Здiйснення права на житло шляхом отримання його у користування
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?нiанiвському правi управомочнiй особi вiльно дозволялось здавати його у найм.
Пiдстави виникнення житлових правових стосункiв мiж власником та членами сiмСЧ
Пiдставою виникнення сервiтуту СФ воля уповноваженоСЧ особи, яка може лежати в основi одностороннього чи двостороннього правочину. Двостороннiй правочин в нашiй ситуацiСЧ буде мати мiiе у тому випадку, коли вселяСФться одно iз подружжя або, в якостi члена сiмСЧ, iнша особа. Вселення неповнолiтнiх дiтей до своСЧх батькiв може здiйснюватись як на пiдставi двостороннього правочину (коли власник виявив своСФ бажання), так i на пiдставi одностороннього правочину (коли власник проти).
СубСФктний склад
СубСФктами розглядуваних вiдносин СФ власник житла i члени його сiмСЧ.
Власником жилого помешкання (квартири чи будинку) може бути виключно фiзична особа, що маСФ повну правосубСФктнiсть.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 64 ЖК УкраСЧни членами сiмСЧ СФ: подружжя, СЧх дiти та батьки, що спiльно проживають iз уповноваженою особою; iншi громадяни, якщо вони постiйно проживають iз власником житла i ведуть iз ним спiльне господарство. Таким чином, сiмейний звязок передбачаСФ наявнiсть для:
- подружжя - фактiв зареСФстрованого шлюбу i спiльного проживання у житлi власника;
- дiтей i батькiв - фактiв не тiльки кровноСЧ спорiдненостi, тобто бiологiчних звязкiв, але й юридичне значимих вiдносин. До цього перелiку включаються усиновителi i усиновленi дiти одного з подружжiв i т. д.;
- iнших осiб - фактiв постiйного проживання iз власником, ведення iз ним спiльного господарства та визнання СЧх членами сiмСЧ.
Припинення права користування членами сiмСЧ житлом власника
Вiдразу ж необхiдно вiдмiтити, що пiдстави для припинення прав членiв сiмСЧ власника на житлове помешкання обмеженi. РЖ в цьому також виявляСФться природа сервiтутних вiдносин. У цивiльно-правовiй лiтературi можна зустрiти такi пiдстави припинення сервiтутiв: смерть особи, на користь якоСЧ було встановлено особистий сервiтут, втрата iнтересу, за для якого було встановлено сервiтут, вiдмова субСФкта сервiтутного права, поСФднання в однiй особi субСФкта сервiтутного права i власника майна, на яке встановлено сервiтут, невиконання сервiтуту протягом певного, передбаченого законом строку, закiнчення строку, на який було встановлено сервiтут, рiшення суду.
Не викликаСФ сумнiву, що зi смертю члена сiмСЧ, який не СФ спiввласником житла, його право припиняСФться. ПодiбноСЧ думки дотримуСФться i РД.В. Богданов, коли вказуСФ, що житловi права членiв сiмСЧ носять особистий характер i не вiдчужуються3. Зазначимо, що до смертi прирiвнюються й iншi факти, що породжують неможливiсть здiйснення права (наприклад, оголошення особи померлою).
Очевидним СФ той факт, що зi зникненням iнтересу право членiв сiмСЧ власника жилого помешкання також припиняСФться. Наприклад, при зникненнi житла або переходi його в нежитлове примiщення звичайно припиняСФться i субСФктивне житлове право на нього.
Не можна не погодитися iз твердженням, що за членами сiмСЧ власника зберiгаСФться право користування жилою площею до тих пiр, поки самi вони бажають зберегти це право-. Наприклад, особа виСЧхала в iнше мiсто для постiйного проживання. Виходячи iз протилежного, робимо висновок, що вiдмова субСФкта також припиняСФ право членiв сiмСЧ на житло власника. Причому погодження волi окремого члена сiмСЧ iз волею власника не потрiбне.
Логiчним СФ висновок, що коли член сiмСЧ власника житла стаСФ спiввласником останнього, то право користування примiщенням випливаСФ вже iз права власностi. В цьому випадку житловi права члена сiмСЧ припиняються, оскiльки в однiй особi поСФднуються права i власника, i члена сiмСЧ. Цiкаво вiдзначити, що у римському правi злиття власностi i довiчного користування в особi уповноваженiй призводило до тих же результатiв.
Припинення прав членiв сiмСЧ власника житла iз закiнченням строку, на який вони були встановленi, можуть мати мiiе тодi, коли це передбачено угодою про порядок користування примiщенням.
За рiшенням суду власник маСФ право вимагати припинення житлових прав членiв сiмСЧ, якi не СФ спiввласниками жилого примiщення, у разi систематичноСЧ руйнацiСЧ i пошкодження житла, за використання його не за призначенням, за систематичне порушення правил суспiльного спiвжиття, якщо це робить неможливим для iнших громадян проживання з ними в однiй квартирi (будинку). З тих же пiдстав можуть бути припиненi житловi правовiдносини членiв сiмСЧ, якi позбавленi батькiвських прав, якщо спiльне проживання з дiтьми, по вiдношенню до яких вони позбавленi батькiвських прав, визнано неможливим.
Таким чином, ми бачимо, що пiдстави припинення житлових прав членiв сiмСЧ, якi не СФ спiввласниками жилого примiщення, спiвпадають iз пiдставами припинення сервiтутних прав. Усе це даСФ можливiсть зробити висновок, що члени сiмСЧ власника житла дiйсно набувають обмежено-речовi права, а саме сервiтутнi. Росiйськi вченi вже визнали СЧх такими1.
В свою чергу з припиненням сiмейних правовiдносин iз власником житлового помешкання колишнi члени його сiмСЧ не втрачають права користування ним. У цьому випадку, якщо власник не згоден, щоб вибулi iз його сiмСЧ особи безоплатно проживали у його житлi, на останнiх може бути покладено тiльки обовязок сплачувати за користування примiщенням та за комунальнi послуги вiдповiдно до тих же правил, що i наймач (ст. 162 ЖК УкраСЧни). Але, як правильно вiдзначено у правовiй лiтературi,