Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
овим або iншим випромiнюванням, що вбиваСФ мiкроорганiзми, але не надаючим нiякого побiчного явища.
Крiм того, пiсля хлорування можна додавати у воду iншi речовини, наприклад дiоксид сiрки, якi, реагуючи з хлором, утворюють нешкiдливi неактивнi зСФднання
РОЗДРЖЛ 2 Використання та охорона водних ресурсiв Коростишiвського району
2.1 Фiзико-географiчна i природо-клiматична характеристика ЖитомирськоСЧ областi
Житомирська область розташована в центральнiй частинi СхiдноСФвропейськоСЧ рiвнини, на пiвночi ПравобережноСЧ УкраСЧни, майже повнiстю в центральнiй частинi Полiсся. Площа областi становить 29,9 тис. кв. км, що складаСФ 4,9 % територiСЧ УкраСЧни. Область маСФ вигiдне фiзико-географiчне та економiко-географiчне положення, що сприяСФ СЧСЧ компактному заселенню, високому рiвню господарського освоСФння територiСЧ 20.
Територiя ЖитомирськоСЧ областi в геоструктурному вiдношеннi знаходиться майже повнiстю в межах пiвнiчно-захiдноСЧ частини УкраСЧнського кристалiчного щита, який СФ складовою частиною РуськоСЧ платформи.
В геологiчнiй будовi беруть участь метаморфiчнi, мiiями магматичнi вiдламковi породи докембрiйського фундаменту, перекритi корою вивiтрювання i осадовим чохлом. Корiннi породи чохла, що виповнюють зниження фундаменту, залягають на сходi та пiвднi областi. Решта територiСЧ вкрита антропогеновими вiдкладами. За площею переважають водно-льодовиковi вiдклади, на окремих дiлянках перекритi льодовиковими. Рiчковi долини виповненi алювiСФм терас.
На територiСЧ областi СФ вiдклади всiх перiодiв геологiчноСЧ iсторiСЧ Землi, починаючи з докембрiйських i закiнчуючи четвертинними. Але роль СЧх в геологiчнiй будовi неоднакова.
РельСФф ЖитомирськоСЧ областi тiсно повязаний з геологiчною будовою. Приуроченiсть територiСЧ областi до пiвнiчно-захiдноСЧ частини УкраСЧнського кристалiчного щита зумовило СЧСЧ бiльш високе гiпсометричне положення порiвняно з iншими областями украСЧнського Полiсся, поширення вузьких i глибоких врiзаних рiчкових долин, наявнiсть великих лесових тАЬостровiвтАЭ i меншу заболоченiсть.
Житомирська область маСФ вигляд хвилястоСЧ рiвнини iз загальним зниженням на пiвнiч i пiвнiчний схiд (вiд 280 220 м до 150 м i менше). Бiльша частина областi лежить у межах ПриднiпровськоСЧ та ВолиноПодiльськоСЧ височин. Пiвнiчну i пiвнiчно-схiдну частину займаСФ Полiська низовина 20.
Для областi характерний високий рiвень залягання кристалiчних порiд, якi в багатьох мiiях виходять на денну поверхню i беруть участь у формуваннi сучасного рельСФфу, впливають на характер рiчкових долин, пiдземних вод i ТСрунтового покриву.
В надрах ЖитомирськоСЧ областi залягають рiзноманiтнi кориснi копалини. З погляду видовоСЧ рiзноманiтностi мiнеральну базу областi варто характеризувати переважно як паливно-будiвельну. З неСЧ виокремлюються три групи корисних копалин: паливно-енергетична (буре вугiлля, торф); будiвельна (гранiти, кварцити, тугоплавкi глини, пегматити, каолiн, доломiт); метало рудна (iльменiт). Поклади мiнеральноСЧ сировини в цiлому незначнi (винятком СФ будiвельне камiння i кварцити). Ступiнь рiзноманiтностi сировинних ресурсiв характеризуСФться високим рiвнем. Бiльш розвiданi паливно-енергетичнi ресурси, будiвельнi i металевi кориснi копалини. На СЧх базi розвиваються буровугiльна i торфовидобувна промисловостi, скляна i фарфоро-фаянсова, цегельна, видобування i виробництво iльменiту тощо.
Житомирська область розташована у помiрному поясi пiвнiчноСЧ пiвкулi мiж 49 i 51 пiвнiчноСЧ широти. Цим обумовлюСФться висота Сонця над горизонтом.
У днi рiвнодення, коли сонце буваСФ в зенiтi над екватором, воно опiвднi пiднiмаСФться в Житомирi над горизонтом на 35. Максимальна висота Сонця опiвднi в день лiтнього сонцестояння досягаСФ 58, мiнiмальна висота Сонця опiвднi в день зимового сонцестояння не досягаСФ 12.
Клiмат ЖитомирськоСЧ областi помiрно-континентальний, з теплим вологим лiтом i мякою хмарною зимою. Вiн залежить вiд основних клiматоутворюючих факторiв: сонячноСЧ радiацiСЧ, атмосферноСЧ циркуляцiСЧ, форм рельСФфу, а також лiсистостi i заболоченостi, якi впливають на формування мiiевих мiкроклiматичних вiдмiн. Середня багаторiчна температура найхолоднiшого мiсяця (сiчня) становить мiнус 6, найтеплiшого (липня) +17 - +19 . Середня рiчна температура в областi становить +6 - +7. Найбiльшi морози бувають у сiчнi та лютому i досягають мiнус 30. Тривалiсть безморозного перiоду 150 170 днiв. Сума додатних температур повiтря (понад 10) коливаСФться вiд 2400 на пiвночi, до 2600 на пiвднi. Тривалiсть перiоду з середньодобовими температурами вище 0 становить 240 260 днiв. Вегетацiйний перiод (днi з середньою температурою повiтря вище 5) продовжуСФться вiд другоСЧ декади квiтня до третьоСЧ декади жовтня. Середнi дати весняних заморозкiв на ТСрунтi 5 10 травня, найпiзнiшi у першiй половинi червня [20]. Осiннi приморозки починаються наприкiнцi вересня на початку жовтня. Вiд весняних приморозкiв найбiльше страждають раннi овочi, фруктовi дерева.
На територiСЧ областi протягом року випадаСФ 550 600 мм опадiв. Максимум опадiв припадаСФ на лiтнi мiсяцi: червень, липень, серпень (40 45% рiчноСЧ кiлькостi опадiв). "iтку досить часто бувають зливи, грози. Сума опадiв у перiод активноСЧ вегетацiСЧ становить 300 350 мм.
Снiговий покрив у бiльшостi районiв областi рiвномiрний (10 30 см) i триваСФ 95 110 днiв, але нестiйкий через частi вiдлиги. В цiлому вiн достатнiй для захисту озимини вiд вимерзання i накопичення ТСрунтовоСЧ ?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение