Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
стосовуватися заходи економiчноСЧ вiдповiдальностi за порушення правил рацiонального природокористування.
Економiчнi санкцiСЧ за порушення природоохоронного законодавства виплачують за рахунок прибутку, що залишаСФться у розпорядженнi пiдприСФмств. При цьому за перевищення допустимих обСФмiв викидiв (скидань, розмiщення) забруднюючих речовин платежi стягуються в кратному розмiрi, виходячи з витрат на запобiгання забрудненню.
Аналiз практики вживання дiючого економiчного механiзму управлiння природокористуванням показуСФ, що потрiбне його вдосконалення на основi розробки економiчних i органiзацiйних заходiв, якi дозволять досягти реальних результатiв в рiшеннi проблеми рацiонального природокористування. На це направленi зусилля багатьох економiстiв.
ЕКОНОМРЖЧНРЖ СТИМУЛИ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСРЖВ.
Ефективнiсть економiчного механiзму комплексного використання природних ресурсiв в багатьох галузях зараз знижуСФться через вiдсутнiсть стрункоСЧ системи стимулювання пiдвищення комплексностi освоСФння ресурсiв.
У гiрничоруднiй промисловостi до складу статi при регулюваннi собiвартостi продукцiСЧ виходячи з доходiв вiд збагачення включаються наступнi статтi: при виробництвi щебеня. що виробляСФться з скельних порiд -сировина (вартiсть витраченоСЧ на виготовлення щебеня, виходячи з середньорiчноСЧ плановоСЧ собiвартостi 1 м2), собiвартiсть передiлу переробки щебеня, загальнокомбiнатськi i позавиробничi витрати; при реалiзацiСЧ вiдходiв збагачення, пiску - витрати по пiдготовцi до реалiзацiСЧ; позавиробничi витрати.
Додатковий прибуток вiд зниження проти встановлених норм втрат корисноСЧ копалини при переробцi i збагаченнi визначаСФться на основi оцiнки заощадженого обСФму сироСЧ руди за плановою собiвартiстю здобичi.
У розвиток цього пiдходу в розроблена методика стимулювання комплексного i рацiонального використання корисноСЧ копалини, що дозволяСФ бiльшою мiрою економiчно зацiкавлювати трудовi колективи пiдприСФмств в ефективному використаннi сировини. При визначеннi ступеня виконання реалiзацiСЧ товарноСЧ продукцiСЧ з урахуванням зобовязань по ставках пропонуСФться попутну продукцiю враховувати по номенклатурi i в обСФмах, розподiлюваних в централiзованому порядку.
ЕКОНОМРЖЧНРЖ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМРЖРЗ СИРОВИННИХ РЖ МАТЕРРЖАЛЬНИХ РЕСУРСРЖВ [16].
Витрати на заходи щодо економiСЧ матерiальних ресурсiв на виробництвi в цiлому зводяться до обмеження здобичi палива, сировини i iнших матерiальних ресурсiв. Причому ефективнiсть таких витрат зростаСФ. До основних напрямiв органiзацiСЧ роботи по ресурсозберiганню в промисловостi вiдносяться економiчне стимулювання рацiонального використовування матерiальних ресурсiв, розробка прогресивноСЧ нормативноСЧ бази, створення системи управлiння матерiальними ресурсами розробка i упровадження науково-технiчних заходiв регулювання.
У сучасних умовах iстотно зростаСФ роль економiчного стимулювання в забезпеченнi процесу ресурсозберiгання. Розширення господарськоСЧ самостiйностi основноСЧ ланки промисловостi - пiдприСФмства - вiдкриваСФ принципово новi можливостi для пiдвищення дiСФвостi економiчного стимулювання на зниження матерiальних витрат. В даний час конкретнi види матерiальних ресурсiв, на економiю яких можуть виплачуватися премiСЧ, визначаються безпосередньо на пiдприСФмствах i обСФднаннях.
У цiлях пiдвищення зацiкавленостi робочих, керiвних працiвникiв, фахiвцiв i пiдприСФмств i органiзацiй, що служать, в ефективному використаннi ресурсiв в промисловостi застосовуСФться система матерiального заохочення за економiчно рацiональне використання сировинних, паливно-енергетичних i iнших матерiальних ресурсiв. Робiтництво, майстри, технологи, конструктори i iншi фахiвцi премiюються за економiю конкретних видiв матерiальних ресурсiв проти встановлених технiчно обТСрунтованих норм витрати. ДозволяСФться виплачувати премiСЧ в розмiрi до суми економiСЧ матерiальних ресурсiв залежно вiд вигляду i вартостi. ПремiСЧ робiтництву за економiю матерiальних ресурсiв виплачуються понад граничнi премiСЧ. При цьому зберiгаСФться дiючий порядок премiювання за економiю палива, енергiСЧ i iнших ресурсiв у випадках, коли встановленi вищi розмiри заохочення.
Економiя матерiальних ресурсiв конкретних видiв визначаСФться за пiдсумками роботи за квартал в порiвняннi з теоретично обТСрунтованими нормами витрати, затвердженими в установленому порядку. Сума економiСЧ, одержана в на наголошеному перiодi, зменшуСФться на суму допущеноСЧ перевитрати в попередньому перiодi календарного року по тому ж виду матерiальних ресурсiв, але не бiльше нiж на 50 %.
Найважливiша умова дiСФвостi системи економiчного стимулювання -- достовiрна оцiнка трудового внеску кожного працiвника в забезпечення економiСЧ матерiальних ресурсiв. При органiзацiСЧ премiювання необхiдно точно видiлити круг осiб, вiд яких залежить зниження витрат матерiалiв, палива i енергiСЧ.
Сума премiСЧ за економiю матерiальних ресурсiв по дiлянцi, агрегату розподiляСФться керiвником структурного пiдроздiлу за узгодженням з профспiлковою органiзацiСФю мiж робiтництвом i фахiвцями з урахуванням СЧх особистого внеску в здiйснення заходiв щодо економiСЧ.
РЖснуСФ спецiальна шкала розмiрiв частки економiСЧ або перевитрати) матерiальних витрат, на яку збiльшуються (або зменшуються) фонди заохочення. Шкала дозволяСФ нiвелювати рiзну вартiсть матерiальних ресурсiв на неоднакову суму екон?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение