Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
их вод скидаСФться в Днiпропетровськiй та Донецькiй областях (вiдповiдно 776,9 та 962,4 млн. м3). Високий рiвень забруднених стiчних вод у Луганськiй, КиСЧвськiй, Харкiвськiй та Одеськiй областях (вiдповiдно 616,4, 558,8, 328,8 та 263,7 млн. м3). По всiх регiонах УкраСЧни спостерiгаСФться тенденцiя до зниження обсягу скинутих забруднених стокiв у природнi поверхневi водойми, за винятком АвтономноСЧ Республiки Крим, ХмельницькоСЧ та РiвненськоСЧ областей, де у 2004 р. порiвняно з 2003 р. кiлькiсть скинутих неочищених стокiв збiльшилася.
Азово-чорноморський регiон традицiйно був санаторно-курортною зоною. Щороку близько 12,5 млрд. м3 стокiв, з яких 2 млрд. м3 необробленi, потрапляють до Чорного моря. Основним забруднюючим компонентом Чорного моря СФ нафтопродукти. Забруднення нечистотами Азовського моря становить 4 млрд. м3, з яких 1,9 млрд. м3 необробленi. 66 %), менша - в рiчки Пiвденного регiону (13,5 %). Найбiльше забруднених скидiв у 2004 р. припадало на рiчки Днiпро, Кальмiус, Мiус, Днiстер, Чорне та Азовське моря.
Значного техногенного впливу нинi зазнають пiдземнi водоноснi горизонти. В долинах Сiверського Дiнця, рiчок Захiдного Донбасу, Кривбасу, Криму, Прикарпаття та iнших зафiксовано понад 200 осередкiв стiйкого забруднення експлуатованих водних горизонтiв, що призвело до забруднення 6 % розвiданих запасiв пiдземних вод, а близько 24 % опинилися пiд загрозою якiсного виснаження.
Застосування мiнеральних добрив i пестицидiв при порушеннi вiдповiдних режимiв внесення СЧх у ТСрунт призвело до широкомасштабного забруднення ТСрунтових вод. За експертними оцiнками в рiчки та водойми щорiчно виноситься близько 2,4 млн. т. Калiю, 0,24 млн. т. Нiтрогену та 0,12 млн. т. Фосфору.
УкраСЧна, краСЧна з населенням бiля 50 мiльйонiв чоловiк та площею у 603700 квадратних кiлометрiв, розташована у центрi РДвропи.
Усi води (воднi обСФкти) на територiСЧ УкраСЧни становлять СЧСЧ водний фонд.
До водного фонду УкраСЧни належать:
- поверхневi води:
- природнi водойми (озера);
- водостоки (рiчки, струмки);
- штучнi водойми (водосховища, ставки) i канали;
- iншi воднi обСФкти;
- пiдземнi води та джерела;
- внутрiшнi морськi води та територiальне море.
Що стосуСФться доступних для користування водних ресурсiв, то УкраСЧна належить до краСЧн з обмеженими водними ресурсами ( воднi ресурси обсяги поверхневих, пiдземних i морських вод вiдповiдноСЧ територiСЧ ). У засушливий рiк стiк рiчок краСЧни на душу населення складаСФ 0,67 тисячi кубометрiв. За запасами водних ресурсiв у розрахунку на одиницю площi або на одного жителя УкраСЧна займаСФ одне iз останнiх мiiь серед краСЧн РДвропи. За визначенням РДвропейськоСЧ ЕкономiчноСЧ КомiсiСЧ ООН держава, воднi ресурси якоСЧ не перевищують 1,5 тис. м3 на одного мешканця вважаСФться водонезабезпеченою. Водомiсткiсть валового нацiонального продукту у кiлька разiв перевищуСФ аналогiчнi показники у iнших державах.
До найважливiших рiчок краСЧни належать: Днiпро, Днiстер, Сiверський Донець та Пiвденний Буг. Крiм того, воднi ресурси нерiвномiрно розповсюдженi по територiСЧ, що ще бiльше ускладнюСФ проблеми водопостачання. Поверхневi води СФ головним джерелом питного водопостачання. Приблизно 60 % населення одержують воду з Днiпра, 15 % - з iнших поверхневих водойм та 25 % населення користуються ТСрунтовими водами (особливо у сiльський мiiевостi). Нарештi, треба зауважити, що якiсть поверхневих вод в УкраСЧнi звичайно недостатня для цiлей питного водопостачання.
Як наслiдок тривалого панування тоталiтарноСЧ системи господарювання воднi ресурси УкраСЧни зазнали значного антропогенного навантаження та деградацiСЧ. СуттСФвих якiсних i кiлькiсних змiн зазнали поверхневi води. Зрегульованi головнi рiчки, греблi, канали залишились нам у спадок вiд радянських часiв, коли нiхто не замислювався над довготривалiстю наслiдкiв втручання людини у природу, навпаки, СЧСЧ пiдкорення вважалося за одне з найголовнiших завдань.
Розвиток найбiльш шкiдливих та потужних галузей промисловостi (хiмiчноСЧ промисловостi, добування корисних копалин, металургiСЧ, енергетики, важкого машинобудування та iнше) та екстенсивного сiльського господарства в УкраСЧнi як складовоСЧ частини агропромислового комплексу колишнього СРСР спричинили значнi забруднення водних ресурсiв в нашiй краСЧнi.
Основними джерелами питного водопостачання СФ поверхневi води - близько 2/3 вiд загальноСЧ кiлькостi (головним чином, рiчковий стiк) та пiдземнi води. Крiм того, в загальний фонд прiсних поверхневих вод УкраСЧни входять природнi водойми та водосховища. В УкраСЧнi потреба у господарсько-питнiй водi надзвичайно велика i в основному вона забезпечуСФться за рахунок поверхневих джерел, на якi припадаСФ 75 % всiСФСЧ води, що постачаСФться централiзовано. Разом з тим, забруднення джерел водопостачання досягло такого рiвня, що водопровiднi очиснi споруди вже не в змозi забезпечити надiйну очистку питноСЧ води.
Склад води природних поверхневих джерел не СФ постiйним. У них безперервно вiдбуваються процеси окислення, вiдновлення, осадження великих i важких частинок, а також бiохiмiчнi процеси, що призводять до самоочищення води. Дуже сильно змiнюСФться склад поверхневих вод за сезонами року, внаслiдок атмосферних опадiв. Постiйна змiна складу води не дозволяСФ запроектувати очиснi споруди, якi б завжди працювали в оптимальному режимi. У звязку з цим одним з найважливiших завдань водопiдготовки СФ використання реагентiв i процесiв, якi б дали можливiсть гнучко регулювати технологiю з метою оптимiзацiСЧ режиму.
Днiпро СФ ?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение