Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
вини з яких надходять як до пiдземних, так i до поверхневих водних обСФктiв. Загалом близько третини сталого стоку води забруднюСФться промисловими, комунально-побутовими стiчними водами, а також атмосферними опадами, в яких концентруються шкiдливi викиди промисловостi, транспорту i вiдходiв сiльського господарства.
Радiоактивнi речовини, якi випали внаслiдок ЧорнобильськоСЧ катастрофи, не залишаються на мiii, СЧх мiграцiя зумовлена, з одного боку, властивiстю мулу чи ТСрунту поглинати, а з другого - розчиннiстю радiонуклiдiв у водi. Водойми забруднюються радiонуклiдами внаслiдок схилового стоку. Самоочищення води вiд радiоактивних часток, крiм радiоактивного розпаду, вiдбуваСФться шляхом осаджування СЧх разом з муловими частинками, адсорбцiСЧ донними вiдкладами, поглинання водними рослинами i тваринами. На бiльшiй частинi рiчок областi радiоактивне забруднення порiвняно невелике або зовсiм вiдсутнСФ, за винятком р. Норинь, басейн якоСЧ розмiщений у зонi безпосереднього впливу ЧорнобильськоСЧ АЕС стан якого за рiвнем радiоактивного забруднення оцiнюСФться як катастрофiчний. У басейнi бiльшостi рiчок Полiсся щiльнiсть радiацiйного забруднення сягаСФ 15 кюрi на 1 кв. км (в районi 30-кiлометровоСЧ зони ЧорнобильськоСЧ АЕС рiвень забруднення води перевищуСФ нормативи в 5-45 разiв).
На даний час суспiльство сягнуло такого ступеня залучення водних ресурсiв в господарський обiг, що вони перетворились в головний лiмiтуючий чинник соцiально-економiчного розвитку краСЧни. Це вимагаСФ пошуку ефективних звязкiв помiж економiкою i природними водно ресурсними системами, мiж водопотребами соцiально-економiчного розвитку i полiпшенням екологiчних умов iснування людини, для стабiлiзацiСЧ й оздоровлення екологiчноСЧ ситуацiСЧ в краСЧнi. Для досягнення конкретних позитивних результатiв в усьому свiтi визнано найбiльш ефективним застосування економiчних методiв регулювання водокористування i водоохоронноСЧ дiяльностi. Водоохоронна дiяльнiсть неможлива без економiчноСЧ оцiнки водних ресурсiв, яка маСФ вiдображати СЧх значення у загальному нацiональному багатствi i в народному господарствi (у виробничих процесах i споживаннi) i за якою, чим обмеженiшi запаси води, тим бiльшу економiчну цiннiсть вони повиннi мати [22].
ОднiСФю з найактуальнiших i найболючiших проблем охорони та рацiонального використання водних ресурсiв була i залишаСФться проблема фiнансування водоохоронних заходiв. За умов економiчноСЧ кризи це питання набуваСФ особливоСЧ гостроти, оскiльки втраченi попереднi джерела витрат на водоохороннi потреби, головним чином - фiнансування з державного бюджету. На сьогоднi дiють урядовi постанови про платежi за водокористування i вiдшкодування збиткiв за порушення законодавства про охорону та рацiональне використання водних ресурсiв. Так, фактичнi поточнi витрати на охорону та рацiональне використання водних ресурсiв пiдприСФмствами областi у 2000 р. становили 32601,9 тис. грн. З них на утримання та експлуатацiю споруд для очистки стiчних вод, що утворюються в промисловостi, комунальному господарствi, iнших галузях народного господарства, використано 17912,9 тис. грн; для утримання та експлуатацiСЧ систем водопостачання iз замкнутими циклами - 9124,0 тис. грн.; утримання та експлуатацiСЧ полiв фiльтрацiСЧ, спецiально збудованих накопичувачiв та вiдстойникiв забруднених стiчних вод - 198,8 тис. грн.
Актуальною залишаСФться проблема охорони водних ресурсiв вiд забруднення при скиданнi неочищених та недостатньо очищених стiчних вод. Зниження обсягiв забору та використання води позначилися i на обсягах водовiдведення, якi склали у 2000 р. 69,9 млн. м3, що в 1,9 раз менше, нiж у 1995 р., i бiльш як вдвiчi менше, нiж у 1992 р. Обсяг скинутих вод в поверхневi воднi обСФкти у 2000 р. становив 60,9 млн. куб. м, з них 34,5 % - неочищенi та недостатньо очищенi.
Рис.3.1 Скидання стiчних вод у поверхневi воднi обСФкти областi
За даними статистичноСЧ iнформацiСЧ iз 15,9 млн. куб. м стокiв, очищених до нормативних показникiв, 15,4 млн. куб. м пройшли очистку бiологiчними методами, що становить майже 97 %, а 0,5 млн. куб. м (3 %) - механiчними. По УкраСЧнi 91 % нормативно-очищених стокiв пройшли крiзь споруди бiологiчного очищення, 8,7% - механiчного i незначний обсяг (лише 0,3 %) очищено на спорудах фiзико-хiмiчноСЧ очистки. Очищення стiчних вод - один iз важливих заходiв охорони навколишнього середовища вiд забруднення. В нашiй державi перевага надаСФться бiологiчному методу, оскiльки вiн вимагаСФ найменших грошових витрат. Крiм того, у порiвняннi з iншими методами, вiн найменше завдаСФ шкоди природному середовищу.
Таблиця 3.1 Скидання забруднених зворотних вод у природнi поверхневi воднi обСФкти Коростишiвського району, млн. м3
Скинуто всьогоЗ них:Частка у загальному обсязi скидання зворотних вод, %Без очищенняНедостатньо-очищенi199520022006199520022006199520022006199520022006Коростишiв1,370,860,70,070,060,11,30,80,694,993,286,0
Аналiз показуСФ, що показники очистки стiчних вод за перiод 2002-2006 рр. погiршились. Так, в Коростишiвському районi у 2006 р. без очищеня - 25 % (у 2002р. - 2 %), а неочищених та недостатньо очищених скинуто лише 69 % (92%-у 2002 р.). Поряд з тим по Житомирському району цi показники найгiршi: до нормативних показникiв у 2006 р. очищено лише 1 % скинутих стiчних вод (26 % - у 2002 р.), а неочищених та недостатньо-очищених стокiв у 2006 р. скинуто у поверхневi воднi обСФкти 84 % всього обсягу вiдведених стiчних вод.
Таблиця 3.2. Основнi водокористувачi-забруднювачи водних обСФктiв
ПiдприСФмство - забруднювачВiдомча належн?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение