Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ПП
ОС Qшл
Qзв Qзв Qзв
ОП Qун ОС Qшл ОП
Qдж Qсбр Qдж Qсбр Qдж Qсбр
- вода чиста не нагрiта
- стiчна вода нагрiта
- стiчна вода не нагрiта и забруднена
- стiчна вода очищена
- стiчна вода забруднена
- зворотня вода
ОП охолоджувальний пристрiй
Qзв - зворотня вода
Qун - вода, що втрачаСФться при випаровуваннi i вiднесена з охолоджувального пристрою
Рис. 3.5 ЗворотнСФ водопостачання
Якщо в системi оборотного водопостачання промислового пiдприСФмства вода СФ теплоносiСФм i процесi використання лише нагрiваСФться, то перед повторним застосуванням СЧСЧ заздалегiдь охолоджують в ставку, бризкаючому басейнi, градирне; якщо вода служить середовищем, що поглинаСФ i транспортуСФ механiчнi i розчиненi домiшки i в процесi виробництва забруднюСФться ними, то перед повторним застосуванням вода проходить очищення на очисних спорудах (рис. 3.5.); при комплексному використаннi стiчноСЧ води перед повторним застосуванням стiчнi води пiддаються очищенню i охолоджуванню (рис.3.6).
При таких системах оборотного водопостачання для компенсацiСЧ безповоротних втрат води у виробництвi, на охолоджувальних установках (випаровування з поверхнi, вiднесення вiтром, розбризкування), на очисних спорудах, а також втрат води, що скидаСФться в каналiзацiю, здiйснюСФться пiдживлення з водоймищ i iнших джерел водопостачання. Кiлькiсть пiдпиточноСЧ води визначаСФться по формулi
Qдж = Qпот + Qун + Qшл + Qсбр
Пiдживлення систем оборотного водопостачання може здiйснюватися постiйно i перiодично. Загальна кiлькiсть води, що додаСФться, складаСФ 5-10% загальноСЧ кiлькостi води, циркулюючоСЧ в системi.
Хiмiчнi методи очищення стiчних вод гальванiчних вiддiлень заснованi на застосуваннi хiмiчних реакцiй, в результатi яких забруднення, що мiстяться в стiчних водах, перетворюються на зСФднання, безпечнi для споживача, або легко видiляються у виглядi опадiв.
Серед вiдомих методiв хiмiчноСЧ нейтралiзацiСЧ стiчних вод, що мiстять цiанiстi зСФднання, технiчне застосування знайшли лише небагато.
Найстарiший метод заснований на видiленнi iонiв CN- у виглядi важко розчинених комплексноСЧ солi, що утворюСФться в основному середовищi у присутностi iонiв Fe2+.
Залежно вiд умов в яких протiкають цi реакцiСЧ, виникаСФ осад берлiнськоСЧ блакитi Fe4Fe(CN)63 або турнбулевоСЧ синi Fe3 Fe(CN)32. Якiсне видалення iонiв iз стiчних вод за допомогою цього методу можливо лише у разi дуже точноСЧ витримки всiх встановлених умов реакцiСЧ i особливо pH, реакцiйного середовища.
Вживаний метод видалення цiанiстих зСФднань iз стiчних вод базуСФться на СЧх окисленнi хлором (або гiпохлоритом) в основному середовищi. Найчастiше тут застосовують гiпохлорит натрiю, хлорне вапно i газоподiбний хлор. ЗСФднання цi в основному середовищi гiдролiзуються з отриманням iонiв ClO-, якi з цiанiдами реагують вiдповiдно до реакцiСЧ:
CN- + HOCl = CNCl + OH-; (a)
CNCl + 2OH- = CNO- + Сl- + H2O. (б)
Реакцiя окислення цiанiдiв до цiанатiв протiкаСФ в 2 стадiСЧ, спочатку утворюСФться хлорцiан, який потiм гiдролiзуСФться до хлорцiанатiв.
Оскiльки хлорцiан СФ сильно отруйливим газом, то в реакцiйному середовищi необхiдно мати такi умови, щоб швидкiсть реакцiСЧ (б) була б бiльше швидкостi реакцiСЧ (а). Такi умови спостерiгаються у тому випадку, коли концентрацiя цiанiдiв в стiчних водах менше 1 г/л, t стiчних вод 8,5. З дослiджень швидкостi гiдролiзу хлорцiану виходить, що вона значно залежить вiд реакцiСЧ середовища:
рН реакцiя середовища 8 9 10 11 12
Прод. гiдрол.СNCl, ч 20 12 4 1 0,25
Встановлено, що витрата гiпохлориду при окисленнi цiанiдiв до цiанатiв також залежить вiд рН реакцiйного середовища. При рН рiвному 8,5, його витрачаСФться на 35-80% бiльше, нiж це витiкаСФ з розрахункiв, а при рН = 11 - на 10% бiльше. Це повязано з витратою гiпохлорiту на подальше окислення частини цiанiдiв до двоокису вуглецю i азоту:
2CNO- + OCl- + H2O = 2OH- + Cl- + 2CO2 + N2
На кiнетику цiСФСЧ реакцiСЧ помiтний вплив робить концентрацiя окислювача (гiпохлорiт) i рН реакцiйного середовища. При рН>10 швидкiсть СЧСЧ така мала, що пiсля 24 год тiльки незначна частина цiанатiв пiддаСФться подальшому окисленню. У цих умовах значне прискорення реакцiСЧ досягаСФться тiльки при багатократному пiдвищеннi змiстi гiпохлороту, що на практицi неможливо, оскiльки висока концентрацiя активного хлору в стiчних водах недопустима i вимагаСФ заходiв по його видаленню.
При зниженнi рН до 7,5-8,5 при невеликому надлишку гiпохлороту (10%) реакцiя окислення цiанiдiв закiнчуСФться протягом 10-15 хвилин.
Теоретична витрата окислювача, виражена масою активного хлору, що йде на окислення 1 г iонiв CN-, утворюваних при дисоцiацiСЧ простих цiанiдiв до цiанатiв, досягаСФ 2,84 г, а при окисленнi до СО2 i N2 - 6,2 р. Оскiльки в цiанiстих стiчних водах мiстяться також комплекснi цiанiди рiзних металiв, то для окислення 1 г СN застосовують наступну кiлькiсть хлору:
до цiанатiв - 3,3 г Cl; до СО2 i N2 - 8,5 г Cl.
Не дивлячись на те, що цiанати в 1000 разiв менш токсичнi в порiвняннi з цiанiдами, все ж таки вони ви?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение