Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
В»ипня-серпня поточного року спостерiгалася екстремальна ситуацiя з вмiстом марганцю. Його вмiст в 13-14,5 разiв перевищував ГДК. Причиною такого явища була надзвичайно висока температура повiтря, а разом з тим i води протягом цього перiоду, що призвело до порушення окисловiдновних процесiв в поверхневих водах.
В мiру спадання температур якiсть води покращилась. На кiнець 2001 року збiльшення вмiсту марганцю не спостерiгалося.
У створах вище гирла рiчки Камянка в порiвняннi з минулим роком, показники стабiльнi.
У створi, нижче гирла рiчки Камянка, у порiвняннi з минулим роком збiльшився вмiст сольового амонiю з 0,8 мг/дм3 до 1,06 мг/дм3, фосфатiв з 0,42мг/дм3 до 0,66 мг/дм3. Це пояснюСФться скидом в рiчку Камянку декiлькох скидiв зливових стокiв та частими аварiйними скидами з каналiзацiйно-насосних станцiй.
У створi, нижче мiста Житомира, с. Левкiв у порiвняннi з 2000 роком спостерiгаСФться зниження розчинного кисню та збiльшення сольового амонiю, ХСК, БСК5, сульфатiв, що пояснюСФться впливом скиду ОСК Житомирсього ВУВКГ.
У прикордонному з КиСЧвською областю створi с. Вишевичi всi показники, проти минулого року стабiльнi, за винятком незначного пiдвищення вмiсту сольового амонiю в 2 рази.
На рiчках ЖитомирськоСЧ областi створено 43 водосховища (з запасом води кожного бiльше 1 млн. куб. м) загальною площею водного дзеркала 6,8 тис. га повним обСФмом 163,13 млн. куб. м (корисний обСФм - 30,84 млн. куб. м). Площа водного дзеркала 825 ставкiв становить 9,8 тис. га, СЧх обСФм майже 115 млн. куб. м. Запаси пiдземних вод областi питного призначення порiвняно незначнi - 70 млн. куб. м на рiк, прогнознi оцiнюються у 300 млн. куб. м на рiк. Кiлькiсть свердловин на початок 1998 р. становила 3768 одиниць. Розрахунковий обсяг водних ресурсiв усiх водойм областi становить близько 3,3 млрд. куб. м.
2.3 Аналiз використання водних ресурсiв областi та Коростишiвського району
Водокористування - це обСФктивний i безперервний процес освоСФння i використання суспiльством водного режиму та водних ресурсiв, який безпосередньо впливаСФ на воднi екосистеми. Вiн передбачаСФ не тiльки використання водноресурсного потенцiалу, але i його вiдтворення та охорону. За характером впливу суспiльства на воднi системи видiляються такi його види:
- водокористування без вилучення води з водних джерел (руслове);
- водокористування iз забором води з водних джерел (позаруслове);
- вiдтворення водних ресурсiв (оборотне та повторне водопостачання, замкнутi системи, очистка води тощо)
- перебудова водного режиму (гiдромелiорацiя, регулювання стоку водосховищами, ставками, перекидання стоку та iн.)
- охорона водноресурсних систем (водозбiрних площ i безпосередньо водних обСФктiв).
В залежностi вiд того, в якiй галузi здiйснюСФться водокористування, його подiляють на: промислове, комунальне i сiльськогосподарське, а за i цiльовим призначенням: на господарсько-побутове, виробниче, сiльгоспводопостачання, зрошення земель, ставкове, рибне господарство та iн.
Згiдно з Водним Кодексом УкраСЧни, використання вод здiйснюСФться в порядку загального i спецiального водокористування, для потреб гiдроенергетики, водного транспорту. Загальне водокористування здiйснюСФться громадянами безкоштовно, без надання вiдповiдних дозволiв, для задоволення СЧх потреб (купання, плавання на човнах, аматорська i спортивна риболовля, водопiй тварин, забiр води з водних обСФктiв без застосування споруд або технiчних пристроСЧв та з криниць). Спецiальне водокористування - це забiр води з водних обСФктiв iз застосуванням споруд або технiчних пристроСЧв та скидання в них зворотних вод. Таке водокористування здiйснюСФться юридичними i фiзичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лiкувальних, оздоровчих, сiльськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та iнших державних i громадських потреб. Спецiальнiй водокористування СФ платним.
З погляду використання i охорони водних ресурсiв виробнича дiяльнiсть господарських обСФктiв характеризуСФться:
- загальним попитом на воду - сумою забору свiжоСЧ води з природними обСФктiв, залученоСЧ в оборотнi системи водопостачання;
- водовiдведенням - скидом стiчних, дренажних, колекторних, шахтних та iнших вод у воднi обСФкти;
- безповоротним водоспоживанням - рiзницею мiж забором води i водовiдведенням (до безповоротних втрат води вiдносяться втрати води при транспортуваннi, на додаткове випаровування з поверхнi водосховищ i ставкiв, фiльтрацiю в каналах тощо);
- обсягами скиду забруднень - величиною контрольованих компонентiв забруднюючих речовин у стiчних водах;
- тепловим забрудненням - кiлькiстю тепла, що скидаСФться у водний обСФкт, який визначаСФться за витратою скидних вод i пiдвищенням СЧх температури порiвняно до температури води, яка забираСФться.
Водоспоживання на УкраСЧнi оцiнюСФться системою кiлькiсних показникiв, а саме обсягами:
- забраноСЧ води з водних джерел;
- використаноСЧ води;
- скинутих до водних обСФктiв стiчних вод;
- незворотного водоспоживання, який визначаСФться як рiзниця обСФмiв забраноСЧ i скинутоСЧ стiчноСЧ води.
Розвиток сучасного виробництва супроводжуСФться зростаючим залученням водних ресурсiв такими водоСФмкими галузями, як промисловiсть, сiльське та комунальне господарства. Так, за даними статистики сучасна промисловiсть свiту використовуСФ близько 20 % води, споживано
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение