешканням СФ спадкове розпорядження у заповiтi. Вiдомо, що заповiт - це одностороннiй правочин. З цього можна зробити висновок, довiчне користування виникаСФ iз одностороннього правочину. Змiст заповiдального вiдказу полягаСФ у тому, що спадкодавець не сам надаСФ, а зобовязуСФ кого-небудь або усiх спадкоСФмцiв за заповiтом виконати певну дiю за рахунок спадщини на користь указаноСЧ особи.
Враховуючи вимоги, що ставляться до форми заповiту, можна зазначити, що правочин, спрямований на отримання вiдказоодержувачем права довiчного користува?/p>