Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?оловною водоносною артерiСФю УкраСЧни. З Днiпра на територiСЧ УкраСЧни забезпечуСФться водою близько 30 млн. чоловiк. Бiльшiсть поверхневих та пiдземних водних джерел беруть свiй початок вiд Днiпра.
За останнi 10-15 рокiв проходила iнтенсивна деградацiя малих рiчок УкраСЧни в результатi необмеженого надходження до них шкiдливих речовин. На сьогоднiшнiй день стан малих рiчок та природних водойм катастрофiчний СЧх наповнення знизилось, якiсть води - незадовiльна.
Поверхневi води найбiльше пiдлягають антропогенному впливу. Так, тiльки 45% стокiв, якi надходять до рiчки Днiпро, проходять очищення.
Склад речовин, якi потрапляють до поверхневих вод рiзних регiонiв, дуже рiзноманiтний та залежить вiд багатьох складових: виду промислових та сiльськогосподарських виробництв в районi водозабору, кiлькостi та якостi очисних споруд, клiматичних, ландшафтних умов та т. iн.
Не краща ситуацiя i з пiдземними водами. Внаслiдок потрапляння iнгредiСФнтiв токсичних вiдходiв у ТСрунт близько 60 % розвiданих пiдземних вод стали непридатними для використання, а 24% перебувають на гранi виходу з загального питного балансу. Питоме водопостачання населення УкраСЧни, що користуСФться централiзованим водопостачанням, досягло 370 л/чол. на добу це щонайменше в 2 рази вище, нiж середнiй рiвень водопостачання у передових краСЧнах свiту (середньодобове споживання води одним мешканцем КиСФва складаСФ 410-450 лiтрiв, тодi як у Барселонi (РЖспанiя) 106; Амстердамi (Нiдерланди) 100; Антверпенi (Бельгiя) 85 л/чол. на добу).
1.4 Характеристика методiв очищення стiчних вод
1.4.1 Загроза iнфекцiйних захворювань
Неочищенi каналiзацiйнi стоки одне з головних джерел загрози для здоровя людини, оскiльки люди i тварини бувають зараженi патогенами (хвороботворними бактерiями i iншими паразитами). Зараженi люди або тварини можуть видiляти з екскрементами величезну кiлькiсть патогенiв або СЧх яСФць. РЖнодi людина служить переносником iнфекцiСЧ, навiть не вiдчуваючи симптомiв захворювання. Якщо зараженi каналiзацiйнi стоки потраплять в питну воду, на джерела СЧжi або в мiiя для купання, паразити можуть iнфiкувати багато людей. В деяких випадках iнфекцiя передаСФться через харчовi ланцюги. Наприклад, устрицi, можуть заковтувати паразитiв, якi передаються людинi, коли вiн вживаСФ в СЧжу устриць. Тому устричнi банки, забрудненi каналiзацiйними стоками, закритi для лову [19]. Крiм того, деякi види харчових продуктiв рекомендуСФться завжди пiддавати термiчнiй обробцi.
У бiльшостi випадкiв патогеннi органiзми виживають зовнi господаря не бiльше декiлькох днiв, а СЧх число, що потрапило в його тiло, визначаСФ вiрогiднiсть розвитку iнфекцiСЧ. Отже, коли густина населення низька, перенесення патогенiв вiдбуваСФться вiдносно рiдко, оскiльки рiвень СЧх розповсюдження невеликий i проходить досить багато часу мiж видiленням СЧх в зовнiшнСФ середовище одним господарем i зустрiччю з iншим. Проте, чим вище густина населення, тим вiрогiднiше зараження. Живучи i працюючи в густозаселенних мiстах, люди стають надзвичайно уразливими для патогенних органiзмiв.
Перш нiж в серединi XIX в. був встановлений звязок мiж захворюваннями i наявнiстю в покидьках патогенiв, в мiстах часто траплялися спустошливi епiдемiСЧ. В даний час в бiльшостi краСЧн прийнятi санiтарно-гiгiСФнiчнi правила, якi запобiгають такому круговороту патогенiв, зокрема:
(1) дезинфекцiя запасiв води для населення хлоруванням або iншими методами;
(2) особиста санiтарiя i гiгiСФна, особливо пiд час приготування i роздачi СЧжi;
(3) збiр i очищення каналiзацiйних стокiв.
Багато хто звязуСФ зниження захворюваностi з успiхами сучасноСЧ медицини, але дякувати, перш за все, коштуСФ санiтарно-гiгiСФнiчних правил, часто сприйманих як щось саме собою розумiюче.
1.4.2 Зниження вмiсту розчиненого кисню
Скидання неочищених каналiзацiйних стокiв у водоймища не тiльки чревате небезпекою iнфекцiйних захворювань, але i може стати причиною зниження вмiсту розчиненого у водi кисню i деградацiСЧ водних екосистем.
Органiчна речовина, присутня в стоках, мисливська поСФдаСФтся редуцентами i детрiтофагамi, якi поглинають кисень в процесi дихання. Коли детриту надлишок, цi органiзми споживають розчинений кисень швидше, нiж вiн поповнюСФ систему, i його запаси виснажуються. Концентрацiю органiки в каналiзацiйних стоках часто виражають бiологiчною потребою в киснi (БПК), тобто кiлькiстю кисню, яка потрiбно редуцентам, щоб розкласти речовину, що поступила.
Виснаження запасiв розчиненого кисню не завдаСФ шкоди самим бактерiям-редуцентам, оскiльки вони здiбнi до анаеробiченого дихання i бродiння. Анаеробнi (позбавленi кисню) водоймища не тiльки не можуть пiдтримувати життя риб, молюскiв i ракоподiбних, але i погано пахнуть, оскiльки у багатьох продуктiв безкисневого метаболiзму вельми неприСФмний запах. Цим же обумовлений характерний запах каналiзацiйних стокiв.
Крiм того, виснаження запасiв розчиненого кисню може збiльшити небезпеку мiкробного зараження. Багато патогенних органiзмiв набагато довше живуть в анаеробних умовах. В середовищi, багатому киснем, вони швидко гинуть або зСЧдаються iншими органiзмами.
1.4.3 Збiр i очищення стiчних вод
Санiтарна каналiзацiйноСЧ системи обСФднуСФ всi стiчнi труби вiд розташованих в будiвлях раковин, ванн i тощо, як стовбур дерева обСФднуСФ всi його гiлки. З пiдстави цього стовбура витiкаСФ сумiш всього, що потрапило в систему, - початковi стоки, або п
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение