Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?изначаСФться СЧх географiчним положенням, завглибшки, особливiстю циркуляцiСЧ водних мас i багатьма iнших чинникiв. Надходження тепла у водоймище залежить головним чином вiд проникнення сонячною радiацiСФю i контакту з менш нагрiтою атмосферою. Вiдому роль граСФ тепло випадних опадiв. Останнiми роками тепловий режим багатьох водоймищ зазнаСФ iстотнi змiни пiд впливом надходження в них пiдiгрiтих вод з охолоджуючих контурiв теплових i атомних станцiй. Температурний водний баланс безумовно залежить вiд пори року.
У багатьох гiдробiонтiв, негативних температур, що перiодично пiддаються дiСЧ, виробляються адаптацiСЧ, застережливi замерзання сокiв тiла. В основному вони зводяться до зниження точки замерзання сокiв i пiдвищення СЧх здiбностi до переохолодження. Завдяки цим адаптацiям деякi органiзми переносять пониження температури до -10С, наприклад, мiдiСЧ. Чим частiше i сильнiше перiодичнi змiни температури в природних житлах гiдробiонтiв, тим вище СЧх стiйкiсть до холодових i теплових пошкоджень.
Велике екологiчне значення температура маСФ як чинник що впливаСФ на швидкiсть протiкання процесiв, зокрема дихання, зростання i розвитку. Пiдвищення температури звичайно супроводжуСФться прискоренням всiх процесiв.
У всiх випадках оптимальнi для зростання амплiтуди i швидкостi змiни температури виявилися схожими з тими перепадами, якi риби випробовують в природних житлах.
Мабуть, для органiзмiв несприятливо стацiонарний стан чинника, якщо в природних умовах воно динамiчно. Органiзми, iсторично адаптованi до екологiчноСЧ рiзноманiтностi, не тiльки ризестентнi до нього, але i потребують його; екологiчна одноманiтнiсть в своСФму граничному виразi, що створюСФться в штучних умовах, не вiдповiдаСФ фiзичним потребам органiзмiв, зменшуСФ СЧх життСФдiяльнiсть.
Особливо велике екологiчне значення свiтло маСФ для фотосинтезуючих рослин. РЖз-за його недолiку вони вiдсутнi на багатокiлометровiй глибинi океанiчних вод. Рiдше за рослину страждають вiд надлишку свiтла i вiдсутнi в поверхневомушарi води, якщо його освiтленiсть стаСФ надмiрною. Бiльшостi тварин свiтло потрiбне для розпiзнавання середовища i орiСФнтацiСЧ рухiв. Пiд контролем свiтлового чинникавiдбуваються грандiознi мiграцiСЧ, коли кожна доба мiльярди тонн живих органiзмiв перемiщаються на сотнi метрiв з поверхнi в глибину i назад. У дуже великому ступенi вiд свiтла залежить забарвлення гiдробiонтiв, яке у ряду тварин може навiть мiнятися, забезпечуючи маскування.
ОрiСФнтуючись на свiтло, гiдробiонти знаходять для себе найбiльш вигiдне положення в просторi. Особливо велике значення свiтло маСФ для органiзмiв, що здiйснюють добовi мiграцiСЧ. В бiльшостi випадкiв почало пiдйому i спуску визначаСФться часом настання тiСФСЧ або iншоСЧ освiтленостi.
Сприйняття звуку у водних тварин розвинене вiдносно краще, нiж у наземних. Звук швидше i довше розповсюджуСФться у водi, нiж на сушi. Вiдоме значення в життi гiдробiонта мають шумовi навантаження, повязанi з дiяльнiстю людини - роботою човнових i корабельних моторiв, турбiн, пiдводним бурiнням тощо. У гiдробiонтiв одночасно знижуСФться швидкiсть дихання, темп зростання i часткаяйцеродних самок; звикання до шуму не спостерiгаСФться навiть пiсля мiсячного вмiсту риб в таких умовах.
Очевидно, вельми значну, але ще маловивчену роль грають в життi гiдробiонтiв електричнi i магнiтнi поля. Завдяки високiй чутливостi електрорецепторiв, багато гiдробiонтiв здатнi сприймати багатющу iнформацiю, зокрема розрiзняють особини свого вигляду i ворогiв, швидкiсть i напрям течiй, температуру, сольовi i газовi iнгредiСФнти, а також встановлюють симптоми, передуючi аномальним природним явищам.
1.2 Характеристика забруднення водних обСФктiв
У сучасних умовах сильно збiльшуються потреби людини у водi на комунально-побутовi потреби. ОбСФм споживаноСЧ води для цих цiлей залежить вiд регiону i рiвня життя i складаСФ вiд 3 до 700 л на одну людину. В КиСФвi, наприклад, на кожного жителя доводиться близько 550 л, що СФ одним з найвищих показникiв в краСЧнi.
З аналiзу водокористування за 5-6 минулих десятилiть витiкаСФ, що щорiчний прирiст безповоротного водоспоживання, при якому використана вода безповоротно втрачаСФться для природи, складаСФ 4-5%. Перспективнi розрахунки показують, що при збереженнi таких темпiв споживання i з урахуванням приросту населення i обСФмiв виробництва до 2100 р. людство може вичерпати всi запаси прiсноСЧ води.
Вже в даний час недолiк прiсноСЧ води випробовують не тiльки територiСЧ, якi природа обдiлила водними ресурсами, але i багато регiонiв, що ще недавно вважалися благополучними в цьому вiдношеннi. В даний час потреба в прiснiй водi не задовольняСФться у 20 % мiського i 75 % сiльського населення планети.
Втручання людини в природнi процеси торкнулося навiть крупних рiчок (такi, як Днiпро), змiнивши у бiк зменшення обСФми перенесених водних мас (стiк рiчок). Вода, що використовуСФться в сiльському господарствi, здебiльшого витрачаСФться на випаровування i утворення рослинноСЧ бiомаси i, отже, не повертаСФться в рiчки.
Обмеженi запаси прiсноСЧ води ще бiльше скорочуються через СЧх забруднення. Головну небезпеку представляють стiчнi води (промисловi, сiльськогосподарськi i побутовi), оскiльки значна частина використаноСЧ води повертаСФться у воднi басейни у виглядi стiчних вод.
Пiд забрудненням водних ресурсiв розумiють будь-якi змiни фiзичних, хiмiчних i бiологiчних властивостей води у водоймищах у звязку з скида
Copyright © 2008-2013 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение