Главная / Категории / Типы работ

Дослiдження, обТСрунтування та експериментальна перевiрка ефективностi методики формування естетичних оцiнок та естетичноСЧ вихованостi учнiв середнього шкiльного вiку

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



? й естрадну музику, виконувати музичнi твори рiзних жанрiв, а й збагачують своСФ духовне життя.

Значну роль у музично-естетичному вихованнi вiдiграють i музичнi iгри. РЗхня мета - запамятовування назв рiзних музичних iнструментiв, прiзвищ композиторiв, окремих музичних термiнiв i понять.

Отже, керування сприйманням i розумiнням музичних творiв учнями з боку вчителя полягаСФ в нагромадженнi в дiтей фонду музичних вражень для розумiння емоцiйноСЧ спрямованостi музики; у формуваннi словникового запасу i засвоСФннi спецiальноСЧ музичноСЧ й естетичноСЧ термiнологiСЧ; у виробленнi естетичноСЧ оцiнки музичних творiв за допомогою методу музичних аналогiй; нагромадженнi знань про музику рiзних жанрiв, композиторiв, СЧх стиль.

Одним з головних завдань методики викладання образотворчого мистецтва в 4-7 класах СФ ознайомлення дiтей з видатними творами вiтчизняного i свiтового мистецтва, прищеплення iнтересу i любовi до образотворчоСЧ дiяльностi, в результатi чого учнi засвоюють прiзвища вiдомих СЧм художникiв, вчаться розумiти художнi особливостi творiв мистецтва, у них виробляСФться здатнiсть до одстоювання своСЧх поглядiв i суджень [18].

Сприймання картин живопису учнями середнього шкiльного вiку конкретно-образне: вони розумiють сюжет, образи картини, перелiчують деталi, але дуже рiдко вдаються до узагальнення художнiх особливостей картини.

Розвиваючи в учнiв здатнiсть до естетичного сприймання i формування повноцiнноСЧ естетичноСЧ оцiнки картин, величезне значення в цьому процесi слiд надавати аналiзу композицiСЧ, кольору, розмiру репродукцiСЧ i оригiналу, вiдтворення обставин створення картини. Слiд звертати увагу учнiв на те, як побудована композицiя картини, чи СФ на картинi зайвi дiйовi особи. Поступово учнi приходять до висновку про завершенiсть i продуманiсть iдейного задуму, правильнiсть розгортання сюжету. У судженнях вони використовують поняття композицiСЧ, колориту, планiв, СЧх значення у створеннi радiсного почуття, яке викликаСФ картини.

Керуючи процесом формування в учнiв естетичноСЧ оцiнки творiв образотворчого мистецтва, треба звертати увагу на той навчальний матерiал, який допоможе детальнiше аналiзувати змiст творiв, визначати iдейний змiст картин i репродукцiй, користуючись мистецтвознавчими термiнами i поняттями, а також створювати систему асоцiацiй з музичними та лiтературними творами. Робота над оцiнкою творiв мистецтва може бути побудована на використаннi прийомiв порiвняння i контрасту образiв [18].

Пiсля детального аналiзу пропонуСФмо дiтям порiвняти двi картини за таким планом: характеристика основного змiсту картин (розкриття основноСЧ iдеСЧ); опис головних героСЧв картин; порiвняння композицiйноСЧ будови картин, значення кольору, колориту, перспективи i свiтлотiнi в розкриттi головного змiсту картин; ставлення до картин i мотивацiя власноСЧ оцiнки.

Оцiнюючи портретний жанр, учнi повиннi знати особливостi композицiйноСЧ будови картини, розумiти значення колориту в передачi настрою картини, визначати риси характеру людей, зображених на портретi, вмiти порiвняти конкретний портрет з аналогiчними картинами в цьому жанрi. Аналiзуючи портретний жанр, корисно показати учням композицiйнi i груповi портрети. Художники намагаються у зовнiшностi зображуваноСЧ людини передати СЧСЧ внутрiшнiй свiт, СЧСЧ найхарактернiшi риси так, що зображене стаСФ типовим.

У пейзажi художник вiдтворюСФ природу, виявляСФ своСФ ставлення до неСЧ i змушуСФ нас проникнутись тими самими почуттями: радiсними, задумливими i тривожними.

Крiм пейзажiв, значну увагу привертають твори образотворчого мистецтва, якi належать до натюрморту. Величезна роль у передачi цiлiсного враження про композицiю належить фону, на якому пишуться квiти, зелень або фрукти, овочi тощо. Вiн повинен бути близьким до кольору квiтiв у букетi [20]. Дiти мають знати, що натюрморт - це зображення мертвоСЧ натури (зiрваних квiтiв, забитоСЧ дичини, овочiв i фруктiв).

Отже, порiвнюючи твори образотворчого мистецтва, учнi повиннi вмiти визначати той чи iнший жанр, навести приклади вiдомих СЧм картин i розповiсти про СЧх особливостi, обТСрунтувати своСФ розумiння того чи iншого твору мистецтва. Крiм того, оцiнюючи картину, учнi повиннi орiСФнтуватись на нормативну оцiнку картини: використовувати навички аналiзу твору з погляду композицiйного i колоритного вирiшення; вмiти видiляти головне в зображеному; показати iндивiдуальнiсть художника в розумiннi образу на прикладi вiдомих картин; робити узагальнений висновок про значення картини.

В 4-7 класах зрозумiлим стаСФ дiтям не лише моральне значення подiй, поведiнки героСЧв твору, обставин СЧх життя, а й iдейно-художнiй змiст лiтературного образу. Досить часто учнi перебувають пiд впливом конкретних образiв, СЧм важко абстрагуватись, тому дiти ще прагнуть висловити своСЧ почуття, переживання, викликанi твором, в iгровiй формi, наслiдують iдеал вчинкiв людей, а не iдеал людських характерiв. Оцiнюючи вчинки головних героСЧв, вони прагнуть здiйснити СЧх подвиги в життi [13].

Процес формування естетичних оцiнок творiв лiтератури учнями 4-7 класiв маСФ певнi особливостi, зумовленi, з одного боку, рiвнем сприймання i розумiння змiсту вiршiв, оповiдань, а з другого - логiкою розгортання оцiночноСЧ дiяльностi в цьому видi мистецтва. Дiти вже досить добре усвiдомлюють, що саме повинно оцiнюватись (наприклад, головний змiст твору) i як саме (виявляючи своСФ ставлення до змiсту). Учнi починають видiляти в моральному змiстi твору його художнi особливост