Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
В»ягають вони, як правило, на глибинi, доступнiй для корiння рослинностi, що звичайно не перевищуСФ 5-10 м. За мiнералiзацiСФю вони прiснi, за хiмiчним складом гiдрокарбонатно-кальцiСФвi [13.
ТРрунти у межах ЖитомирськоСЧ областi за СЧх механiчним складом та фiзико-хiмiчними властивостями досить рiзноманiтнi. На СЧх утворення та географiчне поширення впливають рельСФф, материнськi породи, клiматичнi умови, а також рослинний покрив i тваринний свiт. Характерна для Полiсся найбiльша обводненiсть сприяСФ тривалому сезонному перезволоженню ТСрунтiв i формуванню в них без кисневого середовища. В результатi створюються сприятливi для розвитку вiдновлювальних процесiв умови. ТРрунти набувають типовий сизо-сiрий колiр. Зональними типами ТСрунтiв СФ дерново-пiдзолистi i болотнi, якi часто змiнюють один одного i перемежовуються з бiльш рiдкими сiрими лiсовими ТСрунтами 13.
Порiвняно теплий i вологий клiмат зони лiсiв сприяСФ розвитку процесiв бiохiмiчного вивiтрювання i утворенню кислих ТСрунтових вод. ВiдбуваСФться вилуження мiнералiв i формування елювiального горизонту, бiдного глинистими частинками, оксидами i вiльним кремнеземом. ТРрунтоутворюючi i гiпергеннi процеси в лiсовiй зонi мало енергiйнi i не проникають глибше 1-1,2 м. В умовах достатньо застiйноСЧ зволоженостi, яка ускладнена близьким вiд поверхнi заляганням ТСрунтових вод, iнтенсивно розвиваСФться процес утворення торфяникiв, потужнiсть яких досягаСФ декiлькох метрiв. Негативною особливiстю СФ заболоченiсть, низька природна родючiсть ТСрунтiв, вiтрова ерозiя незахищених рослиннiстю пiщаних ТСрунтiв i iн.
У Полiссi переважають пiщанi, супiщанi i зрiдка легкi суглинистi ТСрунти, якi пiдстилаються рiзними материнськими породами. Все це зумовлюСФ значну мозаСЧчнiсть ТСрунтового покриву i поширення дерново-пiдзолистих ТСрунтiв, якi займають майже 60% ТСрунтового покриву 14.
2.2 Загальна характеристика водних ресурсiв Коростишiвського району
У свiтi все живе повязане з водою i значною мiрою складаСФться з води. Академiк В.РЖ. Вернадський зазначав, що "вода стоСЧть осiбно в iсторiСЧ нашоСЧ планети, не маСФ природного тiла, яке могло б зрiвнятися з нею за впливом на хiд основних природних та суспiльних процесiв" [30]. З одного боку, вона СФ носiСФм життя, формуючи умови для вiдтворення, розвитку, iснування усiх живих органiзмiв, природного середовища в цiлому, самоСЧ людини. З iншого вода використовуСФться як природна сировина, виступаСФ елементом виробничих вiдносин практично у всiх галузях господарськоСЧ дiяльностi, у виробництвi багатьох видiв продукцiСЧ. Тому забезпечення людства чистою водою СФ однiСФю з найбiльших проблем сьогодення, гострота якоСЧ пiдвищуСФться внаслiдок зростання дефiциту води та погiршення СЧСЧ якостi. Саме виживання людини, як бiосоцiального виду, в значнiй мiрi залежить вiд наявностi та стану водних ресурсiв.
Загальний обСФм гiдросфери становить трохи менше 1,5 млрд. куб. км, 94 % якого та 72 % поверхнi земноСЧ кулi займаСФ свiтовий океан. РЖз загального обСФму гiдросфери 60 тис. куб. км припадаСФ на пiдземнi води, бiльшу частину яких становлять глибиннi розсоли, i лише близько 4 тис. куб. км - прiснi пiдземнi води зони активного водообмiну. Третьою великою частиною гiдросфери СФ полярнi льодовики - 24 млн. куб. км (1,6 %). На долю поверхневих прiсних вод в гiдросферi припадаСФ близько 360 тис. куб. км або 0,25 % СЧСЧ загального обСФму, з них 278 тис. куб. км зосереджено в озерах, 83 тис. куб. км - ТСрунтова волога. Незначний обСФм руслових рiчкових вод Землi - близько 1,2 тис. куб. км - служить початком формування майже всiх джерел прiсних вод, доступних для використання. Отже, резерв води, на яке може розраховувати людство в недалекому майбутньому, орiСФнтовно становить 6 тис. куб. км. В той же час використання води, як природного ресурсу, протягом останнiх десятирiч рiзко зросло: у 1900 роцi свiтове споживання води складало 400 куб. км на рiк у 1950 - 1100, у 1975 - вже 3000. За прогнозами у 2010 р. рiчний обсяг водоспоживання досягне 6000 куб. км.
Характер i ступiнь використання водних ресурсiв залежить вiд природних умов, у тому числi водозабезпеченостi та економiчних i соцiальних факторiв [33]. На розвиток галузей водного господарства i будiвництва гiдротехнiчних споруд впливають також рельСФф мiiевостi, ТСрунтовий i рослинний покрив, гiдрогеологiчнi умови, гiдрологiчнi особливостi басейну та iншi природнi фактори. Масштаби i спрямованiсть економiчних чинникiв визначаються рiвнем розвитку продуктивних сил, структурою територiально-виробничих комплексiв, iснуючих i тих, що формуються, а також рiвнем заселеностi i густотою населення.
При цьому господарська дiяльнiсть людини здiйснюСФ все бiльший вплив на умови формування i використання водних ресурсiв, СЧх кiлькiснi та якiснi змiни. Вона визначаСФться, в першу чергу, безпосереднiм використанням води для виробничих, соцiальних, господарсько-питних потреб, прямою змiною режиму та якостi води в процесi господарськоСЧ дiяльностi. При цьому забруднення водних ресурсiв набуваСФ таких значних масштабiв, що ставить пiд загрозу iснування екосистем i функцiонування економiки.
Склад та якiсть води характеризуються багатьма фiзичними, хiмiчними та мiкробiологiчними показниками [31]:
- мутнiсть (вмiст завислих речовин в одиницi обСФму сумiшi води з наносами);
- забарвлення, запахи та присмак;
- температура;
- мiнералiзацiя (наявнiсть у водi розчинених речовин);
- наявнiсть розчинного кисню i бiохiмiчна потреба (БСК) у ньому на окислення органiчних та хiм?/p>