Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
Рис. 2.5 Частка оборотноСЧ та послiдовно використаноСЧ води у загальному обсязi, використаному на виробничi потреби загального обсягу водоспоживання
На скорочення загальних обсягiв водоспоживання вплинуло зменшення у 3,8 рази обСФму свiжоСЧ води, використаноСЧ на виробничi потреби: з 94,0 млн. м3 у 2002 р. до 24,5 млн. м3 - у 2006 р. Частка спожитоСЧ свiжоСЧ води промисловiстю областi у 2006р. значно нижча - 22,9 %, нiж в цiлому по УкраСЧнi - 45,8 %. Важливе значення маСФ економiя свiжоСЧ води за рахунок оборотноСЧ та послiдовно використаноСЧ води, обсяг якоСЧ у 2006 р. по областi склав 152,0 млн. м3. РЗСЧ частка у загальному обсязi використання води на виробничi потреби зросла з 73,4 % у 2002 р., до 86,1 % у 2006р.
Як за обСФмом використаноСЧ води, яка забираСФться з водних джерел, так i за безповоротними СЧСЧ втратами, значним водоспоживачем СФ сiльське господарство. У цiй галузi використовуСФться для водопостачання тваринництва, пiдприСФмств по переробцi сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ, водозабезпечення сiльських населених пунктiв, зрошення, обводнення i зволоження земель, а також для ставкового рибництва. Сiльське господарство спричиняСФ високий рiвень екологiчного навантаження на воднi джерела. Споживання свiжоСЧ води iншими галузями економiки порiвняно незначнi. Динамiка споживання свiжоСЧ води по областi наведена на рис. 2.5.
Основнi показники забору та використання свiжоСЧ води та вiдведення стiчних вод регiону, що дослiджуються, у 2006 р. РЖз загального обсягу забраноСЧ води по областi - 31,9 млн. м3 9% втрачено при транспортуваннi. На виробничi, господарсько-питнi, сiльськогосподарськi та iншi потреби використання 107,0млн. м3 свiжоСЧ води - 81 % всiСФСЧ забраноСЧ, до водопровiдноСЧ мережi подано 54%. Стiчних вод скинуто у поверхневi водойми дещо менше половини забраноСЧ - 46 %, 89 % яких пропущенi крiзь через очиснi споруди каналiзацiСЧ. При цьому потужнiсть водоочисних споруд становить 78,9 % потужностi водопроводу по областi, а потужнiсть очисних споруд забруднених стокiв - 81,4 % пропускноСЧ спрямованостi каналiзацiСЧ.
Рис.2.5 Динамiка використання свiжоСЧ води в Коростишивi за потребами
Проведений аналiз в розрiзi територiально-адмiнiстративних одиниць свiдчить, що у Коростишiвському районi при транспортуваннi води по водопровiдним комунiкацiям втрачено СЧСЧ найбiльше - 7 % вiд усього обсягу забраноСЧ води. ПояснюСФться це тим, що не вiдбулося СЧСЧ втрат при транспортуваннi до споживачiв.
У Житомирському районi вiдводиться у виглядi забрудненоСЧ 63 % вiд загального обсягу забраноСЧ води, по Коростишiвському району - половина: по 52% вiдповiдно. Майже по всiх районах стiчнi води пропущенi крiзь очиснi споруди каналiзацiСЧ, що дозволяСФ зменшити шкiдливий вплив на природне середовище.
РОЗДРЖЛ 3 Розробка комплексу заходiв по покращенню питноСЧ води Коростишiвського району
3.1 Забруднення i охорона водних ресурсiв ЖитомирськоСЧ областi та Коростишiвського району
Вiдомо, що одна з головних проблем в м. Коростишiв це якiсть водопровiдноСЧ води для громадського споживання.
Забiр води для потреб мiста Коростишива проводиться за рахунок пiдземних вод експлуатацiйних свердловин, пробурених в перiод з 1980 по 1990 роки глубиною вiд 86 до 140 м i обладнаних на водоносний горизонт трещинуватоСЧ зони кристалiчних порiд докембрiю.
Роль водного фактора у пiдтриманнi балансу природно-екологiчних процесiв СФ однiСФю з центральних. Будь-якi змiни водного режиму i водозабезпеченостi зумовлюють значний прямий i непрямий вплив як на функцiонування природних екосистем, так i економiку краСЧни [31]. Тому захист чистого водного середовища, загроза дефiциту води обумовлюють глобальний характер проблеми i потребують комплексного та рацiонального пiдходу до використання водних ресурсiв.
ОднiСФю з головних причин негативних наслiдкiв антропогенного впливу на воднi обСФкти СФ споживацьке вiдношення до них. Вода, як природний ресурс, на вiдмiну вiд нафти, газу, вугiлля щороку вiдновлюСФться в процесi глобального водообмiну i кругообiгу.
Через що воднi ресурси тривалий час вважалися невичерпними та здатними до самоочищення. Однак, збiльшення антропогенного впливу на воднi джерела та ландшафти водозбiрних басейнiв призвело до порушення умов формування стоку i водного режиму, зниження самовiдновлюваноСЧ спроможностi водних ресурсiв. Це зумовило зменшення водностi рiчок, зниження СЧхньоСЧ бiопродуктивностi.
Господарський комплекс УкраСЧни упродовж багатьох десятилiть розвивався без урахування екологiчних наслiдкiв, що призвело до катастрофiчного екологiчного стану, особливо - водних систем. У промисловостi - це високий рiвень концентрацiСЧ промислових обСФктiв; вiдсутнiсть чи недостатня потужнiсть очисних споруд; недосконалiсть технологiй очищення та низька ефективнiсть iснуючих очисних споруд; вiдсутнiсть правових i економiчних механiзмiв, якi стимулювали б розвиток екологiчно безпечних технологiй i природоохоронних систем; низький рiвень екологiчних знань. У сiльськогосподарському секторi економiки - значна (50-60 %) розоранiсть територiй, яка на окремих водозборах рiчок сягнула 80-90 %; використання в сiльськогосподарському оборотi схилiв, заплав рiчок; низький рiвень агротехнiки i технологiй; нехтування природоохоронними, мелiоративними, протиерозiйними заходами; забруднення землi i вод стоками ферм i тваринницьких комплексiв.
Джерелами забруднення водних ресурсiв СФ також фiльтруючi накопичувачi, звалища промислових i побутових вiдходiв, токсичнi речо
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение