Екологiчна оцiнка стану довкiлля Коростишивського району та розробка заходiв з його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ологи.
Вiдсутнiсть високих гiрських пiднять сприяСФ вiльному перемiщенню повiтряних мас рiзного походження, що обумовлюСФ значну мiнливiсть погодних процесiв в окремi сезони. Проте перехiд вiд одного сезону року до другого, як правило, вiдбуваСФться поступово. Пiд впливом Атлантики характернi стiйкi вiдлиги, коли температура повiтря пiдвищуСФться до 10, а снiговий покрив зовсiм зникаСФ. Взимку спостерiгаСФться хмарна погода результат проходження циклонiв, опади можуть випадати як у виглядi снiгу, так i дощу при глибоких тривалих вiдлигах, а також проходженнi атлантичних i пiвденних циклонiв.
В залежностi вiд спiввiдношення мiж циклонiчною i антициклонiчною погодами взимку на Житомирщинi розрiзняються теплi i холоднi зими. Теплi зими характеризуються частими виходами атлантичних циклонiв з суцiльною хмарнiстю i опадами у виглядi мокрого снiгу, дощу й мряки. При цьому добовий хiд температури повiтря практично вiдсутнiй, а середнi мiсячнi температури на 5 7 перевищують норму. Холоднi зими спостерiгаються при переважному пануваннi антициклонноСЧ погоди, викликаноСЧ вторгненням арктичних мас, формуванням мiiевих антициклонiв. При цьому середнi температури бувають на 7 9 нижчими вiд норми.
Переломним перiодом зими СФ звiльнення ТСрунту вiд снiгового покриву. Початок весняного сезону, який характеризуСФться переходом середньоСЧ добовоСЧ температури через 0 у бiк зростання, вiдбуваСФться в серединi березня, через +5 температура по всiй областi переходить близько 10 квiтня. Цей час вважають за початок вегетацiйного перiоду.
Для травня з його середньою температурою повiтря +15 властивий, до деякоСЧ мiри, лiтнiй режим i погода здебiльшого сонячна, тепла, вiтри слабкi i ширяться громовицi.
За весну випадаСФ опадiв 120 130 мм. Травень буваСФ iнодi посушливим i час вiд часу тут виникають пиловi бурi, якi видувають верхнi шари сухого ТСрунту.
Не можна не зазначити, що в окремi роки спостерiгаються снiгопади не тiльки в березнi квiтнi, а й в травнi.
Лiто починаСФться з кiнця травня i закiнчуСФться на початку вересня. У середньому лiтнiй перiод достатньо теплий i вологий: середнi мiсячнi температури всiх лiтнiх мiсяцiв перевищують 18, за цей перiод випадаСФ 200250 мм опадiв, тобто 40 % СЧх рiчноСЧ норми.
Влiтку часто спостерiгаються грози з iнтенсивними зливними дощами, коли за одну добу може випасти 100 мм опадiв. В середньому на кожний лiтнiй мiсяць припадаСФ 5-7 грозових днiв. Двi-три грози за лiто супроводжуються випаданням граду. Найбiльш сухим i сонячним СФ мiсяць серпень.
Перший мiсяць осенi вересень сухий i сонячний. Пiзнiше збiльшуСФться хмарнiсть, частiше починають випадати облоговi дощi, якi мають важливе значення для передзимового зволоження ТСрунту i нагромадження в ньому вологи.
Жовтень може бути сухим i сонячним, з нiчними приморозками i туманами. Такi перiоди одержали назву тАЮбабиного лiтатАЭ. При цьому в жовтнi можливi температури +25...+26.
Кiнець осенi вiдзначаСФться рiзким посиленням циклонiчноСЧ дiяльностi. В цей час часто спостерiгаються тривалi облоговi дощi i тумани. Наприкiнцi листопада по всiй областi може утворитися снiговий покрив, хоча снiгопади зрiдка можливi протягом всiСФСЧ осенi.
Територiя ЖитомирськоСЧ областi маСФ розгалужену гiдрографiчну мережу. На територiСЧ областi протiкаСФ повнiстю або частково 221 рiчка (враховано рiчки довжиною понад 10 км, загальною довжиною 5366 км), всi вони належать до басейну Днiпра 20.
Найбiльшими водними артерiями областi СФ: Тетерiв з Гнилопяттю, Гуйвою та РЖршею; РЖрпiнь i Здвиж (верхнi течiСЧ); притоки Припятi Уборть, Словечна та Уж з Жеревою i Норином; притока Горинi Случ.
Фiзико-географiчне розташування ЖитомирськоСЧ областi позначилось як на розвитковi рiчковоСЧ мережi, так само i на водному режимi цих рiчок. Пересiчна густота рiчковоСЧ мережi областi становить 0,36 км/км2. Для рiчок областi характерне мiшане живлення з переважанням снiгового. Понад 50% рiчкового стоку припадаСФ на талi снiговi води. Частка пiдземних i дощових вод у живленнi, приблизно, однакова.
Льодоутворення на рiчках областi починаСФться, як правило, в кiнцi листопада на початку грудня. Середня тривалiсть льодоставу 3,4 мiсяцi, середня товщина 0,2-0,4 м.
В залежностi вiд геолого-морфологiчних умов i рельСФфу сформувались географiчнi особливостi рiчок: ширина, характер рiчковоСЧ долини, будова русла, нахил рiчки, швидкiсть течiСЧ тощо. Рiчки пiвночi областi мають бiльш повiльну течiю. Заплави лучнi або чагарниковi, подекуди заболоченi. Рiчки центральноСЧ i пiвденноСЧ частини областi мають добре виробленi терасовi долини. Середня ширина СЧх становить 0,5-0,8 км (на р. Тетерiв до 4 км); схили високi (10-20м),часом крутi. Русла рiчок помiрно звивистi. Ширина рiчок у межень на перекатах дорiвнюСФ 5-20 м, на плеснових дiлянках 30-50 м (на р. Случ до 110м). Середнiй похил рiчок порiвняно значний (0,6-1,2 м/км), швидкiсть течiСЧ на перекатах дорiвнюСФ 0,1-0,4 м/с 20.
Великi площi в областi займають болота, якi пiдроздiляються на низиннi верховi. У подiльськiй частинi переважають травянi болота, якi утворюються в результатi перiодичного затоплення низинних болiт мiiевостi рiчковими водами, характеризуються незначною глибиною, пiдвищеним вмiстом мiнеральних сполук. Верховi, моховi болота, утворюються пiсля того, як травянi болота перестають систематично заливатися рiчковими водами, починаСФ змiнюватись рослиннiсть, зявляСФться сфагновий мох, зменшуСФться мiнеральне живлення.
ТРрунтовi води на Полiссi досить розповсюдженi. За?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение