Екстракти в промисловiй технологiСЧ лiкiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
? дурману (олiю дурманну), трави звiробiю, олiю мякотi плодiв шипшини, каротолiн, олiю насiння шипшини, олiю облiпихову.
Блекотна олiя одержують iз листя блекоти, що мiстять не менше 0,05 % алкалоСЧдiв, методом мацерацiСЧ. Як екстрагент застосовують соняшникову олiю. На одну частину листя блекоти беруть 10 частин олiСЧ. У чавунний емальований реактор помiщають грубоздрiбнене листя блекоти, яке змочують сумiшшю, що складаСФться з 75 частин 95 %-вого спирту i 3 частин 10 %-вого розчину амонiаку. Масу перемiшують i залишають у реакторi з щiльно закритою кришкою на 12 год при кiмнатнiй температурi. При цьому гiоiiамiн та iншi алкалоСЧди, що мiстяться в блекотi у формi солей, майже нерозчиннi в жирних олiях, переходять у вiльнi основи, добре розчиннi в жирних олiях. Пiсля мацерацiСЧ масу заливають соняшниковою олiею, добавляють безводний натрiю сульфат, пiдвищують температуру сумiшi до 5060 С i при постiйному перемiшуваннi домагаються повного звiтрення спирту та амонiаку (близько 12 год). При такому екстрагуваннi алкалоСЧди-основи зi спиртового розчину цiлком переходять у гарячу олiю. При повному видаленнi спирту i води листя, яке розтираСФться, хрустить мiж пальцями. Надмiрно довге нагрiвання призводить до втрати алкалоСЧдiв. Зневоднена масляна витяжка стаСФ прозорою. Пiсля охолодження екстракт фiльтрують, сировину вiджимають, обСФднуючи витяжки, якi пiсля 48-годин-ного вiдстоювання фiльтрують у склянi балони.
3 метою максимального витягу алкалоСЧдiв i СЧх збереження в незмiнному станi застосовують метод протитечiйного екстрагування в батареСЧ перколяторiв сумiшшю 70 % -вого етанолу i 10 % -вого розчину амонiаку. Отриманi витяжки фiльтрують, змiшують iз рiвною кiлькiстю соняшниковоСЧ олiСЧ та у вакуум-апаратi спочатку вiдганяють основну масу спирту (при нормальному тиску), а потiм при розрiдженнi 8087 кПа (600650 мм рт. ст.) залишки спирту i води. Отриманий масляний концентрат розбавляють до необхiдного вмiсту алкалоСЧдiв, вiдстоюють 45 дiб, пiсля чого фiльтрують спочатку прозорий верхнiй шар, а потiм осад. Обидвi порцiСЧ екстракту обСФднують, визначають якiснi показники i вихiд. Розливають у склянi сулiСЧ по 1518 кг. Зберiгають у прохолодному мiii.
Блекотну олiю застосовують у формi лiнiментiв як болезаспокiйливий засiб при невралгiчних i ревматичних болях.
Маслянi екстракти шипшини одержують iз сухого жому, що СФ вiдходом виробництва вiтамiнiв С i Р iз плодiв шипшини. Сухий жом це сумiш мякотi i насiння плодiв шипшини, що переробляють окремо. 3 мякотi одержують масляний каротиноСЧдний препарат каротолiн; iз насiння шипшини масло шипшини.
КаротиноСЧди швидко руйнуються при зберiганнi сухого жому, тому його негайно пiддають переробцi. Сухий жом подають у сепаратор, де потоком продувного повiтря вiдбуваСФться вiдокремлення мякотi вiд насiння.
Каротолiн iз сухоСЧ мякотi може бути отриманий за трьома схемами:
екстракцiею рослинною олiею;
екстракцiею органiчним розчинником (дихлоретаном, метиленхлоридом;
екстракцiею зрiдженими газами.
Для екстращп рослинною олiСФю застосовують соняшникову або соСФву (остання краща, тому що вона мiстить природнi антиоксиданти а- i Р-токофероли). Отриманий препарат це масло оранжевого кольору в тонкому шарi зi специфiчним запахом i смаком. Проводять стандартизацiю препарату за кислотним числом та вмiстом каротиноСЧдiв.
Рис. 22. Схема одержання каротолiну з мякотi плодiв шипшини
Екстращiю органiчними розчинниками (рис. 22) проводять у вертикальному шнековому екстракторi 1, в який завантажують суху мякоть i назустрiч СЧй безперервно подають екстрагент. Виснажена сировина (шрот) надходить на рекуперацiю екстрагента в шне-ковий випарник 2, що обiгрiваСФться парою. Пари екстрагента конденсуються в холодильнику 3 i у виглядi конденсату направляються в збiрник 4. Шрот, звiльнений вiд екстрагента, за допомогою шнека 5 вивантажуСФться в збiрник вiдходiв. Витяжка, насичена кароти-ноСЧдами, подаСФться у вакуум-випарний апарат 6, де пiсля видалення екстрагента одержують пасту каротиноСЧдiв, яку купажують олiею до стандартного вмiсту каротиноСЧдiв.
Екстрагування зрiдженими газами (див. рис. 18). У Харковi (ХНДХФРЖ) у 1983 роцi проведено дослiдження з екстрагування зрiдженими газами (хладонами хлорофторопохiдними вуглеводню) речовин лiпофiльноСЧ природи (ефiрнi масла i жирнi олiСЧ, каротиноСЧди, токофероли, стерини, хлорофiли та iн.).
Перевага хладонiв як екстрагентiв у порiвняннi з рiдким карбону дiоксидом полягаСФ в тому, що робочий тиск в екстракторi бiльш нiж у 6 разiв нижчий, нiж при екстрагуваннi зрiдженим карбону дiоксидом. Вiдповiдно до запропонованоСЧ схеми суха мякоть плодiв шипшини, здрiбнена комбiнованим способом (спочатку на молотковiй або дисковiй, а потiм на валковiй дробарках) до товщини пелюстка 0,10,2 мм, екстрагуСФться хладоном-12 протягом 3 год при температурi 1825 С пiд тиском 4,55,5 атм i спiввiдношеннi сировини до розчинника 1:5. Пiсля видалення екстрагента (зменшенням тиску) отриманий лiпофiльний комплекс купажують соняшниковою олiею. Використання запропонованоСЧ технологiСЧ у виробництвi каротолiну дозволило збiльшити вихiд на 1015 %, а також розширити сировинну базу за рахунок використання низькокаротиноСЧдноСЧ сировини.
Отриманий одним iз наведених способiв каротолiн повинний мати: кислотне число не бiльше 3,5; вмiст каротиноСЧдiв у перерахунку на Р-каротин не менше 1,2 г/л.
Препарат застосовують при трофiчних виразках, екземах, атро фiчних змiнах слизистих оболонок, деяких в?/p>